Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Вивчення "Слова о полку Ігоревім" в Україні у 1970 - 1990-х роках 2000 года.
Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / І.І. Костікова; Харк. нац. ун-т ім. В.Каразіна. — Х., 2000. — 19 с. — укp.
Аннотация: Проаналізовано основні напрямки дослідження "Слова о полку Ігоревім" в Україні у 1970 - 1990-х роках. Розглянуто історію розвитку українського словознавства в XIX та першій половині XX ст. Докладно охарактеризовано діяльність дослідницьких груп у Києві, Сумах, Харкові, а також праці окремих дослідників інших регіонів. Зроблено висновок про значний внесок українських вчених у вивчення проблеми авторства, хронології та географії подій, поетики, історичного підгрунтя твору, розшифрування окремих "темних місць".

Текст работы:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ім. В. КАРАЗІНА





Костікова Ілона Іванівна






УДК 883.339




ВИВЧЕННЯ “СЛОВА О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ”

В УКРАЇНІ У 19701990-Х РОКАХ






10.01.01 українська література




Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук









Харків 2000

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі світової літератури в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г. Сковороди (Міністерство освіти України).


Науковий керівник:        доктор філологічних наук, професор
Гетьманець Михайло Федосійович,
Харківський державний педагогічний університет
ім. Г. Сковороди,
професор кафедри світової літератури.


Офіційні опоненти:        доктор філологічних наук, професор
Корпанюк Микола Павлович,
Переяслав-Хмельницький державний педагогічний інститут ім. Г. Сковороди,
завідувач кафедри української та

       зарубіжної літератури;


кандидат філологічних наук, доцент
Пивоваров Василь Миколайович,

Харківська національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого,
доцент кафедри культурології.


Провідна установа: Донецький державний університет (кафедра української літератури і фольклористики).


Захист відбудеться “  26 ” квітня 2000 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.07 Харківського національного університету ім. В. Каразіна за адресою: 61077 м. Харків, майдан Свободи, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В. Каразіна за адресою: 61077 м. Харків, майдан Свободи, 4.


Автореферат розісланий “  24 ” березня 2000 року.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради        Муромцев І. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процес національного відродження, що відбувається в Україні, ставить перед гуманітарними науками нові важливі завдання. Геніальний літературний твір епохи Київської Русі “Слово о полку Ігоревім” було відірване від національного українського ґрунту. Сучасне українське літературознавство намагається осмислити цю літературну памятку в контексті розвитку культури, літератури і мови українського народу. Тим часом на сьогоднішній день не тільки не узагальнено історію вивчення “Слова о полку Ігоревім” в Україні, але й не складено більш-менш повної бібліографії присвячених йому досліджень.

“Слово о полку Ігоревім” завжди привертало пильну увагу українських учених, письменників, перекладачів. Однак є підстави виділити 19701990-ті роки, на які припадає, мабуть, найбільший розмах дослідницької роботи за всю історію вивчення видатної літературної памятки. Це значною мірою було зумовлено ювілейними датами. У цей час зявилася низка серйозних монографічних праць (Л. Є. Махновця, С. П. Пінчука, В. Л. Микитася, В. Ю.  Франчук, М. Ф. Гетьманця), здійснено видання твору та його перекладів (Л. Є. Махновцем, О. В. Мишаничем, В. В. Німчуком), у періодичних виданнях опубліковано понад 500 статей і краєзнавчих досліджень, на “Слово о полку Ігоревім” відгукнулися письменники романами: “Мисленне дерево” Вал. Шевчук, “Велесич” Вас. Шевчук, “Черлені щити” В. Малик. Посутнє значення в комплексному вивченні памятки мали матеріали наукових конференцій, що відбулися в Києві, Чернігові, Сумах, Путивлі, Новгороді-Сіверському. У цей час сформувалися й постійно діючі осередки в Києві, Сумах і Харкові, які відіграли важливу роль в активізації наукової думки щодо “Слова”. Тому є потреба дати обєктивну оцінку результатам досліджень цього періоду.

Звязок праці з науковими програмами. Дисертація виконана в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г. Сковороди згідно з планами науково-дослідної роботи кафедри світової літератури.

Мета дисертаційного дослідження охарактеризувати стан українського словознавства в 1970-1990-х роках у контексті загального розвитку науки про “Слово”.

Завдання праці такі:

  • визначити основні напрямки в дослідженні “Слова о полку Ігоревім” в Україні у 19701990-х роках;
  • проаналізувати найбільш вагомі досягнення та недоліки у вивченні памятки;
  • визначити актуальні наукові проблеми, які постали на часі у сучасних умовах;
  • скласти бібліографічний покажчик досліджень, присвячених “Слову”, що були надруковані в 19701990-х роках в Україні.

Наукова новизна дослідження. Уперше виконано цілісний історіографічний аналіз досліджень, присвячених “Слову о полку Ігоревім”, зроблених в Україні за останні 30 років. У праці охарактеризовані основні досягнення українських дослідників у вивченні памятки, визначені найважливіші проблеми, що постали перед словознавством.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що отримані результати дозволяють визначити науково-теоретичний рівень досліджень і реальний внесок науковців України у вивчення конкретних проблем словознавства.

Практична цінність результатів дослідження зумовлюється тим, що вони дають основу для подальшого поглибленого вивчення “Слова о полку Ігоревім” і можуть бути використані як ученими-словознавцями, так і викладачами філологічних факультетів у курсах давньої та сучасної української літератури, у спецкурсах і спецсемінарах, присвячених “Слову о полку Ігоревім”.

Апробація роботи. Результати праці доповідалися на сьомій республіканській науковій конференції “Специфіка “Слова о полку Ігоревім” як літературної памятки” (Суми, 1994), восьмій Всеукраїнській науковій конференції “Відгук “Слова о полку Ігоревім” в українській та зарубіжній літературі” (Суми, 1996), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Художня модель “людина і світ” на терезах української літератури” (Харків, 1997). Дисертаційна робота обговорювалася на засіданнях кафедри світової літератури та кафедри української літератури ХДПУ ім. Г. Сковороди.

Публікації. З теми дисертаційного дослідження опубліковано 14 робіт, із них 10 статей у наукових виданнях, 3 тез доповідей на наукових конференціях, 1 бібліографічний покажчик.

Особистий внесок здобувача у працях у співавторстві становить 80% тексту. Положення, які складають суть дисертаційної роботи, були отримані ним самостійно. Він полягає в аналізі результатів вивчення памятки дослідниками всіх регіонів України, крім вчених Харківського національного університету [9]; висвітлено діяльність харківського словознавця за двадцять років [10]; зібрано і систематизовано наукову літературу словознавців України, крім західного регіону [11]; зіставлено функції картин природи у другій частині “Слова” та у плачі Ярославни [12]; опрацьовано матеріал двох наукових осередків [13], здійснено порівняння легенд і памятки [14].

Структура дисертації. Крім вступу й висновків, дисертаційна робота має пять розділів, список використаних джерел й додаток (бібліографічний покажчик праць, виданих в Україні в 1970х 1990х роках по “Слову о полку Ігоревім”, 577 одиниць). Повний обсяг дисертації 198 сторінок, із них 148 основний зміст, 28 список використаних літературних джерел (217 найменувань), 20 один додаток.

ОСНОВНИЙ Зміст

У вступі обґрунтовується актуальність теми, її наукова новизна, теоретична і практична цінність, сформульовані мета й основні завдання досліджень тощо.

У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ “З історії вивчення “Слова о полку Ігоревім” в Україні” простежується історія вивчення памятки в Україні протягом XIXXX століть. Перша публікація “Слова о полку Ігоревім” швидко знайшла відгук у літературних колах України. Уже 1807 року в Харківському університеті було здійснено видання памятки О. О. Палициним, яке було першим в Україні. Подальший інтерес до неї повязаний з діяльністю О. О. Потебні. У 1878 році О. О. Потебня опублікував текст поеми й коментарі до нього. Учений доводив, що “Слово о полку Ігоревім” є оригінальною й писемною памяткою. Проводячи паралелі з фольклором словянських народів, він доводив, що вона має українську народнопісенну основу. Учений зробив цілу низку уточнень і перестановок у тексті.

З відкриттям у 1834 році університету в Києві це місто надовго стало осередком вивчення “Слова”. Вагомий внесок у дослідження поеми зробили М. О. Максимович, М. І. Костомаров, М. П. Драгоманов та ін. М. О. Максимович був одним із перших, хто аргументовано довів звязок памятки з історією й культурою українського народу. У своїх працях він проаналізував мову й поетичний стиль памятки, їх спорідненість з українськими думами. Його висновки були підтримані і набули подальшого розвитку в дослідженнях інших українських учених. У 1859 році ним був уперше здійснений переклад поеми українською мовою з доданим до нього коментарем. Цей переклад надалі удосконалювався й перевидавався декілька разів. У статтях М. І. Костомарова про “Слово” переважали історичні проблеми. Наведені в його працях відомості дозволяли відтворити обставини походу князя Ігоря, а також висунути нову гіпотезу з приводу “Трояна” Кия, Щека й Хорива за аналогією з українськими казками, які називали трьох братів троянами. У своїй поетичній творчості він використовував образи та історичні реалії, запозичені з поеми. Розвиваючи концепцію М. О. Максимовича про українське походження памятки, М. П. Драгоманов навів нові аргументи на її захист. На його думку, в мові поеми трапляються ті ж слова й вирази, що й у живому українському мовленні. Він назвав поему південноруською думою XII століття.

Значну увагу “Слову” у другій половині XIX століття приділяли львівські вчені. У Львові діяли Наукове Товариство Т. Шевченка та товариство “Просвіта”, які мали за мету розвиток української літератури й науки. Головою “Просвіти” був один із найвідоміших дослідників “Слова” О. М. Огоновський. Він видав текст памятки, а також докладний історичний та лінгвістичний коментар до нього. Торкаючись найгостріших на той час дискусійних питань про національну атрибуцію поеми, він зробив однозначний висновок, що вона написана “автором-українцем”. У досить докладному коментарі подається тлумачення окремих виразів, “темних місць”, уточнюються деякі історичні факти, аналізуються граматичні форми слів, особливості орфографії. Високий професіоналізм філологічного дослідження, переконливість наукової аргументації, широта ерудиції вченого зробили його працю етапною у вивченні “Слова” в Україні. Не випадково на неї орієнтувалася більшість наступних українських дослідників.

Характеристика розвитку словознавства XIX століття в Україні була б неповною без урахування багатьох перекладів “Слова”, здійснених талановитими українськими письменниками. Відомо, що кожний перекладач памятки пропонує своє розуміння змісту, тлумачення тексту, сприйняття його поетики. Значну цінність мали переклади Т. Шевченка, С. Руданського, Панаса Мирного, Ю. Федьковича, І. Франка. Поетична інтуїція Т. Шевченка дозволила йому глибоко проникнути в образну систему твору й передати його зміст, пафос, тональність дійсно народними поетичними засобами. Згідно з українськими народнопісенними традиціями він “розшифровує” деякі образи “Слова”, навколо яких точилися наукові дискусії, що мало позитивний вплив на практику наступних перекладів українських поетів. С. Руданський у своєму перекладі “Слова”, як і Т. Шевченко, орієнтувався на українські народні пісні, однак використани