Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: "Начало" як основоположний символ релігійної свідомості: феноменологічний аналіз 2004 года.
Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.01 / О.Я. Голець; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 15 с. — укp.
Аннотация: Проведено феноменологічний аналіз універсальних структур релігійної свідомості, зокрема основоположного символу "начала". Досліджено взаємодію об'єкта та суб'єкта релігійної свідомості. Обгрунтовано, що розуміння "начала" як Бога не є універсальним для різних релігійних культур. Встановлено, що універсальним для релігійної свідомості є досвід безумовного, притаманного кожній людині. Виявлено, що абсолют як "начало" проявляється через символіку безумовного. Вперше здійснено інтегральний аналіз таких символів, як "втрачений рай" і "падіння", а також есхатологічних символів у контексті символу "начала", який розглянуто на рівні безпосереднього переживання, спекулятивної розробки, міфу й тісно пов'язаного з ним ритуалу. Досліджено основні символи релігійної свідомості як тематизації нетематичного досвіду безумовного. Обгрунтовано висновок, що саме у протиставленні бузумовного зумовленому й полягає сенс більшості релігійних символів і ритуалів.

Текст работы:


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА







Голець Оксана Ярославівна






Індекс УДК: 1.(091) 161.114.2






“НАЧАЛО” ЯК ОСНОВОПОЛОЖНИЙ СИМВОЛ РЕЛІГІЙНОЇ СВІДОМОСТІ: ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ








Спеціальність 09.00.01 онтологія, гносеологія, феноменологія










Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук









Київ-2004

Дисертацією є рукопис


Робота виконана на кафедрі філософії філософського факультету

Київського національного університету імені Тараса Шевченка.




Науковий керівник:      кандидат філософських наук, доцент

Демянов Володимир Олександрович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри філософії




Офіційні опоненти:  доктор філософських наук, професор

Жоль Костянтин Костянтинович,         

Камянець-Подільська державна аграрно-технічна академія,

професор кафедри філософії




кандидат філософських наук, доцент

Сарапін Олександр Васильович,

Київський національний університет імені Тараса

Шевченка,

доцент кафедри релігієзнавства




Провідна установа:   Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, м. Київ





Захист відбудеться “20“ “грудня“ 2004 року о 10 годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.27 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філософських наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська 60, ауд.330.





З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці імені  М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, зал   № 12.


Автореферат розісланий “19” “листопада” 2004 р.




Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                               Н.В. Караульна

Загальна характеристика роботи


Актуальність теми дослідження. Розробка  теми універсальних релігійних символів має принаймні два основні аспекти, що визначають її актуальність. Перший  полягає у тому, що на початку ХХІ століття дуже загострюється  конфлікт цивілізацій та релігійних культур і тих стереотипів, які ці культури пропонують масам. Зазначені конфлікти в наш час вийшли  за межі локальних і загрожують перетворитися на глобальні. Певні політичні сили спекулюють на темі повного нерозуміння та неприйняття тих цивілізаційних норм, які пропонує інша культура. За цієї ситуації перед гуманітарними науками постає завдання віднайти універсальний культурний і релігійний контекст, у якому став би можливим плідний діалог між представниками різних культур та релігій. Сьогодення потребує наукових досліджень, які б пропагували і повагу до  унікальності тієї чи іншої культури, і утримання від наголосу на монопольній істинності цивілізаційних норм тієї чи іншої культури. Дослідження універсальних онтологічних чинників релігійної свідомості, як видається, має сприяти віднаходженню грунту взаємопорозуміння.

Другий аспект актуальності розробок у галузі феноменології релігії  полягає в необхідності універсального наукового підходу до різних проявів релігійної свідомості й теоретичного аналізу релігійних символів загалом. Феноменологія релігії, на думку автора, може виступати універсальним науковим методом дослідження релігійної свідомості.

Звязок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась в рамках досліджень, які проводить кафедра філософії філософського факультету у відповідності з комплексною програмою Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наукові проблеми державотворення України, НДР № 01БФ041-01 Філософська та політична освіта в Україні на перетині тисячоліть.

