Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Державне регулювання податкової системи 1999 года.
Источник: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Ю.В. Тимошенко; Київ. нац. екон. ун-т. — К., 1999. — 19 с. — укp.
Аннотация: Дисертацію присвячено розробці науково-методичних основ державного регулювання податкової системи в сучасних економічних умовах. В роботі визначені завдання державного регулювання, оцінена результативність діючої системи податків. Сформульовані наукові принципи та обгрунтовані напрями трансформації податкової системи, розроблені науково-методичні підходи до оподаткування юридичних і фізичних осіб. Обгрунтовані напрями реформування бюджетних і позабюджетних фондів. Запропоновано новий підхід до державного регулювання соціально-економічного розвитку регіонів за допомогою податкової системи. Визначено механізм забезпечення реформування системи оподаткування та оцінені соціально-економічні наслідки впровадження нової системи податків.

Текст работы:


Міністерство освіти України

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ




Тимошенко Юлія Володимирівна








Державне регулювання

податкової системи






КИЇВ 1999

Дисертація є рукопис.

Робота виконана на кафедрі макроекономіки та державного управління Київського національного економічного університету Міністерства освіти України.


Захист дисертації відбудеться “18” березня 1999 року о “16” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.006.03 за адресою: 252057, Київ, проспект Перемоги, 54/1,

ауд. 317.


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного економічного університету.


Автореферат розісланий “17” лютого 1999 року.


        Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор                                                  А.Е.Фукс


Загальна характеристика дисертаційної роботи


Актуальність теми. Становлення нових економічних відносин в Україні   відбувається в складних політико-економічних умовах, що утворилися в результаті розпаду СРСР, порушення міжреспубліканського поділу праці, втрати інтеграційних звязків, поглиблення загальної соціально-економічної кризи. Це вимагає розробки і впровадження якісно нових елементів державного управління, активізації механізму державного регулювання економіки.

В умовах переходу до ринкової економіки важливим завданням економічної політики держави є створення і забезпечення функціонування в країні ефективної податкової системи. Як економічна форма та важливий регулятор взаємовідносин між підприємницькими структурами, громадянами, з одного боку, та державою - з іншого, податкова система в ринкових умовах стає, по суті, єдиним гнучким засобом державного  впливу на підприємницьку діяльність і контролю за формуванням і розподілом фінансових результатів субєктів господарювання. Ефективно виконувати цю функцію вона може лише за умов забезпечення цілеспрямованого її регулювання як на етапі формування, так і на етапі практичної реалізації через відповідні структури законодавчої і виконавчої влади. Таким чином, податкова система, виступаючи фактором впливу на стан і розвиток економіки, потребує, в свою чергу, регулювання з боку державних органів.

Поглиблення економічної та загострення останнім часом фінансової кризи в Україні обумовлене, в певній мірі, відсутністю ефективної податкової політики, науково обгрунтованої концепції та методів і механізмів реформування податкової системи в умовах перехідного періоду. Подолання соціально-економічних труднощів становлення економіки ринкового типу в Україні з урахуванням комплексного розвитку її регіонів вимагає суттєвих змін у діючій податковій системі та приведення її у відповідність до вимог нинішнього етапу розвитку суспільства.

Необхідність реформування податкової системи назріла в часі і з розумінням сприймається як вищим державним керівництвом, так і субєктами підприємницької діяльності. Цю позицію підтримують і вчені. Протиріччя та дискусії виникають головним  чином у підходах до вирішення цієї проблеми, що затримує її розвязання та негативно впливає на соціально-економічну ситуацію в державі і на весь бюджетний процес.

Значний внесок у розвиток теоретичних проблем формування та функціонування механізму державного регулювання економіки, а також  податкової системи як основного його засобу в умовах переходу від централізовано керованої  до ринкової економіки належить українським вченим: О.Амоші, Л.Бабич, А.Базилюк, В.Беседіну, В.Бородюку, О.Власюку, Л.Воротіній, В.Волику, В.Геєцю, В.Голікову, М.Гуревичеву, М.Демяненку, Б.Кваснюку, І.Кириленку, І.Лукінову, І.Луніній, В.Мамутову, В.Опаріну, Б.Панасюку, А.Савченку, В.Симоненку, В.Суторміній, В.Федосову, М.Чумаченку, А.Чухну, Л.Шаблистій,  російським вченим: Л.Абалкіну, І.Горському, І.Осадчій, А.Ходову, Д.Чернику, Є.Ясіну та іншим.

Разом з тим, визначення ролі держави в процесі регулювання економіки, вирішення проблем науково-методологічного, методичного та організаційного  забезпечення здійснення податкової реформи в умовах  економічної та фінансової кризи та дослідження соціально-економічних наслідків реформування податкової системи залишається одним із найважливіших сучасних завдань національної економічної науки і потребує здійснення спеціальних наукових розробок. Актуальність і важливість цих проблем у теоретичному і практичному плані визначили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету і завдання.

