Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Архів О.Олеся еміграційного періоду 2001 года.
Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.09 / Н.І. Лисенко; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. — К., 2001. — 16 с. — укp.
Аннотация: Вперше здійснено аналіз архівної спадщини О.Олеся у всій її повноті (творча, епістолярна частини, масив біографічних документів тощо). Вивчення архівних джерел і науково-критичного коментаря до них, використання фактологічного матеріалу дослідження життєвого та творчого шляху О.Олеся, що сприяло відтворенню достовірної наукової біографії письменника. Висвітлено невідомі сторінки його життя та творчості, визначено роль і місце української політичної еміграції у культурному житті українського народу. Персоніфіковано оточення письменника періоду його проживання за кордоном, розглянуто його громадську, політичну та видавничу діяльність.

Текст работы:



НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ  ім.Т.Г.ШЕВЧЕНКА









Лисенко Наталія Іванівна



УДК 801.7: 091




АРХІВ О.ОЛЕСЯ ЕМІГРАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ




10.01.09. літературне джерлознавство і текстологія









Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук










Київ 2001



Дисертацією є рукопис.


Робота виконана у відділі рукописних фондів та текстології Інституту літератури

ім. Т.Г. Шевченка НАН України.


Науковий керівник кандидат філологічних наук,

Гальченко Сергій Анастасійович,

завідувач відділом рукописних фондів та текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.

Офіційні опоненти доктор філологічних наук,

Радишевський Ростислав Петрович,

завідувач кафедрою полоністики Київського Національного університету ім. Т.Г. Шевченка;

кандидат філологічних наук,

Гнатюк Мирослава Михайлівна,

доцент Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів ім. Б. Грінченка.

Провідна установа:  Львівський національний університет ім. Івана Франка,

кафедра української літератури, м. Львів.

Захист відбудеться 24 жовтня 2001 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.178.01 при Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України (01001, м.Київ, вул.Грушевського, 4).


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.

Автореферат розісланий “19” вересня 2001 року.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                        М.М.Сулима


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Розвиток сучасного літературознавства характеризується посиленою увагою до постатей, творчу спадщину яких донедавна було штучно вилучено з літературного процесу та дослідженням повного корпусу літературної спадщини відомих письменників із залученням забороненого або напівзабутого їхнього доробку. Дедалі очевиднішою стає необхідність вивчення широкого кола архівних матеріалів, їх наукова репрезентація та науково-практичне використання. Документальний пласт архівних матеріалів становить фактологічне підгрунтя наукових розвідок, дає широке поле для досліджувань у цьому напрямі. Повернення забутих імен у літературний процес відбувається також і шляхом комплексного вивчення різнопланових матеріалів про життя та творчість українських письменників насамперед, їхньої творчої спадщини та документів, які відтворюють етапи біографії.

Для формування підвалин грунтовних наукових розвідок вкрай потрібною стає вичерпна інформація про існуючі архівні документи. Цим і пояснюється наша увага до архівних матеріалів українського письменника О.Олеся (Олександра Івановича Кандиби, 1878-1944), які комплексно зосереджені в трьох державних архівосховищах: Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського (ІР НБУВ), Центральному Державному архіві вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), відділі рукописних фондів та текстології Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України (ІЛ НАН України). Проблема вивчення архівних матеріалів О.Олеся набуває особливого значення, складність її розвязання зростає, коли взяти до уваги, що донедавна за обєктивно існуючих в Україні умов досліджуваний у дисертації матеріал не міг бути розглянутий належним чином. У дисертації вперше здійснено комплексний аналіз архівної спадщини О.Олеся у всій її повноті (творча, епістолярна частини та масив біографічних документів, фотоколекції тощо); шляхом наукової критики встановлено реальну наукову цінність та значення їх для дальших розвідок. Особливу увагу в дисертаційному дослідженні приділено еміграційному архіву О.Олеся, нещодавно повернутому в Україну.

Умови життя письменника, його вимушена еміграція 1919 року причинилися до того, що берлінський, віденський та чеський періоди життя О.Олеся довгі роки залишалися маловідомими дослідникам. Творчість О.Олеся років еміграції не досліджувалася взагалі або висвітлювалася тенденційно та упереджено. Від початку 1930-х рр. книги письменника в Україні не видаються, його поезії вилучаються із хрестоматій та збірників. Лише у 1958 р. імя О.Олеся повертається в Україну виданням книги його вибраних поезій з передмовою М.Рильського. Важливими віхами олесезнавства є грунтовні передмови В.Яременка (1971) та Р.Радишевського (1990) до упорядкованих ними ж вибраних творів письменника; монографія М.Неврлого про життя та творчість письменника. На жаль, на час появи названих видань еміграційний архів О.Олеся залишався неприступним для дослідників. Тож не дивно, що значна частина поезій, казок, драматичних творів, написаних в останні роки життя досі невідома і широкому загалу читачів, і більшості фахівців. Дослідження еміграційного архіву О.Олеся відкриває також нові незнані сторінки його творчої біографії.

Архівні матеріали допомагають реконструювати реальний життєпис письменника: умови виїзду О.Олеся за кордон, його громадську та видавничу діяльність перших років еміграції у Відні, стосунки з представниками української еміграції, видавцями, етапи створення та видання останніх поетичних збірок. Нагальною проблемою сьогодення є створення обєктивної, достовірної наукової біографії письменника, що передбачає залучення якнайбільшої кількості документів, глибокого дослідження нагромадженого фактичного матеріалу.

Вивчення архівних документів особового фонду О.Олеся еміграційного періоду має велике значення ще й тому, що чималий документальний пласт архівних джерел стосується цілого ряду діячів української літератури, історії. Серед кореспондентів О.Олеся М.Грушевський, В.Винниченко, П.Христюк, В.Кушнір, А.Яковлів та багато інших. О.Олесь ретельно зберігав кореспонденцію протягом усього життя. Тож в архіві письменника збереглися листи від перших років еміграції до останніх листів з України періоду Великої Вітчизняної війни. У листах відображено істотні аспекти життя української політичної еміграції обговорюються важливі проблеми діяльності її за кордоном, висвітлюються події в Україні. Листування О.Олеся є цінним джерелом до вивчення світогляду письменника, його творчої лабораторії: вона допомагає зясувати деякі секрети художньої творчості митця, відчути внутрішні етапи розвитку письменника, напружений пошук досконалих художніх форм.

Вивчення творчості письменників-емігрантів у контексті літературного процесу становить першорядний науковий інтерес сьогодні, коли відбувається процес формування нової концепції розвитку української літератури.

Мета роботи полягає в аналітичному дослідженні архівної спадщини О.Олеся як багатоаспектного джерела, що обєктивно відображає літературний процес початку ХХ ст. в його природному розвитку.

Цій меті підпорядковано такі завдання:

окреслити джерелознавчі основи дисертації з огляду на перспективні шляхи розвитку самостійної наукової дисципліни Літературне джерелознавство;

збагатити теоретико-методологічну базу вивчення архівних матеріалів загалом;

виявити якнайширше коло досі не відомих архівних джерел для обєктивного висвітлення життєвого та творчого шляху О.Олеся;

здійснити архівно-археографічну систематизацію та класифікацію архівних матеріалів О.Олеся;

дослідити історію формування, зберігання та шляхи поповнення джерельної бази вивчення життя та творчості О.Олеся;

провести науково-критичну оцінку архівних матеріалів, визначити їхню реальну цінність для дальших наукових пошуків;

створити науково-критичний коментар до архівної спадщини О.Олеся, на основі її вивчення наповнити фактологічним матеріалом дослідження життєвого і творчого шляху О.Олеся, зосередивши особливу увагу на еміграційному періоді, який досі не має належного обєктивного висвітлення;

вивчити склад та зміст документів еміграційного особового фонду О.Олеся.

Обєктом дослідження є еміграційний архів О.Олеся як окреме культурологічне явище, що відображає обєктивні та субєктивні фактори формування творчої особистості.

Предметом дослідження є комплекс архівних документів, у яких віддзеркалено життєпис та творчість О.Олеся.

Методологічна основа дисертації грунтується передовсім на дослідженні першоджерел переважно методами джерелознавчого аналізу й синтезу (що вивчають походження, атрибуцію, опис, структуру та зміст документальних джерел), класифікації та систематизації документів на базі основних, прийнятих у різних наукових концепціях, загальних принципах науковості, обєктивності. Методи дослідження зумовлені поставленими завданнями, специфікою матеріалу та станом теоретичного осмислення проблеми.

З огляду на це у першому розділі дисертаційного дослідження висвітлюються суто джерелознавчі проблеми. Дисертантом висвітлено місце самостійної наукової дисципліни Літературне джерелознавство у царині інших літературознавчих наук та сучасний стан її вивчення. Зроблено спробу окреслити основне завдання, предмет, обєкт, методику та методологію науки, яка лише останнім часом диференціювалася як самостійна галузь знання. Розглядаючи архівне джерело як соціальний феномен, потенційний носій літературознавчої, культурологічної інформації, накреслюється послідовність формальних операцій та основні етапи роботи дослідника з джерелами, які пройдені і при написанні цієї роботи.

Теоретико-методологічний апарат дисертації, її наукове підгрунтя це класичні роботи визначних дослідників-джерелознавців С.Білоконя, М.Бєльчикова, П.Беркова, Н.Вишневської, Л.Дубровіної, Д.Лихачова, М.Сиваченка, М.Чудакової, С.Шмідта, присвячені теоретичним проблемам джерелознавства, літературно-критичні праці дослідників з проблем дослідження архівної спадщини та загальної психології художньої творчості (С.Бонді, В.Бородіна, Л.Гінзбург, Г.Ленобля, Б.Мейлаха, П.Медведєва, С.Селіванової, В.Смілянської, А.Цейтліна та інших).

Необхідність написання дисертаційного дослідження Архів О.Олеся еміграційного періоду зумовлена тим, що еміграційні архівні матеріали О.Олеся лише нещодавно надійшли в Україну. Довгі роки по смерті письменника вони зберігалися за кордоном у приватних осіб без належної систематизації та класифікації. Науковий інтерес до архівної спадщини О.Олеся визначається тим, що вона містить літературознавчу, культурологічну, біографічну інформацію, відсутню в інших джерелах та публікаціях. Крім того, особовий фонд О.Олеся насичений матеріалами про українську політичну еміграцію першої хвилі. Тож більшість документальних матеріалів архіву сприяє розумінню загальноісторичних та літературних процесів на початку ХХ ст. в Україні та поза її межами.

Окремо варто наголосити на актуальності розділу дисертації Сучасний стан вивчення наукової дисципліни Літературне джерелознавство. У дисертації, яка першою в Україні подається до захисту зі спеціальності 10.01.09 Літературне джерелознавство та текстологія, вважаємо за необхідне охарактеризувати основні здобутки цієї наукової дисципліни, накреслити перспективи її розвитку тобто, сприяти створенню теоретичної бази для дальших розвідок у галузі літературного джерелознавства. До теоретичних висновків та узагальнень першого розділу дисертації дисертант прийшов у ході практичного дослідження архівної спадщини О.Олеся.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

до дослідження залучено комплекс, передовсім н