Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Німецькі фразеологізми з компонентом на позначення фізичного стану людини 2004 года.
Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Б.І. Лабінська; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 20 с. — укp.
Аннотация: На підставі комплексного аналізу німецьких фразеологізмів з компонентом на позначення фізичного стану людини встановлено їх специфічні особливості в зв'язку з виявленням ролі компонента у формуванні цілісного фразеологічного значення. З'ясовано, що фразеотематична група, об'єднана за тематичним індикатором, є невід'ємним елементом фразеологічної системи сучасної німецької мови, упорядкованим цілим з певною структурою, що дає можливість вербалізації денотатів предметної сфери людського знання "медицина". З'ясовано, що елементи даної фразеотематичної системи складають понятійну семантичну ієрархію та перебувають у відношеннях повної або часткової семантичної тотожності. Виявлено специфіку фразеологічної номінації, асоціативну вмотивованість фразеологізмів з урахуванням їх внутрішньої форми, що зумовлює їх здатність до моделювання. На підставі дослідження різноманітності структур і специфіки мовленнєвої поведінки фразеологічних одиниць з компонентом на позначення фізичного стану людини встановлено їх значні модифікаційні можливості у мовленні.

Текст работы:

ЛЬВІСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Івана Франка





Лабінська Богдана Ігорівна




                                                               УДК  801.316.4



Німецькі фразеологізми з компонентом на позначення

фізичного стану людини




Спеціальність 10.02.04 германські мови





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук








Львів 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі іноземних мов Буковинської державної медичної академії.


Захист відбудеться   ”29 ” вересня 2004 р. о 10.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.015.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1 ауд.405.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного  університету  імені  Івана Франка  за  адресою:  79001,  м. Львів, вул. Драгоманова, 5.


Автореферат розісланий 25 серпня 2004 року


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                                    Шпак О.А.

Загальна характеристика роботи


Фразеологічні одиниці (ФО) як особливі мовні знаки належать до складних і суперечливих явищ мови. Саме вони найвиразніше передають дух і красу мови. Для проникнення в сутність цього мовного феномена необхідний комплексний підхід, який враховував би дані різних мовних дисциплін, адже компонентний склад, семантика, морфологічні та синтаксичні властивості ФО складні і цікаві тим, що вони слугують яскравим доказом живого розвитку фразеологічної підсистеми мови.

Актуальність проблеми зумовлена необхідністю комплексного дослідження фразеологічної номінації, під якою в сучасній мовознавчій науці розуміють найменування сутностей матеріального та ідеального порядку з використанням вже наявних у мові засобів, які зазнали повного або часткового переосмислення. Актуальність теми викликана також бажанням мовознавців виявити регулярні та специфічні властивості виникнення, формування та розвитку німецьких ФО на позначення фізичного стану людини та роль компонента у формуванні цілісного фразеологічного значення.

Звязок роботи з науковими темами. Тема дисертації повязана з плановою науково-дослідною роботою кафедри іноземних мов Буковинської державної медичної академії “Дослідження мотивації номінації субмови педіатрії у сучасній медичній літературі (англійська, німецька, французька, російська, українська) з метою вивчення особливостей структури, семантики лексичних і фразеологічних одиниць, їх парадигматичних та синтагматичних відношень і укладання шестимовного англійсько-німецько-французько-латинсько-російсько-українського словника” № 0100V005009 державної реєстрації.

Метою дослідження є комплексне вивчення ФО на позначення фізичного стану людини у сучасній німецькій мові, що передбачає виявлення специфічних властивостей досліджуваних мовних одиниць та їх компонентів, які беруть участь у формуванні цілісного фразеологічного значення. Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання:

  • інвентаризувати та систематизувати основний корпус досліджуваних фразеологічних одиниць на позначення фізичного стану людини з метою їх комплексного аналізу;
  • виявити та дослідити структурно-семантичні та функціонально-стилістичні властивості цих мовних одиниць, визначити специфіку їх фразеологічної номінації;
  • зясувати денотативну співвіднесеність значення ФО зі значенням компонентів як самостійних лексичних одиниць і семантичну сутність домінуючого компонента, форми його семантичних зрушень як показника фразеологічності;
  • розглянути питання щодо ролі образності у формуванні цілісного фразеологічного значення;
  • проаналізувати внутрішньосистемні звязки у сфері досліджуваної фразеотематичної групи;
  • розглянути асоціативну природу конотативних ознак та їх роль у формуванні цілісного фразеологічного значення;
  • виявити та описати різні модифікаційні властивості ФО, визначити чинники, які впливають на актуалізацію їх значення.

