Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Болонський імператив підготовки майбутніх менеджерів 2006 года.
Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.10 / Т.Ф. Бірюкова; АПН України. Ін-т вищ. освіти. — К., 2006. — 20 с. — укp.
Аннотация: З використанням самоорганізаційного підходу проаналізовано проблематику підготовки майбутніх менеджерів у контексті принципів Болонської декларації. Розкрито зміст поняття соціалізації особистості майбутнього менеджера, яка реалізується шляхом засвоєння норм і цінностей полікультурного соціуму, притаманних об'єднаній Європі (адаптаційна складова), а також засобами формування організаційної поведінки на підставі впровадження особистісно-орієнтованої освіти (професійна складова). Показано, що реалізація принципів Болонської декларації є шляхом ефективного розв'язання суперечності між національною освітньою системою підготовки майбутніх менеджерів (професійною соціалізацією) та загальноєвропейською культурою (процесом соціалізації, що має загальноцивілізаційне спрямування). З'ясовано, що специфіка сучасної підготовки конкурентоспроможних управлінських кадрів в Україні полягає в інтеграції здобутків національної освіти у полікультурну європейську спільноту.

Текст работы:

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ






                       

Бірюкова Тетяна Федорівна



                                                       УДК:141.7: 111.11




болонський імператив
підготовки майбутніх менеджерів




09.00.10  філософія освіти






Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук







Київ 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі соціології Запорізького національного університету Міністерства освіти і науки України


Науковий керівник: доктор філософських наук, професор

Бех Володимир Павлович,

Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова,

перший проректор


Офіційні опоненти:   доктор філософських наук, професор

Лукашевич Микола Павлович,

Інститут підготовки кадрів

Державної служби зайнятості України,

професор кафедри соціології та соціальної роботи


кандидат філософських наук, доцент

Бойченко Михайло Іванович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри філософії 


Провідна установа: Центр гуманітарної освіти НАН України, м. Київ


Захист відбудеться “_27_” _квітня 2006 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.01 Інституту вищої освіти Академії педагогічних наук України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти Академії педагогічних наук України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.


Автореферат розісланий “24” березня 2006 року.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат філософських наук,

доцент                                                                        Л.С.Горбунова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність філософського осмислення Болонського імперативу підготовки майбутніх менеджерів обумовлена теоретико-практичними розбіжностями підходів до організації професійної підготовки фахівців управлінського профілю в українській національній та європейській системах вищої освіти, що значно обмежує ділову карєру майбутніх фахівців-менеджерів і знижує їх конкурентоспроможність на міжнародному ринку праці.

Перспективною опорною точкою дослідження підготовки студентів майбутніх менеджерів, у тому числі в контексті принципів Болонської декларації, може стати феномен соціалізації, що означає процес, у ході якого відбувається діалектична взаємодія особистості студента із соціальним оточенням. Адже підготовка студентів у вищому навчальному закладі представляє собою процес вторинної соціалізації, яка забезпечує не тільки подальший розвиток особистісних якостей, але й набуття індивідом необхідних для практики професійних знань і навичок.

Актуальність обраної теми повязана також із загостренням на сучасному етапі розвитку України необхідності дослідження процесів, які відбуваються із молоддю взагалі. Щоправда, процес включення нового покоління в суспільні відносини охоплює широке коло проблем і складає предмет підвищеного інтересу для суспільства в будь-який період його розвитку, оскільки саме від молодого покоління залежить майбутнє кожної держави. У перехідні моменти історії така зацікавленість підвищується в багато разів, тому що в змінених умовах скоріше нове, аніж старе покоління здатне впорядковувати складні соціальні процеси.

Водночас молодь, і особливо студентська, постає й осередком найгостріших проблем суспільства в стані невизначеності притаманні соціальній системі суперечності дуже часто і, що важливо, в крайніх формах проявляються саме в студентському середовищі.

Молоді люди знаходяться в такій життєвій ситуації, коли вони повинні робити вибір не просто між різними цінностями, що є нормальним явищем у будь-якому суспільстві, а й між багато в чому протилежними системами цінностей: соціалістичною та капіталістичною, тоталітарною та демократичною, релігійною та атеїстичною, моральною та кримінальною. Ускладнюється цей процес такими віковими особливостями молоді, як домінування емоційного сприйняття подій, відсутність необхідного життєвого досвіду та сформованих світоглядних принципів.

Усе зазначене вище особливо стосується студентів майбутніх управлінців, адже саме до їх рук із часом має перейти доля країни та відповідальність за неї.

Явище соціалізації особистості давно привертає увагу мислителів і дослідників різних галузей знання, оскільки стосується споконвічної проблеми людства про співвідношення суспільного та індивідуального буття. Його досліджують філософи, представники різних галузей суспільствознавства, зокрема соціології, педагогіки та психології. Причому в роботах кожної з цих галузей науки увага приділяється одній або принаймні кільком сторонам феномена соціалізації. Так, у педагогічних розробках акцент робиться на процесах формування особистості переважно завдяки зовнішньому цілеспрямованому впливу на неї. У роботах психологічної спрямованості найбільша увага приділяється цілісності психічних властивостей, процесів і відносин, які відрізняють одного субєкта від іншого. Специфіка соціологічного підходу до феномена соціалізації обумовлена тим, що в соціології особистість розглядається як активне соціальне начало, деякий соціально-історичний тип здатності до діяльності. У філософії головний акцент робиться на зясуванні місця процесу соціалізації в житті окремої людини та суспільства в цілому.

Основою теоретичного осмислення даного дослідження стали роботи як західних, так і вітчизняних філософів і науковців. Проблемам соціального становлення індивіда та входження його в соціум присвятили свої праці багато закордонних учених, зокрема, Т.Адорно, Ш.Берн, Е.Дюркгейм, Е.Еріксон, Л.Колберг, Ч.Кулі, Р.Мертон, Д.Рісмен, Т.Парсонс, Ж.Піаже, Г.Тард, З.Фрейд, К.Хорні. Серед вітчизняних авторів, які здійснили внесок у розробку проблеми соціалізації, слід назвати таких: В.Андрущенко, В.Бех, І.Бех, Є.Бистрицький, Л.Бондаренко, В.Войтко, Г.Волинка, В.Волович, В.Горський, Л.Губерський, І.Зязюн, В.Кремень, М.Лукашевич, В.Москаленко, М.Михальченко, І.Надольний, В.Пазенок, В.Шинкарук та ін. У роботах цих науковців важливе місце посідає проблема перспективності цілеспрямованого корегуючого та спрямовуючого впливу на процес соціалізації молоді.

Питання про розуміння природи й сутності особистості, її існування та розвитку, освіта та самоосвіта підростаючого покоління, що необхідно для даного дослідження, аналізуються в роботах Б.Ананьєва, Г.Андрєєвої, П.Божовича, Л.Буєвої, Л.Виготського, А.Здравомислова, С.Ковальова, І.Фролова, С.Рубінштейна та інших.

Дослідженню соціалізації молоді та повязаних із нею процесів присвячені, наприклад, роботи Т.Вольфовської, Т.Говорун, Т.Каменської, О.Олійника, М.Остапенка, С.Савченка, Л.Сорокіної, А.Тащенко, С.Щудли, Н.Юрія.

Очікування суспільства, що проголошені в стратегічному документі української освіти Національній доктрині розвитку освіти, відображені у науковому просторі українського суспільства, зокрема у розробках з проблематики реформування вищої освіти України в контексті Болонського процесу, про що свідчать праці В.Андрущенка, І.Волощука, І.Жовтої, В.Журавського, М.Згуровського, М.Євтуха, І.Каленюк, К.Корсака, Л.Кноделя, О.Литвина, М.Полякова, С.Сидоренка та ін.

Необхідним підґрунтям для даного дослідження стали також роботи в руслі проблематики особистісно-орієнтованої парадигми освіти та її гуманізації, в напрямі чого розгортається освітній простір сучасної України. Це роботи з осмислення Болонського імперативу підготовки майбутніх менеджерів, наприклад, праці таких учених, як І.Алєксашина, А.Алексюк, Г.Балл, Д.Бєлухін, А.Богомолов, Є.Бондаревська, М.Вікуліна, М.Кларін, Н.Коршунова, О.Малихіна, С.Подмазін, І.Якіманська тощо.

