Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: "Мала" проза Ореста Авдиковича і розвиток західноукраїнської новелістики 90-х років XIX століття - 1900-х років 2001 года.
Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Т.В. Лопушан; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2001. — 19 с. — укp.
Аннотация: Досліджено малу прозу Ореста Авдиковича як складову естетико-філософської еволюції західноукраїнської новелістики 90-х рр. XIX - 1900-х рр. XX століття. На рівні мікроаналізу досліджено проблематику та жанрово-стильову специфіку творчого доробку белетриста. Простежено вплив "старої" та "нової" генерації українського письменства на становлення творчого обличчя митця. Творчість письменника проаналізовано з позицій осмислення її належності до періоду передмодернізму та модернізму. Розкрито новаторство митця, наголошено на домінуванні екзистенціальної проблематики у його белетристиці. Досліджено жанрову своєрідність прози письменника, її зумовленість явищами психологізації, ліризації епіки, підвищення питомої ваги фрагментарних форм у загальному потоці літератури цієї доби. На основі різнобічного аналітико-синтетичного дослідження зроблено висновки про оригінальність індивідуальної стильової манери О.Авдиковича.

Текст работы:

Національний педагогічний університет

імені М. П. Драгоманова






Лопушан Тетяна Володимирівна


УДК 821.161.2-32''18/19''



Мала проза Ореста Авдиковича

і розвиток західноукраїнської новелістики

90-х років ХІХ століття 1900-х років





10. 01. 01 українська література


автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня



кандидата філологічних наук









Київ 2001



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі української літератури Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.


Науковий керівник:    доктор філологічних наук, професор

Погребенник Володимир Федорович,

                                       Національний педагогічний університет

                                       імені М.П. Драгоманова, професор кафедри

                                       української літератури


Офіційні опоненти:    доктор філологічних наук, професор,

член-кореспондент НАН України 

МИШАНИЧ ОЛЕКСА ВАСИЛЬОВИЧ,

Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України,

завідувач відділу давньої літератури


                                        кандидат філологічних наук

                                        ДЕНИСЮК СЕРГІЙ ПЕТРОВИЧ,

                                        Науково-дослідний інститут українознавства,

                                        завідувач відділу української літератури


Провідна установа    Тернопільський державний педагогічний

                                        університет імені Володимира Гнатюка,

                                        кафедра української літератури,

                                        Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль


Захист відбудеться   3            квітня                    2001 р. о   1630    год. на засіданні спеціалізованої  вченої  ради  К  26.053.04  в  Національному  педагогічному  університеті  імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна познайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.



Автореферат розісланий     3              березня                       2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                          Н. П. Гальона


загальна характеристика дисертації


Останнє десятиліття позначилося у вітчизняному літературознавстві поглибленим інтересом до теоретичних та історичних аспектів побутування модерну на теренах української літератури. Це явище цілком закономірне, якщо взяти до уваги той факт, що відмова від реалізмоцентричної концепції розвитку літератури, притаманної радянській  науці про літературу, дозволила науковцям звернутися до іншої, об'єктивнішої моделі літературного процесу, позбавленої соціологізаторського підходу в його атрибуції і заснованої на аналізі суто мистецьких чинників, які визначають домінуючі риси літературної епохи. Прагнення осягнути загальні закономірності й індивідуальні особливості, згідно з якими відбулося зародження та розвій модерну, призвело не лише до потреби переосмислення класичної літературної спадщини, а й спонукало до актуалізації творчого доробку тих митців, які з ідеологічних міркувань довгий час залишалися на марґінесі наукових розвідок. До них належить і постать Ореста Авдиковича (1877 1918).

Актуальність дослідження. Загалом невеликий за обсягом доробок митця, що майже повністю підпадає під визначення мала проза, цілком своєрідне мистецьке явище, на якому позначилася його співвіднесеність із періодом fin de siecle, що наклав свій відбиток на філософію, естетику, мораль та інші сфери існування людства на межі ХІХ ХХ століть. Белетристика          О. Авдиковича актуальна інтересом до іманентних рис людської особистості, аналітичним заглибленням у царину підсвідомого, домінуванням у ній есхатологічних мотивів. Авторові властиве тонке відчуття суспільних настроїв та ледь помітних тенденцій культурного розвою людства, які лише прокладають собі шлях до свідомості широкого загалу. У його белетристиці якнайповніше виявилися криза позитивістської концепції світобудови та момент зміни ідеологічної картини світу, що в Україні припадає на межу ХІХ ХХ століть.

На ретельне дослідження заслуговує і форма писань Ореста Авдиковича, у яких увиразнилися зміни в системі жанрів та поетиці малої прози, породжені процесами ліризації, психологізації, тяжінням до настроєвості, фрагментарності письма, драматизації прози, що становили загальні тенденції розвитку української белетристики кінця ХІХ початку ХХ століть. І. Франко, О. Маковей, М. Галущинський, А. Крушельницький, В. Гнатюк, котрі першими помітили непересічність таланту молодого письменника, акцентували увагу саме на цих інноваційних формальних чинниках оповідань, новел та нарисів митця. 

За життя письменника побачили світ тільки п'ять збірок белетриста (Поезія і проза(1899), Нетлі(1900), Метелики(1900), Демон руїни(1901),Моя популярність та інші оповідання(1905)) і окремою книгою були опубліковані новела Нарис однієї доби (1899) та повість Ой у рідному краю та на Дикому полі (1918). Проте його творчості не було присвячено жодного спеціального дослідження. Про новеліста згадували лише принагідно, в загальному річищі західноукраїнського літературного процесу межі століть, критики С. Єфремов, В. Гнатюк, О. Луцький, С. Яричевський, А. Крушельницький та сучасні дослідники модерної прози                  І. Денисюк, Ю. Кузнєцов, Т. Гундорова, Н. Шумило. Окремі розвідки присвятили творчому доробку митця Є. Нахлік та Р. Кирчів. Вивчення творчого доробку цього безумовно цікавого белетриста ускладнюється відсутністю сучасних видань його творів. Після більш як півстолітнього забуття впродовж останніх десятиліть побачили світ лише окремі оповідання О. Авдиковича, що увійшли до академічної антології Українська новелістика кінця ХІХ початку ХХ ст. (1989) та збірки Образки з життя (1989).

Таким чином, творчість Ореста Авдиковича невідома широкому загалу читачів і досі належним чином не інтерпретована в спеціальних літературознавчих дослідженнях. Тому існує необхідність уведення доробку митця до наукового обігу з метою залучення його в ідейно-естетичний контекст літературної доби.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами кафедри. Дисертація виконувалась як складова частина комплексного дослідження творчості українських письменників у контексті тогочасної української літератури, над яким працює колектив кафедри української літератури Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.

Мета роботи: полягає в з'ясуванні стильової оригінальності прози малих форм                       О. Авдиковича в світлі ідейно-художніх пошуків прозаїка та в контексті естетичного розвитку української новелістики кінця ХІХ ХХ ст.

Завдання дослідження визначені його метою:

  • з'ясувати філософію світосприймання, естетичну природу творчості Ореста Авдиковича і його мовостиль, позначені синтезом національної традиції та рис новітніх течій і напрямків;
  • визначити засоби і прийоми психологічного аналізу реалій життя, змістову глибину та характер пафосу белетристики Ореста Авдиковича;
  • виявити жанрову своєрідність та особливості характерології малої прози письменника.
  • визначити місце творчості О. Авдиковича в західно- і загальноукраїнському літературному процесі 90-х років ХІХ ст. 1900 рр.

Предметом дослідження є мала проза О. Авдиковича, її функціонування та саморух в контексті модерністських ідейно-естетичних пошуків межі ХІХ ХХ століть, які знайшли своє відображення в тематично-проблемному спектрі та жанрово-стильовій специфіці белетристики митця.

Матеріалом дослідження