Об'єктом вивчення є ФО на позначення фізичного стану людини сучасної німецької мови, які розглядаються як один із продуктивних засобів вторинної номінації.

Предметом дослідження стали процеси перехідності у сфері фразеологічної підсистеми сучасної німецької мови незмінні супутники її еволюції та вивчення семантичних властивостей ФО, які позначають концепти предметної сфери ''медицина'' і, перш за все, фізичний стан людини.

Методи дослідження. Методологічною базою дослідження є вчення про соціальну сутність мови, теорію пізнання, діалектичну єдність форми та змісту, мови та мислення.

У роботі комплексно використовуються такі методи і прийоми:

  • метод польової організації ФО дозволив здійснити системне дослідження конкретної фразеотематичної групи і виявити системні відносини між ФО та її складовими в синхронії, визначити процеси їх еволюції в діахронії;
  • метод лінгвістичного спостереження й опису використано з метою інвентаризації, систематизації та класифікації досліджуваних мовних одиниць;
  • аналіз словникових дефініцій, який дав можливість виокремити конституенти фразеотематичного поля;
  • комплексний аналіз фразеологізмів здійснено шляхом виявлення, систематизації та загальномовної характеристики досліджуваних мовних одиниць, яка враховує комплекс критеріїв, необхідних для їх ідентифікації, а саме: граматичну (синтаксичну) структуру, утворення за моделлю тощо;
  • метод кореляції лінгвістичних і соціокультурних явищ дозволив установити причини виникнення та розвитку досліджуваних ФО.

У роботі фрагментарно використовуються дані історико-етимологічного аналізу та лексикографічний метод, який уможливив інвентаризацію ФО на позначення фізичного стану людини.

Елементи контекстологічного методу дозволили виявити внутрішній механізм функціонування ФО у мовленні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено комплексне вивчення ФО на позначення фізичного стану людини у сучасній німецькій мові на основі їх денотативної, логіко-предметної спільності. Вперше проаналізовано одиниці підсистеми медицини з урахуванням їх фразеологічної перехідності, які зберігають або відновлюють змістовні та формальні властивості вихідної фразеологічної одиниці та її складових.

Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає у можливості використання її основних положень і висновків у лекціях та семінарських заняттях з лексикології сучасної німецької мови (розділ “Фразеологія”), а також у спецкурсах “Фразеологічна номінація” та спецкурсах, присвячених питанням мовної еволюції, проблемам функціонування мови. Положення роботи та її практичні результати можуть бути використані на заняттях з німецької мови у вищих навчальних закладах, у практиці перекладу, при написанні методичних рекомендацій, у наукових пошуках магістрів, аспірантів, а також у навчальній лексикографічній практиці.

Особистий внесок здобувача полягає у виявленні закономірностей та специфіки динамічних процесів розвитку фразеотематичної групи сучасної німецької мови, яка характеризує одну з найважливіших сфер людського пізнання “медицину”. Поряд з цим виявлено етимологію, характер і тенденції розвитку досліджуваної мікросфери. Проведено комплексний аналіз німецьких ФО на позначення фізичного стану людини, здійснено системне дослідження цієї фразеотематичної групи, проаналізовано семантичну кореляцію у формуванні цілісного фразеологічного значення ФО, проведена їх інвентаризація.

Теоретичне значення роботи полягає у тому, що її результати є певним здобутком подальшого вивчення онтологічної сутності мови та розуміння її динамічної природи. Окремі висновки та положення сприятимуть розвязанню актуальних проблем загальної теорії фразеології, теорії фразеологічної семантики, зокрема проблемі фразеологічної номінації та фразеологічної перехідності, що забезпечують якісні та кількісні зміни в мові.

Матеріалом дослідження слугували 1500 ФО, виокремлені у результаті суцільної вибірки з фундаментальних лексикографічних, фразеографічних джерел, із сучасних німецькомовних медичних текстів, публіцистичних та художніх творів: Dornseiff G.  “Der deutsche Wortschatz nach Sachgruppen”; Duden 10. “Bedeutungswцrterbuch”; Duden 11. “Redewendungen und sprichwцrtliche Redensarten”;  Duden 12. “Zitate und Aussprьche”;  Friederich W. “Moderne deutsche Idiomatik”; Kьpper H. “Wцrterbuch der deutschen Umgangssprache”; Rцhrich L. “Lexikon der Sprichwцrtlichen Redensarten”; Гаврись В.І. “Сталі сполучення слів у сучасній німецькій мові”;  Бинович Л.Е., Гришин Н.Н. “Немецко-русский фразеологический словарь”; Гаврись В.І., Пророченко О.П. “Німецько-український фразеологічний словник”.