Звязок роботи з планами науково-дослідних робіт. Дисертаційна робота тісно повязана і виконувалась в межах науково-дослідних робіт, передусім, таких як : “Розробка Концепції податкової реформи в Україні” та “Розробка економічних методів державного впливу на соціально-економічний розвиток регіонів України” (№ державної реєстрації 0198U007926).

Метою роботи є розробка науково-методичних основ державного регулювання податкової системи в сучасних економічних умовах.

Відповідно до мети дослідження в процесі виконання роботи були поставлені і вирішені наступні завдання:

- визначити завдання державного регулювання економіки на етапі переходу від адміністративно-командної системи управління до системи управління, в основі якої лежать ринкові механізми та економічні важелі впливу держави на економічні процеси;

  • визначити місце, роль та обгрунтувати функції податків в системі державного регулювання економіки в період формування ринкових відносин;
  • сформувати наукові принципи державного регулювання  податкової системи та обгрунтувати напрями її реформування і розвитку в сучасних економічних умовах;
  • розробити науково-методичні підходи до оподаткування юридичних і фізичних осіб, спрямовані на стимулювання виробничих ініціатив субєктів  підприємницької діяльності;
  • визначити напрями реформування бюджетних і позабюджетних фондів та посилення ролі держави в забезпеченні законності та ефективності використання державних коштів;
  • обгрунтувати та розробити методичні підходи державного регулювання соціально-економічного розвитку регіонів з використанням податкової системи;
  • оцінити соціально-економічні наслідки впровадження нової системи податків.

Предметом дисертаційного дослідження є податкова система як складова частина загальної системи державного регулювання економіки.

Обєктом дослідження є народне господарство України.

Методологічна основа та методи дослідження. Методологічною основою дослідження є системний підхід до аналізу економічних відносин у суспільстві, теоретичні положення економічної науки щодо державного регулювання економічних процесів в ринкових умовах та побудови податкових систем, які розроблені у наукових працях вітчизняних і зарубіжних вчених, зарубіжний і національний досвід трансформації систем оподаткування.

При виконанні роботи використовувалися методи математичної статистики, економіко-математичного моделювання, порівняльного і факторного аналізу, наукової абстракції, прогнозування та інші.

В процесі дослідження використовувалися законодавчі та нормативні акти Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, матеріали Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Рахункової палати України, Державної податкової адміністрації, статистичні дані Держкомстату України, Національного банку України, наукові розробки Київського національного економічного університету, Інституту економічних реформ, вітчизняна і зарубіжна література, методичні та аналітичні розробки автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна розробок, отриманих автором особисто, полягає у наступному:

1. Розвинуті теоретичні положення щодо функцій податків в умовах формування ринкових відносин та економічної кризи, обгрунтовано, що крім фіскальної, податки мають виконувати стимулюючу, регулюючу, накопичувальну, розподільчу, соціальну та політичну функції.

2. Уточнені  і розвинуті принципи державного регулювання податкової системи, які враховують соціально-економічну ситуацію в державі та стратегічні завдання реформування економіки, головними з яких є: стимулювання виробничої діяльності, забезпечення високого ступеня збирання податків, узгодження загальнодержавних і місцевих інтересів, забезпечення рівномірності надходжень податків у часі та єдності регулювання податкових відносин.

3. Запропоновано замість бюджетоформуючих податків (ПДВ та податку на прибуток) запровадити податок на кредиторську вимогу з основною ставкою 10% від бази оподаткування та ввести єдину ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 10%.

4. Обгрунтована необхідність утворення єдиного Державного  фонду соціального захисту населення з одночасною ліквідацією існуючих бюджетних і позабюджетних цільових фондів та сформульовані пропозиції щодо посилення контролю за законністю і ефективністю використання державних фінансових ресурсів.

5. Розроблені методичні підходи для забезпечення державного регулювання вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів на основі диференціації податкових ставок та системи регіональних міжбюджетних розрахунків, які враховують особливості економічного розвитку регіонів та загальні обсяги зібраних в регіонах податків.

6. Виконані практичні розрахунки обсягів податкових надходжень до Державного бюджету України за новою системою податків; встановлено, що загальні обсяги податкових надходжень до бюджету в результаті впровадження запропонованих змін можуть збільшитись на 29%.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення виконаного дослідження полягає в тому, що обгрунтовані в дисертації методичні положення, аналітичні розрахунки, оцінки та висновки  можуть бути використані в державних структурах при здійсненні реформування діючої податкової системи, внесенні змін до Закону України “Про систему оподаткування”, обчисленні обсягів податкових надходжень до Державного бюджету України, визначенні обсягів міжбюджетних трансфертних платежів.

Науково-методичні підходи до аналізу та побудови податкової системи можуть бути використані також у вищих закладах освіти в навчальних дисциплінах з питань державного регулювання економіки, побудови податкових систем, а також фахівцями різних рівнів державного управління при прогнозуванні обсягів податкових надходжень і формуванні податкової політики в країні та розробці методів державного впливу на ці процеси.

