Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Лексика і фразеологія античного походження в англійській та українській мовах 2000 года.
Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.17 / О.С. Скубашевська; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2000. — 20 с. — укp.
Аннотация: Проаналізовано лексичні та фразеологічні одиниці античного походження в англійській та українській мовах. Лексичними одиницями античного походження є власні імена античних міфологічних, літературних та історичних осіб, географічні назви античності, що перейшли до розряду загальних (АІ) і античні поняття (АП), що позначають реалії та явища античності, які отримали узагальнені значення. Фразеологізми античного походження містять у своєму складі античні імена і поняття. Подано докладний структурний аналіз лексем, виявлено найбільш продутивні типи АІ і АП в англійській і українській мовах, розглянуто основні шляхи словотворення похідних і складних АІ і АП. Аналіз словотворчого потенціалу дав можливість змоделювати словотворчі гнізда з вершинами АІ і АП, здійснити порівняльний аналіз сумарних гнізд для англійської та української мов. Виявлення семантичних особливостей лексем становить аналіз семантичної деривації первинних значень непохідних АІ і АП, а також дослідження семантичної структури похідних і складних АІ і АП у порівнюваних мовах. Об'єктом багатоаспектного аналізу є фразеологічні одиниці античного походження. Їх зіставлення в англійській і українській мовах проведено в структурному і семантичному плані. Наведено функціонально-стилістичну класифікацію даних одниць.

Текст работы:

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ






СКУБАШЕВСЬКА ОЛЬГА СТАНІСЛАВІВНА


УДК 801.318: 802.0: 808.3





ЛЕКСИКА І ФРАЗЕОЛОГІЯ АНТИЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ

ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ



Спеціальність 10.02.17 порівняльно-історичне і

типологічне мовознавство





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук












Донецьк 2000






Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України



Науковий керівник:        доктор філологічних наук, професор В.Д. Каліущенко, завідувач кафедри германської філології Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України        


Офіційні опоненти:        доктор філологічних наук, професор М.О. Луценко, професор кафедри загального мовознавства та історії мови Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України  кандидат філологічних наук, доцент О.Л. Безсонова, завідувач кафедри англійської філології Маріупольського гуманітарного інституту Міністерства освіти і науки України        


Провідна установа:        Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка Міністерства освіти і науки України, кафедра теорії і практики перекладу германських мов, м. Київ        



Захист відбудеться 24 жовтня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 по захисту дисертацій Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24, конференцзал.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.


Автореферат розісланий  22 вересня 2000 року



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                                            д.філол.н. М.Г. Сенів







ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Постійна й безнастанна увага до феномену античності, античної культури, літератури, міфології зумовлює інтерес до особливостей відображення античної спадщини в лексиці і фразеології різних мов. У реферованій роботі здійснюється порівняльний аналіз структурних і семантичних особливостей лексичних і фразеологічних одиниць античного походження в англійській і українській мовах.

Термін лексичні одиниці античного походження увібрав у себе такі умовні позначення, як античне власне ім'я (АІ) і античне поняття (АП). Під АІ розуміються слова антропонімічного і топонімічного походження: імена античних міфологічних персонажів, імена античних історичних осіб, імена літературних персонажів, назви античних географічних об'єктів, що перейшли у розряд загальних шляхом узагальнення значення, наприклад, англ. Aphrodite 1) 'богиня кохання у давніх греків', 2) 'чарівна молода жінка', укр Тартар 'пекло'. Під АП умовно розуміються слова, які первинно означали реалії і явища античності, пов'язані з античними традиціями, культурою, побутом, соціальними інститутами античного суспільства, які отримали узагальнене значення і вживаються на позначення явищ і реалій, відмінних від античних, наприклад, англ. plebeian і укр. плебей 1) 'у стародавньому Римі представник нижчого стану вільного населення', 2) 'назва людини неаристократичного походження'. Фразеологічними одиницями античного походження вважаються фразеологізми, що містять у своєму складі АІ або АП, наприклад, англ. like Caesar's wife 'бездоганний (як дружина Цезаря)', укр. пута Гіменея 'подружні відносини, шлюб'.

Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена як недостатнім вивченням структури, словотворчого потенціалу, лексико-семантичних особливостей АІ і АП, так і відсутністю досліджень АІ і АП у порівняльному плані.

Лексичні одиниці, пов'язані з періодом античності, на матеріалі української мови досліджують А.П.Коваль, В.В.Коптілов; на матеріалі німецької мови міфонімів античності наводить Л.М.Сапожникова, латинські лексичні кальки розглядає А.Я.Матвєєв; на матеріалі російської мови власні імена міфологічного походження досліджуються О.В.Суперанською. Окремі власні імена міфологічного походження, пов'язані з античністю, наведені в словнику епонімів М.Менсера, в роботі Д.С.Мгеладзе і М.П.Колесникова. Вплив грецької і латинської мов на англійську мову, а також лексеми латинського і грецького походження досліджуються в роботах зарубіжних лінгвістів Дж.Морвуда, М.Уормана, Е.Фінні, Р.М.Крилла, К.Трейсі, АІ і АП наводяться в словнику Б.Мура і М.Мур. Багато лінгвістів вивчають особливості використання АІ як термінів і номенклатурних одиниць (Ю.О.Карпенко, М.В.Горбаневський, М.А.Фігуровський, І.А.Реформатський і О.В.Суперанська і інші).

У значній кількості робіт порушується проблема фразеологічних одиниць античного походження в різних мовах, але разом з тим фразеологізми, пов'язані з античністю, не стають об'єктом окремого дослідження й аналізуються поряд з іншими фразеологічними одиницями (на матеріалі англійської мови Л.П.Сміт, О.В.Кунін, Е.М.Солодухо; на матеріалі української і німецької мов В.І.Гаврись і М.В.Гамзюк; на матеріалі німецької мови В.Мидер; на матеріалі російської мови В.Д.Бояркін, Г.І.Шевченко, Т.М.Шихова і інші). Лексичні і фразеологічні одиниці, пов'язані з античністю, посідають чільне місце в збірниках крилатих слів (на матеріалі української мови А.П.Коваль і В.В.Коптілов, Ф.П.Медведєв; В.Г.Гончаренко, Н.Г.Корж і Ф.І.Луцька; Ю.В.Цимбалюк і Г.О.Краковецька, збірник за редакцією М.Номиса; на матеріалі англійської мови Х.П.Джонс; на матеріалі російської мови М.С.Ашукін і М.Г.Ашукіна, М.Т.Бабичев і Я.М.Боровський, Е.А.Вартаньян, М.І.Міхельсон і інші).

Таким чином, питанню існування і функціонування лексичних і фразеологічних одиниць античного походження приділяється належна увага. Однак у більшості робіт автори обмежуються виявленням таких слів і фразеологічних одиниць, що асоціюються з античністю, та дослідженням їх етимології. Проблема докладного, багатоаспектного аналізу лексики і фразеології античного походження недостатньо висвітлена в лінгвістиці.

Крім того, актуальність дослідження зумовлена значенням античності у світовій культурі. Антична література, філософія, історія були і назавжди залишаться невичерпним джерелом, що живлять творчість мислителів усього світу. Антична цивілізація мала величезний вплив на загальний процес становлення, розвитку європейської і світової культури. Саме тому дослідження впливу античності на інші мови і відповідні культури за допомогою давньогрецької і латинської мов є важливим.

Зв'язок з науковими темами. Робота має зв'язок з науковою темою факультету романо-германської філології Донецького національного університету Розвиток і взаємодія східнослов'янських, германських і романських мов (лексика та словотвір) N 95-1 вв / 74. 

Метою дослідження є виявлення структурних і семантичних особливостей АІ і АП в англійській і українській мовах та їх порівняльний аналіз у трьох аспектах:

1. Дослідження словотворчого потенціалу АІ і АП в англійській і українській мовах.