Нові підходи до формування ефективних українських менеджерів ХХІ століття та до управління в умовах ринкових відносин певною мірою визначені О.Костюком, В.Лапшиною, Г.Латфулліним, О.Романовським, Ф.Хмілем, Г.Юркевич, В.Янчевським та ін. Безпосередньо вивченню проблем соціалізації працівників управління в нових історичних умовах та дослідженням управлінської культури менеджера присвячені праці Ж.Грищенко, Л.Євенка, С.Климової, І.Петрашової, В.Соболева, Р.Тихонової. Проте й ці роботи не дозволяють змалювати завершену картину підготовки майбутніх управлінців у рамках національного та європейського освітніх просторів.

Звязок із науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до держбюджетної науково-дослідної теми “Онтогенез соціального організму країни” (номер державної реєстрації 0100У001733), держбюджетної науково-дослідної теми “Саморегуляція соціального організму країни” (номер державної реєстрації 0103У000730) та планів науково-дослідної роботи кафедри соціології Запорізького національного університету. Тема дисертації затверджена Науково-технічною Радою Запорізького державного університету Міністерства освіти і науки України (протокол № 8 від 25 квітня 2005 року).

Мета дослідження полягає в системному аналізі напрямів і шляхів входження національної системи підготовки майбутніх менеджерів у дискурс Болонського процесу.

Реалізації поставленої мети підпорядковане виконання таких завдань:

  • здійснити ретроспективний аналіз підходів до соціалізації особистості;
  • розкрити сутність і зміст соціалізації особистості менеджера;
  • обґрунтувати методологічні засади дослідження соціалізації особистості;
  • розглянути вимоги сучасного ринку праці до професійної підготовки менеджерів;
  • дослідити феномен культури як механізм укорінення особистості в полікультурний соціум Обєднаної Європи;
  • довести відповідність механізмів особистісно-орієнтованої парадигми освіти принципам професійної соціалізації особистості майбутнього менеджера;
  • виявити специфіку формування конкурентноздатного менеджера в національній системі вищої освіти України;
  • визначити напрями та шляхи оптимізації підготовки національних кадрів управління.

Обєктом дослідження є загальноєвропейський простір вищої освіти.        Предмет дослідження соціалізація і фахова підготовка майбутнього менеджера у вимірі принципів Болонської декларації.

Теоретико-методологічною базою дослідження є принципи синергетичного підходу, який збагачує принципи діалектичного і системного підходів і застосування яких дозволяє зняти обмеженість однобічного осмислення соціалізації студентської молоді як лінійного процесу. Основою такого підходу стали розробки в галузі соціальної синергетики, зокрема, праці Л.Бевзенко, В.Беха, В.Бранського, В.Василькової, Л.Горбунової, І.Добронравової, О.Князєвої, С.Курдюмова, В.Лутая, Г.Нестеренко,  М.Ожевана, А.Самарського та ін.

Враховані також принципи діяльнісного, конкретно-історичного, порівняльного підходів, діалектичні принципи універсального звязку та розвитку. Використовуються також методи історико-філософського, багатофакторного і структурно-функціонального аналізу, методи аналізу та синтезу, актуалізації та декомпозиції, моделювання та прогнозу.

У дослідженні аргументуються положення, які мають наукову новизну і виносяться на захист:

- створено цілісну концепцію модернізації підготовки менеджерів у національній системі вищої професійної освіти, сутність якої полягає у необхідності забезпечити її адекватну реакцію на безпосередні вимоги Болонського процесу, що відбуваються у сфері освіти, і кардинальне оновлення загальнокультурологічного контексту спілкування фахівців та їх професійну діяльність в умовах інтеграції вітчизняного і європейського ринків праці;

- зміст концепції розкривається як інтеграція  двох потужних підсистем дії навчально-