Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Поетика Василя Голобородька 2003 года.
Источник: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.01 / О.В. Кузьменко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2003. — 18 с. — укp.
Аннотация: Розглянуто сюжетно-композиційну структуру творів поета, особливості їх суб'єктивної організації, роль фольклорних кодів, концептуальні образи-символи. Виявлено характерні риси в композиції його творів (градаційність, анафори, драматизовані елементи і наскрізну потрійність (три етапи або варіанти розвитку тематичного образу, три часопростори, три предмети чи їх якості, три дії, три герої, три обміни репліками), а тематичний образ часто закладений у назві поезії). Розглянуто такі основні концептуальні образи художнього світу поета, як образ України, української хати, національної спільноти та її представників, слова (мови). Шляхом монографічного аналізу творів "від першого слова до останнього" доведено, що кожен із компонентів Голобородькової індивідуальної поетики функціонує в єдиній системі, ідеї та проблеми сучасності втілюються в традиційних для української культури, але неповторно трансформованих образах та формах.

Текст работы:





Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна



Кузьменко Оксана Володимирівна


УДК 821.161.2 1.09 (043.3)








ПОЕТИКА ВАСИЛЯ ГОЛОБОРОДЬКА


Спеціальність 10.01.01 - українська література





А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук



Харків 2003



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному університеті

Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник         кандидат філологічних наук , доцент

                    ПУСТОВА  Феня Дмитрівна, пенсіонер

Офіційні опоненти:           доктор філологічних наук, професор

                    Галич Олександр Андрійович,

                   Луганський національний педагогічний          

                    університет імені Тараса Шевченка,

                    завідувач кафедри української літератури;

                    кандидат філологічних наук

                    ОЛІЙНИКОВА Катерина Григорівна,

           Горлівський державний педагогічний інститут

                    іноземних мов,

                    завідувач кафедри теорії та історії літератури

       Провідна установа :             Дніпропетровський національний університет,

                    Міністерства освіти і науки України,

                    кафедра української літератури,

                    м.Дніпропетровськ


Захист відбудеться 13 січня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.07 Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м.Харків, площа Свободи,4, ауд.ІІ- 37


З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м.Харків, пл.Свободи, 4.


Автореферат розісланий 10 грудня 2003 року.



Вчений секретар   спеціалізованої  вченої   ради_____________Гноєва Н.І.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Aктуальність теми дослідження зумовлена необхідністю осмислення доробку одного з найвидатніших українських поетів сучасності Василя Голобородька, визначення його новаторства і місця у літературному процесі. Дана дисертація є спробою розкриття особливостей індивідуальної поетики В.Голобородька як  системи “прийомів художнього вираження” (Р.Громяк). Це розуміння індивідуальної поетики закладене у працях Р.Громяка, Г.Клочека, В.Боднар. Усі ці науковці спиралися на трактат І.Франка “Із секретів поетичної творчості”. Через певні позалітературні обставини трапилося так, що творчість В.Голобородька досі досліджена недостатньо, хоча  цінні зауваження висловили у статтях 1960-х років І.Дзюба, А.Макаров, М.Ільницький. Але зайнятися власне літературознавчими студіями над  доробком поета науковці одержали змогу порівняно недавно, десь від 1988 року, коли видано першу збірку  В.Голобородька в Україні. Зявилися дослідження Ю.Коваліва, Т.Пастуха, Л.Дударенко, Ю.Дмитренко. Увагу цих учених переважно привертали лише  локальні аспекти Голобородькової поетики: звязок з “Київською школою”, міфологеми, орнітоморфна символіка. Системне дослідження поетики  цього митця досі ніким не здійснене.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тему дослідження затверджено на засіданні бюро наукової ради НАН України з проблеми “Класична спадщина та сучасна художня література” 30 вересня 1999 р. (протокол № 10).

Мета роботи різноаспектно розглянути індивідуальну поетику В.Голобородька як систему з визначенням функціональності зображально-виражальних засобів та з виявленням їх своєрідності.

Для цього слід  виконати  такі завдання:

- проаналізувати літературно-критичні та літературознавчі праці, в яких висвітлюється творчість В.Голобородька;

-   осмислити своєрідність поезій на сюжетно-композиційному рівні;

-   розглянути різновиди субєктних форм у поезіях;

-   зясувати своєрідність фольклоризму;

-   розкрити принципи творення концептуальних образів.

Обєкт дослідження твори зі збірок “Летюче віконце”, “Зелен день”, “Ікар на метеликових крилах”, “Калина об Різдві”, “Слова у вишиваних сорочках” та ін.

Предмет дослідження  - індивідуальна поетика В.Голобородька.

Джерельна база: вірші, публіцистичні виступи та розвідки В. Голобородька, твори інших авторів та фольклорні, близькі до його поезій за певними формозмістовими прикметами;  критичні та літературознавчі праці.

Методологічна основа дисертації.  Із загальнотеоретичних джерел - праці   І.Франка, передусім   його трактат “Із секретів поетичної творчості”, де був розроблений оригінальний підхід до аналізу літературного твору: “функціонально-рецептивний”, за визначенням Р.Громяка1. Використані окремі положення з праць Ю. Лотмана, а також інших дослідників, що працювали в галузі естетики, поетики, літературної стилістики, філософії та психології: М.Бахтіна, В. Боднар,  Ю.Борєва, Р. Громяка, В.Жирмунського, В.Іванова, Г.Клочека, Н. Костенко, М. Ласло-Куцюк, О. Лосєва, О. Потебні, В.Смілянської, Б.Успенського, В. Холшевнікова, Н. Чамати, В.Ізера, Г.Гадамера,  К.-Г.Юнга. 

У роботі реалізовані загальнонаукові методи: історичний, порівняльний, системний підхід. Проведений традиційний філологічний аналіз віршів з елементами рецептивної поетики, майже в усіх випадках монографічний (від першого слова до останнього).

Наукова новизна роботи. Це - перша в українському літературознавстві спроба системного дослідження творів В.Голобородька, його індивідуальної поетики, особливостей моделювання його художнього світу та концептуальних образів.

Практичне значення: матеріал дисертації може бути використаний у навчальному процесі (адже творчість В.Голобородька оглядово вивчають у середніх та вищих навчальних закладах), як частина спецкурсу з новітньої української поезії, а також як одне з допоміжних джерел для досліджень з історії або теорії літератури.

Апробація роботи. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на таких наукових конференціях: Міжнародна наукова конференція “Творчість Василя Стуса у контексті європейської літератури ХХ століття”(м.Донецьк, Донецький державний університет, 23-24 квітня 1998 р.); Друга Всеукраїнська наукова конференція “Василь Стус у контексті європейської культури”(м.Донецьк, 20-21 вересня 2001 р.); конференція професорсько-викладацького складу Донецького державного університету за підсумками науково-викладацької і методичної роботи (м.Донецьк, квітень 1995 р.), на засіданнях кафедри української літератури і фольклористики Донецького національного університету.

Публікації: 7 розвідок загальним обсягом близько 6 друкованих аркушів у фахових виданнях,  ліцензованих ВАК України.

Структура роботи.Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків і списку літератури. Обсяг роботи 169 сторінок основного тексту та 13 сторінок списку використаних джерел  (204 позиції).


Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми, наукова новизна роботи, мета, практичне значення; зясовується термінологія, подається огляд літератури. Проведений аналіз публікацій засвідчує, що автори праць, де схарактеризовані певні особливості художньої світобудови В.Голобородька (розвідки Т.Пастуха, Ю.Дмитренко, Л.Дударенко), часом випускають з уваги системність поетики: розглядається невелика кількість творів без достатнього врахування звязків поетикальних компонентів на макро- і мікрорівнях. Це призводить до обмеженості результатів дослідження, або й до помилок.

Перший розділ має назву “Естетичні принципи моделювання художнього світу”. Художній світ В. Голобородька - образне втілення явищ обєктивної дійсності та внутрішнього життя людини. Специфіка художнього світу зумовлена  передусім авторським баченням, сприйманням обєктивної реальності. Для вирішення поставлених завдань обрані  оптимальні аспекти аналізу віршів саме цього поета: сюжетно-композиційна структура творів, їх  субєктна організація та роль фольклорних кодів.

Підрозділ 1.1 - “Сюжетно-композиційна структура творів”. Загальновизнане розуміння композиції як побудови твору. Це - “взаємна співвіднесеність і розташування одиниць зображуваного і художньо-мовленнєвих засобів”1.

Ю. Лотман зазначав, що простежити композицію вірша - те саме, що “простежити, як основна думка... розвивається протягом тексту”2. Цей дослідник послідовно відстоював монографічний аналіз вірша “від першого слова до останнього”. Такий аналіз дає змогу “виявити внутрішню структуру твору, природу його художньої організації”, “частину закладеної в тексті інформації” і саме він “відповідає на запитання, чому даний твір є твором мистецтва”3. Це гарантує, що часом найдрібніші, але важливі для розуміння твору елементи не будуть випущені з уваги. Г.Клочек, розглядаючи індивідуальні поетики П.Тичини та Б.Олійника, дотримується принципу монографічного аналізу творів або засвідчує доцільність застосування такого аналізу в аспекті “функціонально-рецептивному”: в плані того, як той чи інший художній засіб діє на читача. Подібним чином підходить до аналізу індивідуальної поетики І.Франка В.Боднар4.

У цьому підрозділі використані положення з праці В. Жирмунського “Композиція ліричних віршів”, у якій викладені основи аналізу образно-тематичної композиції поетичного твору. Цю методику практикував В. Холшевніков, а з українських дослідників - Н. Чамата. Визначальними факторами віршової композиції В. Жирмунський вважав ритм і синтаксис, а у вірші без чіткої метричної організації синтаксичний паралелізм5. Велику роль у побудові поетичного твору відіграють також “тематичні” образи, як їх назвав В. Жирмунський.

У дисертації відзначені спільні риси побудови багатьох творів В.Голобородька. Задана у заголовку чи зачині думка-образ розвивається і варіюється у строфах-”уривках” (за В.Жирмунським), кількість рядків у яких може бути різною. Тих “уривків” часто буває по три, крім того, поет може графічно виділяти слова, на які падає логічний наголос, виносячи їх у строфоїди, інколи синтаксично не завершені (або вдається до перенесень у рядках). Може бути кілька рівнів розгалуження: три етапи чи варіанти розвитку тематичного образу мають по три підваріанти, а ті - свої підваріанти чи повтори. Пронизана почуттями розповідь поєднує ретроспекцію і сучасність. Найчастіше у В.Голобородька наводяться три картини-аргументи, зображується три часопростори, три предмети (або якості предметів), три герої, три дії тощо. Вірш звичайно завершує логічний або емоційно-оціночний підсумок, у якому висловлене остаточне судження щодо теми, винесеної у заголовок або зачин: розробка її у строфах-”уривках” дає змогу художньо переконливо оцінити відповідну реалію, причому позитивна або негативна оцінка залежить від критеріїв, вироблених традиційною культурою. Потрійність у поезіях поєднується з градацією, найчастіше - висхідною, з емоційною кульмінацією в кінці. Кінцівка вірша може розпочинатися як антитеза, з “та”, “але”, у той же час вона містить елементи синтезу, бо всі варіанти розвитку тематичного образу перетворені тут у певну цілісність. Назва вірша після прочитання і осмислення сприймається не як нейтральна фраза (так видається напочатку), а як провідна емоційна думка твору.

Значну роль у поезіях відіграє анафора: на початку строфи або рядка повторюється слово-тема, звертання, сполучник (а, і) тощо. Однотипні заголовки знаменують співвіднесеність тематики, тенденцію до циклізації.

У багатьох віршах значна роль належить драматизованим епізодам. Це може бути репліка, діалог, полілог. Репліка діалогу часом стає емоційно-смисловою кульмінацією оповіді (вірш “Глечик на столі”). Через діалог алегоричних персонажів розкривається сутність суспільних сил, різноспрямованість яких забезпечує розгортання сюжету (“Пильність”, “Необхідність”, “Планова рукавоздача”). Сам образ розмови може визначати подієвий  та емоційний рух у творі (“Перед білою стіною”). Елементи неповного діалогу стають жанровими маркерами (апострофи у поетичних листах, сповідях, замовляннях). Три запитання та три відповіді - вичерпна кількість для розгляду теми, вони забезпечують її різнобічне й переконливе розкриття (наприклад, у віршах “Дитячий футбол 55-го року”, “За мостом ділять хліб”). Ізосинтаксичні й подібні за змістом репліки не сприймаються як простий повтор, а виглядають аргументами наростаючої сили. Полілоги багатогранно розкривають тематичні образи (поема “Світло хати”).

Домінування потрійності у побудові поезій - творчо засвоєна В.Голобородьком фольклорна риса. Для фольклорної свідомості три - це справді “вичерпно”, бо це число несе прадавнє значення “всього світу” (верхнього, середнього і нижнього царств), циклу змін (молодості - зрілості - старості, ранку - дня - ночі), збільшення, посилення (за М.Новиковою)1.

Якщо оцінювати взаємодію між епічними, ліричними і драматичними елементами у творах В. Голобородька, то слід сказати, що вона зумовлюється не лише задумом чи першопочатковою рефлексією, а передусім своєрідністю хисту автора. І розповідь, і описи, і драматизовані епізоди, а також інтроспекції та медитації у багатьох віршах засвідчують незвичайність, непередбачуваність асоціативного мислення поета. Часто воно не вкладається у три відомі типи асоціацій за подібністю, суміжністю та контрастом. І тоді в різних частинах поезій В. Голобородьк