Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Національно-визвольний рух у Македонії (остання третина ХІХ ст. - 1919 р.) 1999 года.
Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Н.В. Стрельчук; Чернів. держ. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 1999. — 22 с. — укp.
Аннотация: У дисертації комплексно досліджено місце і роль національно-визвольного руху в історії македонського народу останньої третини ХІХ ст. - 1919 р. Системно висвітлюються взаємозв'язані проблеми комплексної теми: соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Македонії у другій половині ХІХ ст., історичні передумови появи національно-визвольного руху македонського народу, створення Македонської Революційної Організації (1893 р.) та її боротьба із внутрішнім та зовнішнім верховізмом, Ілінденське повстання (1903 р.), Крушевська республіка (1903 р.), протистояння "лівих" та "правих" сил руху, боротьба проти поділів Македонії у роки Балканських та першої світової війн.

Текст работы:

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім.  ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА


УДК 949.717 18/19








Стрельчук Наталія Василівна










Національно-визвольний рух у Македонії

(остання третина ХІХ ст.- 1919 р.)



07.00.02 Всесвітня історія





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук















Чернівці, 1999





Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі історії словян Київського університету імені Тараса Шевченка.


Науковий керівник     доктор історичних наук, професор

                                        Яровий Валерій Іванович



Офіційні опоненти:      доктор історичних наук, професор

                                        Теодорович Іван Михайлович


                                        кандидат історичних наук, доцент

                                        Матьовка Микола Петрович


Провідна організація: Інститут історії України НАН України.


Захист відбудеться " 21 " травня 1999 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої Ради Д.76.051.03 в Чернівецькому державному університеті ім. Ю.Федьковича за адресою:

274000,  м.Чернівці, вул. Кафедральна, 2 (корпус 14).


З дисертацією можна ознайомитися в наукові бібліотеці Чернівецького державного університету ім. Ю.Федьковича

(274000, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23).


Автореферат розіслано "­­­­­­­­­­ 21 " квітня 1999 р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої Ради                                            КАРПО В.Л.      


















ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. Вивчення  та  наукове осмислення історії країн Центральної та Південно-Східної Європи є одним із традиційних напрямків розвитку вітчизняної історичної думки. Необхідність визначення нових зовнішньо-політичних пріоритетів  у даному регіоні для незалежної України актуалізувало дослідження цієї проблематики. Останні роки  ХХ-го століття  ознаменувалися трагічними подіями, повязаними з  воєнними діями, які розгорнулися на території колишньої Югославії. Вони привели до її дезінтеграції і появи нових держав на Балканах. Особливу увагу дослідників сьогодні привертає невелика країна, розташована в центрі Балканського півострова - Республіка Македонія, яка мирним шляхом отримала незалежність і виникла як нова держава світу в 1991 р.

Відсутність упродовж багатьох століть власної державності визначала специфіку конкретно-історичної ситуації, що складалася на території Македонії і суттєво впливала на долю македонців, визначаючи не тільки особливості національного самоусвідомлення, але й шляхи становлення і розвитку державності. Македонське питання, це, по суті питання, національного самовизначення македонського народу, яке було складовою частиною цілої низки балканських криз, його невирішеність неодноразово ставала причиною збройних  сутичок і військових дій як  у минулому,  так і в нинішньому століттях. У певні періоди історії були такі обставини, за яких македонський народ цілком опинявся перед трагічною перспективою втрати власної національної самобутності, зникнення як етнонаціональної спільноти. Катастрофою для македонського народу стали рішення Берлінського  конгресу  (1878 р.) і Паризької мирної конференції (1919 р.).

Власне, геополітичне положення Македонії на півдні Балкан, тісний звязок македонського питання із загальною ситуацією в Європі та  у світі, протиріччя між  європейськими та балканськими країнами і взаємні територіальні претензії, незацікавленість європейських держав та найближчих сусідів Македонії (Греції, Болгарії, Сербії) у появі  незалежної, самостійної Македонії це  ті найважливіші причини, які змушували уряди цих країн, у свій час, не визнавати македонський національно-визвольний рух як самостійну політичну силу і робити все для його розколу і знищення.

Впродовж століть претенденти на територію Македонії, насамперед намагалися знищити македонську мову, культуру, історію і в такій спосіб представити македонців розрізненим населенням певної території, яке не може створити власної державності, а отже  і  мати можливості самому вирішувати свою долю. Македонський народ стійко демонстрував усьому світові волю до виживання. Процес національного відродження, який розпочався в 70-х роках ХІХ ст.  та розгортання національно-визвольного руху македонського народу в кінцевому підсумку привели до утворення суверенної, незалежної держави. Особливо значущими і драматичними актами в історії  македонського народу були Ілінденське повстання та проголошення Крушевської республіки (1903 р.). Македонський народ найяскравіше проявив свою волю до утворення власної держави у "Другому Іліндені" засіданні АФЗНВМ  і проголошенні Вардарської Македонії  республікою у складі  Югославії (1944 р.) та у "Третьому Іліндені" проголошенні незалежності Македонії у 1991 р.

Таким чином, дослідження теми національно-визвольного руху в Македонії останньої третини ХІХ ст. 1919 р.  дає змогу довести наукову неспроможність тих концепцій, які заперечують факт існування македонської нації; на конкретних фактах показати, як масовий цілеспрямований національно-визвольний рух македонського народу на всіх етапах свого розвитку відстоював національні інтереси і у своїх програмних документах визначав головну мету - утворення незалежної македонської держави.

У цьому контексті актуальним і на сьогоднішній день є вивчення передумов консолідації різноманітних політичних сил та соціальних верств суспільства навколо національної ідеї наприкінці ХІХ початку ХХ ст., ролі  та місця національно-визвольного руху у процесі формування македонської нації, його впливу на розвиток її національної самосвідомості.

Необхідність запропонованого дослідження повязана з глибоким аналізом, оцінкою та врахуванням історичного досвіду для вірного розуміння тих процесів, що відбуваються сьогодні у Південно-Східній Європі. Тим більше, що на хвилі цілком справедливого національного руху в Македонії, як і в багатьох інших країнах, виникає і негативне явище "етнічний націоналізм", який є однією із причин сучасних конфліктів на Балканах. Для розуміння причин росту націоналізму та сепаратизму в країнах, що утворилися після розпаду СРФРЮ, специфіки національних відносин у цьому регіоні важливу роль відіграє аналіз історичних умов появи і розвитку національно-визвольних рухів ХІХ - початку ХХ ст. у  Південно-Східній Європі.

Дисертаційне дослідження, з огляду на роль, яку відіграв македонський національний рух кінця ХІХ -початку ХХ ст. в історії Македонії, має важливе значення  для обєктивної оцінки сучасних політичних процесів, аналізу еволюції партійної системи сучасної Македонії. Зокрема, одна із впливових партій ВМРО-ДПМНЄ, яка отримала восени 1998 р. перемогу на парламентських виборах вважає себе наступницею як ВМРО, так  і ВМРО(Об.).

Зазначена проблема актуальна  також не лише з точки зору необхідності пізнання історичного минулого одного із слов'янських народів, але й для налагодження двосторонніх македонсько-українських зв'язків  на належному цивілізованому рівні і їх розвитку в межах співробітництва новоутворених держав у Південно-Східній Європі. Україна в числі перших, у липні 1994 р. визнала Македонію і  листом Міністерства закордонних справ від 20 квітня 1995 р. висловила готовність встановити дипломатичні відносини. 20 квітня 1995 р. - офіційна дата встановлення дипломатичних відносин між Україною та Македонією. У грудні 1998 р. президенти України і Македонії Леонід Кучма і Кіро Глігоров підписали Договір про дружбу і співробітництво між двома державами.

Сьогодні, за умов утвердження державності, складаються найбільш сприятливі умови для зваженого вивчення замовчуваних у минулому проблем історії обох народів.

Актуальність досліджуваної теми зумовлена і ступенем її наукової розробки. Останні праці з македонського питання у радянській історіографії з'явилися в 60-х роках.  Впродовж наступних двох  десятиліть, у зв'язку з небажанням загострювати стосунки між СРСР, Болгарією, СФРЮ, дослідження з історії національно-визвольної боротьби македонського народу практично припинилися.  Лише незначні аспекти проблеми побіжно висвітлювалися в окремих працях з історії Болгарії, Югославії та роботах узагальнюючого плану з історії Південно-Східної Європи. Історія Македонії не знайшла також глибокого висвітлення в українській історіографії, тому звернення до цієї проблематики сприятиме формуванню нових дослідницьких інтересів.

Дослідження  історії  Македонії новітньої доби, а також важливих аспектів становлення сучасного громадянського суспільства в цій країні може стати невід'ємною складовою вивчення українськими вченими всього спектру проблем, що їх вирішуватимуть балканські народи на порозі ХХІ століття.

Зв'язок  роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках науково-дослідної теми Історія слов'янських народів в контексті становлення й розвитку українсько-європейських стосунків (державний реєстраційний номер 97123), що включена до тематичного плану Київського університету ім. Тараса Шевченка.

Мета і завдання дослідження визначені з урахуванням стану наукової розробки та актуальності теми. На основі аналізу архівних джерел та опублікованих документів, преси,  та іншої літератури комплексно дослідити зародження, формування та розвиток національно-визвольного руху  македонського народу в умовах геополітичних змін та суспільно-політичних трансформацій на Балканах останньої третини ХІХ - початку ХХ ст.

Хронологічні межі дисертації охоплюють період від 70-х років ХІХ ст. до 1919 р. Нижня межа пов'язана з зародженням македонського національного-визвольного руху після російсько-турецької війни 1877-1878 р. і Берлінського конгресу, а верхня із завершенням Першої світової війни, утворенням Королівства СХС та остаточним узаконенням поділу Македонії на Паризькій мирній конференції.

Македонія розглядається як історико-географічна область, що охоплювала в основному Ускюбський (Скопський або Косівський), Монастирський (Бітольський) і Салонікський (Солунський) вілаєти  колишньої Османської імперїі в природно-географічних кордонах: північ г.Шар-планіна, схід Родопи (кордон з Фракією), південь Егейське море (узбережжя, включаючи р.Альякніон, півострів Халкідікі з р. Места) з  ХІХ ст. з  Салонікською затокою, захід р. Білий і Чорний Дрим та Корчська котловина.

У відповідності із поставленою метою в дисертації вирішуються  наступні наукові  завдання:

- розкрити історичні пере