Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Психологічне здоров'я підлітків та його оцінка в умовах загальноосвітнього навчального закладу 2003 года.
Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н.М. Колотій; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2003. — 20 с. — укp.
Аннотация: Визначено показники оцінки психологічного здоров'я особистості: індивідуально-психологічні особливості індивіда, соціально-психологічну адаптацію, реалізація його соціальних потреб та здатність до саморозвитку. Надано їх характеристику та проведено апробацію. На підставі результатів дослідження особливостей формування психологічного здоров'я 363-х школярів віком 11 - 13-ти років визначено психологічні характеристики підлітків з різними ступенями реалізації соціальних потреб, соціально-психологічної адаптації, саморозвитку. Створено математичні моделі взаємовпливу психологічних чинників на формування психологічного здоров'я підлітків. На підставі факторного аналізу визначено три типи психологічного здоров'я підлітків різної статі, а також його рівні, які вказують на якісність індивідуального розвитку: несформованого психологічного здоров'я, розвинутого та абсолютного.

Текст работы:

                            ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

                                                      ім. В.Н. КАРАЗІНА




                                                                                                 

                                        КОЛОТІЙ НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА


                                                                                       УДК 159.923.2:159.9.07





                                   ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВЯ ПІДЛІТКІВ

                                             ТА ЙОГО ОЦІНКА В УМОВАХ

                      ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ


19.00.07   педагогічна та вікова психологія




                                                     АВТОРЕФЕРАТ

                                дисертації на здобуття наукового ступеня

                                          кандидата психологічних наук







                                    




                                                        Харків 2003


Дисертацією є  рукопис



Роботу виконано в Інституті охорони здоровя дітей та підлітків АМН  України, м. Харків



Науковий керівник:          кандидат психологічних наук, старший науковий 

                                            співробітник Кукуруза Ганна Володимирівна,

                                            Інститут охорони здоровя дітей

                                            та підлітків АМН України, м. Харків


Офіційні опоненти:          доктор психологічних наук,

                                           професор Хомуленко Тамара Борисівна,

                                           Харківський державний педагогічний університет

                                           ім. Г.С. Сковороди, завідувач кафедри практичної психології

                                                                   

                    кандидат психологічних наук,

                    Світашева Марина Леонідівна,

                    Дніпропетровський національний університет,

                    доцент кафедри загальної та соціальної психології

                                 

Провідна установа:            Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України,            

                                            лабораторія психології творчості, м. Київ



Захист відбудеться  “ 20грудня 2003 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради     Д 64.051.08 в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077,         м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 5-24.


З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.



Автореферат розісланий  “ 13 “  лютого  2003 року



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                         Крейдун Н.П.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ



Актуальність проблеми. Забезпе­чення нормального розвитку особистості є однією з актуальних соціально-пси­хологічних проблем сучасної психології, педагогіки, соціології, філософії. В умовах сьогодення наукова думка в психології центрується навколо питань цілісного сприйняття людини, її особистісного розвитку як центральних для вітчизняної психології.

У межах психологічної парадигми феномену людини ведеться по­леміка про взаємозвязок особистісного розвитку та показника його нор­мальної реалізації, що відображається поняттям “психологічне здоровя” (С.О. Бєлічева, Л.І. Воробйова, В.В. Горинов, О.О. Данилова,                 І.В. Дубровіна, А.Л. Катков, В.А. Лищук, С.Д. Максименко, А. Маслоу, В.О. Моляко,                 Ю.І. Поліщук, Е.О. Помиткін, Ф. Перлс, Т.В. Русова, В.С. Торохтій, Т.А. Тунгусова, M. Cederblad, L. Dahlin, A. Ellsworth та ін.). Наукова дискусія з приводу теоретичних аспектів психологічного здоровя фокусується на поясненні суті даної психологічної категорії, поглибленому вивченні процесів формування психологічного здоровя, розумінні механізмів його функціонування, взаємозвязків з іншими характеристиками особистісного розвитку.

       Проблема психологічного здоровя найбільш гостро постає у період формування особистості, зокрема у підлітковому віці, оскільки цей період особистісного розвитку вагомо впливає на формування фундаментальних психологічних структур, субєктність у діяльнісних, індивідуальних і соціальних, стихійних і свідомих вимірах індивіда. Дослідження особливостей індивідуального розвитку підлітків має враховувати період навчання у школі. Аналіз наукових джерел інформації показує, що у звязку із означеним вище існує проблема психологічного забезпечення діяльності навчальних закладів, переорієнтації роботи психологічної служби школи щодо ство­рення умов для індивідуального розвитку дитини, формування її особистості з урахуванням потреб віку та їхньої реалізації (Н.О. Антіпіна, О.К. Дусавицький, Є.В. Заіка,          Ф.І. Кевля, В.В. Рєпкін,  М.Л. Світашева, Т.Б. Хомуленко та ін.).

