Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Концепти "добро" та "зло" в російській мовній картині світу 2001 года.
Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / О.П. Лисицька; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2001. — 18 с. — укp.
Аннотация: Досліджено специфіку відображення концептів "Добро" та "Зло" в російській мовній картині світу. Доведено, що інформація про добро та зло репрезентується в одиницях номінації, символах, а також словах, які логічно або асоціативно пов'язані з номінуванням. Охарактеризовано модель логічної та семасіологічної структури лексико-семантичних груп іменників і прикметників на позначення добра та зла. Встановлено причини відсутності дзеркального співвідношення лексичних парадигм "Добро" та "Зло". Виявлено корпус символів добра та зла. Визначено шляхи формування символічних значень. Запропоновано оригінальний підхід до розмежування символічних та образних значень. Висвітлено мовні засоби репрезентації концептів добра та зла в художньому тексті. Відображено індикатори - мовні засоби, які сприяють пізнаванню концептів у тому випадку, коли номінанти "добра" та "зла" відсутні.

Текст работы:

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ



                               



Лисицька Олена Павлівна



УДК 811.161.1' 373



КОНЦЕПТИ ДОБРО ТА ЗЛО В РОСІЙСЬКІЙ

МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ




10.02.02 російська мова




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук






Харків 2001





Дисертація є рукописом.

Робота виконана на кафедрі російського та загального мовознавства Харківського державного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, Міністерство освіти і науки України.



Науковий керівник    доктор  філологічних  наук,  професор

                                                    ПЕЛЕПЕЙЧЕНКО Людмила Миколаївна, 

                                                    Харківський державний педагогічний

                                                    університет    імені    Г.С. Сковороди,

                                                    завідувач кафедри методики початкового

                                                    навчання



          Офіційні опоненти     доктор філологічних наук, професор

                                                    СОКОЛОВСЬКА Жанна Павлівна,

                                                    Таврійський національний університет

                                                    імені В.І.Вернадського, професор кафедри української мови;


                                                    кандидат філологічних наук, доцент

                                                    ЛЕВИТСЬКИЙ Володимир Васильович,

                                                    Харківський національний університет

                                                    імені В.Н.Каразіна, доцент кафедри російської мови.


Провідна установа    Дніпропетровський державний універсітет

                                        кафедра загального та російського

                                        мовознавства, Міністерство освіти і науки України





Захист відбудеться 21.06.2001 року о 14 годині на засіданні  спеціалізованої  вченої  ради Д 64.053.03 у  Харківському  державному педагогічному  університеті імені Г.С.Сковороди (61168, м.Харків,  вул. Блюхера, 2,  зал засідань).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (61168, м.Харків, вул.Блюхера, 2).





Автореферат розіслано 21.05.2001 року.






Учений секретар

спеціалізованої вченої ради____________________    О.А.ОЛЕКСЕНКО


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ



У мовознавстві сьогодення активно розробляється проблема національної мовної картини світу (МКС). Велика увага приділяється дії людського фактора в мові, взаємозв'язку лінгвальних і екстралінгвальних явищ. Вивчення національної мовної картини світу допомагає виявити і специфіку сприйняття дійсності етносом, і особливості лексичної системи. Різні аспекти названої проблеми аналізувалися в роботах Ю.Д.Апресяна, Н.Д.Арутюнової, Р.А.Брутяна, Т.В.Булигіної, Г.Ф.Гачева, Ю.Н.Караулова, Л.А.Лисиченко, Л.М.Пелепейченко, Ю.Ф.Прадіда, Н.І.Сукаленко,  Ж.П.Соколовської та інших.

У лінгвістичній літературі доведено, що для створення цілісного уявлення про мовну картину світу необхідне глибоке вивчення фрагментів МКС. Саме тому на сучасному етапі об'єктом аналізу часто стають окремі лексико-семантичні групи (ЛСГ) та мікрополя (роботи Р.М.Гайсіної, Г.Ф.Гачева, Ж.П.Соколовської, та інш.). Спільними зусиллями вчених розроблено чіткі теоретичні засади аналізу мовної картини світу як у цілому, так і фрагментарно. Але кожний наступний етап розробки проблеми породжує нові протиріччя, висуває низку нових недосліджених питань і диктує необхідність нових узагальнень. Протиріччя сучасного вивчення МКС пояснюється, з одного боку, розгалуженням аспектів і напрямів досліджень, необхідністю їх систематизації, з іншого, нагальною потребою у поглибленні знань про окремі фрагменти МКС.

У мовознавстві представлено результати дослідження засобів відтворення картини світу в лексичній системі; окремим напрямом є аналіз індивідуальних мовних картин світу в художніх творах; паралельно, без точок перетину з названими напрямами, вивчаються символи та символізація. Але ж мовна картина світу не може складатися тільки зі спільних елементів чи тільки з індивідуальних, фіксуватися тільки засобами номінації чи символізації вона створюється поєднанням всіх назв ознак, а актуалізується у варіантах їх комбінацій. Охарактеризоване протиріччя між розгалуженням напрямів лінгвістичних досліджень і цілісністю об'єкта, на який вони спрямовані, зумовлює необхідність комплексного аналізу окремих мовних феноменів. Всі передумови для такого аналізу створені: доведена взаємодія загального і окремого, спільного і індивідуального в мові; обгрунтована теза про дію людського фактора в мові, і завдання науки полягає в тому, щоб всебічно дослідити форми прояву цієї дії і показати, як вона впливає на відтворення концептуальної картини світу в мові.

Актуальність теми дисертаційної роботи зумовлена тим, що вона присвячена дослідженню фрагмента мовної картини світу з урахуванням схарактеризованих вище умов: необхідність аналізу концепта зумовлює вивчення іпостасей людського фактора, а орієнтація на МКС пов'язана з дослідженням мовних засобів фіксації досвіду та знань етносу.

Актуальним є звернення до фрагмента концептуальної моделі світу (КМС), який відображає ставлення носіїв мови до основоположних понять буття людини: понять про добро та зло. Крім суто морального значення осмислення цих понять, яке для мовознавства є другорядним, аналізований фрагмент дуже важливий у лінгвістичному плані, бо одиниці, які відтворюють вказані концепти, іманентно пов'язані з дією людського фактора в мові взагалі, і з характеристикою та оцінкою позначуваних реалій зокрема. Слід зауважити, що концепти Добро та Зло ще не були об'єктом лінгвістичного аналізу, пов'язаного з дослідженням МКС, тим більш вони не аналізувалися на предмет виявлення комплексу засобів мовної фіксації знань про них.

Таким чином, предметом аналізу дисертаційної роботи, що реферується, є засоби відтворення концептуальної картини світу в російській мові.

Об'єкт дослідження фрагменти концептуальної картини світу Добро та Зло.

Зв'язок з програмами, планами, темами. Дослідження проводилося у межах плану науково-дослідної роботи кафедри російського та загального мовознавства Харківського державного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.

Мета та завдання дослідження формувалися з урахуванням стану вивченості проблеми МКС, напрямів дослідження, актуальних для сучасного мовознавства, та наукових передумов, які вже створені.

Мета дисертаційної роботи виявити особливості відображення концептів Добро та Зло засобами російської мови.

Поставлена мета зумовлює основні завдання дисертації:

1)        виявити, типи інформації про добро та зло, яка знайшла відображення в російській мовній свідомості, та способи її репрезентації в мовній картині світу;

2)        встановити способи подачі інформації про концепти Добро та Зло, яка співвідноситься з різними рівнями відображення картини світу в мові;

3)        визначити засоби мовної фіксації зв'язків концептів Добро та Зло з іншими концептами;

4)        встановити шляхи формування символічних значень, які відображають концепти добра та зла;

5)        виявити специфіку відображення концептів Добро та Зло в художній картині світу.


Матеріалом дослідження слугували іменники і прикметники, які було виписано із словників різних типів тлумачних, етимологічних, історичних, міфологічних, символічних (всього 271 слово). Крім того, аналізувалося понад 7000 прикладів уживання слів на позначення добра та зла у фольклорних і художніх текстах: поетичних і прозаїчних.

Вибір методів лінгвістичного аналізу пов'язаний зі специфікою об'єкту дослідження і конкретними завданнями. На всіх етапах дослідження використовувався описовий метод (суцільна вибірка, лінгвістичне спостереження, зіставлення, узагальнення), трансформаційний, компаративний методи, компонентний аналіз.

Спочатку зі словників методом суцільної вибірки було виписано слова з компонентами "добро" та "зло",  відібрано слова-символи добра та зла, що дало змогу встановити корпус мовних одиниць на позначення відповідних концептів. За допомогою класифікаційного методу була змодельована логічна структура лексико-семантичних груп (ЛСГ). Потім мовні одиниці було досліджено методом компонентного аналізу, що дозволило виявити особливості відображення концептів "Добро" та "Зло" в мовній картині світу, а також зв'язок цих концептів з іншими. З використанням прийомів текстологічного аналізу на матеріалі прикладів з авторської картотеки було встановлено шляхи формування символічного значення, його відмінність від образного. Таким чином було визначено засоби відображення концептів "Добро" та "Зло" в загальнонаціональній картині світу. Потім з використанням текстологічного і компаративного методів досліджувалися особливості репрезентації названих концептів у художньому тексті, а також мовні засоби, які допомагають їх пізнаванню. Три аспекти аналізу лексична система, символи, художній текст -  дозволили встановити і узагальнити особливості відображення концептів Добро та Зло засобами російської мови.

Наукова новизна дослідження визначається тим, що в ньому вперше проведено комплексний аналіз відображення концептів "Добро" та "Зло" в мовній картині світу.

- У дисертації показано, яка інформація про добро та зло знайшла відображення в засобах номінації; виявлено комплекс засобів відображення в мові концептів "Добро" та "Зло": слова з номінативним та конотативним значенням; символи; значення, логічно та асоціативно пов'язані з номінуючими в художньому тексті.

- Визначена мовна репрезентація зв'язків концептів Добро та Зло з іншими та доведено, що вони експлікуються при семантичному поширенні слів.