Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Продуктивна роль пам'яті у формуванні колористичної моделі об'єкта сприйняття 2000 года.
Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Юрій Іванович Блинов; Університет внутрішніх справ. — Х., 2000.
Аннотация:

Текст работы:

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ




Блинов Юрій Іванович



                                                                           УДК 159.937: 159.953




ПРОДУКТИВНА РОЛЬ ПАМ'ЯТІ У ФОРМУВАННІ

КОЛОРИСТИЧНОЇ МОДЕЛІ ОБ'ЄКТА СПРИЙНЯТТЯ





19.00.01 загальна психологія, історія психології








Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук









Харків - 2000


Науковий керівник:           доктор психологічних наук, професор

Бочарова Світлана Петрівна, Університет внутрішніх справ, провідний науковий співробітник лабораторії соціально-психологічних проблем ОВС України.



Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Шестопалова Людмила Федорівна, Український НДІ клінічної та експериментальної неврології та психіатрії, керівник відділу медичної психології;


кандидат психологічних наук, доцент Чеботова Яна Валентинівна, Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, доцент кафедри українського декоративно-ужиткового мистецтва та графіки.


Провідна установа:

Дніпропетровський державний університет, кафедра педагогічної психології та англійської мови, Міністерство освіти і науки України,

м. Дніпропетровськ.



Захист відбудеться 14 жовтня   2000 р. о 10 00 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 64.700.04 при Університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, Проспект 50-річчя СРСР, 27.


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, Проспект 50-річчя СРСР, 27.



Автореферат розісланий 13   вересня  2000 р.




Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат психологічних наук,

доцент                                                                                               Тімченко О.В.





Загальна характеристика роботи


Актуальність проблеми. Організація і вдосконалення різних видів професійної діяльності багато в чому залежить від рівня сформованості когнітивних психічних процесів субєкта. До складних задач психології відносяться задачі діагностики та розвитку професійного колористичного сприйняття у майбутніх архітекторів, дизайнерів, художників-педагогів, поліграфістів та ін.

Проблемі сприйняття і особливостям його розвитку приділена велика увага в роботах видатних психологів - Б.Г.Ананьєва, Л.С.Виготського, О.В.Запорожця, В.П.Зінченка, О.М.Леонтьєва, Б.Ф.Ломова, С.Л.Рубінштейна, М.С.Шехтера. Значний внесок в розробку цієї проблеми внесли дослідження К.В.Бардіна, Л.М.Веккера, М.М.Волкова, С.В.Кравкова, П.А.Шеварева та ін.

Кольоровий перцептивний образ є важливішим компонентом зображувальної діяльності. При цьому пам'ять як система переробки інформації грає провідну роль в процесі його формування. Ці положення відображені в ряді робіт, в яких відмічається істотна роль пам'яті в організації діяльності, її сенсорних, інтелектуальних і моторних компонентів (C.П.Бочарова, В.П.Зінченко, Б.Ф.Ломов). Відмічено, що разом з когнітивними функціями пам'яті, які забезпечують запам'ятовування, перетворення, збереження і актуалізацію матеріалу, увагу дослідників привертають продуктивні функції пам'яті, які забезпечують саме побудову і регуляцію діяльності. Виходячи за межі традиційних когнітивно-функціональних досліджень, роботи C.П.Бочарової, Р.М.Грановської, В.П.Зінченка, Н.М.Корж, В.Я.Ляудіc та ін., що були проведені за системним підходом, розкривають різноманітні аспекти продуктивних функцій пам'яті, яка стала усвідомлюватися не тільки як службовий процес, що забезпечує збереження та відтворення інформації, але і як конструктивний процес, що забезпечує конструювання когнітивних образів. Результати досліджень, в яких були розкриті різні особливості продуктивних функцій мнемічних процесів, мають велике значення для розуміння місця і ролі пам'яті в структурі діяльності. Однак роль пам'яті в організації побудови колористичного перцептивного образу об'єкта і динамічного розвитку кольоросприйняття людини залишається не з'ясованою, що й обумовлює актуальність дослідження.

Об'єктом дослідження стала операційна структура дій, спрямованих на формування колірного перцептивного образу, і її взаємозв'язок з процесами пам'яті.

Предметом дослідження є продуктивні функції пам'яті у формуванні колористичного образу і розвитку кольоросприйняття в зображувальній діяльності. При цьому пам'ять розглядається нами як цілісна базова функціональна система діяльності, що складається з трьох специфічних взаємопов'язаних рівнів: довгочасної, короткочасної і сенсорної пам'яті. Формування перцептивного образу розглядається як система операцій, що включає мнемічні, сенсорні, інтелектуальні і моторні компоненти.

Мета дослідження - розкрити особливості реалізації продуктивних функцій пам'яті у формуванні колористичного образу і динамічного розвитку кольоросприйняття в процесі зображувальної діяльності.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що в процесі формування колористичного образу продуктивні функції пам'яті забезпечують організацію структурних компонентів процесу і раціональне їх функціонування, а   різні психологічні характеристики еталонів довгочасної пам'яті і властивості зорової сенсорної та оперативної пам'яті в процесі формування колористичного образу зумовлюють різні структурні і функціональні особливості цього образу.

Завдання дослідження:

1. Дати оцінку стихійно набутому досвіду формування колористичного образу в зображувальній діяльності людини.

2. Визначити критерії оцінки хроматичного сприйняття людини на основі системи колористичних зображувальних засобів.

3. Визначити і дати психологічну характеристику рівнів сформованості кольоросприйняття людини на основі аналізу колірних зображень.

4. Розкрити продуктивний характер функціонування пам'яті в процесах формування колористичного перцептивного образу різного рівня складності.

5. Виявити умови ефективності мнемічних процесів в актах кольоросприйняття.

6. На основі проведених досліджень запропонувати практичні рекомендації для ефективного розвитку кольоросприйняття в зображувальній діяльності.

Методологічну основу роботи склали принципи системного підходу до аналізу діяльності (П.К.Анохін, Н.А.Бернштейн, С.П.Бочарова, Б.Ф.Ломов, В.Я.Ляудіс).

Методи дослідження: теоретичний аналіз проблеми, констатуючі дослідження і формуючий природний експеримент, спостереження, вивчення та експертна оцінка результатів зображувальної діяльності, методи математичної статистики при обробці експериментальних даних.

Наукова новизна роботи: 1. В якості предмета спеціального дослідження і системного аналізу були обрані продуктивні функції пам'яті в процесі розвитку кольоросприйняття людини. 2. Визначені основні характеристики цих функцій, їх зміст, форми і закономірності реалізації. 3. Пам'ять розглядається як один з основних функціонально-психологічних механізмів формування колористичного образу. 4. Виділені й охарактеризовані рівні сформованості колористичного сприйняття у людини. 5. Показані особливості процесу формування в памяті колористичних еталонів різних типів.

Теоретичне значення дослідження: 1. Розкрита активна роль пам'яті і особливості її продуктивного функціонування в формуванні колористичного образу. 2. Конкретизовані уявлення про функціональні механізми зорової пам'яті в процесі кольоросприйняття і подальшого формування колористичного образу. 3. Визначені критерії оцінки рівня розвитку колористичного сприйняття людини. 4. Конкретизовано і розширено уявлення про зв'язок пам'яті з професійною зображувальною діяльністю.

Практичне значення дослідження: 1. На базі встановлених особливостей реалізації продуктивних функцій довгочасної і короткочасної пам'яті роз-роблені конкретні засоби раціональної організації перцептивних дій та підвищення колірної інформативної насиченості, цілісності колірного перцептивного образу. 2. Запропоновані в роботі рекомендації мають значення для прикладних напрямків, де колір виступає основним носієм інформації, таких, як архітектура, дизайн, живопис, поліграфія тощо. 3. Розроблені практичні рекомендації розвитку кольоросприйняття людини зображувальними засобами.

Особистий внесок здобувача полягає в обгрунтуванні теоретико-методологічних основ дослідження і його організації. Визначені основні характеристики та психологічні особливості процесу формування хроматичного образу, а також чинники, які впливають на його ефективність та особливості динаміки. Визначена роль еталонів памяті в раціоналізації процесу кольоросприйняття.

Апробація роботи. Основні результати дисертації обговорювалися на науково-методичних конференціях Харківського художньо-промислового інституту (Харків, 1996-98 р.р.); Міжнародній конференції ICMB'96 - секція "Вища школа" (Дніпропетровськ, 1996 р.). Розроблена методика була впроваджена в учбовий процес в ХДТУБА (акт впровадження додається).

За матеріалами дослідження опубліковано 12 наукових робіт, з них 5 в фахових виданнях.

Структура дисертації. Робота виконана на 158 сторінках і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури, який містить 185 найменувань, і додатків на 13 сторінках. У роботі наведені 12 таблиць і 9 рисунків. Загальний обсяг дисертації - 176 машинописних сторінок.


ЗМІСТ РОБОТИ


У “Вступі” обгрунтовано актуальність проблеми дослідження, дається загальна характеристика роботи, формулюються основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі "Зорове сприйняття як проблема психологічних досліджень" представлений історичний огляд і проводиться аналіз сучасних досліджень сприйняття та побудови перцептивного образу у взаємозв'язку з мнемічними процесами. З точки зору різноманітних теоретичних концепцій процес сприйняття трактувався по-різному. Сприйняття розглядалося як утворення гештальта (В. Келер, К. Кофка), як функція аналізатора (Є.М.Соколов), як процес і результат побудови образу (О.В.Запорожець), як різновид діяльності (О.М.Леонтьєв), як переробка інформації (Г.Ліндсей, Д.Норман), як рішення задач (Р.Грегорі, П.Я.Гальперін).

Базовою передумовою даної роботи стала концепція про діяльнісний характер психічних процесів (О.М.Леонтьєв, О.В.Запорожець), в межах якої розроблені уявлення про сприйняття як дію, що має свою складну операційну структуру (Л.О.Венгер, Р.М.Грановська, В.П.Зінченко, А.Г.Рузська). Запропонована "теорія перцептивних дій" (О.В.Запорожець) тісно пов'язана з уявленнями про сенсорно-мнемічні утворення - оперативні одиниці сприйняття, під якими розуміється зміст, виділений людиною при рішенні тієї або іншої перцептивної задачі (В.П.Зінченко).

Грунтуючись на отриманих експериментальних даних, О.В.Запорожець сформулював гіпотезу про засвоєння людиною системи "чуттєвих якостей" або системи сенсорних еталонів. Розвиток сприйняття визначається як послідовне накопичення в пам'яті одиниць і блоків сенсорних еталонів (Л.О.Венгер). В процесах сприйняття пам'ять виступила як сховище перцептивних образів-уявлень. В той же час продуктивна роль пам'яті в організації цих процесів щодо хроматичного сприйняття не отримала достатнього освітлення.

Аналіз зарубіжних психологічних досліджень проблем сприйняття дозволяє відзначити, що воно трактується з точки зору внутрішньої організації рівневої будови і визнання ролі інтелекту в механізмі сприйняття та управління процесом перцептивного розвитку. Разом з тим вплив пам'яті на особливості цих процесів зводився здебільшого лише до забезпечення недостатньої сенсорної інформації за рахунок минулого досвіду (Ж.Піаже, Д.Бом, Дж.Брунер).

Системний підхід, що затвердився в сучасній психології (П.К.Анохін, Б.Ф.Ломов, В.П.Зінченко, В.Я.Ляудіс), висуває на передній план положення про продуктивні функції пам'яті в організації і регулюванні діяльності. Пам'ять при цьому розглядається як базова система, що забезпечує функціонування і взаємодію сенсорного, інтелектуального і моторного блоків діяльності (С.П.Бочарова). Показано, що сприйняття знаходиться у взаємозв'язку з іншими пізнавальними процесами (Б.Ф.Ломов