Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Проза Джеймса Джойса і проблема новаторства в англійському модернізмі початку XX століття 2001 года.
Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.01.04 / Е.П. Гончаренко; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. — К., 2001. — 36 с. — укp.
Аннотация: Визначено специфіку внеску Джеймса Джойса у розвиток літератури XX ст.; досліджено характер його новацій та експериментування у контексті історичної своєрідності основних художніх напрямків англійської та європейської літератури XIX і XX ст. Виділено системні філософсько-естетичні риси європейського модернізму 1900 - 1930 рр., жанровий, стилістичний, семантичний "код" модерністського роману та новели (А.Жід, М.Пруст, Дж.Джойс, В.Вульф, Д.Г.Лоренс). Дослідження художньої трансформації роману та новели призвело до уточнення характеру внеску Джойса у процес модернізації європейської літератури XX ст. Уточнено історико-літературні, теоретичні уявлення про поетологію та творчість Джойса як одного з її творців і класиків. Йдеться про об'єктивно-суб'єктивну поетику "Дублінців"і створення Джойсом жанру "роману-портрета", новаторський підхід до образу людини у триптиху про Стівена Дедала, про наслідування та водночас подолання романних канонів у міфологізованому і водночас сучасному просторі "Улісса", про продовження новацій у художньому підході до образу людини в "Поминках за Фіннеганом".

Текст работы:


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ім. Т.Г.ШЕВЧЕНКА





ГОНЧАРЕНКО ЕЛЛА ПЕТРІВНА




УДК 891.6 3 Джойс: 820 “19”




ПРОЗА ДЖЕЙМСА ДЖОЙСА І ПРОБЛЕМА НОВАТОРСТВА

В АНГЛІЙСЬКОМУ МОДЕРНІЗМІ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ




10.01.04 література зарубіжних країн




Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора філологічних наук









Київ 2001


Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі зарубіжної літератури Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України


Науковий консультант:               доктор філологічних наук, професор

                                                       Скуратовська Людмила Іванівна,

                                                       Дніпропетровський національний університет,

                                                       кафедра зарубіжної літератури, професор      


Офіційні опоненти:                     доктор філологічних наук, в.о.професора

                                                       Висоцька Наталія Олександрівна, 

                                                       Київський державний лінгвістичний

                                                       університет, кафедра теорії та історії світової

                                                       літератури, в.о.професора     


                                                       доктор філологічних наук, професор

                                                       Денисова Тамара Наумівна,   

                                                       провідний науковий співробітник                      

      Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України


                                                       доктор філологічних наук, професор

                                                       Саруханян Алла Павлівна,  

                                                       провідний науковий співробітник                        

                                                       Інституту світової літератури РАН, Росія

Провідна установа Секція теорії та історії світової літератури кафедри класичної та румунської філології, Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича Міністерства освіти і науки України, м.Чернівці

Захист відбудеться 22 травня 2001 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.178.02. при Інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України за адресою: 01001, м.Київ-1,

вул. М.Грушевського, 4, 3-й поверх

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України

Автореферат розісланий 27 квітня 2001 року


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                                                   Гайнічеру О.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність дослідження. Cтатус Джойса-митця в міжнародній науці і оцінки його творчості в радянському та пострадянському науковому просторі настільки різні, що їх розділяє безодня. Дану роботу задумано як спробу посильного подолання цієї безодні.

Розуміння впливу Джойса на літературу, суті його новаторства, місця в історії модернізму, - над усім цим у вітчизняній науці, як і в науці країн СНД, і досі тяжіє ідеологічний осуд 1930-х років, і це тому, що з-під тягаря такого осуду не вийшов ще і модернізм у цілому. Тим вище з точки зору сьогодення можна оцінити ті спостереження, концепції та висновки в роботах про конкретні прояви модернізму, автори яких спромоглися подолати ці обмеження (В.Адмоні, Л.Андрєєв, Д.Затонський, Д.Наливайко, Т.Денисова, І.Влодавська, Н.Жлуктенко, К.Шахова, А.Саруханян,  О.Звєрєв, М.Мамардашвілі, В.Подорога, К.Генієва, С.Хоружий, О.Якимович та інші).

Але “одностайного позитивного сприйняття прози Джойса немає і в наш час”1, - слушно зауважує К.Шахова; на жаль, це слушно саме для наших країн, у той час як всесвітня репутація Джойса репутація письменника епохального, класика літератури ХХ століття і, нарешті, класика літератури всіх часів і народів, - включає таке “позитивне сприйняття” як абсолютну домінанту.

Справа ускладнюється ще й гострою дискусійністю питань, повязаних з модернізмом, не тільки в українській та російській, але і в міжнародній науці починаючи з датування, співвідношення модернізму та авангарду, оцінки різних течій модернізму і закінчуючи місцем певних митців та творів і в історії модернізму, і в історії літератури в цілому.

Українська наука сьогодні пильно вдивляється у модернізм, зокрема у великий європейський модерністський роман. Особливо важливим видається бажання донести висновки академічної науки до науковців, подолати естетичний негативізм та консерватизм. На цьому шляху велике значення мають високий теоретичний рівень аналізу співвідношення модернізму та інших напрямів у роботах Д.Наливайка, Д.Затонського, Т.Денисової; витонченість аналізу тексту, поетологічні зіставлення художнього світу Джойса і Вульф, Джойса і сучасного роману (І.Влодавська, Н.Жлуктенко, Л.Скуратовська).

Але роботи, в якій би системно досліджувалася творчість Джойса в цілому і водночас головні твори піддавалися б розгорнутому філологічному аналізові в аспекті їх новаторства, тобто у зіставленні з класичними жанрово-стильовими еталонами і з художніми зусиллями інших творців модерністського роману, ще не було. Актуальність цього дослідження полягає в спробі створити саме таку, водночас узагальнюючу і диференціюючу картину творчості Джойса на фоні уточнених уявлень про велику прозу модернізму.

Єдина праця про Джойса, яка зявилася в останні роки у пострадянському літературному просторі, книга російського перекладача С.Хоружого “Улисс в русском зеркале” ставить зовсім інші завдання  і відповіді на ці питання не дає. Взагалі, зведення всього Джойса до двох романів (“Портрет митця замолоду” та “Улісс”), якими б величними ці твори не були, помітно зменшує його історико-літературну роль; є також тенденція говорити тільки про “Улісса”, нехтуючи навіть “Портретом митця замолоду” як “розтягнутою”, “нудною” та “традиційною” книгою (В.Набоков, а з сучасних молодих науковців О.Лало). Тому актуальним  є аналіз єдності джойсівської творчості в даній роботі, виявлення ранньої новаторської зрілості мініатюр-епіфаній та “Дублінців”, зовсім не досліджених в Україні та Росії.

Актуальність реферованої роботи визначається також і свідомим бажанням автора висвітлити сучасний рівень світового джойсознавства та історії модернізму, зробивши це не предметом описового реферування, а в живому діалозі з відомими науковцями, в дискусії, на фоні конкретного проблемного аналізу. Так, у дисертацію введені роботи про модернізм і про Джойса - Р.Еллманна, В.Тиндалла, Г.Кеннера, Р.Адамса, Д.Фоккеми та інших1.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ця дисертація презентує один із провідних напрямів дослідницької діяльності кафедри зарубіжної літератури Дніпропетровського національного університету. Робота здійснювалась у рамках наукової теми кафедри: “Функціонування літератури у культурному контексті епохи”.

Мета дослідження полягає у зясуванні художньої специфіки новаторства Джойса як ініціатора й класика модернізму, що передбачає як висвітлення загальних рис поетики й семантики (“коду”) модернізму, так і аналіз індивідуального ідейно-естетичного внеску Джойса в історію світової новели та роману, а також теоретичне осмислення процесів жанрової трансформації та оновлення образного мислення.

Досягнення зазначеної мети передбачає постановку і розвязання таких конкретних завдань:

- аналіз особливостей ідейно-художньо