Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Книжково-рукописне зібрання барона Ф.Р.Штейнгеля: формування, зміст, доля 2004 года.
Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.08 / Н.Р. Миронець; НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І.Вернадського. — К., 2004. — 18 с. — укp.
Аннотация: Уперше книжково-рукописне зібрання барона Ф.Р.Штейнгеля розглянуто як комплексне культурологічне явище. Зроблено історико-книгознавчу реконструкцію складу та змісту зібрання у період кінця XIX - початку XX ст. З використанням методів архівної евристики віднайдено місце зберігання його вцілілих частин. На підставі архівних та опублікованих документів, а також досліджень розглянуто життєвий шлях барона Ф.Р.Штейнгеля, висвітлено основні напрямки його діяльності. Визначено основний внесок діяча до розвитку української культури. Детально досліджено архівні матеріали з історії роду, записні книжки, творчі матеріали, епістолярій. Проаналізовано основні принципи комплектування бібліотеки, відповідно яким визначено предметно-тематичну спрямованість її фондів. Виявлено та досліджено шляхи надходження до бібліотеки рукописів і видань, що дало змогу здійснити реконструкцію джерел комплектування зібрання. Книжково-рукописне зібрання барона Ф.Р.Штейнгеля розглянуто як цілісну історико-культурну пам'ятку України кінця XIX - початку XX ст. та науковий об'єкт, який є національним надбанням.

Текст работы:

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Національна бібліотека України

імені В. І. Вернадського



МИРОНЕЦЬ Ніна Ростиславівна


УДК 02.61 [Ф. Р. Штейнгель]



КНИЖКОВО-РУКОПИСНЕ ЗІБРАННЯ БАРОНА Ф. Р. ШТЕЙНГЕЛЯ: ФОРМУВАННЯ, ЗМІСТ, ДОЛЯ




Спеціальність 07.00.08 книгознавство,

бібліотекознавство, бібліографознавство





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата історичних наук





                                                       Київ 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського


                                                                           

Провідна установа:       Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра архівознавства та спеціальних галузей історичної науки,

м. Київ


Захист відбудеться “22” квітня  2004 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д  26. 165. 01  у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: 03039, Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитись в читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.



Автореферат розіслано      “21”  березня 2004 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук                                                            А. О. Чекмарьов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Історико-книгознавчі та бібліографічні дослідження історії книжково-рукописних зібрань, що були створені в результаті цілеспрямованої збирацької діяльності видатних діячів науки та культури України в ХІХ на початку ХХ ст., є надзвичайно важливою, але малодослідженою ланкою історичного книго- та бібліотекознавства. Дослідження родових зібрань не вважалися актуальними за часів радянської влади через те, що, як правило, приватні колекції інтелектуальної еліти  були націоналізовані та, відповідно, знівельовані як цілісні комплекси серед інших бібліотечних, музейних та архівних фондів.

Городоцькому музею Волинської губернії барона Ф. Р. Штейнгеля належить важлива роль у справі пошуку, збереження та популяризації історико-культурної спадщини Волині. Заснована при музеї бібліотека є не лише окремим науковим обєктом, що відбиває історію формування на терені України таких соціокультурних явищ, як  краєзнавча бібліотека, а й відображає численні наукові звязки, висвітлює діяльність видатних особистостей культури України і становить цінну джерельну базу для розгляду комплексних питань в галузі історії книги. З іншого боку вона є цікавим обєктом історичного книгознавства та бібліотекознавства.

Аналіз змісту бібліотеки, започаткованої як науково-дослідний відділ, що мав створювати музейні колекції рукописної та друкованої книги і збирати наукову літературу для дослідження окремих питань волинезнавства, є важливим для історії бібліографії в Україні.

Вивчення життєвого шляху та наукового доробку діячів, які своєю багатогранною діяльністю сприяли становленню і розквіту національної культури та науки, завжди займало чільне місце в історичних студіях. Дослідження внеску окремих осіб у загальні процеси розвитку науки і культури сприяє, з одного боку, індивідуалізації історичного процесу, а з іншого реконструкції особистості в контексті епохи. До таких діячів безперечно належить один з найкращих представників волинської школи краєзнавців археолог, ентомолог громадсько-політичний, культурний діяч України, меценат Федір (Теодор) Рудольфович Штейнгель (1870-1946). Йому належить значна роль як засновнику й організатору діяльності першого на Волині світського культурно-просвітнього осередку, як власнику музею та активному члену наукового гуртка по дослідженню історії краю, що обєднував багатьох видатних діячів вітчизняної науки. І досі залишилася недослідженою його книжково-рукописна спадщина, що становить значний пласт української культури і вимагає залучення до наукового обігу, включення до джерельної бази історичної науки сьогодення.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконується в рамках науково-дослідної теми НБУВ: “Книжкові та рукописні памятки: історико-культурні дослідження бібліотечних зібрань, колекцій та рідкісних видань”. Номер державної реєстрації 0102U000510

Стан дослідження теми. Вивчення історії книжково-рукописної спадщини барона Ф. Р. Штейнгеля як цілісного зібрання та визначення його значення для розвитку історичного бібліотекознавства та бібліографії досі не здійснювалося.

Оскільки бібліотека барона Ф. Р. Штейнгеля в період “активного життєвого циклу” не мала самостійного статусу, а входила як підрозділ до структури музею, то, відповідно, відомості, переважно загального характеру, можна було знайти у виданнях, присвячених власне музею. Деякі питання історії формування зібрання розглядалися на сторінках тогочасних періодичних видань. Укладали цю інформацію найімовірніше барон Ф. Р. Штейгель чи М. Ф. Біляшівський, а також члени наукового гуртка Городоцького осередку І. А. Абрамов, Я. В. Яроцький, О. М. Лазаревський. Важливо відзначити працю А. Шафранського, який в описовому вигляді подає узагальнені відомості про склад і зміст бібліотеки Городоцького музею станом на 1907 рік.

Загальна характеристика зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля, відомості про Городоцьку бібліотеку, шляхи комплектування, зокрема аналіз польової пошукової роботи вчених осередку, містяться в ряді праць сучасних дослідників Г. Непомнящого, Г. Бухала, С. Шевчука. Автори розглядають означене питання в контексті культурно-просвітницької діяльності Городоцького музею як одного з перших наукових центрів по дослідженню Волині.

Отже, книжково-рукописне зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля ще не стало обєктом книгознавчого та бібліотекознавчого аналізу і не увійшло належним чином до наукового обігу. Разом з тим, і досі немає цілісного дослідження, що на аналізі всієї сукупності архівної спадщини барона здійснювало б вивчення життєвого шляху і творчого доробку Ф. Р. Штейнгеля як видатного культурного, громадсько-політичного діяча України, вченого, мецената.

Джерельна база дослідження. Опубліковані джерела переважно стосуються діяльності Городоцького музею, серед них важливе місце займають звіти означеного закладу, що друкувалися окремими виданнями.

Архівну базу дослідження становлять архівні документи: Інституту рукопису НБУВ, зокрема особовий фонд барона Ф. Р. Штейнгеля (Ф. 109, 744 од. зб.), особовий фонд М. Ф. Біляшівського (Ф. ХХХІ), фонд Університету св. Володимира (Ф. VIII), Ф. ІІІ Листування, в якому відклалися деякі зразки епістолярної спадщини барона Ф. Р. Штейнгеля; відомчого архіву НБУВ, де зберігаються матеріали, що мають безпосереднє відношення для зясування долі зібрання (Оп.1, 4 од. зб.); Центрального державного історичного архіву України в м. Києві (далі ЦДІАК України), де зосереджені документи, що характеризують певні сторони діяльності Ф. Р. Штейнгеля (Ф. 442, 1 од. зб.; Ф. 295, 1 од. зб.; Ф. 1235, 1 од. зб.; Ф. 275, 1 од. зб.; Ф. 274, 2 од. зб.; Ф. 1335, 1 од. зб.); Державного архіву Рівненської області (далі ДАРО), зокрема особовий фонд барона Ф. Р. Штейнгеля, в якому частково відклалися матеріали рукописного відділу Городоцької бібліотеки (Ф. 366, 102 од. зб.).

Мета дослідження полягає у встановленні за даними архівних та опублікованих джерел історії і закономірностей формування книжково-рукописного зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля в кінці ХІХ на початку ХХ ст. в контексті походження, долі та історико-книгознавчої рекострукції.

Основними завданнями є:

  • архівний та книгознавчий розшук розпорошених документів архіву та книжково-рукописного зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля, встановлення їх походження та звязків між групами документів;
  • здійснення на базі архівних джерел та біографічних матеріалів реконструкції наукової біографії Ф. Р. Штейнгеля, встановлення життєвого шляху і культурологічної діяльності його як власника Городоцької бібліотеки;
  • аналіз принципів комплектування бібліотеки Городоцького музею в цілому та рукописних матеріалів зокрема, визначення звязку між характером зібрання та науковими завданнями вказаного закладу;
  • визначення шляхів формування книжково-рукописного зібрання в контексті загальної збирацької діяльності музею;
  • проведення аналізу складу і предметно-тематичного змісту зібрання Штейнгеля в період його “активного життєвого циклу”;
  • простеження долі книжкових та рукописних документів зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля з моменту евакуації з родинного маєтку в с. Городок (Рівненський р-н, Рівненська обл.) і до сучасного місцезберігання.
  • визначення зібрання як історико-культурної памятки України та Волині зокрема.

Обєктом дослідження є рукописне та книжкове зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля, що на сьогодні не становить єдиного комплексу, будучи розпорошеним і розосередженим по фондах НБУВ та інших установ.

Предмет дослідження охоплює коло історико-книгознавчих та бібліотекознавчих питань походження і долі зібрання, шляхів наповнення та  формування складу і змісту зібрання, його історико-культурологічної ролі.

Хронологічні межі дослідження: кінець ХІХ ХХ ст. час формування та розвитку зібрання Ф. Р. Штейнгеля. У контексті дослідження прослідковується також генеалогія роду Штейнгелів з кінця ХVIII ст., аналізується склад зібрання (ХVI-XIX ст.).

Методологічною основою дисертації є комплексний підхід до вивчення предмета, який ґрунтується на принципах історизму та наукової обєктивності. У роботі застосовано сукупність методів історичного дослідження: історико-порівняльний, хронологічний, конкретно-історичний, історико-книгознавчий тощо.

Наукова новизна дослідження визначається тим, що:

  1. Вперше книжково-рукописне зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля розглянуто як комплексне культурологічне явище. Вивчення його історії дало змогу провести історико-книгознавчу реконструкцію складу і змісту зібрання у період його розвитку кінець ХІХ початок ХХ ст. За допомогою методів архівної евристики віднайдено і місце зберігання вцілілих частин зібрання.
  2. На основі архівних та опублікованих документів, досліджень здійснено реконструкцію життєвого шляху барона Ф. Р. Штейнгеля в найбільш повному на сьогодні обсязі. Окреслено основні напрямки його діяльності, встановлено наукову бібліографію, визначено основний внесок діяча у розвиток української культури. Були детально простудійовані архівні матеріали з історії роду, записні книжки, творчі матеріали, епістолярій. У процесі опрацювання цього масиву документів до наукового обігу залучено нові імена та відомості про події, уточнені певні факти з історії бібліотечної та музейної справи в Україні.
  3. Визначено і проаналізовано основні принципи комплектування бібліотеки, що визначили предметно-тематичну спрямованість її фондів. Поповнення наукових розділів здійснювалося згідно з висловленими в програмі діяльності Городоцького музею завданнями, які передбачали збирання якнайповнішого книжково-рукописного зібрання “волиніки”.
  4. Виявлено і досліджено шляхи надходження до бібліотеки рукописів і видань, що дозволило здійснити реконструкцію джерел комплектування зібрання. Встановлено наукові, культурні та видавничі звязки барона Ф. Р. Штейнгеля.
  5. Книжково-рукописне зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля розглядається як цілісна історико-культурна памятка України кінця ХІХ початку ХХ ст. та науковий обєкт, який становить національне надбання.
  6. Практичне значення. Історико-книгознавче та бібліотекознавче дослідження книжково-рукописного зібрання це певний внесок у розвиток загальної методики аналізу історичних зібрань і колекцій, їх реконструкції, джерелознавчого пошуку. Встановлено сучасне місцезнаходження вцілілих частин зібрання, що дозволяє проводити подальше науково-культурологічне вивчення спадщини барона Ф. Р. Штейнгеля. Напрацьований методичний та методологічний досвід можна використати у такій важливій ділянці культурологічних заходів, як державна реєстрація культурного надбання України. Основні результати дослідження використані в бібліотечній та музейній практиці, при підготовці курсу лекцій для студентів Рівненського державного гуманітарного університету, курсах з краєзнавства та історії культури на історичних факультетах.

Особистий внесок здобувача Всі результати наукового дослідження отримані здобувачем одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати викладено у шести публікаціях у фаховій періодиці і збірниках наукових праць та апробовано на міжнародних та регіональних наукових конференціях “Професійний імідж бібліотекаря інформаційного суспільства” (Київ, жовтень 2002 р.), “Культура Волині: історія та сучасність” (Рівне, квітень 2003 р.). “Інноваційна діяльність стратегічний напрямок розвитку наукових бібліотек” (Київ, жовтень 2003 р.).

Структура дисертації визначається специфікою проблеми, метою та завданням дослідження. Вона складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних архівних джерел та літератури. Обсяг дисертації …стор. Список використаної літератури і архівних джерел містить …. найменувань.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ


У вступі викладається актуальність, новизна, мета і завдання дослідження, хронологічні рамки, ступінь розробленості теми, джерельна база, а також розкривається практична значимість та апробація роботи.

Перший розділ “Історіографічний доробок та джерельна база дослідження ” присвячений аналізу ступеня вивченості  та джерельній базі дослідження історії, складу, змісту і долі зібрання, а також особи власника (барона Ф. Р. Штейнгеля) та питанням реконструкції і реєстраційного опису книжково-рукописного фонду.

Розглянуто біографічний матеріал щодо генеалогії та життєпису представників родини Штейнгель у різних енциклопедичних виданнях, мемуарах Д. Дорошенка, Є. Чикаленка, а також у розвідках краєзнавців Г. Непомнящого, Г. Бухала та ін.

Здійснено аналіз загальних описань зібрання Штейнгеля в тогочасних періодичних виданнях: “Киевская старина” “Волынь”, “Исторический вестник”, “Живая старина” і наукових працях сучасних дослідників: Л. Баженова, С. Гаврилюк, С. Шевчука, А. Українець та ін. Зазначено, що абсолютна більшість з цих робіт присвячена вл