Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Плани змісту та повідомлення британського газетного новинного дискурсу (початок XXI століття) 2005 года.
Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.08 / О.О. Кучерова; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2005. — 20 с. — укp.
Аннотация: Досліджено особливості побудови британського газетного новинного дискурсу (БГНД) його автором з урахуванням передбачуваної реакції читача. Смислові особливості ВГНД розглянуто як результат структурно-семантичних і комунікативно-прагматичних процесів його побудови автором. Запропоновано модель мовленнєвої діяльності автора БГНД щодо створення його планів змісту та повідомлення. Досліджено соціолінгвальні характеристики БГНД, які впливають на специфіку застосування певних семантичних, комунікативно-прагматичних і загальнокомунікативних стратегій/тактик для побудови динамічної семантичної макроструктури БГНД та забезпечення бажаного впливу на читача. Систематизовано основні підходи до розуміння дискурсу (журналістські, лінгвістичні та філософські). Розкрито суть поняття "британський газетний новинний дискурс". Обгрунтовано головні функції досліджених газет та доведено провідну роль новин у структурі британських щоденних загальнонаціональних широкоформатних газет. Детально висвітлено соціолінгвальну природу британського газетного новинного дискурсу та його роль у суспільстві Великої Британії. Розглянуто жанрову структуру тексту новин. Проаналізовано процес масмедійної комунікації, засобом якої є досліджені газети. За класичною формулою Г.Лассвела доведено, що взаємодія всіх компонентів структури комунікації є збалансованою, що є поясненням високих світових стандартів британських газетних новин. Досліджено структурно-семантичні характеристики плану змісту БГНД, які виявляються за застосування автором семантичних міжпропорційних відношень, що складають реляційний каркас відповідних семантичних стратегій/тактик побудови плану змісту БГНД, які є в логіко-когнітивному аспекті універсальними для всіх мов. Визначено мас-медійну специфіку використання певних комунікативно-прагматичних і загальнокомунікативних стратегій/тактик для конструювання плану повідомлення БГНД. Здійснено розширений варіант контент-аналізу з урахуванням реалізації комунікативної та когнітивної функції мови в широкому соціолінгвальному аспекті у межах комунікативної лінгвістики з метою виявлення семантико-прагматичних характеристик БГНД. Наведено дані щодо частотності використання відповідних стратегій/тактик для трьох досліджених типів газетних новин: політичної, економічної та спортивної тематики.

Текст работы:

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА




Кучерова Олена Олександрівна




УДК 070(410)+8142:[811.11137+316.776.33]



ПЛАНИ ЗМІСТУ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ БРИТАНСЬКОГО ГАЗЕТНОГО

НОВИННОГО ДИСКУРСУ

(початок ХХІ століття)



Спеціальність 10.01.08 журналістика








Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук






Львів - 2005

Дисертацією є рукопис.


Роботу виконано в Могилянській школі Журналістики Національного університету “Києво-Могилянська академія”.



Захист відбудеться 3 червня  2005 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.051.16 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1.


З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.


Автореферат розіслано 29 квітня 2005 року.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


       Дисертація присвячена дослідженню планів змісту та повідомлення британського газетного новинного дискурсу (БГНД) на матеріалі сучасних британських щоденних загальнонаціональних широкоформатних газет.

Вибір теми дисертаційного дослідження зумовлений помітним зростанням інтересу творчого загалу до багатоаспектного вивчення мови мас-медіа (О. Гриценко, О. Зернецька,           А. Мамалига, О. Пономарів, О. Сербенська, С. Сметаніна, В. Різун, В. Шкляр), зокрема британської публіцистики (М. Гусар, Дж. Грімпсруд, Г. Галмарі, Б. Макнеїр), та до проблеми ефективності впливу засобів масової комунікації (ЗМК) на аудиторію, індивіда (Л. Городенко,     О. Дмитрук, А. Наджос, Ю. Фінклер, П. Шумейкер).

Зміщення уваги комунікативного дослідження ЗМК на аналіз соціолінгвальних умов їх функціонування висуває на передній план поняття дискурсу. Аналіз дискурсу, який має на меті багатоаспектне, комплексне вивчення складного феномена мовного спілкування, є провідним методом, принципом і водночас самостійною дисципліною (А. Бєлова, О. Воробйова,                     Т. А. ван Дейк, С. Жаботинська, В. Карабан, М. Макаров). Парадигма дискурсивного бачення мовно-інформаційних відносин набуває дедалі більшого визнання не лише в лінгвістиці, а й у журналістиці (В. Владимиров, Г. Почепцов, Н. Феаклу), оскільки дослідження функціонування мовної системи та проблем мовного спілкування має велике теоретичне та прикладне значення.

У сучасній вітчизняній журналістиці газетний дискурс досліджувався в діахронічному аспекті (В. Демченко, І. Крупський, І. Михайлин, М. Нечиталюк), також наголошувалося на ролі особистості в створенні мас-медійного дискурсу (В. Лизанчук, Ю. Шаповал). Комунікативно орієнтований лінгвістичний опис особливостей функціонування конкретних мов у ЗМК має вагомі здобутки особливо в лексико-семантичному та функціонально-стилістичному аспектах                 (Т. Бондаренко, Л. Завгородня, І. Сковронська, Т. Смирнова). Сучасний аналіз функціонування мови в ЗМК ознаменувався переходом до вивчення соціокультурного контексту реалізації комунікативної та когнітивної функцій мови, застосуванням діяльнісного підходу до аналізу текстів, що створюються в ЗМК. Це стає можливим за допомогою неориторичного                      (В. Здоровега, К. Серажим, І. Слісаренко) та неогерменевтичного (В. Владимиров, С. Квіт) напрямів дослідження реалізації цих провідних функцій мови в ЗМК шляхом залучення найновітніших комунікативно орієнтованих лінгвістичних теорій, розроблених у межах семантики та прагматики дискурсу.

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю багатоаспектного вивчення особливостей мовленнєвого вираження процесів побудови смислу дискурсу одного з провідних публіцистичних жанрів жанру новин (англ. news). У наш час, коли в інформаційному суспільстві західних країн свідомість людини дедалі відчутніше формується новими ЗМК, традиційні мас-медіа взагалі, та газета зокрема, все ще зберігають свій масовий характер. Проте, незважаючи на чотирьохсотрічну історію, преса доволі успішно продовжує пошуки своєї ідентичності.

В Україні масштабного розвитку набувають демократичні процеси, однією з ознак яких є незалежні мас-медіа. Україна як європейська держава відіграє активну роль в глобальних інформаційних перетвореннях і прагне долучитися до західноєвропейської інформаційної спільноти. Отже, актуальним видається дослідження загальнодискурсивних особливостей побудови смислу газетних новин у ліберально-демократичній країні з багатою історією журналістики та великою насиченістю пресою Великій Британії. Слід зауважити, що завдяки процесам глобалізації БГНД певною мірою взаємодіє з читачем нашої країни, оскільки досліджувані газети розповсюджуються в Україні (організацією Британська Рада), мають електроні версії в Інтернеті та широко цитуються українськими ЗМК.

Звязок роботи з науковими темами. Роботу виконано в межах колективної теми Могилянської школи журналістики Національного університету “Києво-Могилянська академія” “Засоби масової інформації та дослідження засобів масової комунікації” (тема затверджена вченою радою НаУКМА, протокол №28 від 30.10.2003 р.), що входить до загальної планової наукової теми НаУКМА “Роль Києво-Могилянської академії в європейській інтеграції України; історія і сучасність” (номер держреєстрації 0101U066565).

Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу текстів британських газетних новин дослідити з погляду новітніх теорій комунікації структурно-семантичні та комунікативно-прагматичні особливості конструювання автором сучасного БГНД як одного з типів мас-медійного дискурсу, що є складовою розширеного контент-аналізу БГНД.

Дослідження зорієнтоване на підтвердження гіпотези, що в основі цільнооформленого тексту британських газетних новин лежить притаманне відповідній мовленнєвій діяльності (МД) автора щодо створення такого типу мас-медійного дискурсу використання певних семантичних, комунікативно-прагматичних і загальнокомунікативних стратегій/тактик МД, які ґрунтуються на когнітивних категоріях, що поєднують у собі мислення та мову, та мають закріплені за собою лексичні, лексико-синтаксичні та синтаксичні мовні засоби їх вираження в тексті.

Мета роботи визначила коло завдань:

  1. проаналізувати соціолінгвальну природу БГНД як процесу МД його автора, результатом якого є текст новин;
  2. виявити й узагальнити структурно-семантичні особливості мовної організації новинного дискурсу за допомогою дослідження семантичних стратегій і тактик, що лежать в основі динамічного опису розгортання змісту в БГНД;
  3. розкрити комунікативно-інформаційні особливості структури БГНД;
  4. дослідити специфіку використання автором БГНД відповідної комунікативно-прагматичної стратегії побудови плану повідомлення БГНД і тактик, через які ця стратегія реалізується;
  5. створити системно орієнтовану класифікацію загальнокомунікативних стратегій і тактик впливу на читача, що використовуються в БГНД.

Обєктом дисертаційного дослідження є БГНД, інформаційний слід якого тексти новин політичної, економічної та спортивної тематики.

Предметом дослідження є соціолінгвальні особливості БГНД, структурно-семантичні, комунікативно-прагматичні та загальнокомунікативні стратегії/тактики МД автора БГНД.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у роботі застосовувалися комплексні методи багатоаспектного дослідження побудови смислу БГНД: 1) огляд стану проблеми ґрунтувався на теоретичних загальнонаукових методах (абстрагування, узагальнення, формалізація, індукція та дедукція); емпірично-теоретичних методах (статистичний аналіз інформації, синтез, метод логічного моделювання); 2) для дослідження семантико-прагматичних характеристик БГНД було застосовано контент-аналіз, який за умов його широкого розуміння може розглядатися як найсучасніша модель, коли поєднуються кількісний та якісний типи аналізу; якісний аналіз дозволив простежити, яким чином в БГНД використовуються певні смислові характеристики побудови його планів змісту та повідомлення; кількісний підрахунок дозволив зробити обєктивні висновки за чисельністю вживаних одиниць аналізу в досліджуваному типі дискурсу; 3) аналіз семантичних міжпропозиційних відношень між складовими змісту БГНД надав можливість описати семантичну макроструктуру цього газетного жанру; 4) тема-рематичний аналіз дискурсу використовувався для дослідження комунікативно-інформаційної організації БГНД; 5) комунікативно-прагматичний аналіз одиниць МД на основі розширеного, дискурсивно орієнтованого варіанта теорії МА дав можливість виділити відповідні стратегії/тактики побудови плану повідомлення БГНД; 6) денотативно-дискурсивний аналіз британських газетних новин дозволив виокремити та проаналізувати загальнокомунікативні стратегії/тактики впливу на читача.

Джерелом дослідження стали тексти новин політичної, економічної та спортивної тематики з британських щоденних загальнонаціональних широкоформатних газет “Таймз”, “Дейлі Телеграф”, “Файненшл Таймз”, “Гардіан”. Досліджувані газети, які дедалі більше набувають глобального характеру, розповсюджуються, зокрема, Британською Радою, одна з функцій якої популяризація ідеології британського суспільства, британської держави. Таким чином Британська Рада реалізує державну політику, зокрема в галузі мас-медіа, і той факт, що вона розповсюджує саме ці газети за межами країни, свідчить про їх чільну роль.

Для забезпечення часового параметра статистичної достовірності проведеного дослідження та водночас можливості охопити кількісно значний емпіричний матеріал, а також аби узагальнити картину світу, яку змальовує БГНД, і обєктивізувати значення регулярних періодичних подій у сфері політики (літні та різдвяні політичні канікули, тощо), економіки (кінець та початок фінансового року, що припадає на 1 вересня) та спорту (літні та зимові види), аналізу підлягали відповідні тексти з названих газет за довільно вибрані чотири місяці кожного річного переліку номерів цих газет періоду 2001 2003 рр. Це в підсумку становило часовий проміжок у 12 місяців. Загалом було опрацьовано 4371 текст новин із зазначених газет, серед яких новини політичної тематики становили 2015, економічної 984 та спортивної 1372 тексти.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено соціолінгвальний аналіз БГНД, його планів змісту та повідомлення. Таке дослідження може становити новий етап розвитку структурно-семантичної та комунікативно-прагматичної моделей контент-аналізу, на відміну від контент-аналізу, традиційно застосовуваного в журналістиці, що переважно розглядає смислові особливості текстів ЗМК на лексичному та лексико-синтаксичному рівнях.

Теоретичне значення проведеної наукової роботи полягає в тому, що виявлення структурно-семантичних і комунікативно-прагматичних особливостей БГНД є внеском у розробку теоретичних питань комунікації, вивчення дискурсу й тексту в журналістиці. Визначення основних загальнодискурсивних характеристик побудови смислу БГНД через встановлення стратегій і тактик побудови його планів змісту та повідомлення сприятиме подальшому розвитку питань теорії массової комунікації. Результати дослідження можуть допомогти вдосконалити діяльність українських спеціалістів з мас-медіа, поглибити їхні комунікативно-лінгвістичні знання про структурно-семантичні та комунікативно-прагматичні особливості побудови новинного дискурсу. З цією метою лінгвістичний опис англомовних засобів реалізації досліджуваних закономірностей побудови планів змісту та повідомлення БГНД проводиться з наданням українського перекладу відповідних прикладів.

Практичне значення роботи полягає в можливості використання її основних результатів і висновків у курсах з теорії масової комунікації, теорії та практики комунікації, публіцистичної майстерності, редагування, риторики. Результати дослідження допоможуть у практичному розвязанні проблем створення сучасних газетних новин і можуть бути використані під час проведення наукових досліджень у галузі журналістики.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження, автореферат, публікації, в яких викладено основні положення наукової роботи, виконано дисертанткою самостійно, за винятком статті “Дискурсивні функціонально-семантичні особливості звязку заголовка та ліду англомовної політичної статті”, де здобувачеві належить збір матеріалу, задум і написання статті, а                   П. Зернецькому концепція та редагування.

       Апробація результатів дисертації. Головні положення та результати дослідження викладено в доповідях, виголошених на науково-практичних конференціях Національного університету “Києво-Могилянська академія” “Дні науки НаУКМА” (Київ, 2630 січ. 2004 р.; Київ, 2428 січ. 2005 р.), міжнародних науково-практичних конференціях Київського міжнародного університету “Дискурс у комунікаційних системах” (Київ, 2021 лют. 2004 р.), “Дискурс у комунікаційних системах 2” (Київ, 1920 бер. 2005 р.), науково-практичній конференції Київського національного лінгвістичного університету “Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (Київ, 69 квіт. 2004 р.), науково-практичній конференції Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Роль мас-медіа у формуванні інформаційного суспільства” (Київ, 8 лют. 2005 р.).

Публікації. Основні положення дисертації відображено в девяти публікаціях у фахових виданнях, серед яких одна у співавторстві.

Структура даного дослідження, визначена його метою та завданнями, складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, списку використаної наукової літератури, джерел ілюстрованого матеріалу та додатків.

Загальний обсяг дисертації становить 231 сторінки, з них 171 сторінки тексту. Дисертація містить 9 рисунків та 14 таблиць. Список використаних джерел складає 240 найменувань вітчизняних та зарубіжних авторів. У додатках обсягом 38 сторінок наведено український переклад аналізованих у дисертаційному дослідженні текстів новин (А) і схеми тема-рематичних прогресій (Б).


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У