Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Концепт "степ" в українській мові: словникова, текстова і психолінгвістична парадигма 2005 года.
Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Є. Єфименко; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2005. — 19 с. — укp.
Аннотация: Досліджено засоби експлікації концепту "степ" в українській мові як превербального знання про світ та найзагальніші уявлення про його реалії. Проведено структурно-семантичний, дериваційний, синтагматичний і текстовий аналіз слів, що належать до лексико-семантичної групи (ЛСГ) "степ". Виявлено їх семантичну структуру, інтегральні ознаки поєднання та лексико-семантичні варіанти (ЛСВ) в одній ЛСГ. Встановлено синонімічні відношення ЛСВ, їх диференціальні та інтегральні семи, на базі яких уточнено певні ознаки концепту. Проаналізовано дериваційні відношення слів даної групи в лексичній системі, зокрема ряди похідних, що мотивуються словами групи. Досліджено сполучуваність слів зазначеної ЛСГ, яка виражає набуті ознаки концепту та виявлено найбільш поширені прикметники-означення та дієслова, що характеризують степ та його стан. Досліджено особливості вживання слів ЛСГ "степ" у фольклорних записах і в творах письменників XIX - XX ст. і виявлено динаміку мовного вираження даного концепту в українській мові.

Текст работы:

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ





Єфименко Олександра Євгеніївна

                                       


                                                       УДК  811.161.2371





КОНЦЕПТ “СТЕП” В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ:

СЛОВНИКОВА, ТЕКСТОВА

І ПСИХОЛІНГВІСТИЧНА ПАРАДИГМА




10.02.01.   українська мова





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття  наукового ступеня

кандидата філологічних наук

                                                       




ХАРКІВ 2005

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться “22” червня 2005 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.03 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди за адресою 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. 216.


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 215-В.


Автореферат розіслано “19” травня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                                      Т.І.Тищенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В останні десятиліття в мовознавстві дедалі більша увага приділяється проблемі мовної картини світу (МКС), яка розглядається у взаємодії з картиною світу концептуальною (КСК) та з позамовною дійсністю. У звязку із цим посилився інтерес до антропоцентричних аспектів лінгвістики, зокрема до лінгвофілософії та психолінгвістики. Нові напрямки ґрунтуються на базі лінгвістичних досліджень попередників (В. Гумбольдта, О.Потебні та ін.) і багатьох сучасних мовознавців: Ю. Апресяна, Н. Арутюнової, О. Ахманової, Р. Будагова, А. Вежбицької, ВГака, С. Жаботинської, В. Жайворонка, В. Звегінцева, С. Кацнельсона, М. Комлєва, М. Кочергана, О. Кубрякової, О. Леонтьєва, Л. Лисиченко, Л. Новикова, М. Полюжина, О. Селіванової, Б. Серебреникова, Ж. Соколовської, Ю. Степанова, А. Шаффа, Д. Шмельова, Р. Фрумкіної та ін.

У їхніх працях аналізуються різні питання семасіології як розділу мовознавства, системної організації МКС, її структури, різних її рівнів, зокрема індивідуальної картини світу в співвіднесенні із загальномовною. При цьому виявлено фундаментальні явища й поняття, повязані з антропоцентричним підходом до мови, із залученням матеріалів і методів суміжних наук до дослідження лінгвальних явищ. Подальше вивчення МКС потребує поглибленого аналізу окремих її фрагментів, що дасть новий матеріал для глибшого пізнання мови.

Актуальність цієї дисертаційної роботи зумовлена тим, що вона присвячена аналізові одного з фрагментів української МКС в аспекті взаємодії мови і мислення, людини і культури для пізнання специфіки мовного відображення обєктивної та концептуальної картин світу, виявлення своєрідності національно-мовної й індивідуальної картин світу, аналізу окремих концептів як складової картини світу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дисертаційного дослідження відповідає планові науково-дослідної роботи кафедри української мови Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, а саме науковій проблемі "Закономірності розвитку й функціонування української мови", координованої Інститутом української мови НАН України.

Мета роботи полягає в дослідженні семантичної структури лексико-семантичної групи “степ”, у з'ясуванні ролі концепту “степ” як психоментального й етнокультурного елемента мовної картини світу, а також залежності мовного вираження проаналізованого концепту як від зовнішніх об'єктивних умов (конкретні історичні умови, географічне розташування народу-носія мови), так і від внутрішніх мовно-літературних, таких як тема, жанр художнього твору, індивідуальні уподобання письменника.

Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань:

1) визначити лексеми, що відбивають в українській мові концепт “степ”;

2) на основі семантичного аналізу слів ЛСГ “степ” встановити їхні парадигматичні, синтагматичні та дериваційні відношення;

3) визначити роль слів обраної групи в мовному моделюванні української МКС та з'ясувати вплив на неї географічних умов життя носіїв мови;

4) розглянути особливості мовного вираження ЛСГ “степ” як відбиття концепту “степ” в українському фольклорі;

5) проаналізувати мовні особливості у вираженні одиниць ЛСГ “степ” у творах українських письменників ХІХ ХХ століть з метою виявлення змін у функціонуванні цих слів в індивідуальних картинах світу;

6) на матеріалі психолінгвістичного експерименту дослідити сприймання концепту “степ” у МКС нашими сучасниками.

Обєктом дослідження в дисертації є картина світу української мови як вона представлена в сучасній літературній мові, а також у фольклорі та літературних творах ХІХ ХХ ст. ст.

Часові межі проаналізованого літературного матеріалу зумовлені тим, що саме з ХІХ століття почала розвиватися нова українська художня література та літературна мова, особливо цікава й показова як обєкт дослідження мовної картини світу.

Предметом дисертаційного дослідження є концепт “степ”, виражений в українській мові відповідною лексико-семантичною групою.

Матеріалом дисертації стала картотека, створена на основі вибірки слів, що виражають концепт “степ” у словниках та в мові фольклору й прози ХІХ ХХ століть. Обсяг картотеки понад 6000 карток.

Методологічною основою дослідження є положення про зв'язок і взаємодію явищ світу, розуміння мови як складної знакової системи, в якій відбуваються зв'язки й взаємодія мови й мислення (теорії О. Потебні, Л. Виготського), мови й позамовної дійсності (світу) (В. Гумбольдт), мови й мовлення (О. Леонтьєв) та структурування самої мови, про психологічні основи мовних явищ (Г.Штейнталь, І. Бодуен де Куртене). Робота ґрунтується на теорії розмежування мовної і концептуальної картини світу як вербальних і невербальних знань, звідки лексеми розуміються як мовне вираження концептів і мовне відбиття знань про них.

Для розв'язання поставлених у роботі завдань застосовувалися переважно описові методи лінгвістичного дослідження. Прийоми семно-компонентного аналізу допомагають виявити семантичну структуру проаналізованих слів. Цій же меті служить і метод дистрибутивного аналізу, що виявляє сполучуваність слів, яка є додатковою ознакою концепту. Зіставний метод використовується при порівнянні значень, у яких ужиті проаналізовані лексеми, що виражають концепт “степ” у мові письменників різних періодів, з метою виявлення динаміки розвитку відповідного концепту. Метод психолінгвістичного експерименту дає можливість встановити співвідношення між загальним й індивідуальним у розумінні й мовному вираженні концепту, а також показати сучасні, актуальні значення, в яких вживаються проаналізовані лексеми. Для наочності й переконливості результатів застосовувалася квантитативна обробка матеріалу, що подається в таблицях.

Наукова новизна проблеми, поставленої в дисертації, полягає в тому, що важливий для менталітету українця концепт “степ”, який відіграє суттєву роль в українській МКС, у парадигматичному, синтагматичному, дериваційному аспекті системно і всебічно аналізується уперше як у живому мовленні, так і в мові фольклору та української літератури ХІХ ХХ століть.

Теоретичне значення дисертації полягає в подальшій розробці механізмів вивчення мовного вираження концептуальної картини світу. Запропонована методика всебічного аналізу мовного вираження окремого концепту може бути використана не тільки при аналізі даного культурного концепту, а й багатьох інших, причому об'єктом дослідження може бути як мова окремих історичних періодів, так і індивідуальні мовні картини світу прозаїків і поетів, а також мова окремих жанрів і різних стилістичних спрямувань художньої літератури.

Практична цінність роботи визначається тим, що отримані результати можуть бути використані для подальших досліджень із семантики, лексикології та психолінгвістики. Матеріали можуть знайти застосування у викладанні курсів української мови й української літератури в середній і вищій школі, зокрема історії української літературної мови, семантики, лексикології, у посібниках і підручниках із цих курсів, у спецкурсах і спецсемінарах, при написанні курсових і дипломних робіт.

Апробація роботи. Основні положення й результати дисертаційного дослідження обговорювалися на заняттях семінару аспірантів, на засіданнях кафедри української мови Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, на Міжнародній науковій конференції "Проблеми загальної та ареальної семантики" (Луганськ, 2003 р.), на ІІІ Міжнародній науковій конференції "Актуальні проблеми менталінгвістики" (Черкаси, 2003 р.), ХІІ Міжнародній науковій конференції імені проф. Сергія Бураго "Мова і культура" (Київ, 2003 р.), Міжнародній науковій конференції "Підсумки і перспективи розвитку літератури та літературознавчої думки ХХ ст. До 200-річчя Харківського університету і філологічної школи факультету" (Харків, 2003 р.), Всеукраїнській науковій конференції, присвяченій 225-й річниці від дня народження Г.Ф. Квітки-Основ'яненка "Г.Ф. Квітка-Основ'яненко та українська культура ХІХ ХХІ століть" (Харків, 2003 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових статей у провідних фахових виданнях України.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку умовних скорочень, списку використаних джерел і додатків. Обсяг тексту дисертації становить 190 сторінок, загальний обсяг 266 сторінок. До списку використаних джерел входить 220 найменувань.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, зазначено звязок теми дослідження з науковою проблематикою установи, в якій виконана робота, сформульовано мету й завдання дослідження, визначено його методи, наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів і форми їх апробації, зазначено кількість публікацій, які відображають основні результати дисертаційного дослідження.

Перший розділ  "Теоретичні засади роботи та її науковий апарат" присвячено дослідженню стану вивчення поняття мовної картини світу в ХІХ ХХ століттях. Аналізуються погляди вчених ХХ століття на мовну картину світу як на мовний репрезентатор концептуальної картини світу. У розділі викладено вихідні теоретичні положення дослідження, визначено його поняттєво-термінологічний апарат.

Для історії вивчення питання про мовну картину світу основоположне значення мала діяльність В. фон Гумбольдта засновника загального мовознавства, творця теоретичних основ, на які спирається ряд напрямків у науці про мову. Оригінальну лінгвопсихологічну концепцію розробив О.О.Потебня, який одним із перших став вивчати проблему мови художніх творів. Цей аспект протягом ХХ століття розвивався багатьма лінгвістами. Поставлені О.О.Потебнею питання актуальні й у наші дні. Філософсько-лінгвістичні погляди вченого ґрунтуються на тому, що розвиток мислення й мови відбувається в єдиному процесі еволюції людини, що розвиток одного із цих явищ неможливий без участі й розвитку другого.

Картиною світу (моделлю, образом, структурою світу) називають сукупність уявлень людини про дійсність, сформованих унаслідок її життєвого досвіду, або ж знання певного народу чи людства в цілому про явища й процеси довкілля. Під мовною картиною світу (МКС) ми розуміємо характер відображення в мові концептуальної картини світу й мовні засоби вираження знань про неї, тобто мова розглядається як форма виявлення мислення, а не безпосередньо зовнішнього світу.

Концепт є одним з основних семантичних понять когнітивної лінгвістики, що виникла у сфері когнітології. Поняття концепту поки що не має однозначного потрактування, оскільки сам термін для лінгвістики відносно новий. У нашому дослідженні береться за основу визначення концепту, запропоноване О. Кубряковою, в якому концепт розглядається як термін, що служить для пояснення одиниць ментальних або психічних ресурсів нашої свідомості та тієї інформаційної структури, яка відбиває знання й досвід людини: оперативно-змістова одиниця пам'яті, ментального лексикону, концептуальної системи та мови мозку, всієї картини світу, відбитої в людській психіці. Мовна структура є одним з найважливіших експлікаторів концептів. У нашій роботі концепт розуміється як локалізоване ментальне утворення, що відбиває об'єктивний світ. Власне концепт “степ” розуміємо як характерну психоментальну особливість українського народу, що відбита у свідомості людей і закладена на підсвідомому рівні людини. В українській мові цей концепт виражається лексико-семантичною групою “степ”, що складається з українських слів степ, поле, лан, нива. Крім того, для називання аналогічних ландшафтів в інших частинах світу, вживаються слова-екзотизми прерія, савана, пампаси, пампа, які в українській мовній картині світу містяться на далекій периферії.

У менталітеті українського народу концепт “степ” є дуже важливим, бо степова зона обіймає, порівняно з іншими фізико-географічними зонами України, найбільш значну територію 40 % усієї площі країни, а фактор географічного середовища існування народуносія мови, як відомо, впливає на концептуальну картину світу мовця, що відбито в його мовній картині світу.

       Останнім часом помітно зростає інтерес лінгвістів до психолінгвістичної проблематики. Психолінгвістика як галузь мовознавства сформувалася до середини ХХ століття як стикова наука, близька за предметом дослідження до лінгвістики, а за методами до психології. Започаткована вона була ще у ХІХ ст. у працях В. Гумбольдта, Г. Штейнталя, О. Потебні. Одночасно психолінгвістика виникла в кількох країнах, у тому числі в Україні й у Росії. Вітчизняна психолінгвістика ґрунтується на психологічних та неврологічних теоріях Л.С. Виготського, О.Р. Лурія, О.О. Леонтьєва та на лінгвістичних ідеях О.О. Потебні, Д.М. Овсяннико-Куликовського, Л.В. Щерби, Л.П. Якубинського, М.М. Бахтіна, С.Д. Кацнельсона, Є.Ф. Тарасова, О.О. Залевської, В.В. Левицького, Н.П. Бутенко, М.П. Кочергана та ін., а також на працях зарубіжних учених (наприклад, Дж.Керолл, Ч.Осгуд, Т.Сибеок).

Для психології значення слова це єдність слова та думки. Учені першої половини ХХ століття звернули увагу на те, що з ходом історичного розвитку мови змінюється смислова структура значення слова, його психічна природа, змінюється не тільки предметний зміст слова, але й сам характер відображення й узагальнення