Апробація отриманих результатів дисертації здійснювалась щорічно на засіданнях кафедри іноземних мов Буковинської державної медичної академії, а також на 3-й, 4-й та 5-й міжнародних наукових конференціях “Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної” (м.Полтава, 2000 р.; 2002 р.; 2004 р.), на 7-й міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта” (м. Дніпропетровськ, 2004).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційної роботи викладено у 11 публікаціях: 5 статтях, опублікованих у фахових виданнях України, та 6 тезах доповідей на наукових конференціях.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, списку лексикографічних джерел списку джерел ілюстративного матеріалу, додатків. Загальний обсяг тексту дисертації 145 сторінки, загальний обсяг роботи 223 сторінки.

У вступі обґрунтовуються вибір теми та актуальність обраної для дослідження проблеми, визначаються конкретні завдання, методи, предмет і обєкт дослідження, розкриваються наукова новизна, теоретичне значення та практична цінність роботи, формулюються основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі роботи викладаються теоретичні та методологічні передумови дослідження, пропонується загальномовна характеристика досліджуваних мовних одиниць, розглядається проблема денотативної співвіднесеності значення ФО зі значенням компонентів як самостійних лексичних одиниць, описуються лексико-граматичні типи їх комплексних знаків, зясовуються внутрішньо-системні звязки у сфері досліджуваних мовних одиниць, а також розглядається їх функціонально-стилістичний аспект.

Другий розділ присвячено розгорнутому вивченню німецьких ФО на позначення фізичного стану людини як одиниць вторинної номінації та визначенню ролі тематичного індикатора у формуванні цілісного фразеологічного значення, висвітленню семантичної сутності та різних форм семантичних зрушень, опису асоціативної природи конотативних ознак і ролі образності у формуванні цілісного фразеологічного значення.

У третьому розділі розглядаються модифікаційні особливості вищезазначених мовних одиниць, зокрема, структурно-семантичні, семантичні, та лексичні модифікації, поведінка та мовленнєве використання досліджуваних мовних одиниць у тексті.

У висновках узагальнюються основні результати проведеного дослідження, окреслюються його подальші напрямки.

Список використаних джерел складається з 354 найменувань вітчизняних і зарубіжних авторів.

Список лексикографічних джерел налічує 62 найменування.

Список джерел ілюстративного матеріалу 55 назв.

Основні положення, які виносяться на захист:

  1. Німецькі фразеологічні одиниці з компонентом на позначення фізичного стану людини сформувавалися внаслідок образного сприйняття навколишнього світу. Досліджувана фразеологічна мікросистема є динамічною системою, що безперервно поповнюється новими ускладненими мовними знаками, які виникають як результат взаємодії мовних і позамовних чинників.
  2. У розвитку досліджуваних мовних одиниць постійно простежується діалектичний взаємозвязок загальномовної системи з її усталеними формами та категоріями і присутністю у ній відповідних компонентів з національно-культурною маркованістю. Досліджувана фразеотематична група відображає цілеспрямовано конкретний фрагмент мовної картини світу.
  3. Фразеологічна перехідність є необхідним атрибутом розвитку і вдосконалення мови, яка забезпечує кількісні та якісні зміни у сфері досліджуваної фразеотематичної групи.
  4. Переважній більшості досліджуваних ускладнених мовних знаків притаманна структурно-семантична та функціонально-стилістична специфіка наявність у їх складі тематичного індикатора, який визначає специфіку фразелогічного значення.
  5. Домінуючий компонент, вербалізує не лише предметне явище концептуальної сфери ”медицина”, але й стимулює виникнення додаткових звязків, відношень і стає семантичним центром, в якому відображаються образи та додаткові конотації.
  6. Асоціативні звязки можуть зближуватися й утворювати сталі словосполучення, і якщо виникає одна зі складових такого сполучення, вона автоматично викликає інші латентні складові асоціації. Ці звязки відображають субєктивне світобачення, світосприйняття, породжують нові значення компонентів ФО, які за законом семантичного узгодження слугують мотивом для семантичного переосмислення та є основою для обєднання певних мовних одиниць у конкретну фразеотематичну групу.
  7. Конотативні ознаки, які виконують роль семантичного корелята, відображають уявлення носіїв німецької мови про асоціативні звязки вербалізованих реалій з властивостями інших реалій завдяки їх суміжності (метонімія), схожості (метафора) або контрасту (протиставлення).
  8. Досліджувані ФО як елементи фразеологічної системи німецької мови є важливим засобом і джерелом не лише культурологічної інформації, але й образно-експресивної номінації, яка виникає завдяки асоціативним процесам і використовується в мовленнєвій діяльності для концептуалізації знання про картину світу, в центрі якої знаходиться людина та її здоров'я.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