2. Аналіз семантичної деривації первинних значень АІ і АП.

3. Багатоаспектний аналіз фразеологічних одиниць з АІ і АП у порівнюваних мовах.

Досягнення зазначеної мети передбачає розв'зання таких завдань:

1) встановлення структурних типів АІ і АП та їх опис;

2) дослідження словотворчих гнізд з вершиною в АІ або АП і порівняння їх словотворчих можливостей в англійській і українській мовах;

3) визначення специфіки семантичного переносу первинних значень АІ і АП;

4) дослідження інтернаціональних АІ і АП;

5) встановлення структурних типів фразеологічних одиниць з АІ і АП, їх класифікація за синтаксичними моделями;

6) вивчення лексико-семантичних особливостей фразеологізмів з АІ і АП, їх тематична класифікація;

7) стилістична характеристика фразеологічних одиниць з АІ і АП.

У роботі використано такі методи дослідження, які забезпечують комплексний аналіз матеріалу й об'єктивність отриманих результатів:

1) трансформаційний аналіз, за допомогою якого виділяються структурні типи АІ і АП;

2) словотворчий аналіз, що дозволяє визначити відношення похідності слів;

3) моделювання гнізд слів, що дає можливість простежити словотворчу активність АІ і АП;

4) компонентний аналіз, вироблений на основі словникових дефініцій;

5) статистичний аналіз, який дає змогу визначити продуктивність структурних типів і моделей, тематичних груп.

Дослідження АІ і АП проводилося у синхронному плані, з урахуванням діахронічних характеристик АІ і АП.

Наукова новизна дослідження визначається матеріалом дослідження, оскільки АІ і АП не були об'єктом багатоаспектного аналізу в структурному і семантичному планах в порівняльному аспекті. Уперше в роботі, що реферується:

1) подано структурний аналіз АІ і АП, виявлено найбільш продуктивні структурні типи АІ і АП в англійській і українській мовах;

2) проведено аналіз словотворчого потенціалу АІ і АП методом моделювання словотворчих гнізд із вершинами АІ і АП, порівняння сумарних словотворчих гнізд в англійській і українській мовах;

3) виявлено семантичні особливості непохідних, похідних і складних АІ і АП;

4) проведено структурний і семантичний аналіз фразеологічних одиниць з АІ і АП, виявлено особливості їх функціонально-стилістичної належності.

Матеріалом дослідження стали 972 АІ і АП в англійській мові і 544 АІ і АП в українській мові, а також 206 фразеологічніх одиниць з АІ і АП в англійській мові і 181 фразеологічна одиниця з АІ і АП в української мові, одержані шляхом суцільної вибірки зі словників. Кількісна перевага АІ і АП в англійській мові пояснюється більшою кількістю запозичених слів, ніж в українській мові. Загальновідомо, що вплив латинської мови на англійську є значним (В.П.Секірин, H.Jackson, E.Z.Amvela, T.McArthur, L.P.Smith і інші). У цілому, в англійському лексичному фонді запозичення становлять близько 70%, тоді як в українській мові лінгвісти нараховують близько 10% запозичених слів (І.В.Корунець).

Джерелом фактичного матеріалу слугували словники сучасної англійської і української мов: двотомний словник The New Shorter Oxford English Dictionary On Historical Principles за редакцією Л.Брауна, словник The Oxford Modern English Dictionary за редакцією Дж.Своннелл, Словник української мови в 11 томах за редакцією І.К.Білодіда, Англо-український фразеологічний словник К.Т.Баранцева, Англо-російський фразеологічний словник О.В.Куніна, словник А.П.Коуі, Р.Макіна і І.Р.Маккейга Oxford Dictionary of English Idioms, Фразеологічний словник української мови в 2-х томах за редакцією Л.С.Паламарчука, Фразеологічний словник української мови в 2-х томах Г.М.Удовиченка, Фразеологічний словник української мови В.Д.Ужченка і Д.В.Ужченка, Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний словник І.С.Олійника і М.М.Сидоренка.

Крім названих джерел залучалися збірники крилатих слів і висловів А.П.Коваль, В.В.Коптілова, Ф.П.Медведєва, а також дані словника епонімів М.Менсера, словників іншомовних слів. Для з'ясування етимології лексичних і фразеологічних одиниць використовувалися етимологічні словники англійської мови Е.Кляйна, Е.Уіклі, Етимологічний словник української мови у 7 томах за редакцією О.С.Мельничука (в світ вийшли 3 томи). Ілюстративний матеріал дослідження отримано шляхом суцільної вибірки з творів художньої літератури XX століття англійською та українською мовами обсягом близько 1000 АІ і АП у кожній мові.

Практична цінність дослідження полягає в застосуванні результатів роботи у викладанні різноманітних аспектів англійської та української мов, зокрема, у теоретичних курсах лексикології, морфології (словотвору), фразеології і стилістики цих мов, а також у викладанні таких суміжних дисциплін, як світова література і культурологія.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були апробовані протягом 1998-2000 років на семінарах аспірантів і здобувачів кафедр факультету романо-германської філології Донецького національного університету, на конференції професорсько-викладацького складу Донецького національного університету (1999). Дисертаційна робота обговорювалася на засіданнях кафедри англійської філології Донецького національного університету.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, що налічує 174 позиції, списку словників з 26 найменувань, списку джерел художньої літератури. Обсяг тексту дисертації 195 сторінок, загальний обсяг дисертації 215 сторінок. Дисертація містить 7 таблиць, у яких відбито структурні особливості лексичних і фразеологічних одиниць античного походження і продуктивність тематичних груп АІ і АП, та 12 рисунків, що є графічною побудовою моделей словотворчих гнізд з вершинами лексичними одиницями античного походження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, її наукова новизна, формулюються головна мета і завдання дослідження, визначено практичну цінність роботи, характеризуються матеріал і методи дослідження.

1. У першому розділі роботи Морфологічні і словотворчі особливості лексичних одиниць античного походження в англійській і українській мовах подано опис структурних типів, аналіз словотворчого потенціалу АІ і АП в англійській і українській мовах за допомогою порівняння словотворчих гнізд з вершинами АІ і АП.

1.1. Структурні типи АІ і АП. Дослідження структурних особливостей лексичних одиниць античного походження в англійській і українській мовах виявило АІ і АП, що належать трьом структурним типам: непохідні, похідні і складні АІ і АП (див. табл. 1.1)

Таблиця 1.1.

Структурна класифікація АІ і АП в англійській і українській мовах

Структурний тип        англійська мова        українська мова        

1.1. Непохідні        244        25,1%        169        31,1%        

1.2. Похідні        719        74%        356        65,4%        

1.3. Складні        9        0,9%        19        3,5%        

Усього        972        100%        544        100%        


1.1.1. Непохідні АІ і АП. Серед непохідних виділяються АІ і АП, ідентичні оригінальним лексемам давньогрецького і латинського походження, наприклад, англ. marathon і укр. марафон (гр. Мбсбипн, місце перемоги греків над персами) 'біг на велику дистанцію', і АІ і АП, утворені шляхом скорочення. В українській мові переважають непохідні АІ і АП, утворені шляхом скорочення основи оригінальної лексеми, що пояснюється меншим ступенем близькості української мови із давньогрецькою і латинською, у той час як в англійську мову більшість непохідних АІ і АП увійшли з типовими для них давньогрецькими і латинськими фіналями (укр. ескулап і англ. Aesculapius (лат. Aesculapius), укр. Цербер і англ. Cerberus (лат. з гр. КЭсвеспт)).

1.1.2. Похідні АІ і АП. Найбільш продуктивним структурним типом в англійській і українській мовах є похідні АІ і АП (див. табл. 1.1.). У цьому структурному типі виділяються похідні слова, утворені шляхом суфіксації, префіксації, конфіксації, постфіксації, конверсії, при цьому найбільш продуктивним типом став суфіксний і конверсивний (для англійської мови), малопродуктивним префіксний і непродуктивними конфіксний і постфіксний типи.