Ступінь наукової розробки. Розробкою та аналізом релігійних символів філософська думка займалася від самого свого народження, але цей аналіз проводився в основному в рамках теології або філософсько-релігійних систем. Лише на початку ХХ століття У. Джеймс впроваджує поняття релігійного досвіду, й саме це його відкриття розпочинає еру сучасних досліджень, у центрі яких знаходиться певний універсальний релігійний досвід, що притаманний кожній людині незалежно від її віросповідання. Наприкінці ХІХ на початку ХХ століття філософське релігієзнавство, яке  стало стрімко розвиватися, активізувало інтерес до релігійної свідомості нових філософських течій. Онтологія релігійної свідомості привернула увагу екзистенціалізму, феноменології, герменевтики, структуралізму тощо. Феноменологія релігійної свідомості як окрема течія, в рамках якої й проводиться дане дослідження, стала з одного боку, застосуванням феноменологічного методу  до релігійної свідомості, а з іншого   розуміючим релігієзнавством, що повязане із школою В. Дільтея. Цей напрямок сучасної філософії формувався під впливом ідеї Гусерля про необхідність опису феноменів, але він відійшов від тези про самодостатність дескрипції, звернувшись до тези Дільтея про необхідність розуміння й тези Гайдеґера про необхідність тлумачення. Дуже важливу роль у становленні феноменології релігії як окремої течії відіграв Герард ван дер Леув, котрий у доповіді, виголошеній на церемонії прийняття ним керівництва кафедрою у Гронінгені, наголосив на необхідності відокремлення феноменології релігії від історії релігії. Таким чином, ван дер Леув вийшов за рамки чисто описової концепції феноменології релігії, яку можна знайти у П.Д. Шантепє де ла Соссьє, К.П. Тілі та Е. Лемана, й повязав феноменологію релігії з концепцією розуміння (Verstehen) В.Дільтея, працями Едуарда Шпрангера (Lebensformen, 1914), Карла Ясперса (Psychologie der Weltanschauungen, 1919) і, нарешті, психолога-екзистенціаліста Людвіга Бінсвангера (“Grundformen und Erkenntnis menschlichen Daseins”, 1942). Значний вплив на становлення феноменологічної школи релігієзнавства справила також праця Макса Шелера Vom Ewigen im Menschen.

На початку ХХ століття феноменологічна течія в релігієзнавстві вже була популярною передусім у Німеччині, Голандії та Скандинавіі, її яскраві представники Дж.Вах, Р.Вінклер, Дж.Герінг та О.Грюндлер.  Друга фаза розквіту феноменології релігії настала після ІІ світової війни, представниками її були Х.Кремер, Г. ван дер Леув у Голандії; Х.фон Гласенапп, К.Голдаммер у Німеччині; Г.Віденгрен, Н.Зьодерблом, С.Мовінкель у скандинавських країнах;  С.Бергер, Х.Дюмері та близькі феноменології релігії М.Еліаде й П.Рікер у Франції. До Америки феноменологія релігії прийшла через праці та викладацьку діяльність Дж.Ваха й М.Еліаде. Наприкінці ХХ століття феноменологія релігії стала одним з найбільш впливових напрямів у сучасному філософському релігієзнавстві, який являє собою застосування феноменологічного, герменевтичного методів та екзистенціального аналізу до сфери релігійного досвіду.

В рамках феноменологічних досліджень релігійної свідомості проблема універсальних символів досліджувалася такими провідними філософами, як Герард ван дер Леув, Мірча Еліаде, Поль Рікер та інші. Проблема універсального “начала” постала перед феноменологією релігії дуже серйозно, позаяк цей напрям вимагає утримання від стверджень (“епохе”), які мають за основу віру. Феноменологія релігії намагалася знайти універсальне підґрунтя релігійної свідомості, вбачаючи його у “силі”, “сакральному” тощо.

Тему “начальної ситуації” дуже гостро поставлено в працях видатного філософа ХХ століття Мірчі Еліаде, котрий розглядає “космогонію” як певний начальний стан, що реактуалізується в ритуальних діях. Дане дослідження використовує концепцію Еліаде щодо реактуалізації космогонії в ритуалі, але не обмежується нею. Запропонована автором розробка теми “начала” містить відсутній в працях попередніх дослідників аналіз  прояву символу на рівнях безпосереднього переживання, міфу та спекулятивної розробки.

Тема Безумовного, через яку в даному дослідженні аналізується символ “начала”, широко розглядалася багатьма релігійними філософами різних епох. У ХХ столітті до детального аналізу цієї теми зверталися представники неотомізму, зокрема Б. Вайсмар, Е. Корет та ін. До аналізу досвіду Безумовного звертався і такий видатний релігійний філософ-екзистенціаліст, як Пауль Тілліх.

В Україні феноменологічні дослідження релігійної свідомості, з обєктивних причин, майже не велися. Лише наприкінці 90-х років ХХ століття почали зявлятися українські розробки в галузі феноменології релігії, до яких можна віднести праці О. Сарапіна. Також до теми сакрального звертався в своїх працях М. Попович.  

Метою дослідження є феноменологічний аналіз символу “начала” у складі релігійної свідомості.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- дослідити, як можливе гусерлівське обмеження дослідження феноменом при аналізі релігійної свідомості без вказування на те, що за феноменом стоїть. Розглянути, чи можливо обмежитися визначенням обєкта релігійної свідомості як сили без внутрішніх суперечностей при розгляді обєкта й субєкта релігії та їх взаємовпливу;

- проаналізувавши обєкт та субєкт релігійної свідомості, сформулювати універсальний зміст символу начала;

- здійснити інтегральний аналіз таких символів, як втрачений рай, падіння та есхатологічний символ в контексті символу начала. Розглянути всі вищеозначені символи на трьох рівнях: рівні безпосереднього переживання; рівні міфу й тісно повязаному з ним ритуалу; й на рівні спекулятивної розробки.

- проаналізувати, яким чином досвід Безумовного втілюється в основних релігійніх символах;

Обєктом дисертаційного дослідження є релігійна свідомість.

Предметом символ “начала” в межах релігійної свідомості.

Методи дослідження. Дане дослідження виконано на засадах феноменології. Але феноменологічне дослідження до сфери релігійного досвіду не може обійтися й без герменевтики. Феноменологічний метод, застосований до релігійних переживань, прагне виділити релігійні феномени з їх оточення, аби виявити їх власний, внутрішньо притаманний їм сенс. При цьому головною засадою є дотримання епохе по відношенню до матеріала дослідження. Але оскільки релігійна свідомість є окремим регіоном буття, то дослідження в галузі релігії мають свою специфіку, яка відрізняє їх від інших феноменологічних досліджень.


Наукова новизна дослідження конкретизується у наступних положеннях:

Налаштованість класичної (гусерлівської) феноменології на онтологічну довершеність індивідуальної свідомості неявним чином передбачає самодостатність іманентизму. Досвід феноменологічних досліджень релігійної свідомості засвідчив нерозривну єдність у ній іманентності з трансцендентністю. Це й змусило залучити до феноменології релігії суто наукову категорізацію “субєкт-обєкт”. Дослідження показало, що аналіз обєкта релігії як сили без вказування на те, чи стоїть щось за нею, містить у собі внутрішнє протиріччя.

Аналізом обєкта і субєкта релігійної свідомості та їх взаємодії виявлено універсальне розуміння “начала” для релігійної свідомості. Новим є аналіз символу “начала” як тематизації трансцендентального досвіду Безумовного.

Автор вперше в Україні здійснила інтегральний аналіз таких символів, як “втрачений рай”, “падіння” й есхатологічний символи в контексті символу “начала”. Також вперше розглянуто символ “начала” на рівні безпосереднього переживання, на рівні міфу й тісно повязаного з ним ритуалу та на рівні спекулятивної розробки цього символу. Попередні дослідники найчастіше звертали увагу на один з цих рівнів, не розглядаючи їх у сукупності.

Новим для вітчизняної філософії є аналіз основних символів релігійної свідомості як тематизації нетематичного досвіду безумовного, який є притаманним людській свідомості.


Теоретичне значення дисертації в положеннях і висновках, отриманих шляхом феноменологічного аналізу онтологічних структур релігійної свідомості. Дане дослідження виокремлює універсальні символи релігійної свідомості й піддає їх герменевтичному аналізові в  найширшому розумінні цього терміну, таким чином готуючи філософську базу для різноманітних філософських досліджень релігійної свідомості. Здобуті висновки можуть бути використані в подальших розробках у галузі феноменології релігії, філософії релігії, філософії культури тощо. 

Практичне значення дисертації полягає в тому, що її положення і висновки можна використовувати для подальшого дослідження універсальних символів релігійної свідомості, а також у навчальному процесі при підготовці курсів  “Феноменологія”, “Філософія релігії”, “Філософія культури”, та спецкурсу з феноменології релігії. Практичні результати можуть бути використані у виховній роботі з молоддю та культурно-просвітницькій діяльності.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою. Висновки і положення наукової новизни одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Головні ідеї дисертації оприлюднено у виступах на Днях Н