Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Контрастивні тропи й фігури в американській поезії модернізму: лінгвокогнітивний аспект 2004 года.
Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.С. Маріна; Київ. нац. лінгв. ун-т. — К., 2004. — 19 с. — укp.
Аннотация: Досліджено лінгвокогнітивні особливості оксюморона, антитези, іронії та гротеску в американській поезії епохи модернізму. Виявлено зміни, які відбуваються у семантико-когнітивній структурі даних стилістичних засобів в результаті еволюції парадоксального поетичного мислення від античних часів до сучасного періоду. Доведено, що вербалізація даного явища в контрастивних стилістичних засобах актуалізується на базі принципів іконічності та символьності, що визначають типи обмежень на їх формування та інтерпретацію. Обгрунтовано механізми утворення контрастивних образних засобів. Встановлено, що атрибутивне та ситуативне контрастивне мапування накладає обмеження на формування оксюморона й антитези та впливає на обсяг їх синтаксичної структури, а наративне контрастивне мапування виявляє протилежний ефект і сприяє поширенню іронії та гротеску в поетичному тексті.

Текст работы:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ







МАРІНА Олена Сергіївна



УДК 801.631.5+81'42+81'38=111



КОНТРАСТИВНІ ТРОПИ Й ФІГУРИ В АМЕРИКАНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ МОДЕРНІЗМУ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ





Спеціальність 10.02.04 германські мови





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук









КИЇВ 2004








Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.



Науковий керівник        доктор філологічних наук, професор,

                               Бєлєхова Лариса Іванівна,

                               Херсонський державний університет,            

кафедра романо-германських мов, професор


Офіційні опоненти:    доктор філологічних наук, професор,

                              Кухаренко Валерія Андріївна,

                              Одеський національний університет            

ім. І.І.Мечникова, кафедра лексикології

і стилістики англійської мови, професор


кандидат філологічних наук, доцент

Малиновська Ірина Віталіївна,

Київський інститут перекладачів

при НАН України, проректор з навчальної                                                        

                              роботи та адміністрації, завідувач кафедри

                              післявузівської підготовки перекладачів



Провідна установа       Запорізький державний університет,           

кафедра теорії та практики перекладу,

Міністерство освіти і науки України,

м. Запоріжжя                




Захист відбудеться “23” грудня 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-5, вул. Червоноармійська, 73).


З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул. Червоноармійська, 73).


Автореферат розісланий “22” листопада 2004 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                            Кагановська О.М.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена вивченню лінгвокогнітивних особливостей оксюморона, антитези, іронії та гротеску в американській поезії епохи модернізму. Це здійснюється шляхом виявлення змін, які відбуваються у семантико-когнітивній структурі цих стилістичних засобів у результаті еволюції парадоксального поетичного мислення від античності до сучасності.

У когнітивній лінгвістиці, спрямованій на пояснення характеру взаємодії між мовою і мисленням, проблема тропеїки набула особливої актуальності у звязку з новим підходом до тлумачення поетичних тропів і фігур. Так, у світлі теорії концептуальної метафори (M.Freeman, M.Johnson, G.Lakoff, M.Turner) та метонімії (Z.Kцveсses), концептуальної інтеграції (G.Fauconnier, M.Turner), метафора і метонімія тлумачаться як спосіб мислення. У когнітивній поетиці на основі положень когнітивної лінгвістики розроблена теорія словесного поетичного образу (Л.І.Бєлєхова), визначено особливості його формування, підґрунтям яких є концептуальна метафора, метонімія (див., напр., С.А.Андреєва, Л.В.Димитренко, С.О.Хахалова, Н.А.Чес), порівняння (О.Й.Філіпчик, Н.В.Ярова). Проте, словесні образи, побудовані на іронії, оксюмороні, антитезі, гротеску не знайшли системного опису в новій лінгвістичній парадигмі. Крім того, у філологічній науці простежується неоднозначна трактовка оксюморона. Він розглядається як семантична фігура (Р.Лахманн), стилістична фігура (В.Назарець), як фігура протилежності (М.П.Брандес, О.М.Мороховський), троп (І.В.Арнольд, Н.В.Павлович) і художній образ (Е.Г.Шестакова), а також підкреслюється глибинна схожість оксюморона та метафори (М.Бірдслі, М.Блек). Недостатнє вивчення мовної природи іронії і гротеску взагалі та складність їхньої семантико-когнітивної структури в американських поетичних текстах зокрема обумовило вибір теми дослідження. В реферованій дисертації оксюморон, антитеза, іронія та гротеск обєднані в одну групу контрастивних образних засобів на підставі того, що підґрунтям їхнього формування є парадоксальне поетичне мислення та спільна домінантна концептуальна схема.

Актуальність роботи зумовлена загальною спрямованістю сучасних досліджень на виявлення взаємодії між мовою і мисленням, що дозволяє зясувати, як парадоксальна думка обєктивується в контрастивних образних засобах. Актуальність дослідження також визначається необхідністю систематизації поглядів на природу оксюморона, антитези, іронії та гротеску в світлі когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики і подальшої розбудови теорії образності в аспекті визначення характеру взаємодії між видами поетичного мислення й способами його втілення у стилістичних прийомах.

Звязок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано у відповідності до колективної теми “Основні категорії стилістики і лінгвістики тексту в синхронії й діахронії та лінгво-методичні аспекти їхнього дослідження” кафедри лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету. Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджуваних в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України “Динаміка функціонування фонетичних, граматичних і лексичних одиниць: когнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські та українська мови)”, що розробляється в Київському національному лінгвістичному університеті (тема затверджена вченою радою КДЛУ, протокол № 5 від 24 січня 2000 року).

Метою дослідження є виявлення специфіки формування контрастивних тропів і фігур в американських поетичних текстах епохи модернізму шляхом аналізу взаємодії мовних і позамовних чинників.

Указана мета дослідження передбачає вирішення таких завдань:

  • зясувати фактори, що зумовлюють особливості парадоксального поетичного мислення в різні періоди розвитку світової поезії;
  • виявити мовні та позамовні чинники формування контрастивних тропів і фігур в американській поезії;
  • визначити домінантну концептуальну схему, яка є підґрунтям контрастивних тропів і фігур;
  • окреслити концептуальне поле парадоксальності, в якому здійснюється формування контрастивних стилістичних засобів;
  • розкрити лінгвокогнітивні механізми, задіяні в формуванні контрастивних тропів і фігур в американській поезії модернізму;
  • встановити характер обмежень на формування досліджуваних стилістичних засобів в американських віршованих текстах модернізму.

Обєктом дослідження є контрастивні тропи та фігури в американській поезії епохи модернізму.

Предмет вивчення становлять лінгвокогнітивні особливості оксюморона, іронії та гротеску в американських поетичних текстах.

Для пояснення особливостей створення контрастивних тропів і фігур у віршованих текстах американської поезії модернізму нами сформульована робоча гіпотеза, згідно з якою динаміка їх розвитку зумовлена специфікою парадоксального поетичного мислення та змінами у семантиці та синтактиці поетичних форм, що викликані основними тенденціями віршованого мовлення до дивергенції і конвергенції образів у семантичному просторі поетичних текстів американської поезії модернізму.

Матеріалом дослідження слугують тексти американської поезії модернізму (загальним обсягом 7142 сторінки), в яких зустрілося                         3584 контрастивних тропів і фігур. Через те, що в роботі використано оригінальні видання, не перекладені українською мовою, приклади супроводжуються перекладом, зробленим дисертанткою.

У роботі запропонована комплексна методика, яка включає використання компонентного, концептуального, кількісного та інтерпретаційно-текстового аналізу. Концептуальний аналіз, що базується на ключових положеннях когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики, уможливив виявлення лінгвокогнітивних операцій і процедур, задіяних у формуванні контрастивних тропів і фігур. Компонентний аналіз номінативних одиниць, з яких складаються контрастивні стилістичні засоби, використовується для зясування складників концептуальних доменів, що піддаються операціям контрастивного мапування. Шляхом інтерпретаційно-текстового аналізу визначається смислове наповнення контрастивних образних засобів у поетичних текстах. Кількісний аналіз підтверджує типовість тих чи інших тенденцій у формуванні контрастивних тропів і фігур.

Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній уперше здійснено аналіз виявів парадоксального поетичного мислення в різні періоди культурно-історичного розвитку людства. Вперше окреслено концептуальне поле парадоксальності в американській поезії, установлено мовні та концептуальні обмеження, що накладаються на формування цих образних засобів мовними й позамовними чинниками, а також надано пояснення специфіки створення іронії та гротеску в американських поетичних текстах модернізму з позицій лінгвокогнітивного підходу.

Теоретичне значення дисертації полягає у подальшій розбудові теорії образності шляхом критичного аналізу досліджень з проблеми контрастивних тропів і фігур упродовж тривалого періоду її розвитку від античності до сьогодення. Певним теоретичним внеском у теорію образності є також з