1.1.2.1. Суфіксні похідні АІ і АП. Серед афіксних похідних АІ і АП як в англійській, так і в українській мові значно переважають похідні слова, утворені шляхом суфіксації. Прикметники, утворені способом суфіксації, становлять найбільш чисельну групу суфіксних похідних в англійській мові - 29,4% і 20,7% в українській мові. У цілому, серед суфіксних похідних АІ і АП, і зокрема в групі похідних прикметників, найбільш продуктивним словотворчим типом є відсубстантивний прикметник, що в англійській мові утворюється за допомогою суфіксів -ian, еап, -an, -ic, -al і в українській мові за допомогою суфіксів -ськ, -ичн-(-ічн),-н-,-льн-, наприклад, англ. sybaritic 'пустий, розпещений' (від назви давньогрецької колонії Сибарис, мешканці якої славилися багатством та схильністю до розкоші), англ. Herculean 'який стосується Геркулеса, подібний до нього, сильний; важкий (про завдання)', укр. спартанський 'властивий спартанцеві; позбавлений зручностей, простий, скромний', укр. химерний 'який викликає подив, незвичайний'. На відміну від англійської, українській мові властиві присвійні прикметники із суфіксами -iв і -ин (укр. Геркулесів 'властивий Геркулесові, схожий на нього (силою, здоров'ям)', укр. музин 'прикм. до муза').

Похідні іменники переважають в українській мові - 31,2% проти 21,4% в англійській мові. У групі похідних іменників найбільш продуктивними є абстрактні іменники, утворені за допомогою інтернаціонального суфікса -изм(-ізм) та -ism (англ. vandalism і укр. вандалізм 'нещадне руйнування i винищення пам'яток мистецтва і культури'), а також за допомогою суфіксів -ship і -ство, наприклад, англ. patricianship 'статус патриція', укр. варварство 'низький рівень у культурному розвитку; жорстокість'. Словотворчий тип 'іменник зі значенням особи', що утворюється шляхом приєднання інтернаціонального суфікса -іst і icm(-ист), продуктивніший в англійській мові (англ. academist 'академік, студент академії', укр. фауніст 'фахівець з фауністики'). Більш продуктивним, ніж в англійській, в українській мові є словотворчий тип іменника, що позначає осіб жіночого роду. Він утворюється в українській мові за допомогою суфікса -к-, в англійській мові за допомогою суфікса -ess (укр. тиранка 'жін. до тиран', англ. titaness 'жінка-титан'). І в українській, і в англійській мовах іменники жіночого роду утворюються від співвідносних іменників чоловічого роду і в дефініціях визначаються за допомогою відповідного іменника чоловічого роду.

Прислівники, утворені за допомогою суфіксів, утворюють невелику групу як в англійській (6,5%), так і в українській мові (4,4%). Продуктивними словотворчими типами творення прислівника від основи прикметників в українській мові є утворення за допомогою суфіксів та (укр. елегійно, укр. гігантськи), в англійській мові суфікса -1у або сполучення суфіксів -al, -ly (англ. proteanly 'мінливо').

Під час утворення дієслів шляхом приєднання суфіксів (4,8% в англійській та 3,7% в українській мовах) в англійській мові найбільш поширеним є суфікс ize(-ise) (англ. neronize 'тиранізувати або розбещувати як імператор Нерон', англ. penelopize 'зволікати як Пенелопа'), менш поширеним є дієслівний суфікс -ate (англ. augurate 'прорікати, провіщати'), в українській мові найбільшого поширення набув суфікс -ува- (укр. химерувати 'вигадувати'), менш продуктивні словотворчі типи із суфіксами -ізува-(-изува) і -и- (укр. тиранізувати 'виявляти деспотизм', укр. фортунити 'щастити').

1.1.2.2. Інші типи похідних АІ і АП. Кількість похідних АІ і АП, утворених шляхом приєднання префіксів, незначна і більш характерна для української мови (відповідно 1,6% і 2,6%) (англ. unfortunate, укр. спролетаризований). Конфіксний тип словотвору непродуктивний: у такий спосіб утворюються 1,3% похідних української мови (укр. по-сибаритськи). Характерною рисою українського дієслівного словотвору є утворення дієслів за допомогою постфікса -ся (укр. герметизуватися).

1.1.2.3. Безафіксний, або конверсивний тип словотвору досить продуктивний в англійській мові (близько 10%) і відсутній в українській для АІ і АП. Найбільш продуктивним конверсивним словотворчим типом є утворення прикметника від іменника (4,8%) (іменник англ. gorgon 1) 'в давньогрецькій міфології крилата жінка-чудовисько, від погляду якої люди перетворювалися на камінь', 2) 'людина, зовнішньо подібна до горгони, особливо про потворну жінку' і прикметник англ. gorgon 'страхітливий, страшний'), найменш продуктивним утворення дієслова від іменника (2,4%) (англ. hector 'громило, задирака, кривдник; хвалько' і англ. to hector 'зачіпати, кривдити; вихвалятися' (від імені троянського героя Гектора)). Визначення напрямку похідності при словотворенні за конверсією здійснювалося відповідно до критеріїв, які запропоновані А.І.Смирницьким, П.А.Соболєвою.

1.1.3. Складні АІ і АП. Структурний тип АІ і АП, утворених шляхом словоскладання, є малопродуктивним і включає 0,9% складних АІ і АП в англійській та 3,5% складних АІ і АП в українській мовах (див. табл. 1.1). Складні АІ і АП реалізуються головним чином за допомогою сполучної морфеми -о-, яка більш характерна для української мови, ніж для англійської (англ. stentorophonic 'дуже гучний' (Стентор провісник Троянської війни), укр. гігантоманія 'хворобливе прагнення до величезного').

1.2. Словотворчі гнізда з вершинами АІ і АП. Для аналізу словотворчого потенціалу АІ і АП було застосовано генератор слів аплікативної моделі С.К.Шаумяна і П.А.Соболєвої, відповідно до якого було побудовано гнізда з вершинами АІ і АП в англійській мові 177 і 89 в українській мові. З огляду на специфіку досліджуваного матеріалу запропоновано деякі доповнення в трактуванні роботи генератора аплікативної моделі:

а) при побудові словотворчих гнізд в англійській мові враховувався безафіксний засіб словотвору конверсія, що розглядається як приєднання нульового релятора (H. Marchand);

б) за вершину словотворчого гнізда береться як немотивоване непохідне слово, так і похідне АІ, що не має вихідного слова власного імені, зафіксованого в словнику.

Дослідження словотворчих гнізд із вершинами АІ і АП виявило найбільш продуктивні словотворчі структури. Такими структурами в англійській мові є: на другому дериваційному кроці відсубстантивний прикметник (21,5%) (англ. Icarian 'характерний для Ікара, амбіційний або самовпевненний', англ. nymphlike 'подібний німфі, чарівний'), на третьому дериваційному кроці відад'єктивний іменник (5,3%) (англ. oracularity 'містичність', англ. provincialism 'провінціалізм') і прикметник, утворений від прикметника (4,3%) (англ. chaotical 'хаотичний', англ. cyclopical 'величезний'). Для української мови характерними структурами утворення похідних АІ і АП на другому кроці є утворення іменника від іншого іменника (15,8%) (укр. панікер, укр. марафонець), а також відсубстантивний прикметник (15,3%) (укр. олімпійський, укр. менторський), на третьому кроці рівноцінними за ступенем продуктивністі є відад'єктивний іменник (укр. панічність, укр. химерність) і відад'єктивний прислівник (укр. по-варварськи) - 4%.

