Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Історичні погляди М.П.Старицького 2004 года.
Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / С.Ю. Обрусна; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2004. — 20 с. — укp.
Аннотация: Досліджено процес формування та особливості суспільно-політичного та історичного світогляду М.Старицького. Визначено історіософські засади творчості письменника, розкрито погляди митця щодо українського історичного процесу загалом та окремих його періодів і подій, зокрема, доби козацтва: Визвольної війни середини XVII ст., Коліївщини, антикріпосницьких рухів 1830-х рр. Встановлено внесок М.Старицького у розробку історичної схеми розвитку українського народу, дослідження визначальних періодів та подій історії України. З'ясовано значення творчого спадку письменника для подальшого вивчення історичного минулого нашої держави, його популяризації серед широких верств населення та розробки української національної ідеї.

Текст работы:

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ   УНІВЕРСИТЕТ 

імені  ЮРІЯ  ФЕДЬКОВИЧА





ОБРУСНА  світлана  юріївна




                                                                          УДК 94 (477) “18” (092)



ІСТОРИЧНІ  ПОГЛЯДИ  М.П.СТАРИЦЬКОГО



Спеціальність  07.00.01 історія України









АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук








Чернівці 2004





Дисертацією є рукопис         

Робота виконана на кафедрі історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:        доктор історичних наук, професор

Чабан Анатолій Юзефович,

                                         Посольство України в Казахстані, Перший секретар


Офіційні опоненти :    доктор історичних наук, професор

Ботушанський Василь Мефодійович,

чернівецький  національний   університет

                                         імені  юрія  федьковича, завідувач кафедри історії України


кандидат історичних наук, доцент

Темірова Надія Романівна,

Донецький національний університет,

доцент кафедри історіографії, джерелознавства,

археології та методики викладання історії



Провідна установа  :    Інститут української археографії і джерелознавства імені

                                         М.С.Грушевського НАН України, відділ досліджень джерел

історії України ХІХ початку ХХ століття




Захист відбудеться 08.04.2004 р. о 13.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.76.051.03. у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Кафедральна, 2, корпус 14, ауд.18.



       З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23).



       Автореферат розісланий  05.03.2004 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                                 Н.Ю.Ротар


ЗАГАЛЬНА   ХАРАКТЕРИСТИКА   РОБОТИ


Актуальність теми. У контексті поточного моменту дванадцятиріччя проголошення незалежності України актуальною залишається проблема української загальнонаціональної ідеї, що має бути співзвучною із завданнями сьогодення, віддзеркалювати собою насущні питання буття, обумовлені історичною долею України, менталітетом її народу, його інтелектуальним потенціалом. З огляду на це, логічним і актуальним є вивчення української інтелектуальної спадщини видатних діячів духовної історії, що стояли біля витоків українського відродження, теоретичного потенціалу науковців, напрацьованого навколо проблем державного будівництва та національної ідеї. Це дасть змогу адекватно реконструювати  перебіг історичних подій, осягнути сучасне і спрогнозувати майбутнє. Тому важливим є переосмислення з сучасних позицій ролі особи в історії, її діяльності, як складової національного прогресу.

Звернення до цієї теми пояснює важливість проблеми всебічного дослідження й обєктивного сприйняття життя і творчої діяльності одного із видатних представників класичної доби українського національно-культурного відродження другої половини ХІХ століття Михайла Петровича Старицького (1840-1904), життєвий шлях якого складає цілу епоху в інтелектуальному, національно-культурному розвитку України. Його різнопрофільна подвижницька діяльність, багатогранний талант, активна громадянська позиція дозволяють стверджувати про новаторські риси творчого доробку митця та подвижництво на теренах української культури другої половини ХІХ століття, через призму яких він поринає до глибин української історії. М.П.Старицький широко відомий  як автор семи історичних романів (трилогія “Богдан Хмельницкий” романи “Перед бурей”, “Буря”, “У пристани”, дилогія “Молодость Мазепы”, “Руина”, романи “Последние орлы”, “Разбойник Кармелюк”), ряду історичних оповідань та повістей, що охоплюють період вітчизняної історії від середини ХVІІ  до 30-х років ХІХ століття і складають художню панораму історії України “від Богдана до Кармелюка”, задуману письменником.

