Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Творчість Мелетія Смотрицького у контексті раннього українського бароко 2002 года.
Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / С.В. Бабич; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. — К., 2002. — 20 с. — укp.
Аннотация: Проаналізовано творчість давньоукраїнського письменника Мелетія (Максима) Смотрицького на тлі літературних явищ та давньо-релігійних процесів України, Польщі та взагалі Європи того часу, а також у контексті естетичної та релігійної культури епохи раннього бароко. Категорією, яка об'єднує ці дві сфери, є поняття міфу як риторичної конструкції втілення ідеї. З'ясовано специфіку культурно-історичної функціональності міфологічних моделей раннього українського бароко, які в поетиці творів Смотрицького втілились в образах, метафоричних схемах, топосах. На матеріалі полемічних трактатів Смотрицького спостережено метафоричність та полісемантичність образів, передусім, Церкви-Матері ("Тренос"), міфотворчу стилізацію та проблему мімесису - наслідування сакрального та довершеного. Виявлено механізми міфологізації: сакралізації авторської праці, творення ідеального образу читача, модифікації дійсності. Розглянуто вплив на творчість Смотрицького візантійсько-руської та латинсько-польської (протестанської та єзуїтської) традицій.

Текст работы:

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ  НАУК УКРАЇНИ

Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка




БАБИЧ Сергій Валентинович



                                                   УДК 821.161.2. 9.09




             

ТВОРЧІСТЬ МЕЛЕТІЯ СМОТРИЦЬКОГО

    У КОНТЕКСТІ РАННЬОГО УКРАЇНСЬКОГО БАРОКО





10.01.01 українська література





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук






Київ 2002


Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у відділі давньої та класичної української літератури Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України

Науковий керівник        доктор філологічних наук

                РАДИШЕВСЬКИЙ Ростислав Петрович,

                 завідувач кафедри полоністики Інституту

             філології Київського національного

             університету імені Тараса  Шевченка.


Офіційні опоненти :      доктор філологічних наук, професор

                БІЛОУС Петро Васильович,

                завідувач кафедри української літератури

Житомирського державного педагогічного

університету імені Івана Франка;

кандидат філологічних наук, доцент

                САВЧЕНКО Ірина Віталіївна,

               доцент кафедри української літератури

Національного педагогічного університету

      імені М.П. Драгоманова.


Провідна установа     Львівський національний університет

       імені Івана Франка, кафедра української літератури

             імені акад. Михайла Возняка,

       Міністерство освіти та науки України


Захист відбудеться 7 жовтня 2002 року о 15.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.178.01 в Інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України (01001 Київ-1,                  вул. Грушевського, 4)



З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України (01001 Київ-1, вул. Грушевського, 4)




Автореферат розіслано 5  вересня 2002 року



Учений секретар

спеціалізованої ради                                                               М.М.СУЛИМА






ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Культурна ситуація кінця XVI початку XVII ст. виразно засвідчувала потребу радикального оновлення не лише світоглядних цінностей, а й переосмислення нової концепції автора, у якому поєднувалися тип священика й митця консервативно-охоронна та креативна функції. У добу раннього бароко формується історичне підґрунтя для національної свідомості, що згодом знайде своє яскраве вираження у формі культурних міфів чи ідеологем в епоху романтизму та модерну. Ці процеси, зокрема оприявнилися у тематичній модифікації полемічних творів.

Актуальність дослідження. У центрі уваги дисертаційного дослідження творчість Мелетія (Максима) Смотрицького (?1577-1633), яскравого представника літератури раннього українського бароко, полеміста, вченого, релігійного діяча. Актуальність роботи постала з відносної недослідженості творчих граней Смотрицького-письменника, його естетичних пошуків та експериментувань, художнього осмислення релігійних проблем. В обраному нами підході, закладена сучасна інтерпретація творів давньої епохи, яка постулює ідею розпізнавання прихованих сенсів у тексті, використовуючи при цьому парадигматичні основи міфологічно-ритуальних моделей барокової культури. Актуальність дослідження визначається новою естетичною  інтерпретацією творчості Смотрицького психологічно-цікавої постаті (А.Брюкнер) та письменника великого формату (о. Мелетій Соловій), осмисленням творчої спадщини письменника як феномена барокового гуманізму, своєрідної цілісності, непозначеної формальною зміною конфесійних орієнтирів.

Метою дисертації є системне дослідження творів Мелетія Смотрицького у їх ідейно-типологічних та естетичних (риторичних) зв'язках, творчій своєрідності та еволюційному розвитку. З ціллю послідовного та об'єктивного розкриття питання ідейної візії Смотрицького, вважаємо за необхідне відстежити механізми і риторичну техніку творчого вираження письменника, міру його творчої активності та оригінальності; з'ясувати джерела впливу ранньобарокової епохи на свідомість письменника, рівень засвоюваності ним досвіду різноманітних риторичних шкіл та дискурсивних практик, які існували наприкінці XVI початку XVII ст.ст.

Реалізація поставленої мети передбачала розв'язання таких завдань:

-        оцінити міру художньої якості творів Смотрицького у світлі естетичних та історичних критеріїв риторики і поетики бароко;

-        проаналізувати процеси, які вплинули на формування творчої та релігійної концепції Смотрицького;

-        дослідити авторські візії світу крізь призму міфологічного мислення як адекватного епосі бароко втілення художнього задуму;

-        окреслити найхарактерніші аспекти поетики творчості Смотрицького, розкрити особливості художньої фікції;

-        виявити механізми міфологізації на рівні: а) сакралізації авторської праці, б) творення ідеального читача, в) модифікації дійсності.

Об'єктом дослідження є творчість Мелетія Смотрицького у контексті естетичної та релігійної культури епохи раннього бароко. Категорією, що об'єднує ці дві сфери наших наукових студій, є поняття міфу як риторичної конструкції втілення ідеї. Враховуючи багатозначність поняття контексту, у дисертації під ранньобароковим контекстом розуміємо естетичне вираження, а точніше тогочасну риторику, як своєрідний засіб втілення творчих і релігійних інтенцій письменника.

Предметом роботи є виявлення специфіки культурно-історичної функціональності міфологічних моделей раннього українського бароко, які у поетиці творів Смотрицького втілились в образах, метафоричних схемах, топосах. Не менш важливим постає аналіз творчості Смотрицького через призму моделювання реальності засад тогочасної риторики. У дисертаційному дослідженні здійснено спостереження над метафоричністю та полісемантичністю образів (передовсім Церкви-Матері), міфотворчою стилізацією та проблемою мімесису наслідування сакрального та довершеного. Евристичність такого методу дослідження дозволяє відстежити авторський задум, інтенцію, оскільки визначення міфологічних моделей це виявлення творчих можливостей Смотрицького-автора й Смотрицького-полеміста у рамках жанрово-стильової та естетичної системи бароко, у річищі парадигми християнської культури, яка, до речі, може замінюватись ширшим поняттям культури метатекстуального рівня. Сучасна проекція міфологічних моделей виявляє оригінальність та авторську модель письменника ранньобарокової епохи.

Джерельну базу склали полемічні трактати Мелетія Смотрицького православного та унійного періоду. У процесі аналізу дисертант звертався переважно до таких творів Смотрицького: ИСЗНПУ (1610), Казаньє на чесний погреб пречестного и превелебного мужа...о...Леонтія Карповича (1620), Werificatіа niewinnoњci  (1621), Obronа verificaciі (1621), Apologіа peregrinatiej do krajуw Wschodnich (1628) та Exкthesis abo Expostulati (1629). До уваги бралася віршована спадщина давньоукраїнського письменника: панегірики, віршовані посвяти та Лямент у свђта вбогих на жалісне переставлення Леонтія Карповича (1620), а також твори його сучасників Герасима Смотрицького, Івана Вишенського, Станіслава Оріховського Клірика Острозького, Іпатія Потія, Христофора Філалета, Петра Скарги, Захарії Копистенського, Касіяна Саковича, Іллі Мораховського, Якова Суші, Войцеха Кортисця, Андрія Мужиловського, Льва Кревзи, Мацея Сарбевського та ін. Давніші й сучасні дослідження з історії літератури, літературної критики, теорії літератури, давні поетики й риторики. У дисертації використано стародруки фондів Національних бібліотек ім. В.Вернадського (м.Київ), ім. В.Стефаника (м.Львів), Бібліотеки Чарторийських (м.Краків), бібліотек Яґеллонського та Варшавського університетів.

Теоретико-методологічні засади зумовлені як потребою новітньої інтерпретації творчості Смотрицького з погляду сучасних підходів, так і можливостями міфологічного аналізу, рецептивної естетики, семіотичного, герменевтичного, культурно-історичного та порівняльного методів дослідження. До уваги брався біоґрафічний метод. Такий комплексний підхід видається продуктивним у контексті аналізу та реінтерпретації багатогранної творчості письменника раннього українського бароко як ск