Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Плани змісту та повідомлення британського газетного новинного дискурсу (початок XXI століття) 2005 года.
Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.08 / О.О. Кучерова; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2005. — 20 с. — укp.
Аннотация: Досліджено особливості побудови британського газетного новинного дискурсу (БГНД) його автором з урахуванням передбачуваної реакції читача. Смислові особливості ВГНД розглянуто як результат структурно-семантичних і комунікативно-прагматичних процесів його побудови автором. Запропоновано модель мовленнєвої діяльності автора БГНД щодо створення його планів змісту та повідомлення. Досліджено соціолінгвальні характеристики БГНД, які впливають на специфіку застосування певних семантичних, комунікативно-прагматичних і загальнокомунікативних стратегій/тактик для побудови динамічної семантичної макроструктури БГНД та забезпечення бажаного впливу на читача. Систематизовано основні підходи до розуміння дискурсу (журналістські, лінгвістичні та філософські). Розкрито суть поняття "британський газетний новинний дискурс". Обгрунтовано головні функції досліджених газет та доведено провідну роль новин у структурі британських щоденних загальнонаціональних широкоформатних газет. Детально висвітлено соціолінгвальну природу британського газетного новинного дискурсу та його роль у суспільстві Великої Британії. Розглянуто жанрову структуру тексту новин. Проаналізовано процес масмедійної комунікації, засобом якої є досліджені газети. За класичною формулою Г.Лассвела доведено, що взаємодія всіх компонентів структури комунікації є збалансованою, що є поясненням високих світових стандартів британських газетних новин. Досліджено структурно-семантичні характеристики плану змісту БГНД, які виявляються за застосування автором семантичних міжпропорційних відношень, що складають реляційний каркас відповідних семантичних стратегій/тактик побудови плану змісту БГНД, які є в логіко-когнітивному аспекті універсальними для всіх мов. Визначено мас-медійну специфіку використання певних комунікативно-прагматичних і загальнокомунікативних стратегій/тактик для конструювання плану повідомлення БГНД. Здійснено розширений варіант контент-аналізу з урахуванням реалізації комунікативної та когнітивної функції мови в широкому соціолінгвальному аспекті у межах комунікативної лінгвістики з метою виявлення семантико-прагматичних характеристик БГНД. Наведено дані щодо частотності використання відповідних стратегій/тактик для трьох досліджених типів газетних новин: політичної, економічної та спортивної тематики.

Текст работы:

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА




Кучерова Олена Олександрівна




УДК 070(410)+8142:[811.11137+316.776.33]



ПЛАНИ ЗМІСТУ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ БРИТАНСЬКОГО ГАЗЕТНОГО

НОВИННОГО ДИСКУРСУ

(початок ХХІ століття)



Спеціальність 10.01.08 журналістика








Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук






Львів - 2005

Дисертацією є рукопис.


Роботу виконано в Могилянській школі Журналістики Національного університету “Києво-Могилянська академія”.



Захист відбудеться 3 червня  2005 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.051.16 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1.


З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.


Автореферат розіслано 29 квітня 2005 року.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


       Дисертація присвячена дослідженню планів змісту та повідомлення британського газетного новинного дискурсу (БГНД) на матеріалі сучасних британських щоденних загальнонаціональних широкоформатних газет.

Вибір теми дисертаційного дослідження зумовлений помітним зростанням інтересу творчого загалу до багатоаспектного вивчення мови мас-медіа (О. Гриценко, О. Зернецька,           А. Мамалига, О. Пономарів, О. Сербенська, С. Сметаніна, В. Різун, В. Шкляр), зокрема британської публіцистики (М. Гусар, Дж. Грімпсруд, Г. Галмарі, Б. Макнеїр), та до проблеми ефективності впливу засобів масової комунікації (ЗМК) на аудиторію, індивіда (Л. Городенко,     О. Дмитрук, А. Наджос, Ю. Фінклер, П. Шумейкер).

Зміщення уваги комунікативного дослідження ЗМК на аналіз соціолінгвальних умов їх функціонування висуває на передній план поняття дискурсу. Аналіз дискурсу, який має на меті багатоаспектне, комплексне вивчення складного феномена мовного спілкування, є провідним методом, принципом і водночас самостійною дисципліною (А. Бєлова, О. Воробйова,                     Т. А. ван Дейк, С. Жаботинська, В. Карабан, М. Макаров). Парадигма дискурсивного бачення мовно-інформаційних відносин набуває дедалі більшого визнання не лише в лінгвістиці, а й у журналістиці (В. Владимиров, Г. Почепцов, Н. Феаклу), оскільки дослідження функціонування мовної системи та проблем мовного спілкування має велике теоретичне та прикладне значення.

У сучасній вітчизняній журналістиці газетний дискурс досліджувався в діахронічному аспекті (В. Демченко, І. Крупський, І. Михайлин, М. Нечиталюк), також наголошувалося на ролі особистості в створенні мас-медійного дискурсу (В. Лизанчук, Ю. Шаповал). Комунікативно орієнтований лінгвістичний опис особливостей функціонування конкретних мов у ЗМК має вагомі здобутки особливо в лексико-семантичному та функціонально-стилістичному аспектах                 (Т. Бондаренко, Л. Завгородня, І. Сковронська, Т. Смирнова). Сучасний аналіз функціонування мови в ЗМК ознаменувався переходом до вивчення соціокультурного контексту реалізації комунікативної та когнітивної функцій мови, застосуванням діяльнісного підходу до аналізу текстів, що створюються в ЗМК. Це стає можливим за допомогою неориторичного                      (В. Здоровега, К. Серажим, І. Слісаренко) та неогерменевтичного (В. Владимиров, С. Квіт) напрямів дослідження реалізації цих провідних функцій мови в ЗМК шляхом залучення найновітніших комунікативно орієнтованих лінгвістичних теорій, розроблених у межах семантики та прагматики дискурсу.

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю багатоаспектного вивчення особливостей мовленнєвого вираження процесів побудови смислу дискурсу одного з провідних публіцистичних жанрів жанру новин (англ. news). У наш час, коли в інформаційному суспільстві західних країн свідомість людини дедалі відчутніше формується новими ЗМК, традиційні мас-медіа взагалі, та газета зокрема, все ще зберігають свій масовий характер. Проте, незважаючи на чотирьохсотрічну історію, преса доволі успішно продовжує пошуки своєї ідентичності.

В Україні масштабного розвитку набувають демократичні процеси, однією з ознак яких є незалежні мас-медіа. Україна як європейська держава відіграє активну роль в глобальних інформаційних перетвореннях і прагне долучитися до західноєвропейської інформаційної спільноти. Отже, актуальним видається дослідження загальнодискурсивних особливостей побудови смислу газетних новин у ліберально-демократичній країні з багатою історією журналістики та великою насиченістю пресою Великій Британії. Слід зауважити, що завдяки процесам глобалізації БГНД певною мірою взаємодіє з читачем нашої країни, оскільки досліджувані газети розповсюджуються в Україні (організацією Британська Рада), мають електроні версії в Інтернеті та широко цитуються українськими ЗМК.

Звязок роботи з науковими темами. Роботу виконано в межах колективної теми Могилянської школи журналістики Національного університету “Києво-Могилянська академія” “Засоби масової інформації та дослідження засобів масової комунікації” (тема затверджена вченою радою НаУКМА, протокол №28 від 30.10.2003 р.), що входить до загальної планової наукової теми НаУКМА “Роль Києво-Могилянської академії в європейській інтеграції України; історія і сучасність” (номер держреєстрації 0101U066565).

Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу текстів британських газетних новин дослідити з погляду новітніх теорій комунікації структурно-семантичні та комунікативно-прагматичні особливості конструювання автором сучасного БГНД як одного з типів мас-медійного дискурсу, що є складовою розширеного контент-аналізу БГНД.

Дослідження зорієнтоване на підтвердження гіпотези, що в основі цільнооформленого тексту британських газетних новин лежить притаманне відповідній мовленнєвій діяльності (МД) автора щодо створення такого типу мас-медійного дискурсу використання певних семантичних, комунікативно-прагматичних і загальнокомунікативних стратегій/тактик МД, які ґрунтуються на когнітивних категоріях, що поєднують у собі мислення та мову, та мають закріплені за собою лексичні, лексико-синтаксичні та синтаксичні мовні засоби їх вираження в тексті.

Мета роботи визначила коло завдань:

  1. проаналізувати соціолінгвальну природу БГНД як процесу МД його автора, результатом якого є текст новин;
  2. виявити й узагальнити структурно-семантичні особливості мовної організації новинного дискурсу за допомогою дослідження семантичних стратегій і тактик, що лежать в основі динамічного опису розгортання змісту в БГНД;
  3. розкрити комунікативно-інформаційні особливості структури БГНД;
  4. дослідити специфіку використання автором БГНД відповідної комунікативно-прагматичної стратегії побудови плану повідомлення БГНД і тактик, через які ця стратегія реалізується;
  5. створити системно орієнтовану класифікацію загальнокомунікативних стратегій і тактик впливу на читача, що використовуються в БГНД.

Обєктом дисертаційного дослідження є БГНД, інформаційний слід якого тексти новин політичної, економічної та спортивної тематики.

Предметом дослідження є соціолінгвальні особливості БГНД, структурно-семантичні, комунікативно-прагматичні та загальнокомунікативні стратегії/тактики МД автора БГНД.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у роботі застосовувалися комплексні методи багатоаспектного дослідження побудови смислу БГНД: 1) огляд стану проблеми ґрунтувався на теоретичних загальнонаукових методах (абстрагування, узагальнення, формалізація, індукція та дедукція); емпірично-теоретичних методах (статистичний аналіз інформації, синтез, метод логічного моделювання); 2) для дослідження семантико-прагматичних характеристик БГНД було застосовано контент-аналіз, який за умов його широкого розуміння може розглядатися як найсучасніша модель, коли поєднуються кількісний та якісний типи аналізу; якісний аналіз дозволив простежити, яким чином в БГНД використовуються певні смислові характеристики побудови його планів змісту та повідомлення; кількісний підрахунок дозволив зробити обєктивні висновки за чисельністю вживаних одиниць аналізу в досліджуваному типі дискурсу; 3) аналіз семантичних міжпропозиційних відношень між складовими змісту БГНД надав можливість описати семантичну макроструктуру цього газетного жанру; 4) тема-рематичний аналіз дискурсу використовувався для дослідження комунікативно-інформаційної організації БГНД; 5) комунікативно-прагматичний аналіз одиниць МД на основі розширеного, дискурсивно орієнтованого варіанта теорії МА дав можливість виділити відповідні стратегії/тактики побудови плану повідомлення БГНД; 6) денотативно-дискурсивний аналіз британських газетних новин дозволив виокремити та проаналізувати загальнокомунікативні стратегії/тактики впливу на читача.

Джерелом дослідження стали тексти новин політичної, економічної та спортивної тематики з британських щоденних загальнонаціональних широкоформатних газет “Таймз”, “Дейлі Телеграф”, “Файненшл Таймз”, “Гардіан”. Досліджувані газети, які дедалі більше набувають глобального характеру, розповсюджуються, зокрема, Британською Радою, одна з функцій якої популяризація ідеології британського суспільства, британської держави. Таким чином Британська Рада реалізує державну політику, зокрема в галузі мас-медіа, і той факт, що вона розповсюджує саме ці газети за межами країни, свідчить про їх чільну роль.

Для забезпечення часового параметра статистичної достовірності проведеного дослідження та водночас можливості охопити кількісно значний емпіричний матеріал, а також аби узагальнити картину світу, яку змальовує БГНД, і обєктивізувати значення регулярних періодичних подій у сфері політики (літні та різдвяні політичні канікули, тощо), економіки (кінець та початок фінансового року, що припадає на 1 вересня) та спорту (літні та зимові види), аналізу підлягали відповідні тексти з названих газет за довільно вибрані чотири місяці кожного річного переліку номерів цих газет періоду 2001 2003 рр. Це в підсумку становило часовий проміжок у 12 місяців. Загалом було опрацьовано 4371 текст новин із зазначених газет, серед яких новини політичної тематики становили 2015, економічної 984 та спортивної 1372 тексти.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено соціолінгвальний аналіз БГНД, його планів змісту та повідомлення. Таке дослідження може становити новий етап розвитку структурно-семантичної та комунікативно-прагматичної моделей контент-аналізу, на відміну від контент-аналізу, традиційно застосовуваного в журналістиці, що переважно розглядає смислові особливості текстів ЗМК на лексичному та лексико-синтаксичному рівнях.

Теоретичне значення проведеної наукової роботи полягає в тому, що виявлення структурно-семантичних і комунікативно-прагматичних особливостей БГНД є внеском у розробку теоретичних питань комунікації, вивчення дискурсу й тексту в журналістиці. Визначення основних загальнодискурсивних характеристик побудови смислу БГНД через встановлення стратегій і тактик побудови його планів змісту та повідомлення сприятиме подальшому розвитку питань теорії массової комунікації. Результати дослідження можуть допомогти вдосконалити діяльність українських спеціалістів з мас-медіа, поглибити їхні комунікативно-лінгвістичні знання про структурно-семантичні та комунікативно-прагматичні особливості побудови новинного дискурсу. З цією метою лінгвістичний опис англомовних засобів реалізації досліджуваних закономірностей побудови планів змісту та повідомлення БГНД проводиться з наданням українського перекладу відповідних прикладів.

Практичне значення роботи полягає в можливості використання її основних результатів і висновків у курсах з теорії масової комунікації, теорії та практики комунікації, публіцистичної майстерності, редагування, риторики. Результати дослідження допоможуть у практичному розвязанні проблем створення сучасних газетних новин і можуть бути використані під час проведення наукових досліджень у галузі журналістики.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження, автореферат, публікації, в яких викладено основні положення наукової роботи, виконано дисертанткою самостійно, за винятком статті “Дискурсивні функціонально-семантичні особливості звязку заголовка та ліду англомовної політичної статті”, де здобувачеві належить збір матеріалу, задум і написання статті, а                   П. Зернецькому концепція та редагування.

       Апробація результатів дисертації. Головні положення та результати дослідження викладено в доповідях, виголошених на науково-практичних конференціях Національного університету “Києво-Могилянська академія” “Дні науки НаУКМА” (Київ, 2630 січ. 2004 р.; Київ, 2428 січ. 2005 р.), міжнародних науково-практичних конференціях Київського міжнародного університету “Дискурс у комунікаційних системах” (Київ, 2021 лют. 2004 р.), “Дискурс у комунікаційних системах 2” (Київ, 1920 бер. 2005 р.), науково-практичній конференції Київського національного лінгвістичного університету “Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (Київ, 69 квіт. 2004 р.), науково-практичній конференції Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Роль мас-медіа у формуванні інформаційного суспільства” (Київ, 8 лют. 2005 р.).

Публікації. Основні положення дисертації відображено в девяти публікаціях у фахових виданнях, серед яких одна у співавторстві.

Структура даного дослідження, визначена його метою та завданнями, складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, списку використаної наукової літератури, джерел ілюстрованого матеріалу та додатків.

Загальний обсяг дисертації становить 231 сторінки, з них 171 сторінки тексту. Дисертація містить 9 рисунків та 14 таблиць. Список використаних джерел складає 240 найменувань вітчизняних та зарубіжних авторів. У додатках обсягом 38 сторінок наведено український переклад аналізованих у дисертаційному дослідженні текстів новин (А) і схеми тема-рематичних прогресій (Б).


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, висвітлено актуальність, значущість, ступінь дослідженості тематики дисертації, сформульовано її мету й завдання, визначено обєкт і предмет дослідження, методологічні основи дисертації, її новизну, практичне значення, зазначено дані щодо апробації результатів дослідження.

У першому розділі “Загальні характеристики британського газетного новинного дискурсу як соціолінгвального явища” систематизуються основні підходи до розуміння дискурсу; зясовується поняття “британський газетний новинний дискурс”; обґрунтовуються головні функції британських щоденних загальнонаціональних широкоформатних газетних видань.

У підрозділі 1.1. “Британські газетні новини в контексті сучасних дискурсивних досліджень” докладно розглянуто сучасні підходи до розуміння дискурсу з лінгвістичних, журналістських і філософських досліджень, серед яких когнітивний, соціологічний, структурно-семіотичний і комунікативно-лінгвістичний. Узагальнення сучасних наукових поглядів щодо поняття “дискурс” дало змогу сформулювати дефініцію БГНД, який визначено як процес МД автора в конкретному соціолінгвальному контексті з певною метою та з урахуванням передбачуваного читача. Текст новин розглядається як результат МД автора щодо створення новин, як його матеріальне втілення, або інформаційний слід. Виділено основні характеристики БГНД (як комунікативного, мас-медійного, газетного, загальноадресатного, наративного дискурсу), які впливають на його продукування автором.

У підрозділі 1.2. “Соціолінгвальні особливості британського газетного новинного дискурсу” розкрито соціолінгвальну природу БГНД. Спираючись на головні функції мас-медіа в суспільстві, які виокремлюють вітчизняні та західні вчені, виділено основні функції британських щоденних загальнонаціональних широкоформатних газет, а саме: 1) інформаційна,                        2) соціалізуюча, 3) встановлення “порядку денного”, 4) політична, 5) впливу на свідомість, або формування громадської думки, 6) розважальна (п. 1.2.1).

У дисертації доведено, що основним інформаційним наповненням досліджуваних газет є новини, провідна тематика яких політична, економічна та спортивна. Так, зокрема, в газеті “Файненшл Таймз” новини становлять близько 94 % усіх повідомлень, з них новини політичної тематики 37,1%, економічної 51,5 %, спортивної 42,5 %, у “Таймз” 86,5 %, з них новини політичної тематики 37,4 %, економічної 14,4 %, спортивної 34,7 %, “Гардіан” 72 %, з них політичної тематики 42 %, економічної 15 %, спортивної 15 %, “Дейлі Телеграф” 55,5 %, з них політичної тематики 21 %, економічної 14 %, спортивної 20,5 %. Це сприяє популярності зазначених видань у Великій Британії та поза її межами.

Шляхом аналітичного огляду структури комунікативного процесу за класичною формулою Г. Лассвелла проаналізовано його вісім базових компонентів, які реалізуються в БГНД (п. 1.2.2.). Так, комунікатором визначено абстрактного автора БГНД, яким є певний соціальний інститут, творчий колектив газети. Кодування передбачає використання автором БГНД певних семантичних, комунікативно-прагматичної та загальнокомунікативних стратегій/тактик побудови смислу такого дискурсу. Сюжети політичних, економічних і спортивних новин розгортаються в певному соціальному та публіцистичному просторі, згідно з вимогами якого автор БГНД і створює повідомлення. Британські щоденні загальнонаціональні широкоформатні газети як канал комунікації перебувають у приватній власності, що не заважає принципам лібералізму та обєктивності таких видань. Завданням автора є створити такий текст новин, який буде легко декодовано читачем. Одержувачем є читацька аудиторія, яка відрізняється масовим та все більш глобальним характером і є неоднаковою для трьох досліджуваних типів новин, а саме політичної, економічної та спортивної тематики. Повідомлення новин розраховане на певну реакцію читача, або відгук. До автора БГНД відгук читача частково надходить у вигляді зворотного звязку. Збалансована взаємодія цих базових компонентів структури комунікації сприяє утриманню високих професійних стандартів британських газет, які враховують свободу висловлювання, право громадян на володіння інформацією та право на захист преси від політичного чи будь-якого іншого зовнішнього втручання.

У підрозділі 1.3. “Архітектоніка тексту британських газетних новин як інформаційного сліду британського газетного новинного дискурсу” наголошено на тому, що МД автора втілюється в сталій традиційній формі архітектоніки тексту новин як інформаційного сліду БГНД. Жанрова структура тексту новин, що склалася за довгий час функціонування цього жанру, набуває чіткої організації. БГНД визначено як складну мовленнєву подію, яка інкорпорує в собі мовленнєві трансакції, що представлені переважно такими елементами архітектоніки тексту,       як-от: 1) заголовок, 2) зачин і 3) подробиці. Кожна мовленнєва трансакція в свою чергу складається з як мінімум одного мовленнєвого ходу, який може включати один мовленнєвий акт (у заголовку) або кілька мовленнєвих актів.

У другому розділі “План змісту британського газетного новинного дискурсу” було визначено динамічні семантичні характеристики БГНД шляхом встановлення відповідних семантичних стратегій/тактик побудови плану змісту такого дискурсу його автором. В основі цих стратегій/тактик лежать логіко-когнітивні структури, які є спільними для всіх мов.

У підрозділі 2.1. “Загальні характеристики структурно-семантичної цілісності британського газетного новинного дискурсу” зясовано питання ієрархічної організації семантичної структури новин. Проаналізувавши та систематизувавши дібраний мовний матеріал, дисертантка дійшла до висновку, що оскільки БГНД, який спрямовано на продукування тексту новин, організовано ієрархічно, слід виокремлювати три рівні цілісності такого дискурсу: загальну, епізодичну та локальну. Загальна цілісність БГНД забезпечує розуміння цілого газетного повідомлення. Епізодична цілісність діє в межах послідовності елементів архітектоніки тексту новин, в яких реалізується МД автора. Локальну цілісність можна спостерігати на рівні послідовності мовленнєвих актів. Комуніканти встановлюють звязок між пропозиціями дискурсу, що дає можливість планувати, продукувати та сприймати цілісний дискурс як інтегративну одиницю МД.

Підрозділ 2.2. “Семантичні стратегії/тактики побудови плану змісту британського газетного новинного дискурсу” присвячено дослідженню міжпропозиційних семантичних відношень, що складають змістову реляційну основу відповідних семантичних стратегій/тактик побудови плану змісту БГНД.

Залежно від способу МД автора було виділено семантичні стратегії/тактики зіставлення    (п. 2.2.1.) і контекстуалізації (п. 2.2.2.). Автором використовує певні семантичні тактики побудови змісту БГНД всередині/між елементами архітектоніки тексту новин, де є не менше однієї мовленнєвої трансакції (зачину або подробиць) чи послідовність двох мовленнєвих трансакцій, що в тексті новин може відображатися послідовністю двох контактних елементів архітектоніки заголовка та зачину або зачину та подробиць. У дисертації наводиться середній відсоток використання певних семантичних стратегій/тактик, з точки зору відповідної вживаності цих смислових характеристик у трьох досліджуваних типах новин. Крім того, наведено частотність використання семантичних тактик у межах різних елементів архітектоніки тексту новин у відсотках від загальної кількості виявлених смислових характеристик у суцільній вибірці новин політичної, економічної та спортивної тематики. Так, 42,8 % семантичних тактик, що використовуються автором БГНД для поєднання заголовка та зачину тексту новин, складають семантичні тактики еквівалентного зіставлення в поєднанні з семантичною тактикою зіставлення “частина ціле”. Для новин політичної тематики вищезазначені тактики складають 43,5 %, економічної тематики 45,1 %, спортивної 39,8 %. Самостійно семантичні тактики еквівалентного зіставлення вживаються в 27,6 % усіх проаналізованих текстів новин, з них для новин політичної тематики це складає 26,9 %, економічної тематики 27,4 %, спортивної 28,5 %, а семантичні тактики тотожного зіставлення в 22 %, з яких для новин політичної тематики   24,5 %, економічної 18,9 %, спортивної 22,6 %. Решту становлять семантичні тактики каузативної контекстуалізації 5 %, з них для новин політичної тематики 2,3 %, економічної 6,1 % і спортивної 6,5 %; семантичні тактики часової контекстуалізації 2,1 %, з яких для новин політичної тематики 2,3 %, економічної 2,1 %, спортивної 1,9 %; семантичні тактики просторової контекстуалізації 1,6 %, з них для новин політичної тематики 0,5 %, економічної 0,4 %, спортивної 0,7 %. Отже, між заголовком і зачином спостерігається переважне використання семантичної тактики еквівалентного зіставлення, в основі якої лежать міжпропозиційні семантичні відношення еквівалентності. Переважання цієї тактики пояснюється спільною функцією заголовка та зачину привернути увагу читача до інформації за допомогою повідомлення про ключову подію.

Для семантичного поєднання таких елементів архітектоніки тексту новин, як зачин і подробиці, автор БГНД використовує семантичні тактики зіставлення “ціле” (зачин) “частина” (подробиці), що складають 71,5 % розглянутих у дисертації текстів новин, з яких для новин політичної тематики такі тактики становлять 73,2 %, економічної 70,5 %, спортивної 71 %; або “частина” (зачин) “ціле” (подробиці), що складають 21 %, з них для новин політичної тематики 20 %, економічної 21,5 %, спортивної 21,7 %. Крім того, у послідовності цих двох трансакцій автором БГНД використовуються тактики контрастного зіставлення, які складають 7,3 % досліджуваних текстів новин. Для новин політичної тематики загальний відсоток вживання таких тактик становить 6,8 %, для економічної 8 %, спортивної 7,3 %.

У межах одного елемента архітектоніки, зачину або подробиць автор використовує такі семантичні тактики побудови плану змісту БГНД, як-от: часової контекстуалізації, які складають 41,5 % проаналізованих текстів новин, в тому числі для новин політичної тематики це становить 43,2 %, економічної тематики 39,6 %, спортивної 41,7 %; серед них часової розбіжності     25,1 %, з яких для новин політичної тематики 24,5 %, економічної 25,2 %, спортивної 15,6 %; і часового перехрещення 16,4 %, з яких для новин політичної тематики 18,7 %, економічної 14,4 %, спортивної 16,1 %; поєднання семантичних тактик еквівалентного зіставлення та часової контекстуалізації 24,1 %, з них для новин політичної тематики 20,1 %, економічної 28,6 %, спортивної 23,8 %; самостійно семантичні тактики еквівалентного зіставлення 18,1 %, з яких для новин політичної тематики 19,5 %, економічної 16,9 %, спортивної 18 %; семантичні тактики контрастного зіставлення 16,2 %, з них для новин політичної тематики 17,2 %, економічної 14,9 % і спортивної 16,5 %.

Семантичні стратегії побудови змісту БГНД 1) реалізуються через послідовність відповідних семантичних тактик або 2) семантично повязують всі три (або чотири) елементи архітектоніки тексту новин як матеріального сліду БГНД (див. табл. 1).

Таблиця 1

Семантичні стратегії побудови плану змісту БГНД


У результаті наукового пошуку доведено, що для новин економічної та спортивної тематики характерним є те, що акцент робиться на часі, коли сталася подія та місці, де вона сталася. Провідними при цьому є семантичні стратегії/тактики часової та просторової контекстуалізації. В результаті наскрізного перегляду прикладів не було помічено випадків застосування стратегії тотожного та еквівалентного зіставлення для конструювання новин економічної та спортивної тематики, стратегій/тактик порівняльного зіставлення та стратегії умовно-наслідкової контекстуалізації. Це пояснюється загальною спрямованістю жанру новин на висвітлення нових і, в цьому сенсі, унікальних подій навколишнього світу, що сприяє їх інформативній насиченості.

У підрозділі 2.3. “Комунікативно-інформаційна структура британського газетного новинного дискурсу” зосереджено увагу на комунікативно-інформаційному аспекті семантичної структури БГНД.

Зясовано поняття тематичного та рематичного компонентів динамічної організації БГНД (п. 3.2.1.). Предмет повідомлення новин міститься в рематичному компоненті. Оскільки БГНД належить до дистантної комунікації, в тексті новин як інформаційному слідові БГНД обовязково має бути присутній тематичний інформаційний компонент, що містить певне фонове знання для адекватного сприйняття рематичної інформації. Отже, тематичний компонент забезпечує розгортання семантичного звязку в межах БГНД і виступає центральним поняттям у вивченні семантики БГНД. Семантична структура в межах тексту новин або його фрагмента складається із зчеплення та повязаності тем, їх взаємозвязків та ієрархії.

Тема англомовного речення як мінімальної одиниці тема-рематичного аналізу БГНД представлена на його початку, де міститься відомий для читача референт, стосовно якого буде зроблено повідомлення і який займає позицію комунікативного субєкта. Ремою речення є його комунікативний предикат. У роботі виділяються мікротема та мікрорема предикативної одиниці як інформаційного сліду мовленнєвого акту, макротема та макрорема фрагмента тексту як інформаційного сліду мовленнєвого ходу й актуальна тема/теми тексту новин як інформаційного сліду цілої мовленнєвої події, що представлена БГНД. Актуальна тема може розвиватися з мікротеми/мікрореми заголовка, зачину або подробиць і проходити через кілька фрагментів тексту новин, сприяючи в такий спосіб загальній цілісності БГНД. Комунікативно-інформаційна структура БГНД є неоднорідною, з кількома актуальними темами, які автор визначає як провідні для розгортання змісту БГНД. Темою цілісного дискурсу є тематичне ядро. Воно виражається пропозицією, яка передає головне повідомлення новин та міститься в зачині.

Тема-рематичну прогресію визначено опорною схемою комунікативно-інформаційної структури БГНД (п. 3.2.2.), яка сприяє його комунікативному динамізму. При постійній зміні рематичних компонентів, тематичні залишаються переважно незмінними, але збагачуються новим змістом. Тема та рема утворюють складові мовної структури як форми організації інформації, повідомлення й у такий спосіб виступають компонентами динамічної організації структури новин, сприяють рухові комунікативного потоку, створенню його комунікативного динамізму. Цей рух спрямовано від статичних компонентів дискурсу до динамічних, що знаходить відображення у наведених типах тема-рематичних прогресій. У такий спосіб тема-рематичні прогресії, які є динамічною стороною БГНД, сприяють розгортанню його змісту та розвивають його статичне тематичне ядро.

У результаті лінгвообстеження текстів новин виявлено випадки використання тема-рематичних прогресій (ТП) з числа відомих у лінгвістиці типів (див. рис. 1, 2, 3, 4, 5). Дисертанткою виокремлено ще один тип тема-рематичної прогресії ТП 6 (див. рис. 6).

Т1 R1

T2 (=R1) R2

               Т3(=R2) R3

Рис. 1. Тема-рематична прогресія (ТП 1)


T1 R1

 

T2 (=T1) R2

T3 (=T1) R3

T4 (=T1) R4

Рис. 2. Тема-рематична прогресія (ТП 2)


T

T1 R1

      T2 R2

            T3 R3

Рис. 3. Тема-рематична прогресія (ТП 3)


T1 R1 ( =R1 + R1’’)

  T2 R2

        T2’’ R2’’

Рис. 4. Тема-рематична прогресія (ТП 4)


Т1 R1

T2 R2

               .... ....

Т4 R4

Рис. 5. Тема-рематична прогресія (ТП 5)


Т1 R1

   T2 R2

       T3 R3

T4 R4

Рис. 6. Тема-рематична прогресія (ТП 6)

Дисертанткою доведено, що БГНД є складна єдність, комунікативно-інформаційна структура якої може бути представлена модифікаціями тема-рематичних прогресій. У тексті новин певні тема-рематичні прогресії можуть використовуватися автором у межах одного мовленнєвого ходу, тобто як тактики побудови плану змісту БГНД (див. табл. 2).

Таблиця 2

Використання тема-рематичних прогресій як тактик побудови плану змісту БГНД


У межах цілої мовленнєвої події, або як стратегії побудови плану змісту БГНД, його автор використовує ТП 3, середній відсоток вживання якої становить 48,2 % усіх проаналізованих текстів новин, при цьому для новин політичної тематики це складає 49,2 %, економічної 36,8 %, спортивної 58,7 %; ТП 6 41,2 %, з них для новин політичної тематики 38,4 %, економічної 53,7 %, спортивної 31,7 %; ТП 5 8,9 %, з яких для новин політичної тематики 12,4 %, економічної 9,5 %, спортивної 4,8 %.

Для побудови комунікативно-інформаційної структури БГНД автор використовує поєднання стратегій і тактик, що виявляється в поєднанні тема-рематичних прогресій. Так, в середньому для трьох типів досліджуваних новин поєднання ТП1, ТП 3 і ТП 6 застосовується в 29,1 %, що для новин політичної тематики становить 23,7 %, економічної 39,1 %, спортивної 24,6 %; поєднання ТП 1 і ТП 3 24,3 %, з них для політичної 18 %, економічної 24,7 %, спортивної 30,4 %; ТП 1,ТП 2, ТП 3 і ТП 6 21,9 %, з яких для політичної 34 %, економічної 10 %, спортивної 21,9 %; ТП 1,ТП 2 і ТП 3 16,1 %, з них для політичної 16,5 %, економічної 12,4 %, спортивної 19,4 %; ТП 2 і ТП 3 5,4 %, з них для політичної 4,2 %, економічної 9 %, спортивної 2,7 %; ТП 1 і ТП 6 3,1 %, з яких для політичної 3,6 %, економічної 4,8 %, спортивної 1 %.

Проаналізувавши та систематизувавши відібраний мовний матеріал, дисертантка дійшла висновку, що тема-рематичні прогресії допомагають виділити певні мікротеми/мікрореми дискурсу як актуальні з точки зору структури семантичного розгортання цього дискурсу. БГНД характеризується наявністю, як мінімум, однієї і, як максимум, чотирьох актуальних тем. Залежно від кількості актуальних тем визначено тематичні блоки БГНД (п. 2.3.3.). Так, 15,2 % з опрацьованих у дослідженні текстів новин містять один тематичний блок, при цьому для новин політичної тематики це складає 18,1 %, економічної тематики 14,3 %, спортивної тематики 13,2 %; 31,9 % проаналізованих текстів новин містять два тематичні блоки, для новин політичної тематики це становить 31,4 %, економічної 33,7 %, спортивної 30,5 %; 37,4 % три тематичні блоки, з них для новин політичної тематики 38,2%, економічної 36,9 %,  спортивної 34,6 %; 14,2 % чотири, при цьому для новин політичної тематики 12,3 %, економічної 15,1 %, спортивної 21,7 %.

Коли текст новин як інформаційний слід БГНД має два і більше тематичні блоки, можна виділити такі їх відношення: 1) послідовність; 2) паралельність; 3) включення. Мікротеми/мікрореми та макротеми/макрореми разом з актуальними темами сприяють розвиткові тематичного ядра. Макропропозиція, з якої складається тематичне ядро, відрізняється найбільшою семантичною насиченістю.

У третьому розділі дисертації “План повідомлення британського газетного новинного дискурсу” уперше виділено комунікативно-прагматичні та загальнокомунікативні стратегії/тактики побудови плану повідомлення БГНД.

У підрозділі 3.1. “Основні аспекти структури комунікативного впливу британського газетного новинного дискурсу” звернено увагу на підготовчий етап комунікативного впливу, який допомагає створити атмосферу довіри до джерела інформації та сприяє успішній реалізації комунікативно-прагматичних і загальнокомунікативних стратегій/тактик. Основою для забезпечення певного комунікативного впливу на читача є довіра до британських щоденних загальнонаціональних широкоформатних газет, що характерна для британського суспільства, зокрема, і глобалізованого суспільства, взагалі.

У підрозділі 3.2. “Комунікативно-прагматичні особливості британського газетного новинного дискурсу” вперше проведено розширений прагмалінгвістичний аналіз БГНД і визначено комунікативно-прагматичну стратегію побудови автором плану повідомлення БГНД а також тактики, через які вона реалізується. Дослідженню підлягали мовленнєві акти (п. 3.2.1.), мовленнєві ходи та трансакції (п. 3.2.2.) і БГНД як цілісна мовленнєва подія (п. 3.2.3.).

Автор БГНД, займаючи позицію наратора (оповідача), переповідає комунікативні дії учасників певної комунікативної ситуації в своєму плані автора та застосовує мовленнєві акти, які вжито реальним адресантом в певній комунікативній ситуації, в трансформованій, згідно плану оповідання газетного макету, формі як описове відображення комунікативної ситуації, яку автор переповідає. Тому викладені ним у наративі мовленнєві акти реальної комунікативної ситуації є в цьому соціолінгвальному контексті БГНД транспонованими, або медійними. Отже, комунікативно-прагматична стратегія побудови плану повідомлення БГНД реалізується через       1) тактику обєктивованої фактуалізації, що передбачає використання мовленнєвих актів-констативів у плані автора та складає в середньому 48,6 %, з них для новин політичної тематики використання такої тактики становить 37,6 %, економічної 54,5 %, спортивної 53,9 %;              2) тактику авторсько-субєктивованої фактуалізації, що передбачає використання медійних мовленнєвих актів-перформативів (дій), менасивів (погроз), директивів (наказів), промісивів (обіцянок) у плані автора 19,8 %, для новин політичної тематики 27,4 %, економічної 16,8 %, спортивної 15,2 %; і 3) тактику субєктивованої фактуалізації, яка передбачає використання прямих мовленнєвих актів у плані цитації 30,9 %, з яких для новин політичної тематики        33,7 %, економічної 28,7 %, спортивної 30,9 %.

Той фактор, що автор БГНД намагається бути обєктивним у передачі повідомлення, дає можливість розглядати процес свідомого передавання більшості мовленнєвих актів у БГНД, фігурально кажучи, “за законами жанру”, у констативах. Це допомагає створити ефект відстороненого, емпіричного статусу автора БГНД, зокрема, та британських щоденних загальнонаціональних широкоформатних газет, взагалі. Отже, БГНД відповідає ілокутивна сила інформування.

БГНД переважно складається з трьох мовленнєвих трансакцій, остання з яких має більше, ніж один мовленнєвий хід. У перших двох мовленнєвих трансакціях, інформаційним слідом яких є такі елементи архітектоніки тексту новин, як заголовок і зачин, ядерні мовленнєві акти займають початкову позицію. Мовленнєвий акт завершальної мовленнєвої трансакції, результатом якої є подробиці, визначаємо як поліядерний. У більшості випадків він має два ядерні мовленнєві акти, що робить БГНД інформативно насиченим, з одного боку, та простим для сприйняття, з іншого. Можливими є такі варіанти розміщення топікальних мовленнєвих актів у межах мовленнєвого ходу, що утворюють мовленнєву трансакцію, реалізовану в подробицях тексту новин: 1) ядерні мовленнєві акти автор розташовує на початку кожного з мовленнєвих ходів трансакції, інформаційним слідом якої є подробиці (такий варіант розміщення становить 32,5 % усіх розглянутих нами зразків побудови тексту новин); 2) ядерний мовленнєвий акт першого з мовленнєвих ходів трансакції, що відтворюється в подробицях, автор розташовує на початку цього мовленнєвого ходу, а ядерний мовленнєвий акт наступного мовленнєвого ходу розташовує наприкінці цього мовленнєвого ходу, що створює ефект обрамлення (17,2 %); 3) ядерний мовленнєвий акт першого з мовленнєвих ходів трансакції, що відтворюється в подробицях, автор розташовує в кінці цього мовленнєвого ходу, а ядерний мовленнєвий акт наступного мовленнєвого ходу розташовується ним на початку цього мовленнєвого ходу (7,9 %); 4) ядерний мовленнєвий акт першого з мовленнєвих ходів трансакції, що відтворюється в подробицях, автор розміщує в кінці цього мовленнєвого ходу, і, відповідно, ядерний мовленнєвий акт наступного мовленнєвого ходу розташовує в кінці цього мовленнєвого ходу, що створює ефект паралельного розміщення мовленнєвих актів ( 42,4 %).

У підрозділі 3.3. “Загальнокомунікативні стратегії/тактики побудови британського газетного новинного дискурсу” на основі проведення денотативно-дискурсивного аналізу БГНД виокремлено загальнокомунікативні стратегії/тактики впливу на читача. Інтегровано розвинувши положення прагмалінгвістики, дисертантка дослідила загальнокомунікативні стратегії/тактики впливу БГНД на читача, які розглядають комунікативний ефект від одиниць лексичного рівня до найбільших одиниць МД. В роботі було виокремлено першочергові стратегії, які є обовязковими для БГНД і використовуються в 100% усіх проаналізованих текстів новин, і другорядну, яка може використовуватися автором поряд із першочерговими.

Серед першочергових загальнокомунікативних стратегій виділено стратегію інформаційного впливу, що реалізуються через репрезентаційно-іконічну тактику, середній відсоток застосування якої складає 30,9 % усіх проаналізованих текстів новин, для новин політичної тематики це складає 33,7 %, економічної тематики 28,1 %, спортивної 30,9 %; репрезентаційно-символічну тактику 43,4 %, з яких для новин політичної тематики 39,4 %, економічної 42,7 %, спортивної 48,2 %; обєктно-аналітичну тактику 19,3 %, з них для новин політичної тематики 17,6 %, економічної 23,6 %, спортивної 16,6 %; і субєктно-аналітичну тактику 6,4 %, з яких для новин політичної тематики 9,3 %, економічної 5,6 %, спортивної 4,3 %.

Оскільки БГНД прагне до нейтрального обєктивного висвітлення реальних подій, стратегії впливу є здебільшого прихованими. З характерних для мас-медіа прийомів навіювання та переконування лише окремі з виділених прийомів лягли в основу другорядної загальнокомунікативної стратегії, якою є стратегія переконування. Використання цієї стратегії спостерігається в 57 % усіх розглянутих текстів новин, що складає 82,7 % для новин політичної, 64,5 % економічної та 23,8 % спортивної тематики. Другорядна загальнокомунікативна стратегія переконування може комбінуватися з першочерговими залежно від макроінтенцій автора БГНД і реалізується через тактику експлуатації сакральних для народу почуттів, що застосовується в   19,5 % розглянутих текстів новин, для новин політичної тематики це становить 34,1 %, економічної 16,4 %, спортивної 7,9 %, і тактику посилання на авторитетну особу 53,7 %, з них для новин політичної тематики 48,6 %, економічної 48,1 %, спортивної 15,9 %.

Загальнокомунікативні стратегії, які автор використовує для побудови плану повідомлення БГНД, описують узагальнені характеристики спілкування в конкретній ситуації на основі характерних одиниць, що є більшими за мовленнєвий акт. У такий спосіб ці стратегії обумовлюють ефективність сприйняття газетних новин і сприяють досягненню комунікативних цілей і запобігають стихійній організації БГНД.

У загальних висновках підсумовано результати роботи й окреслено перспективи подальших досліджень.

Проведене дисертаційне дослідження в межах контент-аналізу з урахуванням суміжних галузей гуманітарних знань дозволило виділити специфічні особливості композиційного мовленнєвого оформлення БГНД. Таке оформлення базується на типових стратегіях і тактиках побудови автором планів змісту (семантика) та повідомлення (прагматика), які забезпечують у кожному окремому випадку реалізацію загального комунікативного смислу БГНД, утворюваного внаслідок взаємодії цих планів. Дослідження проводилося на матеріалі англомовних текстів. Проте загальні закономірності побудови планів змісту та повідомлення певного дискурсу, в основі яких лежать загальні логіко-когнітивні категорії, є спільними для конкретних мов.

Залежно від ракурсу, під яким розглядається БГНД у певній соціолінгвальній ситуації, такий дискурс стає комунікативним мас-медійний загальноадресатним дискурсом з розривом комунікантів у часі та просторі. Текст новин як результат МД автора щодо створення БГНД набуває певних ознак, що притаманні цьому типу дискурсу. Масовий характер БГНД, його розосередження в просторі, відсутність безпосереднього контакту з читачем обумовлюють необхідність унормованості форми викладу новин як інформаційного сліду БГНД, використання автором певних принципів мовної організації.

Контент-аналіз було проведено з урахуванням комунікативної та когнітивної функцій мови в реальній ситуації комунікації з позицій комунікативної лінгвістики (лінгвістики МД). Дані дослідження свідчать, що побудова текстів новин трьох типів тематики (політичної, економічної та спортивної) може базуватися на чіткому структуруванні характерних для кожного з них смислових категорій. Крім того було доведено, що частотність використання спільних мовних категорій неоднакова для трьох досліджуваних типів новин.

Перспектива подальших наукових досліджень вбачається в проведенні контент-аналізу інших типів мас-медійних дискурсів. Найновітніші лінгвістичні методи дослідження (комунікативно та когнітивно орієнтовані) підняли вивчення традиційних для журналістики проблем багатоаспектного опису журналістської діяльності щодо створення мас-медійних текстів (неориторичний аспект) та їхнього інформаційного впливу на аудиторію ЗМК (неогерменевтичний аспект) на новий рівень наукової достовірності.


Результати наукових пошуків і досліджень знайшли відображення в таких публікаціях:

  1. Кучерова О. Дискурсивно-семантичні характеристики спортивної статті // Система і структура східнословянських мов: Зб. наук. праць / Редкол.: В. І. Гончаров (відп. ред.) та ін. К.: Знання України, 2004. С. 213219.
  2. Кучерова О. Замітка як обєкт дослідження теорії комунікації (на матеріалі британської преси) // Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки. К., 2004. Т. 34. С. 8487.
  3. Кучерова О. Звязність дискурсу англомовної статті // Наукові записки НаУКМА. Гуманітарні науки. К., 2003. Т. 22, Ч. І. С. 5456.
  4. Кучерова О. Комунікативні стратегії, тактики та прийоми в дискурсі британської газетної замітки // Мандрівець. 2004. №4. С. 3944.
  5. Кучерова О. Комунікативно-орієнтована типологія дискурсу: проблеми та підходи // Іноземні мови в навчальних закладах. 2003. №2(4). С. 172181.
  6. Кучерова О. Комунікативно-функціональні особливості новинного дискурсу // Вісник. Збірник наукових статей Київського міжнародного університету. Журналістика. Медіалінгвістика. Кінотелемистецтво. Вип. 3. К.: КиМУ, 2004. С. 5967.
  7. Кучерова О. Семантичні стратегії й тактики побудови плану змісту британського газетного новинного дискурсу // Мандрівець. 2005. - №1. С. 6271.
  8. Кучерова О. Прямі та медійні мовленнєві акти у структурі плану повідомлення британського газетного новинного дискурсу // Мандрівець. 2004. №5. С. 1521.
  9. Кучерова О. Дискурсивні функціонально-семантичні особливості звязку заголовка та ліду англомовної політичної статті // Наукові записки. Спеціальний випуск К., 2002. Т. 20,  Ч. І. С. 3436. (у співавторстві із Зернецьким П. В)


АНОТАЦІЯ


Кучерова О. О. Плани змісту та повідомлення британського газетного новинного дискурсу (початок ХХІ століття). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.08 журналістика. Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню особливостей побудови британського газетного новинного дискурсу (БГНД) його автором з урахуванням передбачуваної реакції читача. Смислові особливості БГНД розглядаються як результат структурно-семантичних і комунікативно-прагматичних процесів його побудови автором. Продовжуючи риторичну традицію, дисертантка моделює мовленнєву діяльність (МД) автора БГНД щодо створення його планів змісту та повідомлення.

Важливе місце в роботі відведено дослідженню соціолінгвальних характеристик БГНД, які впливають на специфіку застосування певних семантичних, комунікативно-прагматичних і загальнокомунікативних стратегій/тактик для побудови динамічної семантичної макроструктури БГНД і забезпечення бажаного впливу на читача.

Авторка систематизує основні підходи до розуміння дискурсу, серед яких журналістські, лінгвістичні та філософські; зясовує поняття “британський газетний новинний дискурс”; обґрунтовує головні функції досліджуваних газет і доводить провідну роль новин у структурі британських щоденних загальнонаціональних широкоформатних газет; детально розкриває соціолінгвальну природу британського газетного новинного дискурсу та його роль у суспільстві Великої Британії; розглядає жанрову структуру тексту новин. Проаналізувавши процес мас-медійної комунікації, засобом якої виступають досліджувані газети, за класичною формулою       Г. Лассвела дисертантка довела, що взаємодія всіх компонентів структури комунікації є збалансованою. Це пояснює високі світові стандарти британських газетних новин.

Розкрито структурно-семантичні характеристики плану змісту БГНД. Ці характеристики виявляються в застосуванні автором семантичних міжпропозиційних відношень, що складають реляційний каркас відповідних семантичних стратегій/тактик побудови плану змісту БГНД, які є в логіко-когнітивному аспекті універсальними для всіх мов. Визначено мас-медійну специфіку використання певних комунікативно-прагматичних і загальнокомунікативних стратегій/тактик для конструювання плану повідомлення БГНД.

Дисертанткою проведено розширений варіант контент-аналізу з урахуванням реалізації комунікативної та когнітивної функцій мови в широкому соціолінгвальному аспекті в межах комунікативної лінгвістики з метою виявлення семантико-прагматичних характеристик БГНД. У роботі наведена частотність використання відповідних стратегій/тактик для трьох досліджуваних типів газетних новин політичної, економічної та спортивної тематики.

Ключові слова: дискурс, газетні новини, план змісту, семантика, план повідомлення, прагматика, смисл, стратегія, тактика.


Страница: 1  Страница: 2 

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины