Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Поховання з конем другої половини VIII - IX ст. верхньої течії р.Сіверський Донець (за матеріалами салтівських грунтових могильників) 2000 года.
Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / В.С. Аксьонов; НАН України. Ін-т археол. — К., 2000. — 20 с. — укp.
Аннотация: Дисертацію присвячено аналізу поховань людини з конем за обрядом кремації та інгумації другої половини VIII - IX ст., що були досліджені в басейні р.Сіверський Донець. У науковий обіг уведено матеріали досліджених за останні десятиріччя пам'яток. В єдину збірку зведено близько 100 поховальних комплексів, що походять з 8 пам'яток регіону. Подано всебічну характеристику поховального обряду та інвентаря. Виділено типи і варіанти поховань з конем. З'ясовано час існування поховань з конем на окремих пам'ятках. Поховання з конем віднесено до трьох хронологічних груп, що датовано: серединою - кінцем VIII ст., кінцем VIII - початком IX ст., початком IX - третьою чвертю IX ст. Значну увагу приділено питанню соціальної атрибутації поховань з конем. Виділено групи поховань, що належать представникам військової еліти - сотникам (група А) та десятникам (група Б), рядовим воїнам-вершникам (група В), заможним общинникам (група Г). Розглянуто питання залежності ступеня озброєності населення окремих общин від соціально-політичної ситуації в Хозарському каганаті. Встановлено, що види, типи та варіанти поховань з конем пов'язані з поховальними традиціями конкретних народів.

Текст работы:

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ






АКСЬОНОВ ВІКТОР СТЕПАНОВИЧ






УДК 9031:903.5+903.2+902.01.64

(477. 52/54)





ПОГРЕБЕНИЯ С КОНЕМ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ VIII - IX СТ.

ВЕРХНЬОЇ ТЕЧІЇ Р. СІВЕРСЬКИЙ ДОНЕЦЬ

(ЗА МАТЕРІАЛАМИ САЛТІВСЬКИХ

ГРУНТОВИХ МОГИЛЬНИКІВ)




Історичні науки - 07.00.04археологія




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук










КИЇВ 2000


Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі історіографії, джерелознавства и археології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна


Науковий керівник:

доктор історичних наук, професор

Міхеєв Володимир Кузьмич,

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, завідувач кафедри історіографії, джерелознавства и археології



Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, провідний науковий співробітник

Сухобоков Олег Васильович

Інститут археології НАН України



кандидат історичних наук,

Колода Володимир Васильович,

Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, доцент кафедри історії України


Провідна установа:

Дніпропетровський державний університет,

кафедра історіографії и джерелознавства



Захист відбудеться 17 квітня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 26.234.01 із захисту докторських дисертацій при Інституті археології НАН України за адресою: 254655, Україна, м. Київ - 210, проспект Героїв Сталінграда, 12


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту археології НАН України (м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 12)



Автореферат розісланий 2 березня 2000 р.



Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат історичних наук                                        В.О. Петрашенко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. За сучасних умов важливим є питання вивчення ролі Хозарського каганату як поліетнічного угрупування в середньовічній історії народів сучасної України. Вивчення салтівської культури державної культури Хозарського каганату триває вже близько ста років. За цей час у салтознавстві накопичився великий комплекс проблем. Ряд цих проблем безпосередньо повязаний з ареалом верхньодонського варіанта салтівської культури басейном Сіверського Дінця на ділянці між Верхньосалтівським археологічним комплексом на півночі до Маяцького городища (Донецька обл.) на півдні, від с. Тополі на сході до Сухогомільшанського комплексу на заході. Про складність етнічної ситуації на цій території свідчить факт наявності тут могильників, що містять комплекси з різним типом поховальних споруд. Тут відкрито досить велику кількість грунтових могил з конем.

Особливо гостро стоїть проблема етнічної приналежності салтівських поховань за обрядом кремації, що також концентруються у цьому регіоні. Суттєве значення має час появи етносу, носія кремаційного обряду, у верхньому Подонеччі та характер його взаємодій з аланським та болгарським населенням.

Звязок роботи з науковими програмами. Робота виконана на кафедрі історіографії, джерелознавства та археології ХНУ в рамках комплексної теми “Археологія залізного віку Східної Європи” державний реєстраційний №01974006177 та науково-дослідної теми “Етнонаціональні процеси на Харківщині з найдавніших часів до XVIII cт.” державний реєстраційний №01974016651.

       Головною метою роботи є уточнення етнічної ситуації в окресленному регіоні у VIII - першій половині X ст. на основі детального аналізу нового, добре документованого, масового матеріалу, що потребує розвязання ряду інших завдань, зокрема: визначення, яким саме етнічним групам належать інгумаційні та кремаційні поховання з конем, з чим повязана велика кількість типів та видів поховань з конем на поряд розташованих памятках, визначення хронологічних меж поховань з конем, співвіднесення поховань з різних памяток та за різним обрядом між собою, визначення місця, яке посідали представники етносів, що залишили різнообрядові поховання з конем, у соціальній та військовій структурі салтівського суспільства.

       Наукова новизна роботи. У науковий обіг уводяться масові матеріали нових памяток. Дисертація є спробою спеціального дослідження етнічної ситуації у верхівях Сіверського Дінця в період розквіту салтівської культури (друга половина VIII-IX ст.) на основі матеріалів поховань з конем. Уперше разом до однієї вибірки залучені інгумаційні та кремаційні поховання людини з конем. На цій основі дано всебічну характеристику поховального обряду, інвентарю. Розглянуто питання хронології та періодизації, етнічної, соціальної інтерпретації салтівських поховань з конем з памяток верхнього Подонеччя.

Основну частину джерел становлять матеріали могильників басейну Сіверського Дінця, дослідження яких проводилося Середньовічною експедицією ХДУ під керівництвом В.К. Міхеєва протягом останніх 25 років (Суха Гомільша, Червона Гірка). Використовувалися матеріали Нетайлівського могильника (досліджувався у 1990-1995 роках загоном Новобудівної експедиції ХДУ під керівництвом А.В. Криганова), могильника Лисий Горб (дослідник С.В. Воловик). Ураховані результати досліджень подібних памяток регіону Д.Т. Березовця, Ю.В. Кухаренка. Вивчені архівні джерела та археологічні колекції, що зберігаються в Інституті археології НАН України, Музеї археології та етнографії Слобідської України ХНУ, Харківському історичному музеї, Чугуївському історико-художньому музеї-заповіднику ім. І.Ю. Рєпіна.

Особистий внесок здобувача. У роботах, написаних у співавторстві з В.К. Міхеєвим, дисертантом описано поховальний обряд інгумаційних та кремаційних поховань людини з конем могильника Червона Гірка, розроблено типологію інгумаційних поховань з конем, кримського керамічного посуду.

Апробація результатів дослідження відображена в доповідях на засіданнях Відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України, на засіданнях кафедри історіографії, джерелознавства та археології Харківського національного університету, на наукових конференціях Харківського історико-археологічного товариства (1995, 1997), на Всеукраїнській конференції, присвяченій 90-річчю XII Археологічного зїзду (1990), на Міжнародних наукових конференціях у Самарі (1995, 1997) та Києві (1997), а також в опублікованих працях.

Практичне значення одержаних результатів. Основні висновки дослідження можуть бути використані під час написання узагальнюючих праць із середньовічної історії та археології півдня Східної Європи, для читання загальних і спеціальних курсів у вищих навчальних закладах, під час побудови експозицій краєзнавчих та археологічних музеїв.

Структура работи. Дисертація (164 стор.) складається із вступу, пяти розділів, висновків, списку літературних (459 найменувань) джерел, додатка А (5 таблиць), додатка Б (6 таблиць), додатка В (49 рис.).


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ


ВСТУП


У ньому обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету і завдання, обєкт і предмет дослідження, хронологічні межі, подано загальну характеристику джерельної бази і методологічних основ, розкрито наукову новизну та практичну значущість розробки проблеми, окреслено ступінь апробації та структуру роботи.


РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ПИТАННЯ


Перші поховання людини з конем та окремі кінські поховання на грунтових могильниках, що повязувались з болгарським компонентом салтівської культури, були відкриті у 1959-1961 рр. під час дослідження Нетайлівського могильника експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом Д.Т. Березовця. Тоді ж експедицією Д.Т. Березовця при дослідженні Верхньосалтівського могильника було відкрито 2 комплекси, що містили предмети кінського спорядження зі слідами перебування у вогні. Ці комплекси, за складом інвентарю, збігалися з двома комплексами речей, які були досліджені Ю.В. Кухаренком на Ново-Покровському могильнику (Чугуївський р-н Харківської обл.). Ю.В. Кухаренко звернув увагу на подібність речей з комплексів могильника Нова Покровка до речей з могильника з похованнями за обрядом кремації, що був відкритий наприкінці XIX ст. у с. Тополі (Дворічанський р-н Харківської обл.). С.О. Плетньова остаточно віднесла названі памятки до салтівських старожитностей.

У 1969, 1973-1982 рр. експедицією ХДУ під керівництвом В.К. Міхеєва був повністю досліджений могильник біля с. Суха Гомільша (Зміївський р-н Харківської обл.), що містив 317 поховань за обрядом тілопалення та 17 окремих комплексів речей. У 1977 р. біля с. Пятницького (Чугуївський р-н Харківської обл.) на біритуальному салтівському могильнику експедицією під керівництвом В.К. Міхеєва було досліджено поодиноке кінське поховання та комплекс речей, повязаний з кремаційним похованням, що містив предмети озброєння, кінське спорядження. Наприкінці 70-х років в с. Кочеток (Чугуївський р-н Харківської обл.) було знайдено комплекс речей, що належав воїну-вершнику.

Упродовж 1984-1992, 1994 рр. експедицією ХДУ під керівництвом В.К. Міхеєва досліджувався біритуальний могильник біля с. Червона Гірка (Балаклійський р-н Харківської обл). Усього на могильнику було розкопано 310 поховань, з них 121 поховання було здійснено за обрядом тілопалення, 189 за обрядом інгумації. На могильнику було відкрито 34 поховання коней, які у 16 випадках були поховані разом з людиною в спільній могильній ямі. Наприкінці 80-х років під час дослідження селища бондарихінської культури експедицією під керівництвом С.В. Воловика біля с. Вербівка в урочищі Лисий Горб (Балаклійський р-н Харківської обл.) був відкритий могильник салтівської культури з похованнями за обрядом тілоспалення. На могильнику було досліджено 3 поховання, з яких 2 належали воїнам-вершникам, та 1 речовий комплекс до складу якого входили предмети озброєння, кінське спорядження.

У 1990 р. відновилися дослідження Нетайлівського могильника (експедиція під керівництвом А.В. Криганова). У 1993 р. охоронні роботи на могильнику проводила експедиція ХІМ під керівництвом В.С. Аксьонова. До 199