Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Структурно-композиційні та семантико-прагматичні особливості французького епістолярного роману XVIII - XX століть (на прикладі творів Ш. де Лакло, О. де Бальзака, А. де Монтерлана) 2005 года.
Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05 / О.Б. Рогоза; Київ. нац. лінгв. ун-т. — К., 2005. — 20 с. — укp.
Аннотация: Досліджено французький епістолярний роман як специфічне явище художньої прози, що походить від сполучення форми листа та жанру роману. Вивчено твори XVIII, XIX, XX ст. та висвітлено еволюцію французького епістолярного роману, що є виправданим під час дослідження закономірностей розвитку літературної мови та її стилістичної диференціації. Визначено місце епістолярного стилю у системі функціональних стилів та виявлено прагматичні характеристики французького епістолярного роману. Розкрито його структурні характеристики шляхом об'ємно-прагматичного членування. Розроблено структурну типологію даного роману, визначено композиційні фактори функціонування листів у ньому та встановлено форми передачі чужого мовлення. Проаналізовано лінгвостилістичні засоби створення художнього образу персонажа у французькому епістолярному романі, досліджено іронію у контексті теорії поліфонії О.Дюкро, а також функціонування інтертекстуальних зв'язків у даному романі.

Текст работы:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ






РОГОЗА Ольга Борисівна


       УДК 8142 = 133.1


СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ ТА СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАНЦУЗЬКОГО ЕПІСТОЛЯРНОГО РОМАНУ

XVIII-XX СТОЛІТЬ

(на матеріалі творів Ш. де Лакло, О. де Бальзака, А. де Монтерлана)





Спеціальність 10.02.05 романські мови



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук









Київ 2005

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі французької філології Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.





Захист відбудеться 30 вересня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. Червоноармійська, 73).


З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул. Червоноармійська, 73).


Автореферат розіслано 29 серпня 2005 р.



Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

професор                                                                                            А.А.Калита


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У сучасному мовознавстві лінгвостилістичний аналіз та інтерпретація художнього тексту є одними з найактуальніших питань, які привертають увагу лінгвістів багатоплановістю дослідження. Художній текст вивчається на матеріалі творів різноманітних жанрів художньої літератури, що характеризуються своєрідною структурно-композиційною й мовностилістичною організацією, яка впливає на процеси розуміння адресатом творчого задуму письменника.

У вітчизняній лінгвістиці епістолярний роман як специфічний жанр художнього тексту, який походить від сполучення певної форми вираження листа та літературного жанру роману, досі залишається недослідженим. Композиція епістолярного роману виявляє характеристики свого подвійного походження: з одного боку, форма листа зобовязує до особливої комунікативної структури, а жанр роману, з іншого боку, модифікує його зміст і значення шляхом інтроспекції та пошуку вірогідності твору (L.Versini). Можна було б стверджувати, що роман в листах походить із перетину форми листа та жанру роману (J.Rousset). Але, насправді, виявляється, що неможливо розділити ці два явища, до того ж їхні складники та їх поєднання формують епістолярний роман          як жанр.

Дотепер у радянському та вітчизняному мовознавстві вивчався лише епістолярний текст, який до того ж не був обєктом комплексного аналізу, а досліджувався тільки один із його аспектів: синтаксичний (С.В.Антоненко, Г.І.Сумкіна), лексичний (І.О.Іванчук), або стилістичний (Л.М.Кецба, Е.М.Ножкіна, О.М.Сєдова). Це пояснюється невирішеною досі проблемою визначення місця епістолярного стилю в системі функціональних стилів, на що вказує цілий ряд дослідників (Н.І.Гайнулліна, О.Г.Єліна, Л.М.Кецба, О.М.Сєдова). Не можна створити цілісної картини функціонування тексту, не розглядаючи своєрідності епістолярного тексту серед текстів різної функціональної приналежності. Звернення до епістолярного роману, що є прикладом французького художнього епістолярного тексту, виправдане при розвязанні проблеми визначення місця епістолярного стилю в системі функціональних стилів, а також при вирішенні питань щодо лінгвостилістичного аналізу та інтерпретації художнього тексту.