Розділ 1. Фразеологічні одиниці з компонентом на позначення фізичного стану людини як ускладнені мовні знаки у складі фразеології сучасної німецької мови. Загальномовна характеристика

Друга половина XX століття була для фразеології періодом надзвичайно інтенсивного розвитку, що дало їй можливість виокремитися в самостійну лінгвістичну дисципліну, характерною рисою якої є істотне розширення фразеологічної проблематики. Незважаючи на значні досягнення теоретичних досліджень у галузі фразеології [Авксентьєв Л.Г., Алефіренко М.Ф., Баран Я.А., Гамзюк М.Г., Денисенко С.Н., Жуков В.П., Зорівчак Р.П., Кунін О.В., Петрова Н.Д., Пророченко О.П., Райхштейн О.Д., Скрипник Л.С., Телія В.М., Удовиченко Г.М., Чернишова І.І., Fleischer W., Schippan Th., Palm Ch., Burger H.], деякі питання все ще залишаються недостатньо вивченими.

У процесі дослідження ФО, які концептуалізують різний зміст у предметній сфері “медицина”, ми керувалися загальноприйнятою дефініцією цієї ускладненої мовної одиниці, під якою розуміємо самостійну одиницю мови, лексико-граматичну єдність двох і більше нарізнооформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, що мають певне значення, характеризуються специфічним поєднанням компонентів та повною або частковою семантичною модифікацією. ФО мають окреме значення, набуте здебільшого внаслідок метафоричного переосмислення вільного словосполучення і постійний, відтворюваний за традицією склад компонентів.

Семіотична природа ФО має бінарну спрямованість. З одного боку, вони посідають певне місце в мовній системі, вступають у системні звязки з іншими номінативними одиницями як особливий рівень мови, з іншого ФО функціонують у комунікативному просторі інтенційно вилучаючись зі свідомості носіїв мови.

Аналіз денотативної співвіднесеності значення ФО на позначення фізичного стану людини зі значенням компонентів засвідчує, що ця фразеотематична група є досить продуктивним пластом, активно вживаних мовних одиниць, які допомагають носіям мови вербалізувати предмети і явища оточуючої їх реальної дійсності у даній концептосфері.

Вивчення системних звязків і відношень у сфері досліджуваної фразеотематичної групи дає право констатувати, що вони мають власну парадигматику та синтагматику. Доведено, що синонімічні і антонімічні стосунки у досліджуваній мікросистемі є найхарактернішою їх властивістю, яка притаманна також ФО інших мов [див. у працях Баран Я.А., Чернишової І.І. та ін.].

Співвіднесеність, яка існує між загальним значенням ФО та семантичними компонентами, а також базуючись на тому, що домінуючий компонент, як складова ФО, є семантично-модифікованим словом, дозволило нам виявити такі розряди ФО:

  • фразеологічні зрощення (26,6%): nicht/ganz auf der Hцhe sein бути хворим, auf den letzten Füssen gehen бути смертельно хворим;
  • фразеологічні єдності (56,6%): blass wie eine wandelnde Leiche блідий як труп, da liegen wie ein geprellter Frosch лежати крижнем;
  • фразеологічні вирази (16,6%): gesundes Blut macht guten Mut у здоровому тілі здоровий дух, Salz und Brot macht die Wangen rot хліб і вода здорова їда.

За структурою та узагальнено-цілісною семантикою в досліджуваній фразеологічній мікросистемі нами виокремлено такі групи мовних знаків:

  • ФО, організовані за моделями речення: j-s Tage/ Stunde/ Minuten sind gezдhlt комусь залишилось недовго жити, der Tod hat ihn ereilt він відчув подих смерті;
  • ФО, які за своєю будовою співвіднесені зі словосполученнями: die schwere Not епілепсія, das gelbe Fieber жовта лихоманка, der schwarze Tod чума.

Систематизація досліджуваних ускладнених мовних знаків за функціональною ознакою та врахуванням їх сфери функціонування, а також аналіз фразеографічних джерел і вивчення різних стилістичних класифікацій ФО уможливлюють виділення таких груп ФО:

І. Розмовні ФО, що виконують комунікативну функцію і вживаються, передусім, в усному мовленні і яким притаманне “знижене” експресивно-стилістичне забарвлення: 1) повсякденно-побутові: das Bewusstsein verlieren втратити свідомість, in Ohnmacht fallen знепритомніти; 2) розмовно-фамільярні ФО: in keiner guten Haut stecken бути хворим; 3) просторічні ФО: einen dicken Bauch haben бути вагітною.

ІІ. Книжні ФО, які вживаються, в основному, у писемній мові і характеризуються “підвищеним” експресивно-стилістичним забарвленням: книжність, святковість, урочистість, патетичність, поетичність тощо: die Zeit des grossen Sterbens час великого мору (епідемія чуми в середньовічній Німеччині).

ІІІ. Міжстильові ФО, які експресивно не забарвлені, загальновживані, функціонують у всіх стилях мови й умовно поділяються на дві підгрупи:

До І підгрупи належать:

  • субстантивні ФО (3,3%), der grьne Star глаукома;
  • дієслівні ФО (43,3%), які охоплюють абстрактний іменник і повнозначне чи допоміжне дієслово: sich fьhlen wie ein Fisch im Wasser почувати себе так добре, як риба у воді;
  • адєктивні ФО (16%), які дають якісну характеристику предмету або особі: schlecht zu Fuss sein бути хворим, ледве стояти на ногах , bei guter Gesundheit sein добре почувати себе;
  • адвербіальні ФО (20%), які за семантичною ознакою подібні до ад'єктивних, характеризують якість дії або вказують на ступінь якісної характеристики особи, предмета. У реченні ці ФО виконують роль обставин. Характерною рисою цих ФО є стабільний характер розміщення компонентів і неможливість будь-яких перестановок.

До ІІ підгрупи належать: ідіоми, парні зрощення, прислівя, приказки, крилаті вирази:

  • den Kopf hдlt kьhl, die Fьsse warm, das macht den besten Doktor arm людині, яка веде здоровий спосіб життя, не потрібен лікар.

Функціонально-стилістична маркованість ФО корелює емоційно-оцінне ставлення та ціннісну орієнтацію зі змістом мовного знака.


Розділ 2. Фразеологічні одиниці з компонентом на позначення фізичного стану людини як одиниці вторинної номінації та його роль у фомуванні фразеологічного значення

З огляду на дискусійність питання щодо семантики стрижневого компонента ФО, а також розмаїття його змістовних і формальних властивостей дотримуємося у запропонованій роботі думки, що тематичний індикатор як елемент лексико-семантичної системи мови є мовним знаком, основне призначення якого полягає у номінації суттєвих у житті носіїв мови явищ і предметів з компонентом, що позначає “фізичний стан людини”. Семантична оцінність тематичного індикатора у досліджуваних ФО, який корелює з іншими компонентами, визначається також конкретними фрагментами позамовної дійсності. Цілісне значення цих одиниць формується на основі домінуючого компонента, який зберігає або репродукує семантику окремих індикаторів, характеризується певною рухомістю, що є закономірним явищем і необхідним супутником еволюції мови взагалі.

Сутність стрижневого компонента досліджуваних мовних одиниць набуває особливого значення, уможливлює перехід від прямого значення компонента до образного, який є важливим етапом процесу фразеологізації, в якому компонент зазнає семантичного зрушення та подальшої динаміки у структурному і семантичному відношеннях.

Основними та продуктивними семантичними перетвореннями у ФО є:

  • метафоричне переосмислення найменування, яке сприяє семантичному оновленню компонентів ФО, появі нового знання про світ та мотивації цього знання: dem Tode noch einmal von der Schaufel/Schippe springen ще раз уникнути смерті, видряпатися (про важкохворого), einen Frosch im Halse haben захрипнути, втратити голос;
  • метонімічне переосмислення найменування, яке здійснюється на основі логічних звязків: причинно-наслідкових, просторових, локальних тощо: keinen Mumm in den Knochen haben слабшати, mit einem Bein im Grabe stehen бути однією ногою в могилі, помирати, Mumm/Schwung in den Knochen haben бути міцним, здоровим;
  • порівняння як показник фразеологічності, що базується на змістовому відношенні подібності/розбіжності між денотатами певних мовних одиниць, специфіка якого полягає в його семантиці й образно-відображувальній функції: wie eine wandelnde Leiche auf Urlaub aussehen бути блідим як смерть, j-d sieht aus wie das blьhende Leben розцвітати.

В основі багатьох видів вторинної номінації лежить асоціативний характер людського мислення, оскільки не існує нічого більш фундаментального для мислення і мови, як відчуття подібності. Асоціації як найпотужніша рушійна сила механізму мислення беруть участь у формуванні нових понять і значень досліджуваних ФО, оскільки вони повязують уже звичні уявлення про позамовні сутності з тими  властивостями, які виникають у відповідному ракурсі їх відображень. Наприклад:

  • ФО einen Sparren zuviel/zuwenig haben має у своєму складі компонент Sparren кроква. Крокви майструвалися з суворим дотриманням правил будівництва, якщо крокви не вистачає, або вона зайва, то будівля має незавершений вигляд. Тут чітко виникає асоціація стосовно людини: бути не при своєму розумі, бути несповна розуму.
  • ФО seine Uhr ist abgelaufen виникла у ті часи, коли широко застосовували годинники з піском та водою. Якщо пісок (або вода) повністю пересипався (стікала) в іншу частину годинника, це означало, що час вичерпано. Асоціативно сьогодні цей вираз означає: прийшов його час, йому вже недовго жити, йому вже “недовго ряст топтати”. Отже, конотативні ознаки, які супроводжують значення компонентів ФО, мають асоціативну природу і специфічне значення, яке полягає в тому, що воно взаємодіє з позначуваним явищем, мережею асоціацій за допомогою складних семантичних механізмів.

Сучасні дослідники [Баран Я.А., Пророченко О.П., Денисенко С.Н., Телія В.Н.] зазначають, що асоціації це сутності універсальні, вони завжди супроводжують процеси вербального мислення, що здатні актуалізувати їх багатогранний характер.

У звязку з проблемою щодо ролі компонента у формуванні цілісного фразеологічного значення ми розглянули питання образності та її роль у творенні експресивності ФО, оскільки вона базується на певному образі як ключовому понятті когнітивних процесів і який відтворює обєкт реальної дійсності в його цілісності. Образність є формою існування фразеологічного значення і належить до семантики ФО як внутрішня форма, якій притаманна двопланова семантична структура і яка є єдиним джерелом утворення ФО. Образність розглядається в нашій роботі як здатність ФО мати семантичну структуру, мотивуючий її значення образ, наочно-чуттєві уявлення про предмети та явища об`єктивної дійсності. Образність відноситься нині до засобів художнього відображення етнографічних і культурологічних реалій, уявлень і асоціацій, пов`язаних саме з національно-культурними особливостями носіїв німецької мови.

Як засвідчують наведені нами факти мови, мовні чинники переплітаються у фразотворенні найчастіше з етнокультурними та національно-ментальними, що особливо чітко виявляється в образних конкретизаторах. Образна природа досліджуваних ФО може розглядатися як сигнально-інформаційна, оскільки вони є мовними пам`ятками суспільної думки, історичною пам'яттю носіїв німецької мови.


Розділ 3. Модифікаційні властивості німецьких фразеологічних одиниць на позначення фізичного стану людини

Функціональний підхід у сучасній мовознавчій науці один із пріоритетних напрямків у лінгвістичних дослідженнях, адже функціональність один із найвагоміших чинників будь-якого мовного явища. Функції мови є проявом її онтологічної сутності, її призначення, її характеристиками, без них вона не може бути засобом спілкування.

Розглянуті модифікації цілеспрямовані зміни структури і семантики традиційних (базових) фразеологізмів, свідчать про реалізацію потенційних можливостей ФО і відображають закономірний процес розвитку та збагачення фразеологічного фонду мови. У функціонуванні досліджуваних ускладнених мовних знаків найвиразніше простежуються ті активні процеси, які можуть актуалізуватися у безперервному оновленні змісту, модифікації форми, є свідченням їх постійного розвитку та збагачення фразеологічного складу мови.

Специфіка досліджуваних мовних одиниць характеризується значною проникливістю структури та передбачає широкі можливості різних структурно-семантичних і семантичних модифікацій не лише шляхом створення нових відношень, звязків з іншими мовними одиницями, а і шляхом широких видозмін їх форм.

Користуючись терміном “структурно-семантичні модифікації”, вважаємо основною ознакою для виокремлення різновидів модифікацій ФО збереження або зміну кількості компонентів усталеної мовної одиниці. Це передбачає різні видозміни: заміну окремих компонентів ФО словами вільного вжитку, розширення чи скорочення компонентного складу ФО тощо. Виявлено такі найпоширеніші різновиди структурно-семантичних модифікацій у досліджуваній фразеотематичній групі:

І. Лексичні модифікації, серед яких найуживаніші такі розряди:

1) розширення компонентного складу ФО (mit j-m ist es nicht richtig/mit j-m ist es nicht ganz richtig бути несповна розуму, obenauf sein/wieder obenauf sein одужати, очуняти після хвороби), яке не вносить якісних змін у компонентний склад базової структурно-семантичної моделі, наслідком чого є створення додаткових відтінків фразеологічного значення і розширення базової структурно-семантичної моделі;

2) заміна (субституція) компонентів ФО (j-s Auge ist erloschen/j-s Augen sind erloschen заплющити очі навіки, померти, j-s Augen sind erloschen/j-s Auge bricht/j-s Augen brechen чиї-небудь очі згасають, настає смерть) словами вільного вжитку, яка передбачає цілеспрямовану заміну одного, кількох чи усіх її компонентів функціонально подібними елементами. У дослідженні виявлені такі найпродуктивніші розряди зазначеного різновиду лексичних модифікацій: заміна вербального компонента синонімічним дієсловом, іменного компонента синонімічним іменником, прикметникового або прислівникового компонента синонімічним прикметником чи прислівником, прийменників іншими прийменниками у прийменникових конструкціях, іменникового компонента синонімічним компонентом з демінутивним суфіксом;

3) скорочення (еліпс) компонентного складу ФО (Mamsell an Bьfett + kaltes Bьffet = eine kalte Mamsell), яке передбачає звуження рамок ФО, усунення окремих її компонентів зумовлене прагненням до економії мовних засобів, лаконізації мовлення. Цей різновид лексичних модифікацій засвідчує втрату зв'язків компонентів ФО з їх генетичними прототипами;

4) фразеологічна контамінація (von Gott verlassen sein + von allen guten Geistern verlassen sein = von Gott und allen gutten Geistern verlassen sein зїхати з глузду), або схрещування, в одному усталеному виразі двох чи кількох фразеологізмів, яке здійснюється на основі близькості значень ФО. Це явище не є регулярним у нашому випадку дослідження.

ІІ. Семантичні модифікації спричинені актуалізацією ФО в особливих контекстуальних умовах, внаслідок чого узуальне фразеологічне значення набуває додаткових відтінків. Виявлено власне семантичні модифікації (es rappelt bei j-m im Oberstьbchen) синтаксична структура даного фразеологізму розширилася шляхом вклинювання компонентів “ist es wohl nicht richtig”, завдяки чому ФО зазнала підсилення значення. Це можна побачити у такому фразеологічному звороті: es ist wohl bei ihm nicht richtig im Oberstьbchen у нього не всі дома, він несповна розуму. Як підвид семантичної модифікації розглянуто явище подвійної актуалізації:

  • ans Bett gefesselt sein: 1) бути прикутим до ліжка (про арештанта) пряме значення; 2) бути прикутим до ліжка (про важкохворого) фразеологічне значення;
  • j-m tut kein Zahn mehr weh: 1) у кого-небудь уже не болить зуб пряме значення; 2) хто-небудь відмучився (помер), хто-небудь уже своє віджив фразеологічне значення.

Подвійна актуалізація можлива у досліджуваних ФО тільки у випадках наявності вільного словосполучення, яке є генетичним прототипом фразеологізму. Інакше кажучи, подвійної актуалізації зазнають лише двопланові словосполучення, оскільки у мові існують аналогічні вільні словосполучення.

Аналіз структурно-семантичних модифікацій ФО дає можливість стверджувати, що їх різноманітні способи охоплюють: структурно-семантичні та семантичні групи, що приводять до якісних змін структури та семантики. Вони засвідчують динаміку ФО, яка зумовлена специфікою її семантики.


ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ


Результати дослідження, присвяченого комплексному аналізу німецьких фразеологічних одиниць з компонентом на позначення фізичного стану людини, підтверджують положення, які виносяться на захист, і дозволяють дійти таких загальних висновків:

1. Системний підхід до досліджуваної проблематики, комплексний аналіз конкретної фразеотематичної групи, обєднаної спільним тематичним індикатором, дав можливість установити, що вона є адаптивною фразеогрупою, яка не втрачає своєї комунікативної цінності, здатності до саморегуляції та пристосування до умов функціонування, які можуть змінюватися і розвиватися під впливом як мовних, так і позамовних чинників.

2. Складність семантики ФО та специфіка фразеологічного значення пов'язані через значення вже існуючих у мові фразеологічних одиниць і своєрідний характер позначення дійсності, який полягає в тому, що ФО передає те чи інше поняття через конкретний образ за допомогою семантичних механізмів переосмислення, через метафору, метонімію та порівняння тощо.

Серед компонентів з прямою позамовною співвіднесеністю у досліджуваному корпусі ФО нами зафіксовано мовні одиниці інших концептосфер, які виконують роль домінуючого компонента й актуалізуються внаслідок семантичних зрушень і втрати своєї співвіднесеності з основною предметною сферою, формуючи фразеологічне значення, співвіднесене зі значенням "фізичний стан людини":

  • соматизми: der Arm, die Hand, der Hals тощо;
  • анімалізми: der Bдr, das Кalb тощо;
  • фітоніми: der Baum, das Gras, die Eiche та ін.;
  • метали: das Eisen, der Stahl, das Blei та ін.;
  • артифакти національної культури: die Folterbank, das Lot, die Latsche, der Balg та ін.;
  • назви абстрактних понять: der Verstand, die Zeit, der Geist, die Seele, das Elend та ін.;
  • міфічні істоти: der Engel, die Hцlle, der Teufel, der Gott та ін.;
  • власні імена: Matthдi, Christi, Neptun, Basel та ін.;
  • діалектизми та слова повсякденного вжитку: die Plauze, die Puste, der Yapser, der Mumm, die Pantine та ін.;
  • назви конкретних предметів: das Rad, der Lцffel, der Kuffer, die Kugel, der Haufen, das Haus, das Zimmer, die Schraube, das Bett та ін.

3.        Співвіднесеність, яка існує між загальним значенням ФО і тематичним індикатором, а також базуючись на тому, що модифіковане слово є головним семантичним центром у складі досліджуваних одиниць, дозволило нам виявити такі розряди: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення та фразеологічні вирази,  елементи яких ієрархічно повязані між собою, і перебувають у синонімічних і антонімічних стосунках. Певні закономірності системних відношень спостерігаються також у внутрішніх звязках між значеннями полісемантичних мовних одиниць.

4.        Функціонально-стилістична специфіка досліджуваних мовних знаків полягає у наявності трьох груп ФО: розмовні, книжні та міжстильові, комунікативна функція яких перебуває у прямій залежності від характеру експресивної функції, від емоційної спрямованості, співвіднесення яких у різних фразеологізмів різне.

5.        Враховуючи відомий постулат сучасної лінгвістики про те, що в основі всіх видів номінацій знаходиться асоціативний характер людського мислення, а також визнання того, що конотативні ознаки супроводжують імена непредметних сутностей, які називають константи психіки та їх прояви, елементи сфери мислення, абстрактні поняття тощо, доведено асоціативну природу конотативних ознак та їх роль у формуванні фразеологічного значення, що дало нам можливість констатувати участь асоціацій у формуванні фразеологічного значення, а отже, формування нових смислів, нових концептів.

6.        Сутність образності досліджуваних ФО зумовлюється їх структурно-семантичною двоплановістю, яка виникає внаслідок обєктивного бачення двох картин світу і породжує яскравий та експресивний образ, що відтворює картину світу, збагачену новими почуттями субєкта, його ставленням до навколишньої дійсності і підвищує семантичну інформативність і функціональну активність досліджуваних мовних знаків. Отже, носій мови співвідносить власне емоційно-оцінне ставлення та цілісне значення зі змістом мовної одиниці, а образний зміст ФО з еталоном і стереотипами культурно-національного світобачення та світосприйняття.

7.        Вивчення семантичної сутності домінуючого компонента і різних форм його семантичних зрушень засвідчує такі основні форми семантичного переосмислення:

а) метафоричне переосмислення найменування, яке сприяє семантичному оновленню компонентного складу ФО і появі нового знання про світ та “зумовлення” його значення;

б) метонімічне переосмислення, яке здійснюється на основі логічних стосунків: причинно-наслідкових, просторових, локальних та інших;

в) порівняння як показник фразеологічності, суть якого полягає у зіставленні предметів, явищ з метою виявлення рис подібності або розбіжності між ними.

8.        Аналіз функціональних властивостей досліджуваних ФО виявляє специфіку їх мовленнєвої поведінки, а також розмаїття структурно-семантичних і семантичних складників.

Отже, досліджувані німецькі фразеологізми з компонентом на позначення фізичного стану людини як номінативні одиниці мови є продуктом культурно-гноселогічної здатності німецького етносу, які фіксують стереотипне власне антропометричне ставлення до мовної картини світу, яке представлене в його культурі, традиціях, звичаях і вербалізованій фразеосистемі.


Страница: 1  Страница: 2 

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины