Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Сновидіння в поетиці романтизму: часо-просторова специфіка 2005 года.
Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.06 / Н.Д. Мочернюк; Терноп. нац. пед. ун-т ім. В.Гнатюка. — Т., 2005. — 20 с. — укp.
Аннотация: Проведено комплексне дослідження функціональності сновидінь у поетиці романтизму на матеріалі різних національних літератур (німецької, польської, української, австрійської, чеської та англійської). Протежено характерні тенденції відтворення ониричного світу у контексті вивчення споріднених естетико-філософських питань про роль несвідомого у романтичній концепції мистецтва. Запропоновано класифікацію сновидінь як структурних одиниць твору з урахуванням їх жанрової та родової специфіки. З'ясовано функціональні можливості сновидіння на різних рівнях часо-просторової організації твору - в сюжетному, авторському та соціально-історичному хронотопах. В науковий обіг введено схеми Н.Копистянської з метою теоретичного дослідження проблеми художнього часу і простору та для практичного вибіркового застосування до аналізу творів, продемонстровано їх практичні можливості як методології на конкретному матеріалі наукової роботи. Зроблено спробу осмислення проблем сновидіння у психологічному, філософському та культурологічному аспектах.

Текст работы:


Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка







Мочернюк Наталія Дмитрівна



УДК 821 (100). О 18



СНОВИДІННЯ В ПОЕТИЦІ РОМАНТИЗМУ:

ЧАСО-ПРОСТОРОВА СПЕЦИФІКА




Спеціальність 10.01.06 теорія літератури




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук
















Тернопіль 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник:        доктор філологічних наук, професор

Копистянська Нонна Хомівна,

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

професор кафедри світової літератури


Офіційні опоненти:                доктор філологічних наук, професор

Волкова Тетяна Сергіївна,

Тернопільський національний педагогічний

університет імені Володимира Гнатюка,

професор кафедри теорії літератури та

порівняльного літературознавства


кандидат філологічних наук, доцент

Піхманець Роман Володимирович,

Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника,

доцент кафедри української літератури


Провідна установа:        Донецький національний університет


Захист відбудеться 11 травня 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.02 у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2.


Із дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка (м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2).


Автореферат розісланий 7 квітня 2005 року.









Учений секретар спеціалізованої вченої ради                        Лановик М.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Романтизм як культурна парадигма, духовні орієнтири якої окреслюються в розвитку мистецтва наступних напрямів, викликає велике зацікавлення і в сучасних дослідників. Тому важливо відшукати нові перспективи аналізу творчої спадщини романтиків: підхід до вивчення окремих художніх явищ на основі традиційних і новітніх методик, з урахуванням досягнень різних літературознавчих шкіл, дозволяє відкрити досі не акцентовані оригінальні риси поетики, краще пізнати естетичні вартості романтизму. Дослідження функціональності літературного сновидіння доби романтизму в річищі часо-простору веде до розкриття своєрідності поетики обраних творів і на цій основі допомагає зрозуміти тогочасний міжлітературний процес, напрям та епоху в цілому.

У сучасному українському літературознавстві помітне пожвавлення зацікавлень ониричною тематикою, що настало після тривалої дослідницької неуваги до проблем сновидіння. Зявилися спеціальні дослідження, присвячені вивченню сновидінь у творчості різних письменників. Реферована дисертація продовжує започатковані раніше дослідження. Вона ґрунтується на матеріалі літератури романтизму. Комплексне вивчення сновидіння в контексті різних національних літератур розкриває новаторство романтиків у художньому конструюванні сновидінь, виявляє універсальність функцій сновидіння та вказує на національну самобутність, притаманну конкретним творам, у яких функціонує сновидіння. Теоретичною й методологічною основою роботи обрано часо-простір, який підказує критерії для виокремлення і групування функцій сновидінь, надає дослідженню системності. Комплексний підхід до вирішення наукової проблеми, часо-просторовий аспект дослідження, а також звернення до різних гуманітарних наук, які зі своїх позицій допомагають глибше пізнати таємничий світ сновидіння, і зумовлюють актуальність теми представленої роботи.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка, узгоджена з навчальними планами та науковими програмами кафедри. Дисертаційне дослідження здійснене в рамках наукової теми кафедри світової літератури ЛНУ Дослідження закономірностей розвитку світової та античної літератури.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою роботи є зясування часо-просторової специфіки функціональності сновидінь на різних рівнях поетики (структурному, ідейно-композиційному, концептуально-стильовому) через комплексний аналіз ониричних явищ в окремих творах романтиків.

Реалізація мети передбачає виконання таких конкретних завдань:

  • дослідити основні передумови активного використання сновидінь у літературі романтизму, розглянувши спектр споріднених із проблемою функціональності сновидіння естетико-художніх питань;
  • проаналізувати найвагоміші щодо розробки теми відібрані сновидіння як складові частини в цілісній структурі творів залежно від жанрової природи, специфіки поетики кожного твору;
  • зясувати вид та спосіб реалізації сновидіння у взаємозвязку з часо-просторовим моделюванням ониричного сюжету;
  • зясувати функції, що їх виконують сновидіння у творах, авторську мету, якій підпорядковане введення їх у загальну часо-просторову будову творів;
  • довести важливість та продуктивність реалізації сновидіння на різних рівнях хронотопної організації творів (сюжетного, авторського, соціально-історичного хронотопів), системно вичленовуючи функції сновидінь з огляду на індивідуальні та національні особливості художнього матеріалу.

Обєктом вивчення в дисертації є твори європейських письменників-романтиків, що містять сновидіння (Новаліс, Е.Т.А.Гофман, Г.Гайне, Г.фон Кляйст, Л.Тік, А.Міцкевич, Т.Шевченко, Ф.Грільпарцер, почасти К.Г.Маха, М.Шеллі). Домінантна роль літератури німецького романтизму у роботі зумовлена концептуальним значенням для дослідження естетико-філософської думки доби романтизму, що найповніше розвинулася саме в Німеччині. Великий інтерес для теорії літератури становлять експерименти німецьких романтиків у розробці способів нарації сновидіння та багата жанрова система німецького романтизму, що вплинуло на вибір художнього матеріалу. Проведений чотирирівневий відбір матеріалу: вибір відповідних літератур письменників творів елементів твору, значущих для дослідження. Для конкретного текстуального аналізу відібрано твори, що їх досі не інтерпретували в зазначеному аспекті.

Предметом дослідження є функціональність сновидіння в поетиці романтизму, яку розглядають як вияв ідейно-філософських та естетичних надбань епохи, у структурному плані у звязку з часо-просторовою специфікою організації творів романтиків.

Складність художнього матеріалу, з огляду на всі рівні відбору, диктує застосування комплексної методики. Часо-простір, який обрано за теоретичну та методологічну основу дослідження, дає змогу розглядати поетику, жанрову специфіку, особливості стилістики, структурні елементи творів, манери викладу сновидінь у них. Звернення до схем Н.Копистянської для теоретичного дослідження проблеми художнього часу і простору та для практичного вибіркового застосування до аналізу творів посприяло систематизації і структуралізації художнього матеріалу й підказало вибір творів для аналізу. Історико-літературний метод застосовано поруч із порівняльним. Специфіка дослідження спонукає до використання методу структурного аналізу та типологічного методу. Увага до авторського хронотопу (до того ж не лише у відповідному розділі, в якому розглянуто творчість А.Міцкевича) зумовлює звернення до біографічного методу. Лінгвопоетичний аналіз та інтерпретація, застосовані під час розгляду сновидінь як структурних елементів твору, дають змогу оцінити художню інформацію у двох планах у плані вираження (типи нарації) і в плані змісту (значення сновидіння). До часткових дослідницьких прийомів, які використано в роботі, слід віднести принципи рецептивної поетики, психоаналіз та інші методи, доцільність застосування яких підказує сам художній матеріал.

Методологічною базою дисертації стали наукові праці з теорії літератури, теоретичні дослідження з питань поетики романтизму, художнього часо-простору, а також наукова література філософського, психологічного та культурологічного спрямування.

Наукова новизна роботи зумовлена системно-комплексним підходом до вивчення функціональності сновидінь на матеріалі творів письменників-романтиків, що представляють різні національні літератури (німецьку, польську, українську, австрійську, а також чеську та англійську). Запропоновано класифікацію сновидіння як структурної одиниці у творі з огляду на його жанрову та родову специфіку. Дослідження ролі сновидіння у часо-просторовій організації твору виявляє особливості сновидіння в сюжетному, авторському, соціально-історичному хронотопах. У науковий обіг уведено схеми Н.Копистянської для теоретичного дослідження проблеми художнього часу і простору та для практичного вибіркового застосування до аналізу творів, продемонстровано їхні практичні можливості як методології на конкретному матеріалі наукової роботи. Зроблено спробу осмислення проблем сновидіння у світлі психології, філософії, культурології.

Практичне значення роботи. Матеріал дисертації придатний до використання в курсах із теорії літератури під час вивчення художнього часу і простору, літературних жанрів та їхніх різновидів, художнього напряму (романтизму), проблем наратології; у курсах історії світової літератури під час вивчення доби романтизму, і зокрема творчості письменників-романтиків, чий творчий доробок найбільше взято до уваги в роботі: Новаліса, Е.Т.А.Гофмана, А.Міцкевича, Г.Гайне; для методики проведення практичних занять із теорії літератури; у спецсемінарі з проблеми функціональності сновидінь у поетиці романтизму; для написання курсових, маґістерських та дипломних робіт. Можлива перспектива продовження роботи, проведеної в дисертації: вивчення особливостей реалізації сновидіння в інших літературних напрямах, в окремих художніх творах, в яких наявні ониричні явища та подальші дослідження романтизму щодо хронотопної специфіки.

Апробація результатів дисертації. Матеріали й твердження дисертації були застосовані на практичних заняттях зі студентами Львівського національного університету імені І.Франка під час проведення аспірантської педагогічної практики. Апробація відбувалась на таких наукових конференціях та семінарах: Міжнародна наукова конференція Німецький романтизм і європейська культура ХХ століття (Дрогобич, 1996); ІІІ Міжнародні Чичерінські читання (Львів, 2-3 грудня, 1997); Міжнародна наукова конференція до 150-річчя заснування кафедри української словесності Українська філологія: школи, постаті, проблеми (Львів, 21-23 жовтня, 1998); Міжнародна наукова конференція И ничего же бысть... (Львів, 23-25 квітня, 1999); Міжнародна наукова конференція Спадщина В.Борковського і сучасна філологія на межі тисячоліть (Львів, 25-27 січня, 2000); ІХ Міжнародний славістичний колоквіум (Львів, 23-24 травня, 2000); Всеукраїнська наукова конференція Світ словянства: мова, література, культура, історія (Луцьк, 12-13 травня 2003); V Міжнародні Чичерінські читання Проблеми розвитку художньої прози (Львів, 20-22 жовтня 2004 р.); звітні наукові конференції університету за 1997-99 рр. (Львів, ЛНУ ім. Івана Франка), а також на засіданнях міжнародного міждисциплінарного науково-методологічного семінару Проблеми художнього часу, простору, ритму (Львів, 1998).

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, бібліографії, що нараховує 276 позицій, та додатків. Загальний обсяг роботи становить 229 сторінок, із них 183 сторінки основного тексту, 23 сторінки додатки.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету та завдання дослідження, його обєкт, методику, наукову новизну, зясовано теоретичне і практичне значення роботи, наведено дані про апробацію основних тверджень дисертації.

Перший розділ Сновидіння і література: історико-культурологічне осмислення дає стислий вибірковий діахронний огляд звертання до сновидінь у художній літературі від найдавнішої та окреслює основні етапи вивчення сновидінь у різних науках.

Підхід до сновидінь суттєво змінювався впродовж історичного розвитку, що зумовлено станом наукових знань, культурної спадщини, світоглядних засад людства кожного періоду. Романтизм, отримавши у спадок від попередньої культури чимало напрацювань у сфері вивчення і художнього освоєння сновидінь, зробив вагомий внесок у розвиток традицій щодо функціонування літературних снів. Однак літературознавчих праць, у яких простежено таку спадкоємність літературних напрямів та вивчено специфіку ониричної поетики, бракує, тому і проблема функціональності сновидіння в поетиці романтизму залишається ледь окресленою. За радянської доби проблеми сновидіння можна було розглядати лише в рамках матеріалістичного вчення, тому в той час літературне сновидіння мало досліджували в гуманітарній науці з погляду філософії, естетики, етнографії, культурології, релігієзнавства.

На початку 90-х рр. під впливом політичних та культурних зрушень у суспільстві, у літературознавчій науці зявляються роботи, що відкривають нові горизонти у вивченні ониричної теми. Невипадково саме в 1990р. вийшла праця А.Макарова Пять етюдів. Підсвідомість і мистецтво: нариси з психології творчості. Особливо відзначимо роботу Д.Нечаєнка Сон, заветных исполненный знаков (1991), оскільки поряд із вивченням сновидіння у світових релігіях, творчості М.Гоголя, Л.Толстого, Ф.Достоєвського, дослідник відводить окремий розділ аналізові сновидіння в романтизмі. Це перша і чи не єдина на пострадянському просторі спроба літературознавчого дослідження сновидіння романтично