Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Німецькі фразеологізми з компонентом на позначення фізичного стану людини 2004 года.
Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Б.І. Лабінська; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 20 с. — укp.
Аннотация: На підставі комплексного аналізу німецьких фразеологізмів з компонентом на позначення фізичного стану людини встановлено їх специфічні особливості в зв'язку з виявленням ролі компонента у формуванні цілісного фразеологічного значення. З'ясовано, що фразеотематична група, об'єднана за тематичним індикатором, є невід'ємним елементом фразеологічної системи сучасної німецької мови, упорядкованим цілим з певною структурою, що дає можливість вербалізації денотатів предметної сфери людського знання "медицина". З'ясовано, що елементи даної фразеотематичної системи складають понятійну семантичну ієрархію та перебувають у відношеннях повної або часткової семантичної тотожності. Виявлено специфіку фразеологічної номінації, асоціативну вмотивованість фразеологізмів з урахуванням їх внутрішньої форми, що зумовлює їх здатність до моделювання. На підставі дослідження різноманітності структур і специфіки мовленнєвої поведінки фразеологічних одиниць з компонентом на позначення фізичного стану людини встановлено їх значні модифікаційні можливості у мовленні.

Текст работы:

ЛЬВІСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Івана Франка





Лабінська Богдана Ігорівна




                                                               УДК  801.316.4



Німецькі фразеологізми з компонентом на позначення

фізичного стану людини




Спеціальність 10.02.04 германські мови





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук








Львів 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі іноземних мов Буковинської державної медичної академії.


Захист відбудеться   ”29 ” вересня 2004 р. о 10.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.015.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1 ауд.405.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного  університету  імені  Івана Франка  за  адресою:  79001,  м. Львів, вул. Драгоманова, 5.


Автореферат розісланий 25 серпня 2004 року


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                                    Шпак О.А.

Загальна характеристика роботи


Фразеологічні одиниці (ФО) як особливі мовні знаки належать до складних і суперечливих явищ мови. Саме вони найвиразніше передають дух і красу мови. Для проникнення в сутність цього мовного феномена необхідний комплексний підхід, який враховував би дані різних мовних дисциплін, адже компонентний склад, семантика, морфологічні та синтаксичні властивості ФО складні і цікаві тим, що вони слугують яскравим доказом живого розвитку фразеологічної підсистеми мови.

Актуальність проблеми зумовлена необхідністю комплексного дослідження фразеологічної номінації, під якою в сучасній мовознавчій науці розуміють найменування сутностей матеріального та ідеального порядку з використанням вже наявних у мові засобів, які зазнали повного або часткового переосмислення. Актуальність теми викликана також бажанням мовознавців виявити регулярні та специфічні властивості виникнення, формування та розвитку німецьких ФО на позначення фізичного стану людини та роль компонента у формуванні цілісного фразеологічного значення.

Звязок роботи з науковими темами. Тема дисертації повязана з плановою науково-дослідною роботою кафедри іноземних мов Буковинської державної медичної академії “Дослідження мотивації номінації субмови педіатрії у сучасній медичній літературі (англійська, німецька, французька, російська, українська) з метою вивчення особливостей структури, семантики лексичних і фразеологічних одиниць, їх парадигматичних та синтагматичних відношень і укладання шестимовного англійсько-німецько-французько-латинсько-російсько-українського словника” № 0100V005009 державної реєстрації.

Метою дослідження є комплексне вивчення ФО на позначення фізичного стану людини у сучасній німецькій мові, що передбачає виявлення специфічних властивостей досліджуваних мовних одиниць та їх компонентів, які беруть участь у формуванні цілісного фразеологічного значення. Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання:

  • інвентаризувати та систематизувати основний корпус досліджуваних фразеологічних одиниць на позначення фізичного стану людини з метою їх комплексного аналізу;
  • виявити та дослідити структурно-семантичні та функціонально-стилістичні властивості цих мовних одиниць, визначити специфіку їх фразеологічної номінації;
  • зясувати денотативну співвіднесеність значення ФО зі значенням компонентів як самостійних лексичних одиниць і семантичну сутність домінуючого компонента, форми його семантичних зрушень як показника фразеологічності;
  • розглянути питання щодо ролі образності у формуванні цілісного фразеологічного значення;
  • проаналізувати внутрішньосистемні звязки у сфері досліджуваної фразеотематичної групи;
  • розглянути асоціативну природу конотативних ознак та їх роль у формуванні цілісного фразеологічного значення;
  • виявити та описати різні модифікаційні властивості ФО, визначити чинники, які впливають на актуалізацію їх значення.

Об'єктом вивчення є ФО на позначення фізичного стану людини сучасної німецької мови, які розглядаються як один із продуктивних засобів вторинної номінації.

Предметом дослідження стали процеси перехідності у сфері фразеологічної підсистеми сучасної німецької мови незмінні супутники її еволюції та вивчення семантичних властивостей ФО, які позначають концепти предметної сфери ''медицина'' і, перш за все, фізичний стан людини.

Методи дослідження. Методологічною базою дослідження є вчення про соціальну сутність мови, теорію пізнання, діалектичну єдність форми та змісту, мови та мислення.

У роботі комплексно використовуються такі методи і прийоми:

  • метод польової організації ФО дозволив здійснити системне дослідження конкретної фразеотематичної групи і виявити системні відносини між ФО та її складовими в синхронії, визначити процеси їх еволюції в діахронії;
  • метод лінгвістичного спостереження й опису використано з метою інвентаризації, систематизації та класифікації досліджуваних мовних одиниць;
  • аналіз словникових дефініцій, який дав можливість виокремити конституенти фразеотематичного поля;
  • комплексний аналіз фразеологізмів здійснено шляхом виявлення, систематизації та загальномовної характеристики досліджуваних мовних одиниць, яка враховує комплекс критеріїв, необхідних для їх ідентифікації, а саме: граматичну (синтаксичну) структуру, утворення за моделлю тощо;
  • метод кореляції лінгвістичних і соціокультурних явищ дозволив установити причини виникнення та розвитку досліджуваних ФО.

У роботі фрагментарно використовуються дані історико-етимологічного аналізу та лексикографічний метод, який уможливив інвентаризацію ФО на позначення фізичного стану людини.

Елементи контекстологічного методу дозволили виявити внутрішній механізм функціонування ФО у мовленні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено комплексне вивчення ФО на позначення фізичного стану людини у сучасній німецькій мові на основі їх денотативної, логіко-предметної спільності. Вперше проаналізовано одиниці підсистеми медицини з урахуванням їх фразеологічної перехідності, які зберігають або відновлюють змістовні та формальні властивості вихідної фразеологічної одиниці та її складових.

Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає у можливості використання її основних положень і висновків у лекціях та семінарських заняттях з лексикології сучасної німецької мови (розділ “Фразеологія”), а також у спецкурсах “Фразеологічна номінація” та спецкурсах, присвячених питанням мовної еволюції, проблемам функціонування мови. Положення роботи та її практичні результати можуть бути використані на заняттях з німецької мови у вищих навчальних закладах, у практиці перекладу, при написанні методичних рекомендацій, у наукових пошуках магістрів, аспірантів, а також у навчальній лексикографічній практиці.

Особистий внесок здобувача полягає у виявленні закономірностей та специфіки динамічних процесів розвитку фразеотематичної групи сучасної німецької мови, яка характеризує одну з найважливіших сфер людського пізнання “медицину”. Поряд з цим виявлено етимологію, характер і тенденції розвитку досліджуваної мікросфери. Проведено комплексний аналіз німецьких ФО на позначення фізичного стану людини, здійснено системне дослідження цієї фразеотематичної групи, проаналізовано семантичну кореляцію у формуванні цілісного фразеологічного значення ФО, проведена їх інвентаризація.

Теоретичне значення роботи полягає у тому, що її результати є певним здобутком подальшого вивчення онтологічної сутності мови та розуміння її динамічної природи. Окремі висновки та положення сприятимуть розвязанню актуальних проблем загальної теорії фразеології, теорії фразеологічної семантики, зокрема проблемі фразеологічної номінації та фразеологічної перехідності, що забезпечують якісні та кількісні зміни в мові.

Матеріалом дослідження слугували 1500 ФО, виокремлені у результаті суцільної вибірки з фундаментальних лексикографічних, фразеографічних джерел, із сучасних німецькомовних медичних текстів, публіцистичних та художніх творів: Dornseiff G.  “Der deutsche Wortschatz nach Sachgruppen”; Duden 10. “Bedeutungswцrterbuch”; Duden 11. “Redewendungen und sprichwцrtliche Redensarten”;  Duden 12. “Zitate und Aussprьche”;  Friederich W. “Moderne deutsche Idiomatik”; Kьpper H. “Wцrterbuch der deutschen Umgangssprache”; Rцhrich L. “Lexikon der Sprichwцrtlichen Redensarten”; Гаврись В.І. “Сталі сполучення слів у сучасній німецькій мові”;  Бинович Л.Е., Гришин Н.Н. “Немецко-русский фразеологический словарь”; Гаврись В.І., Пророченко О.П. “Німецько-український фразеологічний словник”.

Апробація отриманих результатів дисертації здійснювалась щорічно на засіданнях кафедри іноземних мов Буковинської державної медичної академії, а також на 3-й, 4-й та 5-й міжнародних наукових конференціях “Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної” (м.Полтава, 2000 р.; 2002 р.; 2004 р.), на 7-й міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта” (м. Дніпропетровськ, 2004).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційної роботи викладено у 11 публікаціях: 5 статтях, опублікованих у фахових виданнях України, та 6 тезах доповідей на наукових конференціях.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, списку лексикографічних джерел списку джерел ілюстративного матеріалу, додатків. Загальний обсяг тексту дисертації 145 сторінки, загальний обсяг роботи 223 сторінки.

У вступі обґрунтовуються вибір теми та актуальність обраної для дослідження проблеми, визначаються конкретні завдання, методи, предмет і обєкт дослідження, розкриваються наукова новизна, теоретичне значення та практична цінність роботи, формулюються основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі роботи викладаються теоретичні та методологічні передумови дослідження, пропонується загальномовна характеристика досліджуваних мовних одиниць, розглядається проблема денотативної співвіднесеності значення ФО зі значенням компонентів як самостійних лексичних одиниць, описуються лексико-граматичні типи їх комплексних знаків, зясовуються внутрішньо-системні звязки у сфері досліджуваних мовних одиниць, а також розглядається їх функціонально-стилістичний аспект.

Другий розділ присвячено розгорнутому вивченню німецьких ФО на позначення фізичного стану людини як одиниць вторинної номінації та визначенню ролі тематичного індикатора у формуванні цілісного фразеологічного значення, висвітленню семантичної сутності та різних форм семантичних зрушень, опису асоціативної природи конотативних ознак і ролі образності у формуванні цілісного фразеологічного значення.

У третьому розділі розглядаються модифікаційні особливості вищезазначених мовних одиниць, зокрема, структурно-семантичні, семантичні, та лексичні модифікації, поведінка та мовленнєве використання досліджуваних мовних одиниць у тексті.

У висновках узагальнюються основні результати проведеного дослідження, окреслюються його подальші напрямки.

Список використаних джерел складається з 354 найменувань вітчизняних і зарубіжних авторів.

Список лексикографічних джерел налічує 62 найменування.

Список джерел ілюстративного матеріалу 55 назв.

Основні положення, які виносяться на захист:

  1. Німецькі фразеологічні одиниці з компонентом на позначення фізичного стану людини сформувавалися внаслідок образного сприйняття навколишнього світу. Досліджувана фразеологічна мікросистема є динамічною системою, що безперервно поповнюється новими ускладненими мовними знаками, які виникають як результат взаємодії мовних і позамовних чинників.
  2. У розвитку досліджуваних мовних одиниць постійно простежується діалектичний взаємозвязок загальномовної системи з її усталеними формами та категоріями і присутністю у ній відповідних компонентів з національно-культурною маркованістю. Досліджувана фразеотематична група відображає цілеспрямовано конкретний фрагмент мовної картини світу.
  3. Фразеологічна перехідність є необхідним атрибутом розвитку і вдосконалення мови, яка забезпечує кількісні та якісні зміни у сфері досліджуваної фразеотематичної групи.
  4. Переважній більшості досліджуваних ускладнених мовних знаків притаманна структурно-семантична та функціонально-стилістична специфіка наявність у їх складі тематичного індикатора, який визначає специфіку фразелогічного значення.
  5. Домінуючий компонент, вербалізує не лише предметне явище концептуальної сфери ”медицина”, але й стимулює виникнення додаткових звязків, відношень і стає семантичним центром, в якому відображаються образи та додаткові конотації.
  6. Асоціативні звязки можуть зближуватися й утворювати сталі словосполучення, і якщо виникає одна зі складових такого сполучення, вона автоматично викликає інші латентні складові асоціації. Ці звязки відображають субєктивне світобачення, світосприйняття, породжують нові значення компонентів ФО, які за законом семантичного узгодження слугують мотивом для семантичного переосмислення та є основою для обєднання певних мовних одиниць у конкретну фразеотематичну групу.
  7. Конотативні ознаки, які виконують роль семантичного корелята, відображають уявлення носіїв німецької мови про асоціативні звязки вербалізованих реалій з властивостями інших реалій завдяки їх суміжності (метонімія), схожості (метафора) або контрасту (протиставлення).
  8. Досліджувані ФО як елементи