Актуальність дисертації визначається багатоплановістю вивчення сучасною лінгвостилістикою художнього тексту, яке спрямоване на розкриття авторської естетичної концепції та жанрової специфіки художнього твору. У звязку з цим епістолярний роман становить інтерес для лінгвостилістичних досліджень, що зумовлено особливою структурно-композиційною та семантико-прагматичною організацією даного типу художнього тексту, яка реалізує його особливий статус, здійснюючи естетичний вплив на свідомість читача. Простеження розвитку епістолярного роману в діахронічному аспекті є актуальним для дослідження процесів і закономірностей розвитку французької літературної мови.

Звязок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано відповідно до плану комплексної наукової теми “Дослідження когнітивних і комунікативно-функціональних аспектів системи одиниць французької мови”, яка розробляється кафедрою французької філології Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 2 від 25 вересня 2000 року). Проблематика розглянутої дисертації вписується в коло питань, досліджуваних згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України “Мовні системи. Динаміка  функціонування фонетичних, граматичних і лексичних одиниць: когнітивний і комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські та українська мови)”, затвердженою вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 27 січня 2000 року.

Метою роботи є визначення лінгвостилістичних параметрів організації французького епістолярного роману шляхом вивчення його структурно-композиційних характеристик і виявлення особливостей використання мовних засобів у формуванні художнього образу персонажа.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких основних завдань:

  • визначити місце епістолярного стилю в системі функціональних стилів;
  • окреслити структурні та композиційні характеристики французького епістолярного роману XVIII-XX століть;
  • установити лінгвостилістичні засоби створення художнього образу персонажа                       у французькому епістолярному романі XVIII-XX століть;
  • виявити семантико-прагматичні особливості французького епістолярного роману  XVIII-XX століть;
  • розкрити особливості функціонування іронії та інтертекстуальних звязків у французькому епістолярному романі XVIII-XX століть;
  • зясувати шляхи еволюції французького епістолярного роману.

Обєктом дослідження є французький епістолярний роман як специфічний жанр французької художньої літератури.

Предметом дисертаційного дослідження є структурно-композиційні та семантико-прагматичні характеристики французького епістолярного роману XVIII-XX століть.

Матеріалом дослідження слугували твори Ш. де Лакло “Les Liaisons dangereuses”, О. де Бальзака “Mйmoires de deux jeunes mariйes”, А. де Монтерлана “Les jeunes filles”. Звернення до вказаних творів зумовлене тим, що всі три романи є яскравими представниками епістолярного роману різних епох, відповідно, XVIII, XIX та XX століть, що дозволяє простежити розвиток французького епістолярного роману в діахронічному аспекті. Використання романів “Lettres portugaises” Г. де Гієрага, “La Vie de Marianne” П.Маріво, “Lettres persanes” Монтескє, “Alexis ou Le Traitй du Vain Combat” М.Юрсинар пояснюється потребою унаочнення структурної типології епістолярного роману, а також засоби презентації автора в епістолярному романі.

Для досягнення поставленої в роботі мети використовуються такі методи дослідження: індуктивний метод, згідно з яким на підставі виділення лінгвостилістичних параметрів функціонування конкретного епістолярного тексту робиться висновок про загальні структурно-композиційні і мовностилістичні особливості в епістолярному романі взагалі; описовий метод, який полягає в описі комунікативних ситуацій епістолярного художнього тексту; компонентний аналіз, спрямований на пошук сем, які збагачують у творі мовні одиниці додатковим поняттєвим й емоційним змістом; синтаксичний  аналіз застосований для відстеження ролі граматичних засобів у створенні художнього образу персонажа в епістолярному романі; контекстуально-ситуативний та інтерпретативний аналіз використаний для визначення текстових елементів, наділених додатковим емоційним змістом; елементи кількісного аналізу залучені для встановлення особливостей композиції та структури епістолярного роману.

Наукова новизна дослідження полягає у виявленні структури та композиційної організації, а також семантико-прагматичних особливостей французького епістолярного роману XVIII, XIX та XX століть. Уперше було встановлено особливості прояву інтертекстуальних звязків та специфіку розкриття іронії у французькому епістолярному романі XVIII-XX століть згідно концепції поліфонії О.Дюкро. В роботі доведено своєрідність епістолярного роману як специфічного жанру, що здійснив певний вплив на розвиток жанру роману в цілому, зясовано шляхи еволюції французького епістолярного роману.

Теоретичне значення дисертаційної роботи визначається тим, що її висновки слугують внеском у лінгвостилістику, прагматику, лінгвокраїнознавство, літературознавство. Поглиблений аналіз лексико-стилістичних засобів створення художнього образу персонажа та форм передачі чужого мовлення в епістолярному романі сприяє подальшому розвитку стилістики й інтерпретації тексту. Розроблена в дослідженні структурна типологія французького епістолярного роману та застосування обємно-прагматичного членування в епістолярному романі мають значення для опрацювання завдань, повязаних із вивченням композиції художнього твору.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання основних положень і висновків дисертації в теоретичних курсах стилістики французької мови (розділи “Жанри та стилі”, “Поетичні тропи й фігури мовлення”, “Лінгвостилістичний аналіз художнього тексту”), літературознавства (розділи “Композиція й сюжет”, “Особливості мови художньої літератури”, “Розвиток романного жанру”), історії літератури (розділ “Література Франції XVIII, XIX та XX століть”), у спецкурсі з інтерпретації художнього тексту, при написанні курсових, дипломних і магістерських робіт.

Апробацію результатів дослідження здійснено на семи наукових конференціях, у тому числі на трьох міжнародних: “Мова і культура” (Київ, 2003), “Динаміка наукових досліджень 2003” (Дніпропетровськ Дніпродзержинськ Київ, 2003), “Мовна освіта в контексті Болонських реалій” (Київ, 2005); всеукраїнській: “Другі Каразінські читання: два століття Харківської лінгвістичної школи” (Харків, 2003); науково-практичних у КНЛУ: “Мова і культура у сучасному світі” (Київ, 2003) “Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (Київ, 2004), “Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі”   (Київ, 2005).

       Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в чотирьох статтях, три з них у фахових наукових виданнях ВАК України (1,8 др. арк.), та в матеріалах міжнародних і міжвузівських лінгвістичних конференцій. Загальний обсяг публікацій 2,73 др. арк.

       Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної наукової літератури, довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу та додатків. Обсяг тексту дисертації 168 сторінок, загальний обсяг роботи          209 сторінок. Список використаних джерел нараховує 240 праць, 69 іноземними мовами. Список джерел ілюстративного матеріалу налічує 9 позицій.

       У вступі обґрунтовано доцільність проведення дослідження, актуальність обраної теми, визначено наукову новизну, сформульовано мету, завдання й основні положення, що виносяться на захист, описано методи дослідження, викладено теоретичне й практичне значення його результатів.

       У першому розділі представлено теоретичні положення, на які спирається дослідження, проведено аналіз наукових підходів щодо визначення епістолярного стилю у системі функціональних стилів, виявлено прагматичні особливості епістолярного тексту.

У другому розділі розкрито структурні характеристики французького епістолярного роману за допомогою обємно-прагматичного членування               (за І.Р.Гальперіним), розроблено структурну типологію епістолярного роману, визначено композиційні особливості функціонування листів у французькому епістолярному романі XVIII-XX століть та окреслено форми передачі в ньому чужого мовлення.

У третьому розділі проаналізовано лінгвостилістичні засоби створення художнього образу персонажа у французькому епістолярному романі, досліджено іронію у контексті теорії поліфонії О.Дюкро, функціонування інтертекстуальних звязків у французькому епістолярному романі XVIII-XX століть.

У загальних висновках узагальнено результати виконаного дослідження, викладено його основні висновки, окреслено перспективи подальшої наукової роботи в обраній галузі.

У додатках наведено фрагменти ілюстративного матеріалу, подано модель класичної структури листа, представлено таблиці використання мовних засобів персонажами романів Ш. де Лакло “Les Liaisons dangereuses”, О. де Бальзака “Mйmoires de deux jeunes mariйes”, А. де Монтерлана “Les jeunes filles”.