Разом з тим, стан розробки проблеми психологічного здоровя індивіда з боку вітчизняної та зарубіжної психології не може вважатись достатнім. Важливі методологічні питання проблеми психологічного здоровя ще далекі від остаточного вирішення. В узагальненому вигляді їх можна представити наступним чином: недостатньо означені межі психологічного здоровя у системі психологічних знань, не визначені основні критерії оцінки психологічного здоровя для різних вікових груп, не існує науково обґрунтованих та аргументованих підходів до оцінки психологічного здоровя.

Таким чином, проблема дослідження психологічного здоровя особистості є актуальною та потребує вирішення означених вище теоретичних і практичних питань.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось у межах науково-дослідних робіт Інституту охорони здоровя дітей та підлітків АМН України “Розробити систему прогнозування здоровя дітей та підлітків в умовах школи” (шифр теми: Ін. 19140038.96, № держ. реєстрації 0196U002917), “Розро­бити систему контролю впливу учбової діяльності на здоровя школярів” (шифр теми: ВН. 03.41.0041.97, № держ. реєстрації 0197U001583), Національної програми “Діти України” та українсько-канадсь­кого проекту “Молодь за здоровя”.

Мета дослідження: обґрунтування і реалізація підходу до вивчення психологічного здоровя підлітків та його оцінки в умовах загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням вікових закономірностей становлення індивіда.

У ході реалізації мети дослідження передбачалося виконання таких завдань:

1. Розкриття взаємозвязку розвитку особистості та психо­логічного здоровя.

2. Визначення та обґрунтування критеріїв психологічного здоровя особистості.

3. Виділення типів і рівнів психологічного здоровя підлітків, їх характеристика.

4. Створення системи оцінки психологічного здоровя школярів різних вікових груп.

5. Розробка підходів щодо застосування системи оцінки психологiчного здоров'я в умовах загальноосвітнього навчального закладу.

Обєкт дослідження розвиток особистості в підлітковому віці.

Предмет дослідження психологічне здоровя підлітків.

Методологічну і теоретичну основу дослідження склали принципи системного підходу і аналізу у відношенні психології розвитку особистості (Б.Г. Ананьєв, Л.І. Анциферова,                 Б.С. Братусь, Л.С. Виготський, В.П. Зінченко, Г.С. Костюк, Б.Ф. Ломов, Н.В. Лунченко,              С.Д. Максименко, В.І. Слободчиков та ін.), принципи діяльнісного підходу (Л.С. Виготський,    О.К. Дусавицький, Є.В. Заіка, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн та ін.), основні положення концепції психологічного здоровя  (С.О. Бєлічева, І.В. Дубровіна, А.Л. Катков,       В.О. Моляко, Т.В. Русова, В.С. Торохтій, Т.А. Тунгусова, M. Cederblad, A. Ellsworth та ін.).

Вивчення окремих аспектів проблеми проводилось такими методами: теоретичний аналіз, групове інтервювання, констатуючий експеримент, аналіз отриманих результатів, методи математичної статистики. Запропоновано комплекс психологічних методик, адаптованих до мети і завдань дослідження, опис процедури їх проведення та математичної обробки. Результати дослідження опрацьовувались за допомогою методів математичної статистики, відповідних досліджуваним параметрам.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в дослідженні:

а) уперше запропоновано систему оцінки психо­логiчного здо­ров'я дітей та підлітків різних вікових груп, в основі якої лежить першочергова необхідність дослідження особливостей реалізації соціальних потреб з наступною індивідуалізацією й деталізацією діагностики особливостей розвитку особистості школярів та його адекватною психокорекцією;

б) поглиблено уявлення про основні критерії психологічного здоровя особистості, що фор­мується, до яких віднесено індивідуально-психологічні особливості індивіда, його соціально-психологічну адаптацію, реалізацію соціальних потреб, здатність до саморозвитку;

в) дістало подальшого розвитку поняття про психологічне здоров'я:

через розгляд його як системи якісних характеристик особистісного розвитку на різних вікових етапах життєдіяльності індивіда, котра розкривається особливостями його індивідуально-психологічних властивостей, взаємин з  соціумом,  процесів саморегуляції  й саморозвитку,  реалізації  актуальних  потреб;

через деталізацію визначених характеристик типів психологічного здоровя, які вказують на особливості індивідуального розвитку підлітків різної статі;                 

через визначення рівнів психологічного здоровя: несформованого психологічного здоровя, становлення психологічного здоровя, розвинутого психологічного здоровя та абсолютного психологічного здоровя.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

Теоретична цінність дослідження полягає у конкретизації уявлень про цілісний підхід до вивчення особистості та розкритті якісних характеристик особистісного розвитку, у чому полягає сутність поняття психологічного здоровя. Такий підхід дає підстави для поглиблення розуміння процесів становлення й формування особистості, доповнює уявлення про механізми її функціонування. Теоретичний та експериментальний аналіз особливостей формування психологічного здоровя дозволяє прогнозувати особливості розвитку підлітків через врахування типів і рівнів психологічного здоровя.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у тому, що запропоновано і впроваджено систему оцінки психологічного здоровя школярів в умовах навчального закладу, до якої входить комплекс психологічних методик, серед яких розроблено наші методики: анкету “Потреби школярів” та методику “Орієнтація на навчальну діяльність”. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання розробленої системи оцінки у практиці психолога для ефективної діагностики особливостей особистісного розвитку школярів.