У добу національно-культурного відродження, в час пошуку національного ідеалу, творення національного романтико-героїчного міфу М.П.Старицький виступив талановитим популяризатором вітчизняної історії. Та в особі М.Старицького поєдналися як майстерність письменника-художника, що яскраво змальовував минуле, так і властивості історика-дослідника, що завжди черпав свій матеріал із першоджерел, надзвичайно бережно ставився до адекватного відображення у художньому творі подій історії, прагнув досягти при цьому максимальної точності й виразності. За час студій над історією України у М.Старицького виробилася власна система опрацювання історичних джерел, навички якої він здобув у період служби в Київському історичному архіві та під час роботи в Південно-Західному відділі Російського географічного товариства, сформувалися історіософські погляди,  власне бачення українського історичного процесу. Михайло Старицький як історик-дослідник звертався до  чи не найскладніших періодів вітчизняної історії, приділяв увагу як масштабним епохальним подіям, так і конкретним фактам та ситуаціям, розуміючи їх високу значущість в долях українського народу. Це дає право говорити про М.П.Старицького не тільки як про талановитого письменника, популяризатора історії України, а й про Старицького-дослідника, про його історичні погляди.

Проте М.Старицький сьогодні відомий  як популяризатор історії і майже невідомий як її дослідник. Історичні погляди письменника понині залишаються невивченими. До сьогодні немає фундаментальних науково-історичних праць узагальнюючого характеру, в яких би було здійснене спеціальне, комплексне дослідження життя і діяльності М.Старицького саме з таких позицій. Звернення в сучасних умовах, а особливо після введення до читацького і наукового обігу романів, які раніше не друкувалися, до цієї грандіозної постаті це не тільки данина памяті славнозвісному співвітчизникові, а й обєктивна необхідність нового прочитання його творчого доробку, осмислення історичних поглядів.

Висловлені письменником цікаві, оригінальні думки про історичний процес, роль і місце українського народу в світовій історії мають неабияку значущість у формуванні національної свідомості українців сьогодні, у необхідності усвідомлення власної цінності, розуміння свого місця і ролі в історії, у завершенні процесу державного будівництва, у виробленні концептуальних засад духовного підґрунтя української державності на сучасному етапі.

Відтак, стан української історичної науки обумовлює необхідність узгодити базу знань про Михайла Старицького, як про дослідника історії України, з сучасними методологічними вимогами і в теперішніх умовах формування національної свідомості та особливого інтересу до історичної спадщини українського народу вимагає більш глибокого, комплексного і системного вивчення історичних поглядів письменника, що не було предметом спеціального наукового дослідження у вітчизняній історіографії.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота виконана в руслі наукової проблематики досліджень кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького “Державотворчі процеси в Середньому Подніпровї в контексті творення історії України” (номер державної реєстрації 0199 U003996) й узгоджується з програмою історико-краєзнавчих розвідок відділу історичного  краєзнавства Інституту історії України НАН України та Всеукраїнської спілки краєзнавців.

Мета та завдання дисертаційного дослідження. На основі глибокого всебічного аналізу творчості і практичної діяльності М.П.Старицького дослідити його історичні погляди, що обумовлює такі завдання:

  • зясувати ступінь наукової розробки проблеми та виявити риси всього комплексу джерел з теми дисертаційного дослідження;
  • розкрити процес формування та особливості суспільно-політичного та історичного світогляду письменника;
  • простежити його культурно-громадську діяльність та її вплив на ідейно-патріотичну духовність українців;
  • проаналізувати твори М.П.Старицького на історичну тематику, коло проблем вітчизняної історії, яке він досліджував;
  • визначити значення історичної творчості М.Старицького у відродженні національної свідомості українського народу.

Обєктом дослідження є особа Михайла Старицького, його інтелектуальна та творча діяльність в царині історії з огляду на особистісні особливості, специфіку суспільного середовища та близького оточення, що наклали відбиток на всю його діяльність і творчість.

Предмет дослідження його оригінальні погляди як на самобутню історію України  в цілому, так і на окремі її періоди, зокрема, добу козацтва та найбільш епохальну її подію Визвольну війну  середини ХVІІ століття.

Хронологічні рамки дослідження  визначаються роками активної творчої діяльності М.П.Старицького (1868-1904), хоча при висвітленні багатьох аспектів проблеми, необхідним стало звернення до попередніх та наступних епох, щоб відобразити тяглість української історії.

Методологічною основою дисертації є принципи обєктивності та історизму до аналізу кожної із зазначених проблем через науково-критичний підхід до джерельної бази, наукової літератури, поклавши в їхню основу загальнолюдські, а не класові цінності.

Дослідження історичних поглядів М.Старицького та відображення їх в творчості спричинило використання порівняльного, системно-структурного, проблемно-хронологічного методів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у постановці та розробці актуальної проблеми, яка не отримала всебічного й обєктивного висвітлення в історичній науці, а відтак, й у створенні комплексного наукового дослідження історичних поглядів М.П.Старицького.

На основі сучасної методології та значного масиву джерел зроблено спробу детально й цілісно, комплексно і системно дослідити через художню спадщину формування і діяльність М.Старицького як історика, охарактеризувати його історичні погляди та висвітлити дослідницьку й популяризаторську творчість у царині історії. У дисертації, порівняно з попередніми дослідженнями, на новій методологічній базі розглянуто історичні погляди М.Старицького, охарактеризовано історіософське бачення письменником  історичних процесів  середини ХVІІ 30-х років ХІХ століття, визначено напрямки історичних досліджень письменника. Шляхом аналізу обґрунтовано ряд нових тверджень щодо відображення “української ідеї” в творчості письменника та її впливу на національно-культурне та громадсько-політичне життя українського суспільства. Новизна даного дослідження полягає  і в тому, що у ньому розглядаються та аналізуються художні твори, які нещодавно введені до читацького та наукового обігу (роман-дилогія “Молодость Мазепы”, “Руина”) та залишаються маловивченими.

Практичне значення одержаних  результатів визначається новизною і комплексним підходом у дослідженні даної проблеми. На основі включення до наукового обігу значного обсягу нових даних, систематизованих щодо вказаної проблеми, висновки, думки, які висловлюються в дослідженні, можуть бути використані при підготовці колективних та індивідуальних праць з історії України, нової редакції “Історії міст і сіл України“, при вивченні вузівських курсів “Історія України”, “Історія української літератури”, при дослідженні окремих подій та періодів вітчизняної історії, зокрема Визвольної війни середини ХVІІ століття, доби Руїни, Гайдамаччини та ін. Систематизований в дисертації матеріал може бути використаний у науково-популярних виданнях, практичній викладацькій роботі, побудові експозицій у музеях відповідного профілю, сучасних краєзнавчих дослідженнях.

Методика пошукової роботи, що використовувалась у дослідженні, а саме: аналіз становлення історичних поглядів письменника, визначення теоретико-методологічних засад його історіософських поглядів, проведення аналізу творчої лабораторії М.Старицького як дослідника історії України може бути застосована загалом у процесі розгляду діяльності інших письменників, твори яких присвячені історичній тематиці. Отримані результати дослідження можуть бути корисними для утвердження нових методологічних підходів до проблеми визначення співвідношення історичної правди і художнього домислу в художніх творах, написаних на історичну тематику, яка завжди цікавила як істориків, так і літературознавців, наукову громадськість.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження апробовані на науково-практичних конференціях: “Україна та її історія у творчості Т.Г.Шевченка”(Черкаси, травень 1993), “Історичний феномен Чигиринського краю” (Чигирин, 2000), на Восьмих Всеукраїнських історичних читаннях “Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку" (Черкаси, грудень 2001), “Черкащина в контексті історії України” (Черкаси, квітень 2003 року). Апробація результатів дисертації здійснена шляхом її обговорення та рекомендації до захисту на кафедрі історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та кафедри історії України Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Публікації. Зміст дисертації знайшов відображення у навчально-методичному посібнику,  пяти статтях, надрукованих у фахових виданнях, включених до переліку ВАК України.

Структура дисертації обумовлена змістом дослідження, відповідає визначеній меті та розвязанню поставлених завдань. Вона складається із вступу, трьох розділів,  10-ти підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 191 сторінка, в тому числі  17  сторінок списку використаних джерел                 ( 226 найменувань).


ОСНОВНИЙ  ЗМІСТ  РОБОТИ

У “Вступі” обґрунтовано вибір теми дисертаційного дослідження, його актуальність та хронологічні рамки, визначено мету і завдання, предмет і методологію дослідження, показано його зв