Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Київські вищі жіночі курси в контексті боротьби за освіту жінок в Україні (1878 - 1920) 2004 года.
Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 09.00.12 / К.А. Кобченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 20 с. — укp.
Аннотация: Вперше комплексно досліджено історію створення та діяльності Київських вищих жіночих курсів як одного з провідних навчальних закладів університетського типу для жінок в Україні у контексті жіночого руху за право на освіту. Проведено критичний аналіз численних джерел, узагальнено досвід історіографічних розробок з досліджуваної проблеми. Розглянуто процес боротьби за відкриття курсів, організацію їх роботи та її основні складові (діяльність викладацького складу, становлення навчального процесу та викладання). Охарактеризовано склад слухачок, висвітлено процес еволюції прав Київських вищих жіночих курсів, досліджено обсяг та характер викладання українознавчих дисциплін.

Текст работы:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА





КОБЧЕНКО КАТЕРИНА АРКАДІЇВНА


УДК 94: [378.1:396.4](477-25)“1878/1920”





КИЇВСЬКІ ВИЩІ ЖІНОЧІ КУРСИ В КОНТЕКСТІ БОРОТЬБИ

ЗА ОСВІТУ ЖІНОК В УКРАЇНІ (18781920)




Спеціальність 09.00.12 українознавство





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук






Київ-2004



Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі давньої та нової історії України історичного

факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Науковий керівник:          доктор історичних наук, професор

Сергійчук Володимир Іванович,  

професор кафедри давньої та нової історії

України, директор Центру українознавства

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка


Офіційні опоненти:           доктор історичних наук, доцент

Верба Ігор Володимирович

професор кафедри історії Росії

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка


кандидат історичних наук

Басара Галина Богданівна,

науковий співробітник відділу історії

Української революції (19171921 рр.)

Інституту історії України НАН України


Провідна установа:            Націолнальний університет

харчових технологій, м. Київ.



Захист відбудеться  “ 9 ”    червня  2004 р. о 14  годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.01 при Центрі українознав-

ства Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033,

Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 108).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці імені М. Макси-

мовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033,

Київ, вул. Володимирська, 58).


Автореферат розіслано “ 7 ”     травня   2004 р.






Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук,

старший науковий співробітник                                                                        В.М. Пiскун



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Вступ. Актуальність теми дослідження. Вивчення історії освіти та науки в Україні є в даний час одним з пріоритетних напрямків українознавчих досліджень. З іншого боку, актуальним та перспективним є вивчення гендерних аспектів вітчизняної історії, визначення місця та ролі українських жінок в історичному процесі. Особливо важливим для гендерних студій є період другої половини ХІХ початку ХХ століття, коли рухи за права жінок стають ідеологічно та організаційно оформленими. Проблема історії Київських Вищих жіночих курсів (КВЖК) є складовою студій з історії освіти та науки в Україні. З іншого боку, прагнення жінок  отримати доступ до вищої освіти, було провідною складовою “жіночого питання” в суспільстві ХІХ початку ХХ століть, а в сучасній історичній науці частиною гендерних студій з української історії.

Актуальність дослідження посилюється недостатнім вивченням історії Київських Вищих жіночих курсів, які наприкінці ХІХ ст. були єдиним, а на поч. ХХ ст. провідним вищим навчальним закладом для жінок в Україні, як самостійної наукової проблеми. Результати даного дослідження є також важливими для розвязання низки суміжних наукових питань. Без ґрунтовного дослідження історії створення та діяльності Київських ВЖК неможливе відтворення процесу становлення як системи вищої освіти, так і картини громадського життя на Наддніпрянській Україні в другій пол. ХІХ на поч. ХХ ст. 

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах програми науково-дослідницьких робіт “Історія формування і розвитку української держави”, затвердженої вченою радою історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка  (державний реєстраційний номер 01БФ046-01), а також повязана з дослідженнями історії освіти та науки в Київському університеті та в Україні в ХІХ на поч. ХХ ст. кафедрою давньої та нової історії України історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Об'єктом дисертаційного дослідження є процес створення та діяльність Вищих жіночих курсів в Києві як однієї з провідних вищих шкіл для жінок в Україні та Російській імперії в цілому.

Предметом дослідження є основні аспекти становлення та роботи КВЖК: заснування курсів, організація їх роботи; місце цих організаційних змагань в громадському русі України, навчальна та адміністративна діяльність викладачів; форми та обсяг українізації викладання на курсах; склад слухачок, характер та умови їх навчання; юридичний статус та еволюція прав курсів; вплив КВЖК на розвиток вищої освіти в Україні.

Мета і завдання дослідження визначені з урахуванням стану наукової розробки та актуальності даного дослідження. Дисертант ставить за мету на підставі аналізу різнопланових джерел дослідити ключові аспекти історії створення та діяльності Вищих жіночих курсів в Києві упродовж періодів 1878-1889 та 1906-1920 років, а також процеси відкриття та відновлення курсів, та визначити особливості діяльності Київських ВЖК, роль та місце цієї вищої школи в системі закладів вищої освіти в Україні та в соціокультурному розвитку України в зазначений період.

Реалізація вказаної мети досягається шляхом розвязання наступних дослідницьких завдань:

  проаналізувати стан і характер джерельної бази, встановити ступінь дослідження

проблеми в історіографії;

 прослідкувати процес створення та відновлення Київських Вищих жіночих курсів в звязку із загальним громадським і національно-культурним рухом в Україні в другій половині ХІХ на поч. ХХ ст.;

 показати діяльність професорів університету св. Володимира по створенню та відновленню КВЖК і організації на них навчального процесу, зокрема у їх ставленні до українізації освіти;

  • проаналізувати обсяг та характер викладання на КВЖК українознавчих дисциплін

та  їх звязок з введенням таких курсів в інших вищих жіночих школах Російської імперії;

 розкрити процес здобуття Київськими ВЖК прав навчального закладу з університетським характером навчання та визначити місце і роль курсів в системі освітніх закладів в Україні та в Російській імперії в цілому;

зясувати склад слухачок в соціальному, національному та конфесійному аспектах та відтворити картину життя та навчання слухачок Київських вищих жіночих курсів;

  • простежити початковий етап наукового становлення випускниць КВЖК відомих

вчених, в першу чергу в українознавчих наукових галузях;

Методологічні засади дослідження. В дослідженні використано принципи історизму, багатофакторності, обєктивності. Використання системного підходу дозволило найбільш повно представити історію Київських вищих жіночих курсів в ширшому історичному контексті. В роботі комплексно застосовано методи джерелознавчого та історіографічного аналізу й синтезу, порівняльно-історичний, проблемно-хронологічний, історичної антропології, інституційної історії та соціології вищої освіти. При аналізі складу слухачок застосовано методи математичної обробки статистичних даних.

Хронологічні межі дисертації зумовлені проблематикою дослідження і охоплюють період від заснування КВЖК у 1878 р., включаючи період підготовки до їх відкриття, до припинення діяльності курсів у 1920 р., включно із часом боротьби за відновлення курсів  під час їх тимчасового закриття (1889-1906).

Територіальні рамки дисертації безпосередньо визначаються межами м. Києва, в якому діяли Вищі жіночі курси, проте, в ширшому історичному контексті, представленому в дослідженні, охоплюють територію України, що входила до складу Російської імперії.

Наукова новизна роботи полягає у вивченні з сучасних позицій малодослідженої проблеми. На основі широкого вивчення та аналізу першоджерел з найбільшою повнотою досліджено історію Київських ВЖК як провідного закладу вищої освіти жінок на Наддніпрянській Україні. Вирішення даної наукової проблеми здійснювалося із застосуванням комплексних підходів сучасного українознавства: процес створення та діяльності КВЖК досліджувалося в ширшому соціокультурному контексті ситуації в Україні в другій половині ХІХ на початку ХХ ст. Значну увагу приділено характеру та обсягу викладання на КВЖК українознавчих дисциплін, показано звязок навчального процесу з українською тематикою в науковому та навчальному матеріалі. Результати дослідження даної проблеми дозволяють розширити наукову картину історії становлення вищої освіти в Україні, уточнити відомості про освітньо-професійний аспект гендерної організації суспільства в зазначений період, доповнити наукові біографії відомих вчених викладачів та випускниць КВЖК завдяки даним про їх участь в діяльності курсів. Вивчення поставленої проблеми дозволяє також виправити деякі хронологічні та фактологічні помилки, які існують в історичній літературі, та узагальнити розрізнений матеріал щодо даного питання.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що фактичні матеріали, теоретичні узагальнення, оцінки та висновки дисертації можуть бути використані для написання загальних і спеціальних праць та розробки навчальних курсів з історії освіти в Україні, українознавства, гендерних питань української історії в другій пол. ХІХ поч. ХХ століть.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дослідження доповідалися автором на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Жінка в науці та освіті: минуле, сучасність, майбутнє” (м. Київ, 3-4 грудня 1999 р.); Міжнародній науковій конференції “Розвиток історичної науки в Україні (до 10-річчя незалежності України)” (м. Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 18 травня 2001 р.); Науковій конференції “Дні науки НаУКМА” (8-а Щоріч. наук. конф., м. Київ, 28 січ. 1 лютого 2002 р.); Другій міжнародній науково-практичній конференції “Жінка в науці та освіті: минуле, сучасність, майбутнє” (м. Київ, 5-6 липня 2002 р.); Науковій конференції “Історія України: історія вивчення, сучасний стан і перспективи досліджень (до 215-ї річниці від дня народження автора першої історії України Д. Бантиш-Каменського)” (м. Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 20-21 травня 2003 р.).

Структ