Застосування системи оцінки психологічного здоров'я забезпечує своєчасне виявлення особливостей розвитку особистості школяра, дозволяє визначити та нейтралізувати ті чинники, які спричинюють соціальну дезадаптацію індивіда, деформацію його потребово-мотиваційної сфери, ціннісних орієнтацій, гальмують процеси саморозвитку. Оцінка психологічного здоровя є істотною передумовою та складовою ефективного прогнозування психологічного здоров'я, дає можливість визначити раціональні шляхи профілактики порушень особистісного розвитку дітей та підлітків.

Надійність та вірогідність отриманих результатів дослідження полягає в послідовній реалізації теоретичних положень у розвязанні завдань емпіричного дослідження, багатоаспектності теоретичного аналізу, поєднанні кількісного і якісного аналізів одержаних результатів із застосуванням відповідних методів математичної статистики, використанні комплексу методик, адекватних предмету дослідження, репрезентативній вибірки досліджуваних, широкій експериментальній базі.

Особистий внесок. Розроблені автором методичні підходи та одержані експериментальні дані є самостійним внеском у проблему психологічного здоровя підлітків. Розробки та ідеї, які належать співавторам публікацій, в дисертаційній роботі не використовувались.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації повідомлялися на: міжнародній науково-практичній конференції “Формування, збереження і зміцнення здоровя підростаючого покоління як обовязковий компонент системи національної освіти”                       (м. Дніпропетровськ, 1998), 5-th Canadian Сonference on Іnternational Нealth “Partnerships for Health: a Work in Progress” (м. Оттава, Канада, 1999), українській науково-практичній конференції “Здоровя школярів на межі тисячоліть” (м. Харків, 2000), міжнародних конференціях українсько-канадського проекту “Молодь за здоровя” (м. Київ, 2000, 2001), 8-th Canadian Сonference on Іnternational Нealth “Child and Youth Health: Action, Research and Advocacy” (м. Оттава, Канада, 2001), науково-практичній конференції “Невротичні розлади та порушення поведінки у дітей та підлітків” (м. Харків, 2001), 10 навчально-методичних семінарах у межах українсько-канадського проекту “Молодь за здоровя” (м. Київ, 1998-2003 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них 4 вміщено у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, пяти розділів, висновків до кожного розділу, аналізу й узагальнення результатів дослідження, загальних висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 9 рисунків, 5 таблиць, 3 додатки. Список використаних джерел включає 219 праць українських та зарубіжних авторів. Загальний зміст дисертації викладено на 203 сторінках машинописного тексту.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ


У вступі обґрунтовано актуальність теми, зясовано міру її опрацювання, розкрито сутність і стан наукової проблеми та її значущість, визначено мету й основні завдання, методологічні засади та джерельну базу дослідження, сформульовано основні положення дослідження, аргументовано теоретичну та практичну значущість роботи, її апробованість і структуру.

Перший розділ “Сучасний стан проблеми психологічного здоровя особистості” містить аналіз наукової літератури з питань розвитку людини, психологіч­ного здоровя, основних критеріїв його оцінки.

Дослідження розвитку особистості людини, його закономірностей лежить в основі значної кількості теорій та концепцій (Б.С. Братусь, У. Бронфенбреннер, Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін, Е. Еріксон, Є.І. Ісаєв, Д. Колман, Г.С. Костюк, М. Коул, О. Кро, К. Левін, К. Лоренц,                  С.Д. Максименко, А. Маслоу, Ж. Піаже, К. Роджерс, В.І. Слободчиков, Н.І. Чуприкова, М. Hogan, J. Sorenson та ін.). Узагальнено розвиток характеризується різноманітними змінами людської системи, які не є випадковими. Ці зміни послідовні (повязані з певними етапами життєвого шляху людини), прогресивні (характеризують рух від нижчих до вищих рівнів життєдіяльності, структурне і функціональне вдосконалення індивіда). У розвитку відбуваються кількісні та якісні зміни людської істоти, тобто збільшення або зменшення тих чи інших (фізичних, фізіологічних, психічних, духовних тощо) якостей. Кількісні зміни зумовлюють виникнення нових якостей, які утворюються в процесі розвитку, й зникнення старих. Л.С. Виготський визначав розвиток як неперервний процес саморуху, що характеризується, насамперед, виникненням нового, того, чого не було на попередніх етапах. Особистісний розвиток людини це наслідок взаємодії біологічного і соціального чинників та її власної активності. Неодмінна умова особистісного розвитку власна активність індивіда, тобто потреба і готовність діяти.

Одним з показників особистісного розвитку є категорія психологічних знань, яка виражається поняттям “психологічне здоровя”. Аргументацію необхідності використання цієї дефініції обґрунтовано в чисельних наукових дослідженнях (С.О. Бєлічева, Л.І. Воробйова,           В.В. Горинов, О.О. Данилова, І.В. Дубровіна, А.Л. Катков, В.А. Лищук, А. Маслоу, В.О. Моляко, Ю.І. Поліщук, Е.О. Помиткін, Ф. Перлс, Т.В. Русова, В.С. Торохтій, Т.А. Тунгусова, М. Cederblad, L. Dahlin, А. Ellsworth та ін.).

