Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Землеробство і тваринництво слов'ян Лівобережжя Дніпра другої половини I тис. н.е. 2005 года.
Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / С.А. Горбаненко; Ін-т археол. НАН України. — К., 2005. — 20 с. — укp.
Аннотация: Досліджено особливості розвитку сільськогосподарської діяльності слов'ян Лівобережжя Дніпра у другій половині I тис. н.е. В науковий обіг введено значну кількість нового матеріалу. Вперше розроблено й апробовано спрощену типологію грунтів. На підставі поєднання нових теоретичних розробок з традиційними для археології джерелами інформації, міждисциплінарними дослідженнями та даними природничих наук суттєво розширено інтерпретаційну базу. Доведено, що інтенсифікація сільського господарства у слов'ян відбувалася на межі VII - VIII ст., про що свідчить посилення значення перелогової системи землеробства у порівнянні з методом підсіки внаслідок розподілу та заселення раніше не використовуваних земель. На підставі кореляційного аналізу одержаних результатів і матеріалів вивчення інших регіонів України та деяких країн Європи зроблено висновок про завершення процесу формування технічної бази сільського господарства слов'ян Лівобережжя Дніпра до утворення Давньої Русі. Відзначено відсутність подальших суттєвих змін у сформованій системі землеробства та тваринництва.

Текст работы:

ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ





Горбаненко Сергій Анатолійович




УДК: 90416(477.5)"04/09":338.432




ЗЕМЛЕРОБСТВО І ТВАРИННИЦТВО СЛОВЯН ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ДНІПРА
ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ І тис. н.е.




Спеціальність 07.00.04 археологія




Автореферат


дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук







Київ 2005Дисертацією є рукопис


Робота виконана у відділі археології ранніх словян Інституту археології НАН України





Захист відбудеться “_17_” “_травня_” 2005 р. о “14” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 26.234.01 для захисту докторських дисертацій при Інституті археології НАН України, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 12.



З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту археології НАН України (м. Київ,
просп. Героїв Сталінграда, 12).




Автореферат розісланий        7 квітня        2005 р.




Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук        Є.І. АрхиповаЗагальна характеристика роботи


Розвиток землеробства і тваринництва, як основних складових життєдіяльності стародавніх суспільств з відтворюючими формами господарства, постійно привертає увагу науковців. Це питання потребує детального розгляду на тлі палеоприродних умов. Отже, останнім часом все більше уваги приділяється синтезу археологічних та природничих даних. Така ситуація характерна і для досліджень археологічних культур словянського часу.

Актуальність теми визначається потребою у комплексному узагальнюючому дослідженні землеробства і тваринництва словян Лівобережжя Дніпра другої половини І тис. н.е. Ці матеріали складають надійну фактологічну основу для встановлення, розгляду і розробки актуальних теоретичних проблем у дослідженні виробничих процесів. Склалися передумови для комплексної систематизації та інтерпретації досліджених впродовж останніх років матеріалів на якісно новому рівні аналітичної обробки і новій методологічній базі, що відповідає сучасному рівню розвитку науки.

Специфіка розвитку основних складових сільського господарства словян Лівобережжя Дніпра другої половини І тис. н.е. зумовлена декількома аспектами. Оскільки значна частина матеріалу до вивчення сільського господарства словян походить з Правобережної України, дотепер більше уваги приділялося саме матеріалам з цієї території. Оскільки у VIІIX ст. Дніпро став межею між основними ареалами волинцевсько-роменських і райковецьких памяток, слушно розглядати Лівобережжя Дніпра як окремий регіон і в попередній час.

Іншим важливим моментом є значне збільшення археологічних матеріалів, що дозволило виділити деякі специфічні риси основних складових сільського господарства словян Дніпровського Лівобережжя.

Для проведення дослідження було обрано словянські матеріали території Лівобережжя Дніпра другої половини І тис. н.е. пеньківські, колочинські, волинцевсько-роменські памятки. Окреслений регіон обраний також тому, що він є доволі однорідним з точки зору розвитку матеріальної культури на кожному окремому хронологічному етапі; завдяки цьому можна простежити основні зміни розвитку сільського господарства у часі.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася в рамках планової теми відділу ранньос­ловянської археології Інституту археології НАН України “Археологі­ч­ні джерела до вивчення народів Південно-Східної Європи в І тис. н.е.”, номер державної реєстрації 0199U003878.

Мета роботи систематизувати відомі нині матеріали і від­творити картину розвитку сільського господарства словян Лівобережжя Дніпра упродовж VX ст. Досягнення посталеної мети передбачає вирішення таких завдань:

  • охарактеризувати ступінь дослідженості сільського господарства словян у науковій літературі;
  • дослідити палеоекологічне підґрунтя і визначити потенційні ресурсні зони памяток;
  • визначити локальну специфіку і тенденції розвитку землеробства і тваринництва;
  • провести комплексний аналіз основних складових сільського господарства в зазначених територіально-хронологічних рамках.

Обєкт дослідження відображення сільськогосподарської діяльності словян в археологічних матеріалах.

Предмет дослідження сільськогосподарські артефакти та залишки продуктів сільського господарства (культурні рослини, їх відбитки на кераміці; археозоологічний матеріал).

Методи дослідження. Для систематизації джерел інформації, проведення аналізу матеріалу та синтетичних узагальнень використано такі методи наукового опрацювання: статистичний, класифікаційний, картографічний, кореляційний, систематизаційний, ретроспективний, графічний та ін., основним з яких є порівняльно-історичний на базі комплексного підходу.

Наукова новизна. Дисертація є першим узагальнюючим дослідженням основних складових сільського господарства словян Лівобережжя Дніпра другої половини І тис. н.е. У науковий обіг введено значну кількість нового матеріалу. Вперше розроблено і використано спрощену типологію ґрунтів. Синтез цих розробок із традиційними для археології джерелами інформації, міждисциплінарними дослідженнями та даними природничих наук суттєво розширив інтерпретаційну базу. Доведено, що інтенсифікація сільського господарства відбулася на зламі VII/VIII ст., що відобразилося у зміні співвідношень значення підсіки та перелогової системи землеробства внаслідок розподілу і заселення раніше не використовуваних земель в бік збільшення ролі останньої. Кореляція отриманих результатів з матеріалами інших регіонів України і деяких країн Європи дозволяє дійти висновків, що складання технічної бази сільського господарства завершилося до утворення Давньої Русі і надалі не потерпало суттєвих змін.

Практичне значення основні положення дослідження можуть бути включені в узагальнюючі праці з історії ранніх словян Східної Європи, відповідні розділи підручників для вищих учбових закладів, навчальні курси. Методологічна частина роботи може бути використана для аналогічних досліджень на матеріалах інших словянських археологічних культур сучасної України.

Особистий внесок. В роботі у співавторстві з О.В. Сухобоко­вим автором визначено значення землеробських знарядь волинцевсь­кого часу. У роботі в співробітництві з Г.О. Пашкевич авторові належить історична інтерпретація палеоетноботанічних матеріалів. У роботах з В.В. Колодою автором охарактеризовано більшість землеробських знарядь, палеоетноботанічний та палеоекологічний матеріал. Матеріал отримано у ході досліджень співавторів.

Апробація результатів. Дисертація обговорювалася на засіданні відділу археології раннніх словян Інституту археології НАН України і на 14 конференціях регіонального, всеукраїнського, міжнародного рівнів. Серед них: конференція, присвячена 100-річчю відкриття роменської культури (Полтава, лютий 2001 р.), “Проблеми археології і історії України” (Харків, 2001 р.), V Всеукраїнська наукова конференція “Переяславська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури” (Переяслав-Хмельницький, 1718 жовтня 2001 р.), Міжнародна наукова конференція “Сучасні проблеми археології” (Київ, березень 2002 р.), Міжнародна конференція, присвячена 100-річчю ХІІ археологічного зїзду (Харків, 2527 жовтня 2002 р.), регіональна наукова конференція, присвячена 150-річчю від дня народження К.М. Скаржинської (Лубни, 1213 березня 2002 р.).

Публікації. Матеріали з сільського господарства зі словянських і салтівських памяток опубліковано в 23 працях, з яких 14 у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 4 в інших фахових виданнях, решта у тезах і матеріалах конференцій.

Структура і обсяг дисертації: вступ, пять розділів, висновки (180 с.). Роботу доповнюють списки літератури (448 позицій, 36 с.) і скорочень (2 с.). Дисертація супроводжується додатками: А рисунки (75), Б таблиці (21) загальним обсягом 135 с.


Зміст роботи


ВСТУП


У вступі подано загальну характеристику роботи, визначено територіальні межі та хронологічні рамки дослідження; обґрунтовано актуальність теми. Визначено мету дослідження і завдання, що їй підпорядковуються.


РОЗДІЛ 1. Джерела, історіографія та методика


Джерела. Історіографічному огляду передує огляд джерел інформації: точної локалізації поселень; артефактів. Артефакти поділяються на індивідуальні знахідки (знаряддя праці із заліза, переробки врожаю у конструктивній послідовно­сті) і масовий матеріал (кераміка і палеоетноботанічні дані, фрагменти знарядь переробки врожаю і археозоологічний матеріал).

Джерельну базу становлять матеріали досліджень експедицій під керівництвом І.І. Ляпушкіна, Д.Т. Березовця, В.Й. Довженка, Б.А. Шра­мка, О.В. Сухобокова, С.П. Юренко, Є.В. Максимова, Є.О. Го­рюнова, О.М. Приходнюка, Р.В. Терпиловського, В.О. Пет­рашенко, В.В. Колоди, О.Б. Супруненка та ін.

Важливу роль відіграють також етнографічні та історичні джерела; допоміжну  лінгвістичні дані.

Історіографія. Науковий доробок поділено за хронологією і тематикою. Роботи поділяються на пять етапів за накопиченням матеріалу і розвитком методики: побудовані на припущеннях на етнографічному матеріалі (серединадруга половина ХІХ ст.); основою яких були етнографічні джерела із залученням археологічних (початок ХХ ст.); на широких археологічних джерелах (з другої половини ХХ ст.); із залученням палеоетноботанічних і археозоологічних досліджень (з 1960-х рр.; в основному з третьої чверті ХХ ст.); основу яких складають археологічні і палеоприродні дані та їх взаємодії.

З 60