Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Військово-повітряні сили України в 1917 - 1920 рр. 2000 года.
Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 20.02.22 / А.І. Харук; Держ. ун-т "Львів. політехніка". — Л., 2000. — 19 с. — укp.
Аннотация: На основі джерелознавчого аналізу архівних документів, історичних праць, мемуарів, матеріалів періодичних видань проаналізовано базу для формування національних військово-повітряних сил, охарактеризовано процес становлення військово-повітряних сил України. Розкрито організаційну структуру авіаційних і повітроплавних формувань, їх кількісний склад, технічне оснащення. Узагальнено досвід бойового використання військово-повітряних підрозділів на усіх етапах національно-визвольної боротьби українського народу 1917 - 1920 рр., визначено їх роль у цій боротьбі та місце військово-повітряних сил в загальній структурі Збройних сил України досліджуваного періоду.

Текст работы:

Державний університет “Львівська політехніка”





                                                                            УДК 947.084.3 (477) + 358.40





ХАРУК Андрій Іванович

ВІЙСЬКОВО-ПОВІТРЯНІ СИЛИ

УКРАЇНИ В  1917-1920 РР.




20.02.22 - військова історія



Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук




















Львів-2000



Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі історії України, науки і техніки Інституту гуманітарної освіти Державного університету “Львівська політехніка”.


Науковий керівник - доктор історичних наук, професор

Дещинський  Леонтій Євгенович,

директор Інституту гуманітарної освіти

Державного університету

“Львівська політехніка”


Офіційні опоненти: доктор історичних наук Литвин Микола                                                                      Романович, завідувач відділом наукових та                                                           інформативних видань Інституту українознавства                                                          ім. І. Крипякевича НАН України;

                                кандидат історичних наук Козицький Андрій                                                                      Михайлович, доцент кафедри нової і новітньої                                                                   історії  Львівського  національного університету ім.                                                          І. Франка.                


Провідна установа -  Інститут історії України НАН України




Захист відбудеться    20 жовтня 2000 р.                                       о 14   год., на засіданні Спеціалізованої вченої ради К 35.052.15 у Державному університеті “Львівська політехніка” за адресою м. Львів-12, вул. С. Бандери, 12, корп. 4, ауд. 204


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного університету “Львівська політехніка” за адресою м. Львів-12, вул. Професорська, 1.


Автореферат розісланий 17 вересня 2000 р.


Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради

К 35.052.15                                                                                 Гусєв В.І.


ЗАГАЛЬНА ХАРКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. В останнi роки, особливо пiсля розпаду СРСР i здобуття  Україною незалежностi, рiзко зрiс iнтерес до iсторiї України у  цiлому, i зокрема - до iсторiї її збройних формувань. Особливо  цiкавим  в цьому вiдношеннi є перiод 1917-1920 рр. - час нацiонально-визвольної боротьби українського народу  за  встановлення  державностi. Саме в цей час  виникають  першi  регулярнi  українськi  вiйськовi формування рiзних родiв зброї. Процес утворення українських Збройних сил в даний перiод не можна оцiнювати однозначно - були в ньому i позитивнi моменти, i численi недолiки, якi, в кiнцевому пiдсумку, стали однiєю з причин воєнної поразки українських держав  i втрати ними незалежностi. Об'єктивне вивчення iсторiї  українських Збройних сил перiоду 1917-1920 рр. та належна оцiнка їх  ролi  у визвольнiй боротьбi українського народу є одним iз  важливих  завдань, що постали зараз перед вiтчизняними iсториками.

На протязі 1917-1920 рр. в Україні існувало ряд національних державних утворень - Українська Народна Республіка доби Центральної Ради, Українська Держава гетьмана П. Скоропадського, Українська Народна Республіка доби Директорії, Західно-Українська Народна Республіка. Кожне із цих державних утворень мало власні Збройні сили, більшою чи меншою мірою чисельні і боєздатні. Саме Збройні сили були на всіх етапах національно-визвольного руху вказаного періоду вирішальним фактором існування української державності, оскільки на кожному з цих етапів незалежність України доводилось захищати із зброєю в руках від чужоземних зазіхань.

Харктерною рисою історії України періоду 1917-1920 рр. було те, що в цей час паралельно протікали два взаємоповязаних процеси - державотворення і становлення національних Збройних сил. Збройні формування стали одним з головних чинників, що зумовили появу Української Народної Республіки в 1917 році, а недостатня увага з боку Центральної Ради до створення боєздатної армії призвела до відчутних поразок  у війні з більшовиками, і, в кінцевому підсумку, - до падіння УНР. За часів гетьмана П. Скоропадського відбувалась планомірна розбудова Збройних сил України, однак цілий ряд обєктивних і субєктивних причин не дозволив перетворити їх у реальну силу, здатну захистити  державність. За часів Директорії УНР національні Збройні сили стали взагалі єдиним  фактором, який забезпечував існування української державності. Це ж саме стосується і Західно-Української Народної Республіки. Від самого виникнення ЗУНР у листопаді 1918 року  її існування перед обличчям польської загрози підтримувалось завдяки Збройним силам - Українській Галицькій Армії.

Становлення Збройних сил України перiоду 1917-1920 рр. відбувалось з урахуванням національних військових традицій і на основі досвіду Першої світової війни. Ця війна увійшла в історію людства як перша війна моторів, у якій в небачених досі масштабах використовувались новітні технічні винаходи - автомобілі, танки, літаки, засоби радіозвязку тощо. В арміях воюючих держав поряд iз традицiйними родами зброї, - такими, як пiхота,  кавалерiя чи артилерiя, - зявляються і нові роди, в тому числі і авіація. Так само і в  Збройних силах України перiоду 1917-1920 рр. iснували  новi роди  зброї, покликанi до життя Першою свiтовою вiйною. Серед них помiтне мiсце належить  вiйськово-повiтряним силам. Вiйськово-повiтрянi (авiацiйнi та повiтроплавнi)  формування iснували в структурi українських Збройних сил на всiх етапах нацiонально-визвольної боротьби даного перiоду  i  взяли  посильну участь в цiй боротьбi. Однак протягом десятиліть сам факт існування військово-повітряних сил незалежної України замовчувався радянською офіційною історіографією. Незважаючи на значну активізацію досліджень української військової історії, досі не створено цілісної картини розбудови і бойового шляху військово-повітряних  сил України періоду 1917-1920 рр. Розвязання цього завдання є дуже актуальним і, безумовно, сприятиме утвердженню історичної правди про національно-визвольну боротьбу українського народу в період 1917-1920 рр.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана дисертаційна робота є складовою частиною досліджень із загальнокафедральної теми “Загальнонаціональний визвольний рух українського народу за відродження своєї державності у 1917-1921 роках”. Вона органічно доповнює і розширює вказані дослідження, розкриваючи один із аспектів національно-визвольної боротьби, а саме - участь в ній військово-повітряних формувань.

Обєкт дослідження. Обєктом даної наукової роботи є  Збройні сили України періоду 1917-1920 рр.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є історія створення та розбудови військово-повітряних сил України, їх організаційна структура, чисельність, оснащення, командний склад, а також участь українських військово-повітряних формувань у національно-визвольній боротьбі.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють насамперед період національно-визвольної боротьби українського народу 1917-1920 рр. Водночас автор вважав доцільним дослідити і період 1912-1916 рр,, щоб показати базу для формування військово-повітряних сил України.

Територіальні рамки дослідження охоплюють насамперед територію українських незалежних держав, що існували в досліджуваний період. Поряд з цим автор вважав за необхідне в окремих випадках розширити ці територіальні рамки, щоб дослідити український військовий рух в тих підрозділах російського військово-повітряного флоту, які знаходились за межами України.

Метою дослідження є відтворення на основі джерелознавчого аналізу архівних документів, науково-історичних праць і мемуарів  цілісної картини  становлення і розвитку українських військово-повітряних сил періоду 1917-1920 рр. Загальній меті підпорядковані основні  завдання:

1. Проаналізувати базу для формування військово-повітряних сил України, а саме: бойові і допоміжні авіаційні підрозділи, елементи інфраструктури та виробничі можливості підприємств авіаційної промисловості, що знаходились на території України станом на 1917 р.

2. Охарактеризувати процеси становлення військово-повітряних формувань доби Центральної Ради, Української Держави, Директорії УНР та Західно-Української Народної Республіки, проаналізувати їх бойовий склад, організаційну структуру та технічне оснащення.

3. Показати участь українських військово-повітряних сил у бойових діях періоду 1917-1920 рр., дати оцінку їх ролі у національно-визвольній боротьбі українського народу, дослідити тактику бойового використання військово-повітряних підрозділів.

Методологічна основа дисертаційної роботи - загальноприйняті у сучасній історіографії принципи обєктивності історизму, світоглядного плюралізму, фахової відповідальності. З метою обєктивного осмислення досліджуваних явищ і процесів застосовувалися проблемно-хронологічний підхід, методи аналізу і синтезу, аналогій, систематизації та узагальнення.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертаційна робота є першим в українській історіографії комплексним дослідженням історії національних військово-повітряних сил періоду 1917-1920 рр. У дисертації охарактеризована база для формування військово-повітряних сил України, що існувала станом на 1917 рік, розкриті процеси становлення військово-повітряних формувань доби Центральної Ради, Української Держави гетьмана П. Скоропадського, Директорії УНР та Західно-Української Народної Республіки. Досліджена організаційна структура, бойовий склад та технічне оснащення військово-повітряних сил України,  проаналізовано участь авіаційних і повітроплавних підрозділів у бойових діях на різних етапах національно-визвольної боротьби українського народу періоду 1917-1920 рр. Розглянуто деякі питання тактики бойового використання військово-повітряних формувань даного періоду.

На основі глибокого аналізу використаних архівних та опублікованих матеріалів сформульовано ряд принципових висновків щодо місця військово-повітряних сил в загальній структурі Збройних сил України та їх ролі у національно-визвольній боротьбі українського народу.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення і висновки даног