Побудова сумарних словотворчих гнізд з вершинами АІ і АП в англійській і українській мовах дала можливість провести зіставний аналіз словотворчого потенціалу АІ і АП. При більшій потенційній словотворчій можливості української мови внаслідок більш розвинутої системи словотвору, АІ та АП в українській мові стали основою формування меншої кількості структурних типів слів, ніж в англійській відповідно в українській мові 30 і в англійській мові 34 структурних типів слів. На першому дериваційному кроці в сумарному словотворчому гнізді як англійської, так і української мов, утворюються структурні типи двох видів іменник і прикметник. Від іменника в українській мові утворюється менше структурних типів слів (23), ніж в англійській (26), прикметник на першому кроці теж є більш продуктивним в англійській мові. На другому кроці деривації відіменне дієслово в англійській мові є вихідним для більшої кількості стуктурних типів, ніж в українській, - 11 структурних типів в англійській мові і 6 в українській, що пов'язано з утворенням деяких англійських дієслів від іменників шляхом конверсії. Словотворення від іменника на другому дериваційному кроці більш типове для української мови, тоді як прикметник є однаково продуктивним для обох мов.

Причинами кількісної переваги структурних типів у сумарному словотворчому гнізді в англійській мові порівняно з українською є: а) кількісна перевага непохідних АІ і АП в англійській мові порівняно з українською мовою та, відповідно, більша кількістю похідних; б) наявність додаткового засобу словотвору в англійській мові конверсії; в) менший ступінь асиміляції запозичених АІ і АП в українській мові. 

2. У другому розділі дослідження Лексико-семантичний аналіз лексичних одиниць античного походження в англійській і українській мовах подано тематичну класифікацію АІ та АП, досліджено їх семантичну структуру, специфіку переносу значень, вивчаються типи інтернаціональних АІ і АП.

2.1. Тематичний аналіз АІ і АП виявив належність зазначених лексем до тематичних груп, що описують основні сфери античної культури і побуту, а саме античну міфологію (власні імена богів, героїв, інших персонажів), історію (власні імена історичних особистостей), античну географію (назви міфологічних і історичних географічних об'єктів), особливості античного соціального поділу, традицій, міфології, архітектури, літературних творів і інші.

Таблиця 2.1.




Тематичні групи АІ в англійській і українській мовах

Тематичні групи        англійська мова        українська мова        

1.Міфо логічні АІ        1.1. АІ міфологічних богів        227        23,4%        123        22,6%        

       1.2. АІ міфологічних героїв        18        1,8%        6        1,1%        

       1.3. АІ міфологічних істот        25        2,6%        16        3%        

       1.4.АІ інших міфологічних персонажів        139        14,3%        36        6,6%        

       1.5.АІ міфологічних географічних об'єктів        25        2,6%        5        0,9%        

2.Історич ні АІ        2.1. АІ історичних осіб        64        6,6%        30        5,5%        

       2.2.АІ історичних географічних об'єктів        59        6%        31        5,7%        

Усього АІ                557        57,3%        247        45,4%        


В англійській мові функціонує значно більше АІ, утворених від імен міфологічних персонажів (богів, героїв) і міфологічних географічних об'єктів, ніж в українській мові (див. табл. 2.1.), наприклад, англ. Ulysses 'мандрівник, шукач пригод' (від імені Одіссея), укр. Феміда 'правосуддя'. Менше продуктивна група АІ, утворених на основі імен історичних осіб і історичних географічних назв, наприклад, англ. Xanthippe 'сварлива, зла жінка або дружина' (від імені дружини Сократа), укр. лаконічний і англ. laconic 'стислий, небагатослівний' (від назви області в Греції Лаконії, мешканці якої відрізнялися стислістю промови). Хоча у відсотковому відношенні питома вага цих тематичних груп приблизно однакова, в англійській мові аналізовані тематичні групи містять удвічі більше АІ (див. табл. 2.1.).

Проте, в українській мові у відсотковому відношенні переважають АП, особливо в тематичній групі АП, які є засобами номінації людини, у підгрупі АП, що описують соціальний поділ античного суспільства 12,5% в українській і 9,5% в англійській мові (укр. пролетар і англ. proletarian 'людина, що належить до нижчого соціального класу в суспільстві; робітничий клас' (у Давньому Римі громадянин, що не мав майнового цензу, нижчий клас громадян)), у підгрупі АП, утворених від найменувань посад, роду занять і професій в античному суспільстві 8,3% в українській і 6% в англійській мові (англ. augur 'провісник, ворожка, пророк'і укр. авгур з іншим значенням: 'про людину, що перетворює свої спеціальні знання в таємницю' (авгур жрець у Давньому Римі, що пророкував волю богів, майбутнє за польотом птахів)), а також у тематичних групах міфологічних АП 7,3% в українській і 2,9% в англійській мові (укр. егіда й англ. aegis 1) 'щит Юпітера або Мінерви', 2) 'захист, заступництво').

2.2. Семантична структура АІ і АП. Дослідження семантики АІ і АП показало залежність семантичних особливостей від структурного типу АІ і АП.

2.2.1. Непохідні АІ і АП. Для непохідних АІ і АП характерним є наявність похідного значення, переносного або номінативно-похідного, що розвинулось на підставі первинного 'античного' значення. Для АІ і АП властиве перенесення значення за подібністю (метафоричне перенесення), за суміжністю (метонімічне перенесення).

2.2.1.1. АІ є власними іменами різноманітних міфологічних і історичних персонажів і найменуваннями географічних об'єктів, що перейшли до розряду загальних, причому в основі переходу власного імені в загальне лежить якісна зміна комунікативного навантаження слова, що полягає в переході від позначення окремого предмета до узагальненого позначення класу однорідних предметів (Л.М.Щетинін). Найчастіше нове значення АІ утворюється шляхом виділення однієї з ознак, притаманних початковому значенню, посилення однієї з основних рис, при цьому відбувається перенесення значення на якусь узагальнену особу, об'єкт. Наприклад, укр. Геркулес і англ. Hercules 1) 'міфологічний герой, що володіє нелюдською силою, що здійснив 12 подвигів', 2) 'винятково сильна, м'язиста людина'. У цьому випадку перенесення значення здійснюється на підставі подібності такої якості, як сила, таку метафору можна вважати гіперболічною.

Перенесення за функцією для АІ означає актуалізацію в переносному значенні якостей і властивостей особи, пов'язаних із фаховою приналежністю, родом занять, наприклад, укр. зоїл 'прискіпливий критик' (від імені критика Гомера), англ. Apelles 'митець' (від імені давньогрецького митця).

В англійській мові зафіксовано велику кількість АІ, що мають переносне значення, при цьому у семантичній структурі відповідних АІ в українській мові перенесення значення не відбувається, наприклад, англ. Vesuvius 'вибух великої потужності; людина або предмет, що може вибухнути' (за назвою вулкана Везувія), англ. medusa 'жахлива, потворна жінка'.

Особливістю деяких АІ стала їх термінологізація, або використання тих чи інших власних імен міфологічних персонажів як термінів і номенклатурних одиниць. Найбільша кількість термінів і номенів утворилися на основі АІ міфологічних персонажів античності, що увійшли в такі сфери науки як біологія, зоологія, астрономія, хімія і інші. Наприклад, англ. amaryllis і укр. Амариліс 'рід цибулинних рослин' (від імені сільської дівчини з творів Віргілія й Овідія), англ. Adonis і укр. Адоніс 'весняна рослина з великими жовтими квітками, горицвіт' (від імені міфологічного коханого Афродіти), укр. Юпітер 'потужний електричний дуговий освітлювальний прилад, прожектор' (від імені верховного бога в римській міфології).

2.2.1.2. Для непохідних АП в обох мовах найбільш типовим є перенесення значення за функцією (укр. матрона 1) 'у стародавніх римлян поважна заміжня жінка, мати родини', 2) 'перен. про старшу віком жінку, що користується загальною повагою', англ. prytanis 1) 'член афінської ради П'ятьох Сотен', 2) 'президент, голова'), а також наявність номінативно-похідного значення, що утворюється через узагальнення первинного значення з відповідним розширенням їхньої предметної співвіднесеності (укр. ximoн спочатку позначало 'чоловічий i жіночий лляний або вовняний одяг у стародавніх греків, що нагадував сорочку, підперезану поясом з напуском', з часом розвинулось узагальнене значення 'широкий одяг, що спадає донизу вільними складками'; англ. prytaneum 1) 'у Давній Греції громадський будинок, де підтримувався священний вогонь; в Афінах будинок, де поважні громадяни, сенатори розважалися за громадський рахунок' отримало узагальнене значення 'громадський будинок, пивна').

Деяким АП, як і АІ, хоча і меншою мірою, властиві термінологічні значення. Так, АП укр. cameлim і англ. satellite (лат. satelles, satellitis) мають первинне 'античне' значення 'в  Давньому Римі озброєний найманець, який супроводив свого володаря', на основі якого розвинулися такі термінологічні значення, характерні як для англійського, так і для українського варіантів АП: значення з галузі політології 'держава або уряд, формально незалежні, але фактично підпорядковані іншій державі', астрологічне значення 'супутник планети', значення з галузі техніки 'зубчате колесо, що крутиться з віссю навколо центрального колеса'. Як номенклатурні одиниці АП використовуються значно рідше, ніж АІ, наприклад, англ. Oracle 'фірмова назва системи телетексту, створеного для британського комерційного телебачення' (лат. oraculum пророцтва богів, передані жерцями).

2.2.2. Похідні і складні АІ і АП. Характерною особливістю більшості похідних і складних АІ і АП стала залежність значень похідних від значень вихідних слів. Для похідних АІ і АП характерні такі різновиди семантичного зв'язку з твірними словами:

а) значення похідного утворюються від первинного 'античного' значення і тісно пов'язаних з ним похідних значень твірного АІ або АП (укр. npemopiaнці 1) 'у стародавньому Римі солдати особистої охорони полководця, згодом солдати привілейованої імператорської гвардії, що брали активну участь в палацових переворотах', 2) 'перен. наймані війська, на які спирається влада, що ґрунтується на деспотизмі' і укр. преторіанський 'прикметник до преторіанці'; англ. Aesculapius 'лікар' і англ. Aesculapian 'той, що стосується Ескулапа, медицини, лікарів');

б) значення похідних АІ і АП утворені на основі винятково похідних (переносних або номінативних-похідних) значень твірних слів (англ. academy 1) 'назва саду близько Афін, де проводив заняття Платон', 2) 'заклади вищої освіти', 3) 'вищі наукові заклади' і англ. academician 'член академії, вчений', англ. academic 'науковий; непрактичний, нереальний', англ. academese 'стиль або мова, притаманна академічним колам'; укр. Фортуна 1) 'богиня щасливої долі, талану в римській міфології', 2) 'щасливий випадок, удача, успіх', 3) 'доля, талан' і укр. фортунити 1) 'щастити, удаватися', 2) 'сприяти, допомагати');

в) похідне АІ або АП розвиває значення, що не може бути виведеним із значень відповідних твірних слів (англ. Styx 1) 'темна, похмура ріка в Аїді, через яку Харон переправляв душі мертвих', 2) 'перен. зловісне похмуре місце' стала вихідним словом для похідного АІ англ. Stygian, при цьому похідне слово має значення, пов'язані з відповідними значеннями вихідного слова, - 1) 'що належить до річки Стікс або до підземного світу', 2) 'що нагадує Стікс, темний, похмурий', 3) 'пекельний', проте одне із значень похідного не може бути виведене із значень вихідного слова: 4) '(про клятву) непорушна'). Цей тип семантичного зв'язку характерний винятково для англійської мови, в українській мові похідні з такими семантичними особливостями не були виявлені.

Крім значення твірного слова на семантику похідного слова впливають афікси, за допомогою яких було утворено певне похідне слово, зокрема суфікси суб'єктивної оцінки, що більш характерні для української мови, ніж для англійської. Особливістю похідних АІ і АП в українській мові є наявність суфіксів позитивної оцінки, куди належить зменшувальний суфікс -ик, -чик (укр. фаетончик) і зменшувально-пестливий суфікс -очк(-а) (укр. провінціалочка), суфікс негативної оцінки -щин- (укр. провінціальщина). В англійській мові як суфікс суб'єктивної оцінки можна назвати лише -esque, що приєднується до власних імен і має позитивну оцінну коннотацію та асоціюється з вишуканістю стилю (І.В.Арнольд), проте такий словотворчий тип є малопродуктивним: англ. Junoesque '(про жінку) велично красива' (від імені богині Юнони).

2.3. Для групи АІ і АП характерний високий відсоток інтернаціоналізмів, під якими розуміються слова, які збігаються за зовнішньою формою (з урахуванням закономірних відповідностей звуків і графічних одиниць у конкретних мовах), повністю або частково збігаються за смислом… і функціонують в різних, насамперед неспоріднених мовах (Ю.А.Бєльчиков) 42% АІ і АП в англійській, 71% АІ і АП в українській мовах, що закономірно внаслідок універсального характеру античної культури, наприклад, укр. ментор і англ. mentor 'наставник, вихователь' (від імені вихователя Телемаха), англ. Argus і укр. Аргус 'пильний, невсипущий сторож' (від імені міфічного велетня із сотнею очей).

Хоча питома вага інтернаціональних АІ і АП досить висока, особливо в українській мові, багато АІ і АП, які характерні для однієї з порівнюваних мов, не зустрічаються в іншій. Найбільшу групу лексем античного походження, виявлених в англійській мові і не зафіксованих у словнику української мови, становлять АІ. Незважаючи на відсутність таких АІ у словнику, значення багатьох з них, очевидно, є зрозумілими для освічених україномовних людей (англ. Oedipus 'людина, яка досягла успехів у відгадуванні загадок' (від імені царя Едипа, що відгадав загадку сфінкса), англ. Solon 'мудрець, мудрий державний діяч; амер. законодавець, особливо конгресмен' (від імені афінського законодавця).

Кількість АІ і АП, виявлених тільки в українській мові, незначна. Найбільшу групу лексичних одиниць античного походження, характерних для української мови, становлять похідні і складні АІ і АП, утворені безпосередньо в українській мові від непохідних АІ і АП, наприклад, укр. меценатствувати, укр. тираноборець, укр. химерування і інші.

2.4. Семантична характеристика інтернаціональних АІ і АП. Аналіз семантичних особливостей виявив наявність трьох основних типів інтернаціональних АІ і АП за подібністю семантики: 1) інтернаціональні АІ і АП з повною подібністю значення; 2) інтернаціональні АІ і АП з частковою подібністю (з деякими семантичними розбіжностями); 3) псевдоінтернаціональні АІ і АП, або формальні інтернаціоналізми (повна відсутність семантичної подібності при ідентичній зовнішній формі).

Інтернаціоналізми з повною подібністю значень є досить рідкісними випадками, особливо для полісемантичних лексем (англ. amphitheatre і укр. амфітеатр мають загальні значення 1) 'у давній Греції і Римі відкрита кругла або напівкругла споруда для видовищ з ареною посередині, навколо якої виступами розташовані місця для глядачів', 2) 'у сучасному театрі ряди крісел, розташовані уступами за партером', 3) 'дещо, що піднімається півколом, поширюється догори'). Більшість інтернаціональних АІ і АП характеризуються частковою подібністю значень, наприклад, англ. Olympus і укр. Олімп мають два спільних значення 1) 'гора, на якій жили дванадцять давньогрецьких богів', 2) 'вершина чого-небудь, ідеал', проте в англійській мові це АІ також означає 'рай, місце проживання богів', а в українській мові відповідне АІ вживається у значенні 'верхівка визначних діячів літератури, мистецтва'. Псевдоінтернаціоналізми виявляють тільки зовнішню подібність за відсутністю подібності змісту, наприклад, укр. амазонка реалізує значення, пов'язані з необхідністю для воїнів їздити верхи, 1) 'жінка-вершник', 2) 'жіноча довга сукня спеціального крою для їзди верхи', в англійській мові  англ. amazon у першому значенні відбувається узагальнення за функцією, слово позначає воїна жіночого роду взагалі 1) 'жінка-воїн', а друге значення пов'язане з необхідними для воїна фізичними якостями 2) 'дуже висока, сильна жінка атлетичної будови тіла'.

3. У третьому розділі "Фразеологічні одиниці античного походження в англійській і українській мовах" аналізуються фразеологізми з АІ і АП у структурному і лексико-семантичному аспектах, подається їх тематична класифікація, досліджуються їхні функціонально-стилістичні особливості. У цілому, фразеологічні одиниці (ФО) античного походження становлять значну групу фразеологізмів в англійській і українській мовах, яка характеризується наявністю глибокої фонової інформації, без знання котрої неможливо розшифрувати значення ФО, контекст, утворений нею.

3.1. Структурні особливості ФО античного походження. Аналіз структурних особливостей досліджуваного матеріалу свідчить про його різноманітність.

3.1.1. Структурні типи ФО античного походження. Більше половини ФО античного походження як в англійській, так і в українській мовах є субстантивними і належать до класу номінативних ФО, наприклад, укр. служителі Феміди 'судді', англ. Roman holiday 'розвага за рахунок страждання інших'. Висока питома вага субстантивних ФО пояснюється специфічним характером ФО античного походження, семантичним центром яких є АІ або АП. Група дієслівних ФО є другою за кількістю серед ФО античного походження, наприклад, укр. перейти Рубікон і англ. to cross the Rubicon 'прийняти остаточне рішення i зробити рішучий крок', укр. вертатися до своїх (рідних) neнamів 'повертатися у рідний дім', англ. to pile Ossa on Pelion 'займатися марною справою'. У групу комунікативних ФО (ФО зі структурою речення), які складають групу прислів'їв і приказок, входять близько 10% ФО англійської мови і 5,5% ФО української мови (укр. Карфаген повинен бути зруйнований 'настійна вимога знищити ворога, подолати перешкоду', англ. Caesar's wife must be above suspicion 'дружина Цезаря повинна бути поза підозрою'). Найменшою щодо кількості є група вигукових ФО, що складає в англійській мові 1,5%, а в українській мові такий тип відсутній (англ. by Jupiter! 'клянусь Юпітером, їй-богу').

3.1.2. Синтаксичні моделі ФО античного походження. Найбільш поширеною синтаксичною моделлю ФО античного походження в англійській і українській мовах стала атрибутивна модель означення (пре- або постпозитивне) + означуване слово. Аналіз різновидів такої синтаксичної моделі показав, що для ФО античного походження як в англійській, так і в українській мовах більш характерний різновид конструкції препозитивне означення + означуване слово (близько 30% ФО в обох мовах). При цьому в англійській мові препозитивним означенням виступають ад'єктивні означення, іменник у родовому відмінку з формантом 's, інші означення різного типу (англ. Elysian fields 'райське місце', англ. Cupid's darts 'стріли Амура, символ кохання', англ. Argus eye 'гострий зір'), а як постпозитивне означення прийменниково-іменне означення з of (англ. a suckling of Muses 'вихованець муз, поет'); в українській мові спостерігається використання винятково ад'єктивного препозитивного означення і іменника в родовому відмінку як постпозитивне означення (укр. Геростратова слава 'ганебна слава', укр. жертва Амура 'про кого-небудь закоханого').

Для української мови більш характерна об'єктна синтаксична модель, де поширені ФО, побудовані за синтаксичною моделлю з безприйменниковим додатком (укр. осідлати пегаса 'ставати поетом, одержувати поетичне натхнення'), у той час як модель із прийменниковим додатком відіграє незначну роль (укр. канути в Лету 'назавжди зникнути, забутися') (відповідно 17% ФО і 7% ФО). В англійській мові кількісна різниця між моделями з безприйменниковим і прийменниковим додатком ще більша відповідно близько 12% і близько 3% ФО (англ. to cross the Styx 'померти', англ. to stand on the buskins 1) 'писати трагедії', 2) 'говорити пихато').

3.2. Лексико-семантичні особливості ФО античного походження.

3.2.1. Тематична класифікація. У роботі пропонується тематична класифікація ФО античного походження за такими тематичними групами ФО.

1) Найбільш продуктивною в англійській та українській мовах стала тематична група фразеологізмів, пов'язаних з міфологією античності, або інакше група ФО-міфологізмів (57% ФО англійської та 55% ФО української мов). Більшість ФО-міфологізмів містять у своєму складі імена тих або інших міфологічних персонажів: богів, героїв, міфологічних істот. У групі ФО-міфологізмів було виділено чотири підгрупи відповідно до визначеного семантичного компонента, наявного в ФО, які можна визначити як підгрупи ФО з компонентами ім'я міфологічного бога, ім'я міфологічного героя, найменування міфологічної істоти, імена інших міфологічних персонажів. Наприклад, англ. in the arms of Morpheus 'уві сні', англ. Charon's bark (boat) 'човен Харона, дорога до смерті', укр. часи Acmpеї 'щаслива пора', укр. погляд Медузи 'неймовірно страшний погляд лихої і злобливої людини'.

2) Тематична група ФО, пов'язаних з певними географічними об'єктами Давньої Греції і Риму, інакше кажучи, група 'географічних' ФО, є другою за продуктивністю 14,6% ФО в англійській і 13,8% ФО в українській мові, наприклад, укр. аттична сіль і англ. Attic salt (wit) 'тонка, вишукана дотепність, витончений жарт; насмішка' (Аттика область у Давній Греції, жителі якої славилися своєю дотепністю), укр. Олімпійський сміх 'дуже голосний сміх'.

3) Тематична група ФО, пов'язаних з традиціями Давньої Греції і Риму, реаліями часів античності, містить 10,2% ФО англійської та 13,8% ФО української мови, наприклад, укр. пожинати лаври і англ. to reap one's laurels 'користуватися наслідками чого-небудь', укр. убиратися у тогу 'безпідставно намагатися видавати себе за кого-небудь або створювати coбi певну репутацію'.

4) Рівноцінною за обсягом стала тематична група ФО, утворених шляхом асоціації з певними історичними подіями періоду античності, або пов'язаних з науковою, літературною й іншою діяльністю філософів, літераторів і інших діячів античності, інакше кажучи, група 'історичних' ФО 10,7% ФО англійської і 12,7% ФО української мови, наприклад, укр. Езопівська (езопова) мова 'замаскований cпociб висловлення думок з недомовками і натяками', англ. Haniballus' vow і укр. ганнібалова клятва 'тверда рішучість боротися до кінця'.

Відбір тих або інших імен, предметів, явищ, що закріпилися в складі ФО античного походження, відбиває різний підхід до античної спадщини в культурах українського і англомовних народів, що засвідчує різний менталітет носіїв цих культур, відкриває багатогранність національної культури народу, його духовного складу. У цілому, можна зробити припущення про більш оптимістичну картину світу, зображену за допомогою ФО античного походження, в англійській мові порівняно з українською. Так, наприклад, потойбічний світ, ідею смерті в українській мові описано значно різноманітніше, за допомогою більшої кількісті ФО: укр. царство Аїда, укр. Гадесові поля 'потойбічний світ', укр. канути в Лету (у забуття) 'назавжди зникнути', укр. nimu за Стікс і англ. to cross the Styx 'померти', англ. Elysian fields 'рай' і укр. Єлісейські поля 'символ вічного спокою' і інші. З міфом про те, як Аполлон нагородив Мідаса даром претворювати все, до чого він доторкнеться, на золото, пов'язані ФО: укр. Мідасів дотик 'несподівана прикрість, викликана жадобою до індивідуальної наживи' і англ. (have, with) the Midas touch 'мати здібність приводити до фінансового успіху всі проекти і починання', при цьому в англійській мові дар Мідаса інтерпретований як великий фінансовий успіх, а в українській мові виділяється негативний бік захоплення грошима.

3.2.2. Семантичний аналіз ФО з АІ і АП виявив, що полісемія не характерна для фразеологізмів такого типу. ФО античного походження більш властиві семантичні явища синонімії й антонімії, наприклад, в українській мові синонімічний ряд складають ФО, що використовуються для позначення надмірної, захопленої, улесливої похвали і прославляння кого-небудь: укр. кадити фіміам 'надто вихваляти когось, лестити комусь', укр. співати дифірамби 'надмірно захвалювати; вихваляти', укр. співати гімн 1) 'славити, прославляти кого-, що-небудь', 2) 'ірон. надмірно захвалювати кого-небудь або вихваляти щось' і ФО з подібними значеннями укр. піднімати на щит (слави) 'прославляти, звеличувати кого-небудь', укр. увінчувати лаврами 'прославляти кого-небудь'. При цьому ФО античного походження з подібним значенням в англійській мові не спостерігаються, що, можливо, свідчить про велике значення, яке українці надають факту засвідчення чийогось успіху, похвалі. Антонімічні пари ФО найчастіше створюються завдяки антонімічним словам, уживаним у ФО, подібних за структурою і лексичним складом, наприклад, укр. добрий геній 'людина, яка благотворно впливає на когось, приносить користь комусь' і укр. злий геній 'людина, яка погано впливає на когось, приносить шкоду комусь', англ. good fortune 'щастя, удача, везіння' і англ. bad (ill) fortune 'нещастя, невдача, невезіння'.

3.3. Функціонально-стилістична класифікація ФО античного походження. Стилістична стратифікація такого типу ФО показала, що приблизно 40% ФО в англійській мові і близько 30% ФО в українській мові є стилістично нейтральними, до книжного стилю належать близько 56% ФО в англійській і 70% в українській мові і, нарешті, близько 4% ФО в англійській мові є розмовними. Характерною особливістю ФО античного походження є висока питома вага книжних ФО. Належність таких ФО до книжного стилю зумовлюється їхньою незрозумілістю для людини, неосвіченої в галузі античної культури. В українській мові питома вага книжних ФО перевищує кількість книжних ФО в англійської мові, що, можливо, пояснюється тим, що антична культура більш близька менталітету англомовних народів, що позначилося на фразеології англійської мови.

3.4. Інтернаціональні ФО античного походження. Хоча антична культура вважається універсальним джерелом запозичення культурного, наукового і іншого досвіду народів у будь-які часи, прикладом для наслідування наступним культурам, група ФО античного походження характеризується відносно невисоким відсотком фразеологічних інтернаціоналізмів 26,7% ФО в англійській мові і 30,4% ФО в українській. Наприклад, англ. the torments of Tantalus і укр. муки Тантала 'нестерпні страждання, спричинені спогляданням бажаної мети та усвідомленням неможливості досягти її'. Типи фразеологічних інтернаціоналізмів були виділені відповідно до класифікації Е.М.Солодухо. Для ФО античного походження характерні такі типи інтернаціоналізмів: 1) інтернаціоналізми з неоднорідною частковою фонографічною (звуковою  і/або графічною) схожістю, наприклад, англ. Augean stables і укр. авгієві стайні (конюшні) 'дуже забруднене приміщення, місце'; 2) ізоморфічні інтернаціоналізми (тільки тематична, стилістична або/і структурно-граматична схожість), наприклад, англ. the apple of discord і укр. яблуко розбрату (чвар) 'причина суперечки'. Існують також так звані формальні (псевдо-) інтернаціоналізми, яким властива подібна форма за повної відсутності подібності змісту (укр. Аргусове око 'пильний i суворий вартівник, охоронець' і англ. Argus eye 'гострий зір', укр. Mідасові вуха 'дурість, яку не можна приховати від людей' і англ. Midas ears 'нездібність оцінювати що-небудь').

Деякі ФО виступають як співвідносні в українській і англійській мовах, оскільки побудовані на загальному образі, характеризуються високим ступенем подібності у змісті і менш близькі за формою, проте лексично і/або структурно не відповідають одна одній і не можуть вважатися фразеологічними інтернаціоналізмами, наприклад, укр. віща Кассандра 'загальне ім'я людини, яка наділена даром передбачення, якій ніхто не вірить' і англ. Cassandra's warnings 'попередження, які не слухають, але котрі збуваються', укр. праця Пенелопи 'будь-яка робота, яка ніколи не буде завершена, бо її наслідки завжди знищуються' і англ. Penelopa's web 'тактика затягувань'.

3.5. Варіативність ФО античного походження. Аналіз лексичних і морфологічних варіантів ФО античного походження показав, що для більшості ФО таких типів варіативність не характерна, оскільки такі ФО рідко вживаються в промові, характеризуються стабільністю образів, що склалися під впливом міфології, інших аспектів античності і стали основою ФО, наявністю АІ і АП, які є семантичним центром ФО. Проте, дослідження варіативності ФО за складом і за формою виявило, що українська мова порівняно з англійською характеризується наявністю більшої кількості ФО античного походження, які мають лексичні і структурно-морфологічні варіанти. Найчастіше зустрічається морфолого-синтаксичний тип формальної варіативності ФО, який властивий як англійській, так і українській мові. Морфолого-синтаксична варіативність є характерною особливістю атрибутивних ФО, і полягає в наявності перехідних випадків ФО, зафіксованих у двох варіантах - із пре- і постпозитивним атрибутом (укр. важіль Архімеда Архімедів важіль 'рушійна сила', англ. Achilles' heel the heel of Achilles 'ахиллесова п'ята'). Морфологічна варіативність, що включає словотворчий, граматичний типи, властива українській мові і не характерна для англійської мови (укр. Фортуна усміхається (посміхається) 'кому-небудь щастить', укр. Лукуллівський (лукуллів) бенкет 'розкішний бенкет', англ. Draconean (Draconic) laws 'суворі заходи'). Наявністю лексичних варіантів однаково характеризуються як ФО англійської мови 13,6% (англ. to fling (throw) a sop to Cerberus 'догодити Церберу, улестити лютого охоронця'), так і ФО української мови 16% (укр. Геркулесова праця (подвиг) 'праця, яка потребує надмірних зусиль'). Також у порівнюваних мовах паралельно вживаються ФО, що характеризуються згортанням образу, його економією, і ФО у розгорнутому вигліді (укр. Дамоклів меч 'про постійну небезпеку' висіти дамокловим мечем 'постійно загрожувати кому-, чому-небудь', англ. Pandora's box 'джерело усякого лиха' to open Pandora's box 'принести безліч негараздів').

Висновки. Найосновніші результати аналізу особливостей АІ і АП в англійській і українській мовах сформульовано в загальних висновках.

1.        Античні власні імена, які перейшли до розряду загальних шляхом узагальнення значень, і античні поняття, які використовуються на позначення явищ та реалій, відмінних від античних, становлять досить численну групу в англійській і українській мовах. Переважна більшість АІ і АП в англійській мові, зумовлена такими факторами: а) більшим впливом античності на англійську культуру та англійську мову; б) більш високою питомою вагою запозичень в англійській мові порівняно з українською; в) деякими структурними факторами (див. пункт 2).

2.        Найбільш продуктивним структурним типом в обох мовах є похідні АІ і АП, що утворені від власних імен античних міфологічних персонажів, історичних осіб, назв географічних об'єктів або понять античного періоду. В англійській мові група похідних більш продуктивна, ніж в українській мові (близько 73% в англійській мові та близько 65% в українській мові), що пояснюється різною словотворчою активністю АІ і АП. Структурний тип непохідних АІ і АП є другим за продуктивністю (близько 25% в англійській мові та 31% в українській мові). Структурний тип складних АІ і АП є малопродуктивним.

3.        У межах похідних АІ і АП обох мов найбільш продуктивною є група суфіксних АІ і АП (61,8% в англійській та 60,6% в українській мовах), малопродуктивними префіксні АІ і АП, при цьому наявність префіксних похідних АІ і АП більш властива українській мові. Характерною особливістю української мови стала наявність непродуктивних груп конфіксних та постфіксних похідних АІ і АП, особливою відзнакою англійської мови утворення значної кількості похідних АІ і АП шляхом конверсії (10%). Ці структурні відмінності АІ і АП зумовлені специфічними особливостями морфологічної структури порівнюваних мов.

4. Аналіз словотворчого потенціалу АІ і АП гніздовим методом виявив, що незважаючи на значно ширші словотворчі можливості української мови порівняно з англійською, словотворча активність АІ і АП в англійській мові набагато вища, ніж в українській мові, що підтверджується порівнянням сумарних словотворчих гнізд з вершинами АІ і АП в англійській і українській мовах, які багато в чому є подібними. В англійській мові ступінь асиміляції АІ і АП вищий, що підтверджується наявністю великої кількості похідних АІ і АП. В українській мові обмежено словотвір від запозичених слів, оскільки перевага надається споконвічній лексиці, синонімічній АІ і АП.

5. Тематична класифікація АІ і АП в англійській і українській мовах здійснювалася на підставві тієї сфери періоду античності, яку описують АІ і АП. Для англійської і української мов найбільш продуктивними виявилися такі тематичні групи: а) АІ-міфоніми імена міфологічних богів, героїв, інших персонажів і назви географічних міфологічних об'єктів; б) АІ, утворені на основі імен історичних осіб і географічних об'єктів; в) АП номінації людей за фахом, за соціальним статусом, за іншими ознаками; г) АП, що відображають традиції античності. Менш продуктивними тематичними групами АП є назви літературних жанрів, споруд, типових для античності, назви предметів одягу, військова лексика. В англійській мові переважають АІ, у той час як в українській мові домінуючу роль відіграють АП.

6. Семантична структура АІ і АП в англійській і українській мовах неоднорідна, її своєрідність залежить від структурних особливостей АІ і АП. Непохідні АІ і АП в обох мовах характеризуються наявністю похідного значення, утвореного на основі первинного 'античного' значення. Непохідним АІ у порівнюваних мовах більш властиве метафоричне і функціональне перенесення значення, причому для української мови АІ з переносними значеннями менш типові, ніж для англійської. Для АП більш характерне перенесення значення за функцією. Для похідних АІ і АП в обох мовах характерні такі типи семантичного зв'язку значень похідного і твірного слів: а) значення похідного можуть утворюватися від первинного 'античного' значення і тісно пов'язаних з ним похідних значень твірного АІ або АП, б) значення похідних утворені від похідних (переносних або номінативно-похідних) значень твірних слів, в) значення похідних не може бути виведеним зі значень твірних слів, що характерно тільки для англійської мови. Похідним АІ і АП української мови властива наявність суфіксів суб'єктивної оцінки, що впливають на семантику слова.

7. Фразеологічні одиниці з АІ і АП становлять значну частину фразеосистем кожної з порівнюваних мов. З погляду структури найбільш продуктивним типом ФО з АІ і АП є субстантивний (60% в англійській і 58% в українській мові), що пов'язано зі специфічним характером ФО. Другим за продуктивністю є дієслівний тип ФО (близько 21% в англійській мові і близько 29% в українській мові). Відповідно до структурних особливостей ФО з АІ і АП найбільш характерними синтаксичними моделями творення таких фразеологізмів є атрибутивна модель, за якою побудовано близько 57% ФО в обох мовах, і об'єктна модель, що більш типова для української мови, ніж для англійської.

8. Тематична класифікація ФО з АІ і АП виявила такі найчисленніші групи фразеологізмів: а) ФО міфологізми, у складі яких є АІ богів, героїв, істот античної міфології; б) ФО, що містять назви різних географічних об'єктів; в) ФО, пов'язані з традиціями античності, і г) ФО, пов'язані з історичними подіями і історичними особами періоду античності. Добір тих або інших АІ і АП як компонентів ФО, різна інтерпретація образів античності свідчить про неоднаковий підхід до античної спадщини в порівнюваних мовах, що відкриває їхні національні-культурні особливості.

9. Семантичний аналіз виявив, що для ФО з АІ і АП полісемія не характерна, у той час як синонімія й антонімія є достатньо поширеними. Функціонально-стилістичний аналіз показав, що більшість ФО з АІ і АП є книжними, причому належність ФО до книжного стилю більш типова для української мови, ніж для англійської.

10. Морфологічна і лексична варіативність не характерна для більшої частини фразеологізмів, що пояснюється книжним характером більшості ФО з АІ і АП, тим, що вони рідко вживаються в мові, стабільністю образів, які склались під впливом міфології, культури античності. Морфологічна варіативність, що охоплює словотворчі і граматичні варіанти, більш властива українській мові, ніж англійській.

11. АІ і АП, а також фразеологічні одиниці з АІ і АП є запозиченнями з латинської і давньогрецької мов, що визначає інтернаціональний характер більшості таких лексем і фразеологізмів. У відсотковому відношенні питома вага інтернаціональних ФО з АІ і АП менша, ніж окремо інтернаціональних АІ і АП у самостійному вживанні.

Основні положення дисертації висвітлено в таких публікаціях:

1. Фразеологические единицы с античным компонентом в английском и русском языках // Зб. наук. пр. міжнародної науково-практичної конференції 'Україна Греція: Історична спадщина і перспективи співробітництва'. Маріуполь: Маріупольський гуманітарний інститут. 1999. С. 45 54.

2. Лексические единицы античного происхождения в украинском и английском языках // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах. Випуск 3. Донецьк: ДонДУ. 2000. С. 87 103.

3. Семантические и структурные особенности лексических единиц античного происхождения в английском языке // Вісник Донецького Університету. Донецьк: ДонДУ. 2000. № 1. С. 136 148.

Анотації

Скубашевська О.С. Лексика і фразеологія античного походження в англійській та українській мовах. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.17 порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. Донецький державний університет, Донецьк, 2000.

У дисертації здійснено аналіз лексичних і фразеологічних одиниць античного походження в англійській та українській мовах. Під лексичними одиницями античного походження розуміються власні імена античних міфологічних, літературних і історичних осіб, географічні назви античності, що перейшли до розряду загальних (АІ), і античні поняття (АП), що позначають реалії і явища античності, які отримали узагальнені значення; фразеологізми античного походження містять у своєму складі античні імена і поняття. 

У роботі подано докладний структурний аналіз лексем, виявлено найбільш продуктивні структурні типи АІ і АП в англійській і українській мовах, розглянуто основні шляхи словотворення похідних і складних АІ і АП. Аналіз словотворчого потенціалу дав можливість змоделювати словотворчі гнізда з вершинами АІ і АП і здійснити порівняльний аналіз сумарних гнізд для англійської та української мов. Виявлення семантичних особливостей лексем становить аналіз семантичної деривації первинних значень непохідних АІ і АП, а також дослідження семантичної структури похідних і складних АІ і АП в порівнюваних мовах. Об'єктом багатоаспектного аналізу стали фразеологічні одиниці античного походження, їх зіставлення в англійській і українській мовах проводиться в структурному і семантичному плані, надано їх функціонально-стилістичну класифікацію.

Ключові слова: античність, античне власне ім'я, античне поняття, фразеологічна одиниця, інтернаціоналізм


Страница: 1  Страница: 2 

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины