Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Педагогічна та освітньо-культурна діяльність українських письменників-емігрантів на Закарпатті в міжвоєнний період (1919 - 1939) 2000 года.
Источник: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / П.М. Ходанич; Нац. пед. ун-т ім. М.Драгоманова. — К., 2000. — 20 с. — укp.
Аннотация: Проаналізовано та узагальнено процес становлення української національної школи на Закарпатті за умов Чехословаччини у 1919 - 1939 рр. Досліджено освітню політику Чехословаччини, характер взаємодії місцевих педагогів з українськими емігрантами у боротьбі за українську національну школу. Розглянуто проблеми формування змісту, форм і методів навчання, особливу увагу зосереджено на питаннях виховання молоді. Визначено особливий внесок у розбудову національної школи письменників-педагогів, політичних емігрантів В.Бірчака, В.Пачовського, І.Панькевича, М.Підгірянки. Охарактеризовано педагогічні погляди даних педагогів, їх літературну спадщину - підручники з української мови та літератури, історії Закарпаття, посібники для початкової школи та іншу навчальну літературу. Висвітлено їх діяльність в управлінні освітою, узагальнено досвід педагогічної роботи в гімназіях та початковій школі, роботи з літературною молоддю, а також досліджено їх культурно-освітню діяльність і літературні твори, що мають педагогічне спрямування.

Текст работы:


НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ  М. ДРАГОМАНОВА




ХОДАНИЧ Петро Михайлович




УДК 37. 01 (09)

Х 09


ПЕДАГОГІЧНА

ТА ОСВІТНЬО-КУЛЬТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ НА ЗАКАРПАТТІ

В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

(1919- 1939)




13. 00. 01 загальна педагогіка та історія педагогіки



Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук













Київ 2000

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Ужгородському державному інституті інформатики, економіки і права, Міністерство освіти і науки України.


Науковий керівник            доктор педагогічних наук,

професор Гомоннай Василь Васильович,   

Ужгородський державний інститут

інформатики, економіки і права,

професор кафедри природничих та

психолого-педагогічних наук

Офіційні  опоненти             доктор педагогічних наук, професор,

академік     АПН  України

Ярмаченко Микола Дмитрович,

Президія АПН України,

професор-консультант

          кандидат   педагогічних наук, доцент

Росул Василь Васильович,

Мукачівське педагогічне училище,

директор

                                   

Провідна установа             Волинський державний університет

ім. Лесі Українки, кафедра педагогіки,

Міністерство    освіти і науки України,

м. Луцьк


Захист відбудеться  14 грудня 2000 р. о 14. 30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.01 в Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова (01030, м. Київ-30, вул. Пирогова, 9).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова 01030, м. Київ-30, вул. Пирогова, 9).

Автореферат розісланий  2 листопада 2000 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                  Ю. О. Приходько


Загальна характеристика роботи


Актуальність і ступінь дослідженості теми. Перегляд поглядів на завдання національної освіти вимагає в умовах не­за­леж­ності України нових ідей, переоцінки духовної спадщини. Актуальним є наукове дослідження інтелектуальних набутків ре­а­білітованих учених-педагогів, письменників, які працювали в освіті на ет­нічних українських територіях, що після Першої світової війни опинилися у складі Ру­мунії, Польщі та Че­хословаччини, до якої була приєднана на пра­вах автономії Підкарпатська Русь (Закарпаття).

Світова педагогіка знає чимало прикладів поєднання у житті однієї особи ак­тив­ної педагогічної та літературної діяльності (Ж. -Ж. Руссо, Л. Толстой, Б. Грін­ченко, К. Ушинський, І. Нечуй-Левицький, А. Мака­рен­ко, В. Сухо­млин­ський). Поєднання двох творчих начал в одній особі дає особливо позитивні результати.

Важливу роль у формуванні української національної школи на Закар­пат­ті у міжвоєнний період відіграли політичні емігранти, серед яких ви­ді­ля­єть­ся група педагогів-письменників: Володимир Бірчак (18811952), Іван Пань­ке­вич (18871958), Ва­силь Пачовський (18781942), Марійка Під­гірянка (Ма­рія ЛенартДомбровська) (18811963). Письменники-педагоги брали ак­тив­ну участь в ор­га­нізації шкільництва у краї, працювали в гімназіях і на­род­них шко­лах, створювали навчальну літературу, були серед організаторів Пе­дагогічного товариства, Просвіти, То­ва­ри­ства українських письменників та журналістів, Пласту, редагували пе­да­го­гіч­ні та наукові видання; пра­цю­ва­ли з літературно обдарованою мо­лоддю. На даний час вищеназвані пе­да­го­ги-реформатори маловідомі. У радянських дослідженнях іс­торії педагогіки Че­хословаччини і Закарпаття А. Боднаря, М. Грищенка, А. Іг­ната, І. Не­бес­ни­ка, О. Хічія, А. Чуми ці іме­на відсутні. В ен­цик­ло­педичній літературі їхня пе­дагогічна діяльність не згадується.

В останні роки питання розвитку освітньо-культурного процесу на Закарпатті по-но­вому розглядалися в працях В. Гомонная, В. Росула, В. Ке­меня, М. Єв­туха, М. Кляп, М. Талапканича, І. Хланти, П. Ходанича, М. Зи­момрі, І. Гранчака, М. Кухти, О. Мишанича, зару­біж­них дос­лід­ни­ків Р. Ма­гочія, М. Мушинки, Л. Милли, О. Рудловчак, Л. Баботи.

Педагогічна діяльність В. Бірчака у радянський період не до­слід­жу­ва­лася, оскіль­ки в 1945 р. його репресовано як “бур­жу­аз­ного націо­на­ліста”, а ре­абі­лі­то­ва­но у 1990 р. В умовах не­залежної України згадують про В. Бірчака-педагога В. Гомоннай, В. Росул, М. Талапканич, але не ана­лі­зу­ють його педагогічної спад­щини. Літературна спадщина письменника частково роз­гля­дається І. Хлан­тою, С. Новак, О. Мишаничем, словацькими до­слід­ни­ками Л. Баботою, О. Руд­лов­чак, Ю. Шерегієм.

Діяльність В. Пачовського-педагога закарпатського періоду не роз­гля­да­ла­ся. У радянський час В. Пачовського вважали “буржуазним націо­налістом” і замовчували, хоча у зарубіжжі літературну спадщину поета частково досліджували Б. Руб­чак, О. Тарнавський, В. Барка. З часу про­голошення незалежності Ук­раїни до літературної діяльності В. Пачовського зверта­ють­ся М. Ільницький, М. Бажанський, М. Козак, однак його педа­гогічну діяльність згадують лише побічно. Б. Ступарик і В. Моцюк відносять В. Па­чов­ськиго до відомих галицьких пе­да­го­гів 30-х років.

І. Панькевич зарекомендував себе як вчений-мовознавець та гімназійний професор, який доклав багато зусиль до утвердження української мови в освіті Закарпаття, створив граматику. Педагога було арештовано радян­ськими органам у Празі в 1945 році, згодом випущено на волю, але у повоєнній Чехословаччині (помер у 1958 р. ) його вважали “буржуазним націоналістом” і замовчували. Мо­во­знав­чу спадщину вченого аналізували Й. Дзендзелівський, Б. Галас, П. Чучка, словацький мовознавець М. Штець, проте педагогічна діяльність І. Панькевича залишилася поза увагою дослідників.

Літературну спадщину Марійки Під­гірянки до­слі­джу­ва­ли В. Микитась, Є. Кучеренко, М. Стельмахович, О. Нахлик, С. Шаховський, українознавець із Словаччини О. Руд­лов­чак. Пе­да­го­гіч­ний характер її творів частково розглядали С. Жупанин, Л. Ходанич. Од­нак пов­не до­слі­джен­ня її педа­гогічної діяльності на За­кар­пат­ті відсутнє.

Цілісного аналізу педагогічної та культурно-освітньої ді­яльності письменників емігрантів на Закарпатті досі взагалі не робилося, по­за увагою дослідників залишалася велика кількість архівних матеріалів, написані під­руч­ники, редагована ними література і періодичні видання, оцінки їх творчої праці.

Вище наведені причини, недостатня наукова розробка проблеми зумовили актуальність і вибір те­ми дисертації.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертаційної роботи входить до плану наукових досліджень Уж­го­род­сь­ко­го державного інституту інформатики, економіки і права (рішення Вченої ради № 8 від 3 грудня 1998 р. ), вона скоординована в АПН України (протокол № 5 від 14 червня 1999р. ).

Об'єкт дослідження: процес формування української національної школи на Закарпатті у 2030 рр. в умовах Чехословаччини.

Предмет дослідження: роль і місце письменників-емігрантів у процесі формування української школи на Закарпатті, шляхи формування національної свідомості учнів засобами рідної мови, художньої літератури, історії та краєзнавства.

Мета дослідження полягає у цілісному висвітленні педагогічної та освітньо-культурної діяльності педагогів-письменників на За­кар­п