Основні результати дослідження, висновки та рекомендації були використані при підготовці “Концепції податкової реформи”, що  передана на розгляд до  Верховної Ради України, проекту “Податкового кодексу України”, виконанні науково-дослідної теми “Розробка економічних методів державного впливу на соціально-економічний розвиток регіонів України”.

Особистий внесок здобувача. Конкретна особиста участь автора в одержанні наукових результатів полягає у наступному:

  • запропоновано новий концептуальний підхід до структури податкової системи на сучасному етапі соціально-економічного розвитку країни, що грунтується на розширенні бази оподаткування та зменшенні податкової складової в ціні продукції;
  • сформульовані принципи державного регулювання податкової системи, які враховують реальну економічну ситуацію в країні та стратегічні завдання реформування економіки;
  • запропоновані конкретні напрями реформування податкової системи та системи бюджетних і позабюджетних цільових фондів та доведено переваги запропонованих змін;
  • розроблені науково-методичні підходи державного регулювання соціально-економічного розвитку регіонів України на основі використання диференційованих податкових ставок та системи регіональних міжбюджетних розрахунків;
  • виконані розрахунки ймовірних податкових надходжень до Державного бюджету України при умові впровадження розробок щодо реформування діючої податкової системи.

Достовірність та апробація результатів дослідження. Достовірність наукових положень дисертаційної роботи та практичних рекомендацій підтверджується використанням офіційної статистичної інформації, виконанням конкретних розрахунків, обговоренням наукових результатів в Інституті економічних реформ, на засіданні кафедри макроекономіки та державного управління Київського національного економічного університету, на наукових нарадах, у Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету, фахівцями у державних структурах.

Наукові результати та практичні рекомендації, отримані автором в ході виконаного дослідження, використовувалися в Інституті економічних реформ при підготовці наукових матеріалів та передані для використання у Верховну Раду України, Міністерство економіки України.

Публікації по результатах дослідження. Результати дослідження знайшли відображення у  трьох наукових працях та авторському свідоцтві  загальним обсягом 3,83 друк. арк.

Структура дисертації.  Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних літературних джерел та чотирьох додатків. Робота викладена на 149 сторінках друкованого тексту, містить 28 таблиць, 2 рисунки, 93 найменування використаних літературних джерел.


Основний зміст роботи

У “Вступі” обгрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання дослідження, показано новизну та практичне значення отриманих результатів.

Розділ 1. “Податки в системі державного регулювання економіки” включає три підрозділи.

У розділі на основі аналізу механізмів управління економічними процесами обгрунтована необхідність посилення державного регулювання соціально-економічного розвитку України, яка повязана з особливостями сучасного перехідного етапу від централізовано регульованої до економіки ринкового типу, недостатнім розвитком ринкового механізму саморегулювання та кризовим станом всіх сфер суспільного життя країни.

Завдання державного регулювання економіки України на сучасному етапі полягає у прямому та опосередкованому коригуванні дії ринкового механізму, у формуванні стратегії, пріоритетів і основних завдань економічної політики та розробці засобів впливу на соціально-економічні процеси розвитку. Серед методів державного регулювання найвпливовішими в сучасних умовах є економічні методи, які дозволяють створити передумови для вибору таких рішень субєктами економіки, які б відповідали визначеним цілям економічної політики держави. При цьому найбільш широкого розповсюдження в економіках ринкового типу набули фінансові важелі (рис.1). Серед цих важелів податки можна вважати основною ланкою, так як саме вони впливають на інші фінансові регулятори (державний бюджет, ціни, грошовий обіг, розмір фінансової допомоги субєктам економіки, державні позики тощо) та мають з ними тісний взаємозвязок.

В перехідний період від адміністративно-командного управління до регулювання економіки на основі ринкових відносин роль податків в механізмі державного управління стає першорядною. Від податкової політики залежить плавність та найменш болісний перехід економіки у новий якісний стан, а також результативність і ефективність її функціонування та розвитку. Податки є органічною складовою частиною економічної політики держави і належать до найважливіших важелів, за допомогою яких держава впливає на економічні процеси в країні.

На основі аналізу існуючих в економічній теорії поглядів на економічну суть категорії податків автором уточнено визначення терміну податки, під яким розуміється форма економічних відносин між державою та фізичними і юридичними особами щодо обов'язкових грошових внесків до бюджетів різних рівнів за законодавчо визначеними ставками та у встановлені терміни з передачею державі права власності на грошові внески з метою фінансового забезпечення виконання нею своїх функцій.

Економічна політика держави перехідного періоду не може бути аналогічною тій, що діяла в плановій системі. Вона повинна наповнитися новим змістом, головна суть якого полягає в тому, що держава бере на себе складну функцію формування сучасної моделі економіки ринкового типу, а отже, повинна змінити всю свою соціально-економічну діяльність. І саме податковий механізм може стати тим головним ланцюгом, який може використовуватися державою для досягнення певних цілей і завдань перехідного періоду, коли повинна бути здійснена трансформація державно-планової економіки в економіку ринкового типу. Протягом цього особливого перехідного етапу значення і роль податків виходить за межі забезпечення держави фінансовими ресурсами. В цей час потребує вирішення безліч складних проблем перехідного періоду і податки стають найважливішим інструментом  економічної  політики  держави в  макроекономічному регулюванні національної системи господарства.

Проведений аналіз діючої податкової системи і виконуваних податками функцій в умовах формування ринкових відносин та економічної кризи дозволив сформулювати висновок, що в сучасних умовах в Україні податки виконують переважно фіскальну функцію. При цьому стимулююча, регулююча, накопичувальна, розподільча, соціальна та політична функції податків майже не реалізуються. Діюча податкова система України  у звязку з великим податковим навантаженням на субєктів господарювання не тільки не сприяє становленню ринкових відносин, але й обмежує розвиток підприємницької та інвестиційної діяльності, не стимулює населення до чесної праці, накопичення власності, не сприяє досягненню соціальних і політичних цілей реформування суспільства у напрямку соціально орієнтованої ринкової економіки.

Основними недоліками податкової системи України є: відсутність цілісної концепції її побудови; яскраво виражений фіскальний ухил; низький ступінь збирання податків; скорочення податкових надходжень; можливість ухиляння від оподаткування; сприяння розширенню тіньового сектора економіки. Існуюча податкова система не здатна вирішити завдань перехідного етапу та подолати соціально-економічну кризу в країні, що обумовлює необхідність проведення комплексної податкової реформи.

Розділ 2. “Науково-методичне забезпечення державного регулювання податкової системи” включає три підрозділи.

Оцінка результативності діючої податкової системи дозволила сформулювати вимоги до системи оподаткування та принципи державного регулювання податкової системи, які враховують соціально-економічну ситуацію в Україні та стратегічні завдання реформування національної економіки. Податкова система повинна забезпечувати збільшення податкових надходжень за рахунок розширення бази оподаткування та легалізації тіньового сектора економіки, стимулювати  розвиток виробництва, гарантувати стабільність та рівномірність податкових надходжень до Державного бюджету, сприяти узгодженню загальнодержавних і місцевих інтересів і включати економічно обгрунтовані податки і податкові ставки.

Приведення податкової системи у відповідність до вимог нинішнього етапу соціально-економічного розвитку країни вимагає суттєвих змін в державному регулюванні податкової системи, реформування структури податків, запровадження обгрунтованих податкових ставок. Основні бюджетоформуючі податки чинної системи (податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств) не забезпечують виконання вимог до податкової системи та не відповідають умовам нинішнього етапу соціально-економічного розвитку України. Тому пропонується замість цих податків запровадити податок на кредиторську вимогу (ПКВ) з основною ставкою оподаткування 10%.

В дисертації доводиться, що об'єктом оподаткування цього податку повинні бути кредиторські вимоги, що виникають з угод або прирівняних до них операцій, зокрема вартість реалізації товарів (робіт, послуг) як власного виробництва, так і придбаних, в тому числі товарів (робіт, послуг) з частковою оплатою та їх передачу без оплати. Оподаткуванню цим податком підлягають операції, що здійснюються згідно з договорами обміну, дарування, які передбачають передачу права власності, розпорядження або користування товарами, а також відчуження результатів робіт (послуг) тощо. Вартістю угоди вважається грошова маса або вартість товарів (робіт, послуг), які отримує (передає) платник податку при виконанні угод (операцій), що є обєктом оподаткування.

Відпускна ціна продукції, послуг, робіт (або ціна придбання) (Цв) повинна містити в собі величину нарахованого на вартість угоди (Цор) податку на кредиторську вимогу (ПКВ):

Цвор+ПКВ

Для того, щоб ПКВ не став фактично податком з обігу (реалізації) і засобом збільшення витрат, повязаних з резонуванням податкової складової ціни, та не призвів до значного подорожчання матеріалоємної продукції, пропонується зменшувати відпускну ціну на величину сплаченого ПКВ при формуванні матеріальних витрат, включених в ціну:    

Цк = Цв - Зпкв ,                                         

де Цк - кінцева ціна реалізації продукції (товарів, послуг);

Зпкв - величина сплаченого ПКВ при купівлі складових собівартості продукції.

Державне регулювання процесу формування фінансових ресурсів в позабюджетних і бюджетних цільових фондах пропонується здійснити шляхом утворення єдиного Державного фонду соціального захисту населення з податковою ставкою 30% від фонду оплати праці з одночасною ліквідацією існуючих бюджетних і позабюджетних цільових фондів.