Психологічне здоровя визначається як показник нормального розвитку особистості        (І.В. Дубровіна), найбільш адекватна міра індивідуального і суспільного добробуту (В.А. Лищук), продукт творчої самореалізації, самовираження, саморозвитку індивіда (А. Маслоу), особистісна зрілість (Ф. Перлс), інтегративний показник життєво важливих функцій особистості людини, зокрема сімї (В.С. Торохтій), міра творчості особистості (В.О. Моляко), показник духовності особистості (Е.О. Помиткін), чинник соціальної “успішності” індивіда (Т.А. Тунгусова) тощо.

Предметом наукових обговорень щодо психологічного здоровя є визначення надійних критеріїв його оцінки. Так, І.В. Дубровіна, А.Л. Катков, В.С. Торохтій, Т.А. Тунгусова визначають, що існує значна кількість критеріїв психологічного здоровя, найбільш значущими з яких є індивідуальні властивості індивіда, його соціально-психологічна адаптація, показники творчих досягнень.

А. Маслоу, Ф. Перлс, К. Хорні вказують на такі показники, як здатність індивіда до саморозвитку, спроможність реалізувати актуальні потреби.

R. Morganett у низці критеріїв оцінки пси­хологічного здоровя підлітків наводить нас­тупні: розвиток корисних знань і навичок; позитивне ставлення до навчальної діяльності; наявність позитивно орієнтованих життєвих планів; прояви колективізму; адекватне ставлення до педагогічних впливів; критичність, здатність належним чином оціню­вати інших; самокритичність, самоконтроль, самоаналіз; здатність до спів­чуття, емпатія; вольові якості; зовнішня культура поведінки; відмова від шкідливих звичок.

Ю.А. Александровський виділяє такі показники психологічного здоровя, як наявність глибоких моральних переконань, готов­ність до подолання життєвих випробувань, вміння адекватно ви­користову­вати власні психічні ресурси, особиста ініціатива, по­зитивний вектор ставлення до життя.

Узагальнюючи огляд літератури, слід підкреслити, що однією з пріоритетних проблем психології залишається проблема цілісного вивчення особистості, особливо тієї, яка формується. Виокремлено необхідність детального вивчення психологічного здоровя та його меж у системі психологічних знань.

Другий розділ “Обєкт та методи дослідження”. У цьому розділі обґрунтовується вибір напрямку дослідження, пояснюється його структура у межах обраного обєкту, аргументується вибір матеріалів та методів, що використовуються у дисертаційній роботі.

В основу роботи покладено результати психологічного дослідження 363 підлітків     11-13 років, які навчалися у школах м. Харкова з різними системами організації навчального процесу: загальноосвітніх школах з традиційною системою навчання № 59, № 111 та загальноосвітній школі з семестрово-заліковою системою навчання № 39.

Використовувались методи психологічного тестування за традиційними та авторськими методиками. Експертне визначення соціальних потреб підлітків 11-13 років проводилось на підставі даних групового інтервювання (фокус-групи). Дослідження рівня реалізації соціальних потреб підлітків за авторською методикою “Потреби школярів”. Аналіз психологічних характеристик підлітків з використанням методик, які визначають особливості характеру та темпераменту (опитувальники Р. Кеттелла для підлітків (HSPQ), адаптований О.Ю. Панасюком та Г. Айзенка, у модифікації Т.В. Маталіної); взаємини з оточую­чими людьми: однолітками, батьками, вчителями (методика Р. Жиля); ціннісні та навчальні орієнтації школярів (методика “Ціннісні орієнтації” М. Рокіча, наша методика “Орієнтація на навчальну діяльність”); самооцінку (методика К. Будассі); професійні наміри (диференційнодіагностичний опитувальник інтересів Є.О. Клімова); соціально-психологічну адаптацію (методика  Г.В. Александровської); аналіз даних шкільної документації.

Третій розділ “Теоретичні аспекти психологічного здоровя особистості”. У даному розділі роботи аналізуються теоретичні проблеми психологічного здоровя, викладаються результати власних досліджень. Увага у розділі зосереджується на обґрунтуванні робочого поняття психологічного здо­ровя, критеріїв його оцінки.

Психологічне здоровя розглядається нами як система якісних характеристик особистісного розвитку на різних вікових етапах життєдіяльності індивіда, котра розкривається через особливості індивідуально-психологічних властивостей особи, взаємин з соціумом, процесів саморегуляції й саморозвитку, реалізації актуальних потреб.

Виходячи з наведеного робочого визначення, психологічне здоровя не ототожнюється з самим розвитком. Особистісний розвиток процес, який триває усе життя індивіда. Психологічне здоровя показник, який дозволяє зробити певний зріз якості розвитку у будь-який період особистісного становлення людини. Іншими словами, психологічне здоровя відображає стан індивідуального розвитку на конкретному віковому етапі.

“Якісність” психологічного здоровя слід розуміти не як міру “нормальності” чи “хворобливості” індивіда, а як показник його психологічного благополуччя (обєктивного та субєктивного), особливостей індивідуального розвитку. Таке розуміння суті психологічного здоровя сприяє розширенню меж дуальності: нормальний-аномальний розвиток, якою не можна описати різноманітність психологічних станів людини, та дає можливість якісно охарактеризувати особистісне становлення людини на різних етапах життєдіяльності. Тому семантичне поле поняття “психологічне здоровя” не містить по­няття “психологічна хвороба”. Досліджуючи психологічне здоровя індивіда, ми акцентуємо увагу на різних етапах його формування: від несформованого рівня психологічного здоровя до найвищих рівнів його розвитку, а не на його відсутність.

Основними характеристиками психологічного здоровя особистості можна вважати творчі досягнення індивіда, цілісність, інтегрованість його особистості, самість, повну самобутність, ясне сприйняття реальності, спроможність реалізувати актуальні потреби, сталу ієрархію цінностей, установок на повноцінне життя, емоційне благополуччя, ефективну взаємодію з соціумом. Наведені характеристики психологічного здоровя мають для кожної особи індивідуальну значущість та можуть змінювати свою вагомість на різних вікових етапах розвитку особистості.

Отже, означеним вище пояснюються межі психологічного здоровя в системі психологічних знань. Крім того, існують обєктивні й субєктивні характеристики психологічного здоровя. До обєктивних характеристик належить система показників формування особистості, яка базується на накопичених наукових знаннях про розвиток людини, що розглядають особистість з різних боків її становлення. Система обєктивних характеристик ґрунтується на взаєминах між особою й соціумом. До субєктивних характеристик віднесено різноманітні стани індивіда, що проявляються через відчуття ним емоційного комфорту, переживання внутрішньої гармонії та задоволеності собою й навколишнім світом.

У теоретичній частині роботи на підставі існуючих літературних даних визначено й обґрунтовано критерії психологічного здоровя, якими є: індивідуально-психологічні особливості індивіда, його соціально-психологічна адаптація, здатність до саморозвитку, реалізація соціальних потреб, які повязані між собою та утворюють складну систему взаємозвязків і взаємовпливів, залежно від рівня розвитку особистості у різні вікові періоди.

Означені критерії психологічного здоровя не є вичерпними і, зрозуміло, не можуть у повному обсягу описати закономірності форму­вання і розвитку психологічного здоровя. Але, враховуючи, що дане дослідження одна з перших спроб розробки підходів до розуміння даного феномену, на наш погляд, доцільним є вивчення психологічного здоровя з ура­хуванням цих показників.

Четвертий розділ “Практичні аспекти психологічного здоровя особистості” присвячено апробації теоретичних положень дисертаційного дослідження, яка включала чотири етапи.

На першому етапі аналізувались соціальні потреби підлітків. Соціальні потреби даної вікової групи визначено на підставі літературних даних та експертно, за допомогою групового інтервю (фокус-груп). Так, для підлітків 11-13 років було виділено такі соціальні потреби:

а) потребу в отриманні знань;

б) потребу у випробовуванні та реалізації особистісних здібностей, самоусвідомленні, самореалізації;

в) потребу в пізнанні світу дорослих людей та способів спілкування із зовнішнім світом, спілкуванні з однолітками;

г) потребу в реалізації трудових навичок, професійному самовизначенні.

Особливості психологічного здоровя підлітків за критерієм реалізації соціальних потреб вивчались з використанням анкети “Потреби школярів”, в яку у відповідній формі закладено індикатори, що відповідали кожній із соціальних потреб підлітків.

За результатами факторного аналізу отримано розподіл соціальних потреб підлітків за мірою їх реалізації, який мав статеві відмінності (p<0,05). Аналізувалась кількість реалізованих та нереалізованих потреб. У хлопців було отримано наступні групи розподілу реалізації соціальних потреб (у даному випадку зазначаються лише потреби, які у досліджуваних підлітків не реалізувались, тоді як інші реалізувались):

а) з нереалізованою потребою в отриманні знань (F<0,05);

б) з нереалізованою потребою в професійному самовизначенні  (F<0,05);

в) з нереалізованими двома потребами: у  випробовуванні  й  реалізації  власних  здібностей  та  в  пізнанні  світу  дорослих людей, спілкуванні з однолітками (F<0,05).

У дівчат визначено такий розподіл за групами:

а) з нереалізова­ними двома потребами: у випробовуванні й реалізації власних здібностей та в пізнанні світу дорослих людей, спілкуванні з однолітками (F<0,05);

б) з нереалізованою потребою в отри­манні знань (F<0,05);

в) з нереалізованою потребою в професійному самовизначенні (F<0,05);

г) з нереалізованими трьома потребами: в отриманні знань, у випробовуванні й реалізації власних здібнос­тей, в професійному самовизначенні (F<0,05).

Не було отримано груп, в яких за всіма показниками всі потреби реалізувались. Але, у 45,5 % хлопців і 39,8 % дівчат було відзначено тенденцію до реалізації всіх потреб хоча б за одним показником з кожної потреби. Та, не зважаючи на меншу кількість дівчат з реалізованими потребами, для них якісно було притаманне більше прагнення до реалізації всіх соціальних потреб, порівняно з хлопцями.

У таблиці 1 наведено показники факторного навантаження реалізації всіх соціальних потреб для хлопців і дівчат.

Аналіз міри реалізації соціальних потреб підлітків за регресійним бага­тофакторним ступеневим аналізом дозволив визначити індивідуально-психологічні характеристики підлітків з різним рівнем реалізації соціальних потреб, у результаті чого було розроблено математичні моделі, що виражали взаємовплив індивідуальних властивостей та міри реалізації соціальних потреб досліджуваних підлітків.

Дисперсійний аналіз впливу особистісних властивостей та соціально-психологічної адаптованості підлітків на міру реалізації окремих соціальних потреб показав, що на реалізацію потреби в отриманні нових знань впливав рівень самооцінки (F = 4,03; p<0,05); фактор F (стриманість-експресивність; F = 6,01; p<0,05) та фактор Q4 (розслабленістьнапруженість;             F = 3,82; p<0,05) за тестом Р. Кеттелла; ставлення до брата чи сестри (F = 6,10; p<0,05); товариськість (F = 3,68; p<0,05); соціальна адекватність поведінки (F = 4,42; p<0,05); поведінка на уроці та перерві (F = 8,52; p<0,05 і F = 6,26; p<0,05).

На реалізацію потреби у випробуванні й реалізації власних здібностей впливали: мотив вступу до ВУЗу (F = 5,06; p<0,05), ставлення до брата чи сестри  (F = 4,11; p<0,05), ставлення до вчителя або авторитетного дорослого (F = 4,33; p<0,05).


Таблиця  1    

Показники факторного навантаження реалізації соціальних потреб

підлітків 11-13 років



На потребу в пізнанні світу дорослих людей та способів спілкування з зовнішнім світом, однолітками впливали такі показники, як: фактор С (емоційна стабільність емоційна нестабільність; F = 3,73; p<0,05) і фактор Q4 (розслабленість напруженість; F = 10,93; p<0,001) за тестом Р. Кеттелла; бажання підвищити власний інтелектуальний рівень (F = 3,81; p<0,05); бажання мати авторитет у колі друзів (F = 4,81; p<0,05), а також значущість стосунків з братом чи сестрою  (F = 3,41; p<0,05).

Реалізація потреби в трудових навичках, професійному самовизначенні була повязана із  впливом  на  неї  таких  показників,  як:  фактор  F (стриманість експресивність; F = 5,72; p<0,05) та фактор J (індивідуалізм товариськість; F = 8,33; р<0,001) за тестом Р. Кеттелла; ставлення до матері (F = 5,70; p<0,05). 

У цілому, форму­вання психологічного здоровя підлітків 11-13 років було взаємоповязано з такими показниками, як соціальна адекватність поведінки, авторитет серед однолітків, залежність від групи, стосунки з батьками, вчителями (ці показники відображали критерій со­ціально-психологічної адаптації); товарись­кість, соціальна сміливість, емоційна не­стабільність, відповідальність, кон­формність (відображали критерій індивідуально-психологічних особливостей); самопо­вага, почуття гідності, пізнання власних здіб­ностей, мотивація до навчальної діяльність (узагальнено описували критерій здат­ності індивіда до саморозвитку).

На другому етапі проведено дослідження психологічного здоровя підліт­ків за критеріями соціально-психологічної адаптації та індивідуально-психологічних властивостей. Отри­мані психологічні харак­теристики підлітків з різним рівнем соціально-психоло­гічної адаптації порів­нювались з психологічними особливостями підлітків різного рівня реалізації со­ціальних потреб.

Так, для школярів групи з низьким рівнем соціально-психологічної адапта­ції та з нереалізованими потребами були характерні:

  низький або адекватний рівень самооцінки;

емоційна нестабільність;

імпульсивність;

балакучість;

безтурботність на тлі напруженості, фрустрованості, неспокою.

Ця група підлітків характери­зувалась низькою соціальною адекватністю поведінки, відсутністю домінуючих мотивів прагнення до ефективної навчальної діяльності.

Школярі групи з високим рівнем соціально-психологічної адаптації та з реа­лізованими потребами характеризувались:

завищеним або адекватним рівнем само­оцінки;

старанністю;

емоційною стабільністю;

соціальною адекватністю поведінки.

У навчальній діяльності домінували прагнення добрих стосунків з одно­літками і авторитету серед них, цікавість до навчання та поважне ставлення до вчи­теля.

Третій етап апробації включав дослідження особливостей формування психоло­гічного здоровя підлітків за різних форм організації навчальної діяльності. Аналі­зувались особливості психологічного здоровя школярів, які навчались за тради­ційною та семестрово-заліковою системами організації навчального про­цесу. Істотних відмінностей в особливос­тях формування психологічного здоровя підлітків обох шкіл не відзначено, що дало підстави для використання системи оцінки пси­хологічного здоровя в загальноосвітніх навчальних закладах з різними формами організації навчального процесу.

На четвертому етапі проводився аналіз апробації критеріїв психологічного здоровя підлітків, який підтвердив можливість їх використання для характеристики психологічного здоровя індивіда.

Аналіз взаємовпливу критеріїв психологічного здоровя підлітків показав, що, з одного боку, формування психологічного здоровя залежить від психологічних особливостей підлітків, рівня соціально-психологічної адаптації, сформованості мотивації на навчальну діяльність, способів спілкування з дорослими, однолітками. З іншого боку, становлення й розвиток індивідуальних властивостей підлітків та прагнення до реалізації актуальних потреб віку залежать від рівнів сформованості самого психологічного здоровя. Тобто психологічне здоровя взаємоповязане з різноманітними проявами особистості людини. Вагомість внесків самого індивіда щодо формування психологічного здоровя залежить від розвитку його психологічних властивостей, якості соціально-психологічної адаптації, прагнення до реалізації потреб та здатності до саморозвитку.

Пятий розділ “Типи і рівні психологічного здоровя, його оцінка в умовах навчального закладу”. Дані аналізу формування психологічного здоровя підлітків обумовили визначення типів і рівнів психологічного здоровя. Типи психологічного здоровя було визначено для хлопців і дівчат, враховуючи отримані дані про особливості формування психологічного здоровя підлітків різної статі.

Так, за результатами математичного аналізу, у хлопців спостерігалися три типи психологічного здоровя (ТПЗХ), у дівчат (ТПЗД) чотири. Характерною особливістю хлопців ТПЗХ 1 була їхня спрямованість на розви­ток практичних вмінь і навичок, активний пошук соціальних контактів, місця у житті через практичну діяльність. Хлопці ТПЗХ 2 характеризувались активною життєвою позицією, спрямованістю на розвиток своїх інтелектуальних можливостей, на здобуття належного рівня освіченості, прагненням самовдосконалюватися, розвивати свої розумові та творчі здібності. ТПЗХ 3 характеризував підлітків, які знаходились у стані пошуку свого Я”, були заглиблені у свій внутрішній світ, відрізня­лись від хлопців інших типів інтровертованістю, зосередженістю на внутрішніх переживаннях, чутливістю до навколишніх подій.

Дівчата ТПЗД 1 характеризувались наявністю проблем особистісного розвитку, які проявлялися у завищеному або високому рівнях самооцінки, емоційній нестабільності й внутрішній напруженості, низькому рівні емоційного благополуччя, високій конфліктності з однолітками і дорослими. Особливостями дівчат ТПЗД 2 була їхня спрямованість на отримання освіти, підвищення свого розумового рівня для забезпечення успіху у житті, набуття навичок і вмінь, необхідних для достатнього рівня соціальної компетентності.    ТПЗД 3 характеризувався наявністю у підлітків проблем особистісного розвитку, повязаних з конформністю, значущістю для них навчальної діяльності, оскільки через неї вони будують свої соціальні контакти, визначаються у життєвих орієнтирах. Для дівчат ТПЗД 4 провідним механізмом особистісного розвитку була розбудова різноманітних соціальних контактів з однолітками, дорослими, через які компенсується відсутність або несформованість інших механізмів формування й становлення особистості.

Відмінності у кількості визначених типів психологічного здоровя хлопців і дівчат можуть бути одним з проявів статевого диморфізму. Орієнтуючись на існуючі наукові дані про нерівномірність фізичного та психічного розвитку хлопців і дівчат у підлітковому віці, можна припустити, що менша диференційованість типів психологічного здоровя у хлопців, на відміну від дівчат, свідчить і про відмінності у темпах формування психологічного здоровя підлітків різної статі.

Визначення рівнів психологічного здоровя базується на рівні його формування, враховуючи якісні показники розвитку людини. У результаті дослідження було визначено чотири рівні психологічного здо­ровя.

Перший рівень рівень несформованого психологічного здоровя вказує на наявність в індивіда різноманітних деформацій особистісного розвитку, повязаних із затримкою реалізації актуальних потреб віку, низькою соціально-психологічною адаптацією, що проявляється у підвищеній конфліктності, фрустрованості, низькій адекватності поведінки, відсутності прагнення до саморозвитку, самоздійснення.

Другий рівень рівень становлення психологічного здоровя вказує на наявність в індивіда прагнення до особистісного розвитку, але через недостатнє розуміння свого “Я”, своїх потреб, механізмів особистісної регуляції психологічне здоровя може проявлятися у полярності і нестабільності соціально-психологічної адаптації, наявності нереалізованих потреб, загостренні індивідуально-психологічних особливостей, нестійкій самооцінці. На цьому рівні розвиток і формування психологічного здоровя може відбуватися однобічно, стереотипно, що призводить до незадіяності інших механізмів розвитку особистості, затримки можливості повного розкриття її внутрішнього потенціалу.

Третій рівень рівень розвинутого психологічного здоровя вказує на стабільність, визначеність особистісного розвитку. Напрямки, у яких відбувається формування особистості, її психологічного здоровя обираються індивідом самостійно, залежно від внутрішніх потенцій і уподобань, що вказує на спроможність аналізувати себе, самостійно приймати усвідомлене рішення, свідчить про його внутрішню зрілість. На цьому рівні психологічного здоровя індивід реалізує актуальні потреби віку, що підтверджується високим рівнем соціально-психологічної адаптації, стабільними рівнями самооцінки, емоційним благополуччям, сформованою життєвою позицією.

Четвертий рівень рівень абсолютного психологічного здоровя вказує на найвищий  рівень особистісного розвитку індивіда, при якому індивід набуває внутрішньої єдності, долаючи особисті протиріччя. На абсолютному рівні психоло­гічного здоровя індивід повністю задовольняє свої потреби, най­більш повно функ­ціонує як унікальна, неповторна особистість, реалізує творчі здібності й таланти, свої потенційні можливості, не має внутрішніх конфліктів, незалежний від своїх нижчих потреб, здатний піднятися над “его”. Це особистість, яка самоактуалізувалася, здійснила себе як повноцінна, гармонійна людина. Абсолютний рівень психологічного здоровя можна вважати ідеальним рівнем, оскільки його досягнення є радше мегаметою існування людини, її розвитку, творення себе справжньою особистістю.

З іншого боку, субєктивне переживання абсолютного рівня психологічного здоровя може відбуватися у житті будь-якої особи, якщо вона досягла поставленої життєвої мети або тимчасово відчула себе щасливою, повною сил особистістю, унікальною і неповторною, що прагне до творчості й повноцінного життя.

У межах дисертаційного дослідження було розроблено систему оцінки пси­хологічного здоровя та проаналізовано її місце у роботі психологічної служби загальноосвітнього навчального закладу. Враховувались наступні підходи:

визначення місця оцінки психологічного здоровя школярів у системі організації навчально-виховного процесу школи;

розробка загального алгоритму вивчення психологічного здоров'я, виходячи з означеного робочого поняття, критеріїв оцінки та особливостей його формування на різних вікових етапах розвитку особистості дитини;

пріоритетність дослідження особливостей реалізації соціальних потреб школярів з наступною деталізацією й індивідуалізацією психологічної діагностики для зясування особливостей індивідуального розвитку дітей та підлітків;

урахування виділених типів і рівнів психологічного здоровя для оцінки якості індивідуального розвитку;

розробка адекватних психокорекційних програм з метою усунення проблем в індивідуальному розвитку школярів;

формування прогнозу особистісного розвитку в єдиному інформа­ційному просторі на підставі динамічних досліджень психологічного здоровя під час навчання дитини у школі, проектування змісту і напрямків індивідуального розвитку дітей та підлітків, його тенденцій.

Виходячи з означеного вище, в основу оцінки психологічного здоров'я покладено міру реалізації соціальних потреб, котрі повязані із закономірностями формування і розвитку особистості, прагненням до саморозвитку, самоактуалізації, визначають ті зміни, які мають місце під час становлення особистості, враховують особливості її стосунків з навколишнім середовищем, адаптацію в ньому.

Система оцінки психологічного здоровя містить наступну процедуру проведення:

а) експрес-тестування рівня реалізації соціальних потреб в кожній віковій групі. На підставі експрес-діагностики визначаються потреби, які у даної особи не реалізуються. Експрес-тестування проводиться кожного року для вивчення дина­міки реалізації потреб у межах конкретної вікової групи;

б) на підставі даних про ефективність реалізації соціальних потреб з школярами за вибором психолога проводиться інди­відуальне або групове тестування (з урахуванням критеріїв психологічного здоровя) з метою зясування причин затримки реалізації тієї чи іншої потреби. Дані тестування вносяться до автоматизованої бази даних, що полегшує відстеження  якості розвитку особистості;

в) за результатами психологічного тестування організується психокорекційна робота з урахуванням особливостей роботи шкільного психолога. Психо­корекційна робота проводиться з дозволу батьків і згоди самої дитини;

г) формується підсумковий аналіз особливостей особистісного розвитку школяра, видаються належні рекомендації.

Типи і рівні психологічного здоровя використовуються у діагностичній та корекційній роботі психолога для організації групових форм роботи, а також для підвищення ефективності індивідуальної роботи, розробки психопрофілактичних заходів.

Система оцінки психологічного здоровя базується на принципах цілісного розвитку особистості, враховує вікові особливості та їхній взаємозвязок з індивідуальними властивостями, рівнем соціально-психологічної адаптації, реалізації соціальних потреб, здатністю до саморозвитку, що має пріоритетне значення для повноцінного розвитку особистості дитини. Також важливим аспектом розробленої системи є врахування статевих відмінностей, які мають істотний вплив на формування психологічного здоровя у підлітковому та юнацькому віці.

Застосування системи оцінки, на наш погляд, дозволить підвищити ефективність роботи психолога, збагатити його надійним інструментом дослідження психологічного здоровя дітей та підлітків в загальноосвітньому навчальному закладі.

Таким чином, система оцінки психологічного здоровя має займати одне з пріоритетних місць у загальній системі дослідження особистості, що забезпечить необхідну в даний час орієнтацію на людину, яка має перебувати в гармонійній єдності з природою, собою й іншими людьми.


Страница: 1  Страница: 2 

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины