Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Повість як жанр: головні принципи та композиційні можливості (на матеріалі української та російської прози ХІХ-початку ХХ століття) 1999 года.
Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.06 / Т.М. Тищук; Дніпропетр. держ. ун-т. — Д., 1999. — 19 с. — укp.
Аннотация: У дисертації досліджується проблема суттєвого жанрового визначення повісті та її сюжетно-композиційних можливостей. Критично розглянуті існуючі визначення повісті, що виникли на підставі поверхових ознак (родової приналежності, кількості сторінок, слів, характеру дії, простору, часу тощо). Автор пропонує визначення повісті на суто жанровій основі - об'єму будови і розвитку сюжету твору. Методологічною основою є цілісно-системний метод дослідження літературних явищ. Віднайдені жанрові принципи повісті (на відміну від роману і оповідання) більш чіткі й точні. Вони перевіряються аналізом багатьох літературно-художніх творів українських та російських письменників кінця XIX - початку XX століття.

Текст работы:


Дніпропетровський державний університет




УДК  80.01 - 32




Тищук Тетяна Михайлівна





ПОВІСТЬ ЯК ЖАНР: ГОЛОВНІ ПРИНЦИПИ ТА КОМПОЗИЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ / НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА РОСІЙСЬКОЇ ПРОЗИ ХІХ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

10.01.06 теорія літератури




Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук







Дніпропетровськ 1999

Дисертацією є рукопис.

       Робота виконана у Волинському  державному університеті ім.Лесі Українки Міністерства освіти України

Науковий керівник:   доктор філологічних наук, професор   

Удалов Віктор Лазарович, Волинський  державний університет ім.Лесі Українки, професор кафедри теорії літератури. 

Офіційні опоненти:   доктор філологічних наук, професор           

Волкова Тетяна Сергіївна, Тернопільський державний педагогічний  університет ім.В.Гнатюка, завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства;


кандидат філологічних наук, доцент

Назарець Віталій Миколайович, доцент кафедри слов”янської філології Рівненського інституту слов”янознавства Київського слов”янського університету.

Провідна установа: Рівненський державний педагогічний інститут,

кафедра теорії літератури та славістики


Захист відбудеться 15 лютого 1999 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 08.051.13 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Дніпропетровському державному університеті за адресою: 320625, м. Дніпропетровськ, пр.Гагаріна,72, корп.1.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Дніпропетровського державного університету /320625, м. Дніпропетровськ, вул.Козакова,8/.


Автореферат розісланий 15 січня  1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради                         Олійник Н.П.

кандидат філологічних наук, доцент



Загальна  характеристика  роботи



Актуальність теми дослідження.

       Про повість як жанр існує багато досліджень.  Якщо згадувати прізвища лише відомих дослідників, то й тоді список буде чималий: М.І.Греч,О.І.Сенковський, С.П.Шевирьов, М.О.Полевой, М.І.Надєждін,  В.І.Даль, В.Г.Бєлінський, М.О.Добролюбов, М.Г.Чернишевський,  І.І.Срезневський,М.Д.Драгоманов,І.Я.Франко,Л.І.Тимофєєв,Г.М.Поспє-лов, М.Лопатто, Л.Є.Сокол, Д.С.Лихачов, В.В.Єрмілов, В.Б.Шкловський, М.Бахтін, М.Б.Храпченко, Г.Л.Абрамович, П.К.Волинський, С.В.КалачоваА.І.Кузьмін, М.П.Утєхін, О.М.Бандура, Р.С.Міщук, М.І.Дубина, В.Л.Удалов, Л.В.Чернець, В.Я.Неділько, О.А.Галич та інші.

       Повість як жанр досліджувалася в літературознавстві з різних боків, у різних аспектах і звязках як в історико-літературному, так і в теоретичному напрямках.

       Історико-літературні дослідження мають справу з проблемами виникнення повісті, розвитку її у тих чи інших національних літературах, тих чи інших історичних періодах, з проблемами внесення у розвиток повісті певних змін з боку певних письменників. Слід відмітити, що в роботах такого напрямку попутно піднімаються і теоретичні проблеми стосовно цього жанру.  Серед таких, переважно історико-літературних досліджень, присвячених повісті, - дослідження Надєждіна, Бєлінського, Добролюбова, Чернишевського, І.Франка тощо.  У ХХ столітті - це дослідження Р.С.Міщука «Українська розповідна проза кінця ХІХ - початку ХХ століття» /К., 1975/, С.М.Шаховського «Літературні роди і види» /К.,1963/ І.В.Борзенка,«Художній світ української прози Г.Квітки-Основяненка» /К.,1994/, Т.К.Рибальченко «Повесть и рассказ в современном литературном процессе»/Томск, 1978/, О.І.Кузьміна «Повесть как жанр литературы» /М.,1984/, В.М.Головка «Поэтика русской повести»  /Саратов, 1992 / тощо.

       Суто теоретико-літературні дослідження жанру повісті відрізняються від історико-літературних тим, що вони відсторонюються від історичного розвитку особливостей, які притаманні повісті як літературному твору, і концентрують увагу на більш незмінних принципах, що властиві будь-яким повістям взагалі, особливо в період розквіту повісті як жанру. Вони умовно відсторонюються від фактичного змісту повістей, розглядаючи зміст як підставу поетичних закономірностей повісті. Вони звертають увагу перш за все на те, що собою в принципі являє повість як жанр, а не на те, як виникає чи як розвивається історично жанр повісті в різних його аспектах.

       Серед суто теоретичних праць, в яких жанр повісті розглядається, важливо назвати монографії Л.В.Чернець «Литературные жанры» /М., 1982/, Л.Г. Якименка «На дорогах века» /М., 1973/, М.П.Утєхіна «Жанры эпической прозы» /Л., 1979/, колективні праці «Русская повесть ХІХ века»/Л., 1973/ за редакцією Б.С.Мейлаха, «Теория литературы. Основные проблемы в историческом освещении. Роды и жанры» /М., 1964/, роботу В.Синенко «Повесть наших дней» /М., 1971/ тощо.

       Слід назвати і ряд статей та посібників, у яких грунтовно ставиться ця проблема при розгляді історико-літературних проблем. Серед них Ванюкова Л.Й. - «Русская советская повесть 20-х годов: Поэтика жанра» /Саратов, 1987/, Дергачова І.О. «Динамика повествовательных жанров русской прозы 70-90-х годов ХІХ века» //Проблема типологии реализма. - Свердловск, 1979. - С. 3-18/, Пересунько Т.К. «Російська повість в історичному розвитку» //Радянське літературознавство. 1979.- № 1.- С. 53-60, Кияшко Л.М. «Жанрова своєрідність повістей Т.С.Шмельова» / Донецьк, 1993/ тощо.

       Жанрове визначення повісті дається, крім того, в усіх вузівськіх підручниках: Б.В.Якубського «Елементи теорії літератури. Поетика»/ К., 1940, с. 42/, В.І.Сорокіна «Теория литературы» /М., 1960, с. 223/, П.К.Волинського «Основи теорії літератури» /К., 1975, с. 280/, «Теорія літератури» за ред. Воробйова В.Ф. /К., 1975, с. 212/, Л.І. Тимофєєва «Основы теории литературы» /М., 1976, с. 349 та ін./, Г.М. Поспєлова «Теория литературы» /М., 1985, с. 134 та ін./, В.Я.Неділька «Елементи теорії літератури» /К., 1994, с. 10 та ін./ тощо. 

       Про повість як жанр йдеться також  у всіх літературознавчих словниках: «Словарь литературоведческих терминов» за ред. Л.І.Тимофєєва та С.В. Тураєва /М., 1974/, «Словник літературознавчих термінів» за ред. В.М.Лесина та О.С.Пулинця /К., 1971/, «Літера-турознавчий словник-довідник» /К., 1997/, «Словник літературознавчих термінів» за ред. В.І.Кузьменка /К.,1997/, а також в «Краткой литературной энциклопедии» /М., 1978/, «Энциклопедии юного литературоведа» /М., 1979/ тощо.

Проте, незважаючи на всі ці дослідження, специфіка жанру повісті досі вивчена далеко недостатньо. Досі не знайдено чітких критеріїв для обєктивного визначення повісті як жанру. Досі не виявлені її типологічні закономірності, суттєві, незмінні жанрові принципи, сюжетно-композиційні можливості повісті, принципові риси, які повязують повість з іншими жанрами /романом і оповіданням/ і відмежовують від них. Існуючі визначення повісті поверхові, вузькі, часткові. Віднайдені риси повісті носять швидше локальний характер, з перевагою історико-літературних, ніж теоретико-літературних напрямків. Суттєві ознаки, які іноді серед них називаються, розкидані, віддалені одна від одної, не повязані між собою в єдине ціле. Головна причина цього вбачається нами в обєктивних обставинах, характерних для історичного розвитку всієї науки теорії літератури, в історичному рівні її розвитку, який останнім часом назвали частково-системним. Враховуючи це, нами обрано для подальшого дослідження повісті як жанру інший, більш якісний підхід цілісно-системний.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Вибраний напрямок дослідження входить до наукової планової тематики кафедри теорії літератури Волинського державного університету імені Лесі Українки «Вивчення жанрів на цілісно-системному рівні» і підпорядкована галузевій програмі розвитку українського літературознавства.

       Обєктом дисертаційного дослідження є жанр повісті з боку його теоретичного розуміння та звязків з іншими жанрами.

       Предмет дисертаційного дослідження становлять існуючі погляди на повість як жанр,  суттєві жанрові принципи повісті та її різновиди, сюжетна сторона літературного твору та її звязок із жанровими визначеннями, сюжетно-композиційні можливості повісті.

Мета дисертації - досягти більш чіткого, обєктивного, цілісно-системного розуміння теоретичних питань, повязаних з повістю як  жанром.                                       

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

-    розглянути історію вивчення повісті   як жанру;

  • критично оцінити правомірність та обєктивність всіх відомих,      звичних  жанрових ознак повісті;
  • визначити причини незадовільних визначень повісті, що      призводять  до  неможливості користуватися ними  практично;
  • на відміну від поверхових означень  повісті як жанру знайти і         довести її дійсну жанрову основу і  суттєві  принципи,  властиві  повісті  у порівнянні з романом та оповіданням;
  • на основі виявлених суттєвих жанрових принципів повісті розглянути  її  різновиди за композицією сюжету, за  матеріалом та родовими ознаками.          

       Наукова новизна дисертації полягає в тому, що  вперше піддаються детальній критиці існуючі наслідки усвідомлення жанрових принципів повісті на родовій основі. Пропонується аналіз жанрової природи повісті не на родовій, а на сюжетній основі. Вперше цілісно-системно досліджується поетика повісті як жанру на підставі сюжетно-композиційної характеристики літературного твору. На цій основі виявлені суттєві жанрові принципи повісті, наведено її цілісно-системне визначення, її сюжетно-композиційні можливості, їх спільність та розмежованість із всезагальними принципами і сюжетно-композиційними можливостями роману й оповідання.

       На новій, цілісно-системній методологічній та теоретичній основі зясовані головні причини протиріч, непорозумінь в теорії літератури щодо звичних визначень повісті на відміну від роману й оповідання. Зроблено висновки про наявність всезагальних /що не знають винятків/ принципів типологічних різновидів жанру, про всезагальні закономірності, властиві сюжетній стороні літературних творів взагалі і повісті, роману, оповіданню, новелі зокрема. Практично показано, що цілісно-системний підхід і метод, віднайдені на його основі суттєві жанрові принципи повісті спроможні допомогти набагато чіткіше і точніше виявляти жанр конкретного літературного твору, так само чітко визначатися у всіх випадках, коли науковці висловлюють різні, суперечливі погляди на жанр одних і тих же творів. Підтверджується висновок, що цілісно-системний підхід і метод є перспективним для подальшого дослідження існуючих проблем сучасної теорії літератури.

       Методологічну основу дисертації складають праці відомих, в тому числі українських, літературознавців про цілісно-системний підхід і метод у  науці, в теорії та історії літератури. Використані порівняльно-типологічний, історичний метод, метод цілісно-системного аналізу художнього твору, метод цілісно-системного пізнання органічного обєкту як цілого.

       Практична цінність дослідження: здобуті результати й висновки можуть бути використані для подальших теоретичних  і конкретно-історичних досліджень, для подальшого перспективного розвитку теорії літератури, поетики жанрів і жанру повісті, літературного процесу ХІХ -початку ХХ століття. Матеріали дисертації можуть допомогти в роботі над підручниками, посібниками з теорії літератури, літературної критики, над словниками літературознавчих термінів, у навчальних курсах: «Вступ до літературознавства», «Теорія літератури», «Історія української літератури», «Історія зарубіжної літератури», спецкурсах, спецсемінарах, у роботі гуртків, у роботі викладачів вузу та вчителів шкіл, гімназій тощо.

Дисертація є особистим внеском здобувача у вирішення літературознавчої проблеми жанрових меж та визначення повісті як жанру.

Апробація роботи. Основні положення дисертації знайшли відображення при проведенні практичних занять з теорії  та історії літератури у Волинському державному університеті ім. Лесі Українки, у розробці  методичних рекомендацій для студентів, у виступах перед вчителями м. Луцька та Волинської області, у доповідях на конференціях: 51-й та 52-й наукових конференціях професорсько-викладацького складу і студентів Волинського державного університету ім. Лесі Українки /Луцьк,1995,1996/,Міжнародній конференції «Суспільствознавчі науки та відродження нації» /Луцьк, 1997/. Дисертація обговорювалася на засіданні кафедри теорії літератури Волинського державного університету імені Лесі Українки.

       Основні положення дисертації викладені автором у 7-ми публікаціях, у т.ч. 4-х наукових статтях у збірниках наукових праць, в одному науково-методичному виданні та 2-х тезах доповідей у матеріалах наукових конференцій.

       Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел /308 найменувань на 21 сторінці/. Така структура дозволила розглянути обрані теоретичні та історико-літературні проблеми в їх єдності, дотримуючись хронології та динаміки. Обсяг дисертації 149           сторінок.

       





ОСНОВНИЙ   ЗМІСТ   ДИСЕРТАЦІЇ


У вступі обгрунтовані актуальність теми дисертації, її звязок з науковими програмами, планами та іншими темами літературознавчих  досліджень, визначені обєкт, предмет, мета і завдання роботи, її методологічні основи  та новизна одержаних результатів, їх практичне значення, особистий внесок здобувача, апробація результатів  дисертації, надаються відомості про публікації та структуру роботи. Подається огляд сучасної теоретичної та критичної літератури про жанр повісті.

У першому розділі «Екскурс в історію дослідження повісті як жанру» йдеться про те, що проблема жанрових меж є однією з найменш досліджених з історико-теоретичного боку. Згадуються, безумовно, далеко не всі теоретичні факти зміни поглядів на жанр повісті, а лише ті і для того, щоб загалом окреслити провідний шлях дослідження цього жанру протягом тривалого часу, щоб намалювати ескізну картину загального руху поглядів у межах обраної мети і завдань дослідження.

Зупиняючись на історичних чи теоретичних проблемах розвитку поглядів на повість, слід відмітити, що жанрова сутність повісті недостатньо зясована у співвіднесеності з жанровою сутністю роману, що повість розуміється лише як підготовка роману, як малий роман, а роман - велика повість, що розмежування між ними вбачаються лише у зовнішньому обсязі за кількісною ознакою, без урахування якісної різниці на внутрішньому рівні жанру взагалі, жанрів роману та повісті зокрема.        

Наводяться приклади нетермінологічного вживання слова «повість» у минулому. Піддається сумніву думка, що формування термін