В основу обгрунтування податкових ставок на податок на кредиторську вимогу та до фонду соціального захисту населення покладене класичне положення теорії економіки пропозиції про залежність податкових надходжень від ставок оподаткування а також вимога зменшення до оптимальної величини податкового навантаження на основні структурні елементи ціни продукції: матеріальні витрати (МЗ), фонд оплати праці (ФОП), балансовий прибуток (Пб).

Якщо за чинної системи оподаткування податкова складова (ПДс)  в кінцевій ціні продукції становить:

ПДс = 0,222МЗ + 0,79ФОП + 0,522Пб,

то  у запропонованій податковій системі вона буде дорівнювати:

ПДсн = 0,2МЗ + 0,43ФОП + 0,1Пб.

Тобто, запропонована трансформація діючої податкової системи зменшить в порівнянні з чинною системою податкове навантаження на фонд оплати праці в 1,8 рази, на балансовий прибуток - в 5,2 рази, на матеріальні витрати - в 1,1 рази. Водночас зміна структури податків та податкових ставок обмежує можливість приховування доходів і прибутків від оподаткування, значно розширює базу оподаткування, сприяє скороченню тіньового сектора економіки, зростанню обсягів виробництва, збільшенню в кінцевому підсумку податкових  надходжень до бюджетів всіх рівнів. В цілому, як показують розрахунки, запропоновані зміни в системі оподаткування можуть забезпечити збільшення податкових надходжень до бюджету за рахунок розширення бази оподаткування майже на 29%.

Утворення єдиного фонду соціального захисту населення дозволить забезпечити не тільки збільшення обсягу податкових надходжень до Державного бюджету України, але й змінити підхід до системи платежів, спростити механізм нарахування, обліку і звітності, а також забезпечити покращення контролю за їх використанням, економію значних коштів для утримання апарату управління, приміщень, технічного забезпечення тощо. Вирішення цієї проблеми дозволить суттєво посилити роль держави і,  зокрема, Уряду та Верховної Ради України в регулюванні процесів соціального захисту населення.

В дисертації обгрунтована також необхідність запровадження єдиного податку на доходи фізичних осіб. Доведено, що ставка цього податку має бути на рівні 10 %.

Розділ 3. “Механізм державного регулювання і соціально-економічні наслідки реформування податкової системи” включає три підрозділи.

Керівна роль держави у реформуванні податкової системи обумовлена необхідністю спрямування цього процесу у заданому напрямі та втілення в життя стратегії економічної політики, яка повинна грунтуватися на принципах демократії, здорового цивілізованого підприємництва та конкуренції, входження суверенної України в систему міжнародних господарських звязків тощо.

Державне регулювання податкової системи здійснюється за допомогою різних правових і організаційних регуляторів з метою орієнтації господарських суб'єктів і окремих громадян на досягнення цілей і пріоритетів державної соціально-економічної політики. Науково-методичне забезпечення реформування податкової системи ще не гарантує її ефективне функціонування в реальних економічних умовах. Для цього держава повинна створити, перш за все, відповідний  правовий режим для регулювання відносин суб'єктів економіки та здійснити систему організаційних заходів для впровадження нової податкової системи.

До теперішнього часу в Україні не вирішено ряд питань організаційного забезпечення функціонування податкової системи, відсутній порядок введення в дію та зміни законів про оподаткування, які б захищали права та інтереси платників. Залишається невирішеною проблема комплексного, системного реформування податкового законодавства на основі нових ефективних ідей. Однією з причин цього є відсутність в Україні Податкового кодексу, який повинен відігравати роль системоутворюючого чинника податкового законодавства. Саме Податковий кодекс, який пропонується запровадити, має сформувати нову ідеологію оподаткування, забезпечити комплексний підхід у регулюванні податкових відносин, усунути недосконалість та неузгодженість податкового законодавства, забезпечити єдину і відносно стабільну законодавчу базу оподаткування, узгодити ставки податків з реальними можливостями платників, забезпечити диференційований підхід до оподаткування, усунути невідповідність актів податкового законодавства нормам інших законодавчих актів, забезпечити їх гармонізацію та взаємодію, врахувати інтереси регіонів та узгодити їх з загальнодержавними. В роботі розроблена структура Податкового кодексу та зміст кожної структурної частини.

Податкова система як засіб державного регулювання економічних процесів має стати основним механізмом у вирішенні актуальної проблеми вирівнювання рівнів соціально-економічного розвитку регіонів України. Запровадження диференційованих податкових ставок та системи міжрегіональних бюджетних розрахунків і механізму вирівнювання бюджетної платоспроможності територіальних одиниць сприятиме підвищенню державного впливу на цей процес та реалізації політичної функції податків. Диференціація податкових ставок викликана тією реальною ситуацією, що склалася у виробничій сфері регіонів країни на сучасному етапі розвитку, який характеризується кризовим станом галузей, нерівномірним розподілом продуктивних сил по регіонах країни та рівнем їх розвитку а, отже, і нерівномірністю доходів громадян та відмінністю умов життя населення  в регіонах України.

В дисертації обгрунтовано, що диференціація податкових ставок  на основний податок - ПКВ повинен залежати від рівня соціально-економічного розвитку регіонів. При цьому, в регіонах з рівнем соціально-економічного розвитку нижче середнього податкові ставки повинні бути для низькорентабельних галузей дещо нижчими від середніх. Для високорентабельних галузей в регіонах з соціально-економічним рівнем  розвитку вище середнього податкова ставка ПКВ повинна бути дещо вищою від середньої. Водночас диференціація податкових ставок по регіонах не повинна вплинути на загальний обсяг податкових надходжень по країні, розрахований за середньою ставкою. Запровадження диференціації податкових ставок збільшить ділову активність в регіонах з низьким її рівнем та сприятиме нарощуванню в них виробничого потенціалу. А це в свою чергу дозволить вирішити цілий комплекс соціальних проблем регіонів.

Існуюча нерівномірність соціально-економічного розвитку регіонів утворює ситуацію, коли видатки із місцевих бюджетів у розрахунку на душу населення відрізняються по регіонах України майже в два рази.

Законодавчо-нормативна неврегульованість розподілу дотацій та механізму вилучення лишків податкових надходжень із місцевих бюджетів, субєктивізм цього процесу вимагають державного регулювання міжрегіональних бюджетно-фінансових відносин на єдиній науково-методичній основі.

В роботі розроблений методичний підхід до визначення обсягів трансфертних платежів з метою вирівнювання бюджетно-фінансової спроможності регіонів, який враховує рівень розвитку продуктивних сил регіонів, загальний обсяг зібраних в регіоні податків до бюджетів всіх рівнів, а також забезпечує гарантований державою середній по країні рівень бюджетної забезпеченості на душу населення. Обсяг дотацій місцевим бюджетам (+Dі) та вилучення лишків податкових надходжень із місцевих бюджетів  (-Dі) пропонується визначати за формулою:

,                               

де - середні, гарантовані по Україні видатки на душу населення по місцевих бюджетах, грн./ чол.;

- податкові надходження на душу населення місцевого бюджету і-ої області (регіону), грн./чол.;

- чисельність населення і-ої області (регіону), млн.чол.;

- коефіцієнт, який характеризує співвідношення виробленого в  і-ому регіоні валового внутрішнього продукту (ВВПi) та обсягу зібраних податків ()  до відповідних загальних показників по країні, тобто:

                                      

Причому, для областей-донорів при >1, використовується коефіцієнт .

Соціально-економічна значимість запропонованих змін у системі оподаткування полягає у збільшенні, в порівнянні з чинною системою, податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів, що гарантує вирішення чисельних гострих соціальних проблем суспільства.


Висновки

1. Обєктивна необхідність державного регулювання соціально-економічного розвитку України повязана з особливостями сучасного перехідного етапу від жорсткої адміністративно-командної до економіки ринкового типу, недостатнім розвитком ринкового механізму саморегулювання та кризовим станом всіх сфер суспільного життя країни.

Завдання державного регулювання економіки України на сучасному етапі її розвитку вбачається у прямому та опосередкованому коригуванні дії ринкового механізму, у формуванні стратегії, пріоритетів і основних завдань економічної політики та впливу на соціально-економічні процеси розвитку переважно за допомогою економічних важелів.

2. В сучасних умовах найвпливовішим важелем державного регулювання економіки на макро-та мікрорівні є податкова система. В перехідний період важливе значення у формуванні взаємовідносин між виробництвом, суспільством і державою мають податки, які є виразниками пріоритетів суспільних інтересів і регулюють найбільш важливу сферу - фінансові відносини.

3. В Україні у звязку з відсутністю вітчизняного досвіду побудови податкової системи, яка б відповідала вимогам ринкової економіки, та наукового забезпечення переходу країни до економіки ринкового типу, діюча податкова система не виконує в повній мірі притаманних їй функцій крім фіскальної. Обгрунтовано, що в період переходу від централізовано керованої до ринкової економіки, в умовах кризи соціально-економічного розвитку податки мають виконувати не тільки фіскальну, але й стимулюючу, регулюючу, накопичувальну, розподільчу, соціальну та політичну функції. Науково обгрунтовано, що, виконуючи політичну функцію, податкова система може відіграти вирішальне значення у розвязанні такого актуального питання, як вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів України.

4. Основними недоліками чинної податкової системи є: можливість ухиляння від сплати податків, відсутність цілісної концепції побудови податкової системи, фіскальний ухил, сприяння розширенню тіньового сектора економіки, низький ступінь збирання податків, невідповідність порядку нарахування податків суті обєктів оподаткування, необхідність повернення сплачених авансових податкових платежів в умовах гострого дефіциту бюджету, стрімке зниження обсягів податкових надходжень до Державного бюджету України. Проведений аналіз засвідчив безперспективність чинної системи оподаткування і необхідність її реформування з використанням методів більш активного впливу держави на ці процеси.

5. Основними принципами державного регулювання та побудови нової податкової системи є: забезпечення високого ступеня збирання податків; збалансованість загальнодержавних і місцевих інтересів у розподілі податків; рівномірність надходження податків в часі; єдність податкового режиму; верховенство податкового Закону; єдність регулювання податкових відносин, що забезпечується прийняттям Податкового кодексу тощо.

6. Керуючись визначеними принципами та вимогами до податкової системи, розроблена нова структура податків. Головна її відмінність від існуючої полягає в тому, що в ній податок на прибуток підприємств і податок на додану вартість, які є основними складовими чинної податкової системи та бюджетоформуючими податками, пропонується замінити на основний елемент нової податкової системи - податок на кредиторську вимогу з основною ставкою податку 10% від бази оподаткування.

7. Обгрунтована необхідність утворення єдиного Державного фонду соціального захисту з одночасною ліквідацією всіх існуючих бюджетних та позабюджетних цільових фондів. Внески до цього фонду визначені на рівні 30% фонду оплати праці, які у структурі зі ставками податку на кредиторську вимогу у розмірі 10% складають оптимальне податкове навантаження на товаровиробників. Запропоновано також ввести єдину ставку податку на доходи фізичних осіб на рівні 10%.

8. Переваги запропонованої податкової системи полягають у тому, що вона не тільки зменшує податкове навантаження на товаровиробників, але й забезпечує збільшення податкових надходжень до бюджету за рахунок розширення бази оподаткування майже на 29%.

  1. Державне регулювання вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів України може забезпечуватися шляхом запровадження диференційованих податкових ставок та системи регіональних міжбюджетних розрахунків.

10. Реалізацію державного регулювання реформи податкової системи, комплексний підхід у її реформуванні та узгодженість податкового законодавства з іншими законодавчими актами пропонується забезпечити впровадженням Податкового кодексу, як основного системоутворюючого чинника податкового законодавства.


Публікації за темою дисертації

  1. Тимошенко Ю., Турчинов О.  Основні напрями удосконалення системи оподаткування в Україні. - К.: НАНУ, 1998. - 62 с. (особисто автору належить 45с. - розробка принципів, науково-методичних підходів та механізму організаційного забезпечення реформування податкової системи і системи позабюджетних фондів).
  2. Тимошенко Ю.В. Реформування системи оподаткування в Україні // Економіка та підприємництво. Збірник наукових праць молодих вчених та аспірантів. Вип. 2. - К.: КНЕУ, 1998. - С. 81-86.

3. Тимошенко Ю.В. Функції податків в умовах переходу України      до ринкових відносин // Вчені записки: Науковий збірник. Вип. 1. - К.: КНЕУ, 1998. - С. 40-42.

4. А.с. ПА №885. Україна. Нові підходи до проведення податкової реформи в Україні / Тимошенко Ю.В., Турчинов О.В. - 62с. Зареєстровано 31.12.97, Каталог державної реєстрації, 1998 (особисто автору належить 38 с. - концепція побудови податкової системи, розробка науково-методичних підходів та механізму реформування податкової системи та системи позабюджетних фондів).


Анотація

Тимошенко Ю.В. Державне регулювання податкової системи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою. Київський національний економічний університет. Міністерство освіти України, Київ, 1999.

Дисертацію присвячено розробці науково-методичних основ державного регулювання податкової системи в сучасних економічних умовах. В роботі визначені завдання державного регулювання економіки та місце податків в системі державного регулювання, оцінена результативність діючої системи податків. Сформульовані наукові принципи та обгрунтовані напрями трансформації податкової системи, розроблені науково-методичні підходи до оподаткування юридичних і фізичних осіб. Обгрунтовані напрями реформування бюджетних і позабюджетних фондів. Запропоновано новий підхід до державного регулювання соціально-економічного розвитку регіонів за допомогою податкової системи. Визначено механізм забезпечення реформування системи оподаткування та оцінені соціально-економічні наслідки впровадження нової системи податків.

Ключові слова: державне регулювання, соціально-економічний розвиток, податкова система, принципи реформування, напрями реформування, методичні підходи, нова система податків, оподаткування юридичних і фізичних осіб.


Аннотация

Тимошенко Ю.В. Государственное регулирование налоговой системы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - организация управления, планирования и регулирования экономики. Киевский национальный экономический университет. Министерство образования Украины, Киев, 1999.

Диссертация посвящена разработке научно-методических основ  государственного регулирования налоговой системы в современных экономических условиях. В работе определены задачи государственного регулирования экономики на этапе перехода к рыночной экономике, которые состоят в корректировке действия рыночного механизма, формировании стратегии, приоритетов, основных направлений экономической политики а также усилении государственного влияния на социально-экономические процессы развития. В период формирования рыночных отношений экономические методы государственного регулирования социально-экономического развития позволяют создать условия для того, чтобы при самостоятельном выборе решений субъекты экономики приближались к тем приоритетам, которые отвечают целям экономической политики государства. Обосновано, что налоги являются основным звеном экономических методов государственного регулирования, так как именно они влияют на формирование других элементов экономических методов: государственный бюджет, цены, денежный оборот, размер финансовой помощи субъектам экономики, государственные займы и т. п. и имеют с ними тесную взаимосвязь.

В период перехода от административно-командной к экономике рыночного типа важная роль при формировании взаимоотношений между производством, обществом и государством принадлежит налогам, которые являются выразителями общественных интересов. На основе анализа функционирования действующей налоговой системы установлено, что в связи с отсутствием отечественного опыта формирования системы налогов а также научного обеспечения перехода страны к рыночной экономике, налоговая система Украины не выполняет в полной мере свойственных ей функций, кроме фискальной. Основными недостатками отечественной налоговой системы являются: возможность уклонения от уплаты налогов, отсутствие целостной концепции построения налоговой системы, фискальный уклон, содействие расширению теневого сектора экономики, низкая собираемость налогов, несоответствие порядка начисления налогов сущности объектов налогообложения. Основным результатом несовершенства налоговой системы является прогрессирующее снижение в последние годы объемов налоговых поступлений в Государственный бюджет Украины при значительном налоговом прессе на товаропроизводителей. В работе обоснован вывод о бесперспективности действующей налоговой системы для дальнейшего её использования. Уточнены и развиты принципы государственного регулирования налоговой системы, которые учитывают социально-экономическую ситуацию в стране и стратегические задачи реформирования экономики, главными из которых являются: обеспечение высокой степени собираемости налогов, сбалансированности общегосударственных и местных интересов, равномерности поступлений налогов во времени, единства регулирования налоговых отношений на основе Налогового кодекса.

Для реализации принципов государственного регулирования предлагается изменить структуру действующей налоговой системы путем введения налога на кредиторское требование вместо налога на добавленную стоимость и налога на прибыль. Обоснованы ставки налога на кредиторское требование в размере 10% от базы налогообложения. Доказана необходимость образования единого Государственного фонда социальной защиты населения с одновременной ликвидацией действующих целевых бюджетных и внебюджетных фондов, обоснована ставка налога в фонд в размере 30% от фонда оплаты труда. Аргументировано введение единой налоговой ставки на доходы физических лиц в размере 10%. Предлагаемые изменения в системе налогообложения уменьшат по сравнению с действующей системой налоговую нагрузку на фонд оплаты труда в 1,8 раза, на балансовую прибыль - в 5,2 раза на материальные затраты - в 1,1 раза. За счет расширения базы налогообложения при введении налога на кредиторское требование   общий объем налоговых поступлений может увеличиться почти на 29%.

Для обеспечения государственного регулирования социально-экономического развития регионов Украины разработаны методические подходы выравнивания уровней экономического развития территориальных единиц на основе использования дифференциации налоговых ставок и системы региональных межбюджетных расчетов. Они учитывают особенности экономического развития регионов и общий  объем налоговых поступлений в бюджеты всех уровней.

Реализация государственного регулирования и реформирования налоговой системы зависит от ее нормативно-правового обеспечения. Основным системообразующим элементом налогового законодательства предлагается определить Налоговый кодекс, который должен обеспечить комплексный подход в формировании системы налогообложения и согласованность налогового законодательства с другими законодательными актами. Условием положительных изменений социально-экономического состояния страны при внедрении реформированной налоговой системы должно быть государственное регулирование и государственный контроль за этими процессами.

Ключевые слова: государственное регулирование, социально-экономическое развитие, налоговая система, принципы реформирования, методические подходы, новая система налогов, налогообложение юридических и физических лиц.


Annotation

Timoshenko U.V. State regulation of tax system. Manuscript.

Dissertation for the candidates degree in Economics, specialty 08.02.03 “Organization of Control, Planning and Regulation of Economy”  Kyiv National University of Economics, Ukrainian Ministry of Edukation, Kyiv, 1999.

The Dissertation is dedicated to the elaboration of scientific-methodological basics of the tax system state regulating in economic contemporary conditions. In the manuscript tasks of state regulation of the economy are defined, the role of taxes in state regulations system is determined and the efficiency of existing tax system is estimated. For the transformation of tax system scientific principles were formulated and directions were grounded, scientific-methodological approaches for taxation of firms and peoples were developed. Directions for reformation of budget and non-budget funds were defined. Methodological approaches for regulation of social-economical development of the regions using tax system were developed. Tax system reformation mechanism was determined and the social-economical consequences of new tax system inculcation were estimated.

Key words: state regulation, social-economical development, tax system, principles of reformation, directions for reformations, methodological approaches, new tax system, taxation of firms and peoples.




Страница: 1 

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины