Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Етнічна ситуація в Південно-Західному Криму на межі античності та середньовіччя (III - середина VI ст.н.е.) 2001 года.
Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / С.В. Ушаков; НАН України. Ін-т археології. — К., 2001. — 16 с. — укp.
Аннотация: Досліджено питання етнічної історії на межі античності та середньовіччя (на прикладі етнічної ситуації в Південно-Західному Криму кінця III - середини VI ст.). Проаналізовано історіографію питання, розглянуто основні групи джерел (писемних, археологічних, антропологічних). На підставі їх дослідження створено модель етнічної ситуації в регіоні у вищезазначених хронологічних межах. Наголошено, що в першій половині III ст. вже не існувало монолітної єдності пізньоскіфського етносу, роз'єднаного політично внаслідок вторгнення сарматів.Зазначено, що чисельність населення регіону значно зменшилася після вторгнення гунів (кінець IV - перша половина V ст.). З другої половини V ст. до середини VI ст. у Південно-Західному Криму мешкають окремі групи гунів, у північно-східному регіоні, в основному, алани, в глибині гірської частини півострова - готи. У цей період починається формування алано-готської синкретичної культури й алано-готської етносоціальної спільноти.

Текст работы:

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК  УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ







УШАКОВ Сергій Володимирович



УДК 903.16



ЕТНІЧНА СИТУАЦІЯ В ПІВДЕННО-ЗАХІДНОМУ КРИМУ

НА МЕЖІ АНТИЧНОСТІ ТА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

(III - середина VІ ст. н. е.)





Історичні науки - 07.00.04 - археологія






АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук




Київ- 2001

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Інституті археології НАН України.


Науковий керівник -        доктор історичних наук, старший науковий співробітник ЗУБАР Віталій Михайлович, Інститут археології НАН України, відділ античної археології, провідний науковий співробітник.

Офіційні опоненти :        доктор історичних наук МАГОМЕДОВ Борис Вікторович, Інститут археології НАН України, відділ археології ранніх слов'ян, провідний науковий співробітник.


кандидат історичних наук, доцент ШИШКІН Руслан Германович, Національний  педагогічний університет ім. М. Драгоманова, кафедра історії слов'янських народів, доцент. 


Провідна установа -        Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, кафедра археології та музеєзнавства, Міністерство освіти та науки України, м. Київ.


Захист відбудеться 22.10.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 для захисту докторських дисертацій при Інституті археології Національної Академії Наук України за адресою: 04210, Україна, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 12.


З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Інституту археології НАН України.


Автореферат розісланий 21.09.2001 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                   Петрашенко В. О.




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Історія Кримського півострова з найдавніших часів була тісно пов'язана з історією прилеглих територій Північного Причорномор'я, Балкан, Кавказу. Це була зона інтенсивної міграції та взаємодії численних племен і народів. В епоху Великого переселення народів внаслідок вторгнень германців, аланів та гунів тут корінним чином змінюється етнічна ситуація. На основі синтезу місцевого і прибулого населення починає формуватися нова етнічна спільність.

Події часів Великого переселення народів неодноразово розглядались в науковій літературі, однак, до цього часу не знайшли остаточного вирішення. За радянських часів на дослідження негативно впливала політична та ідеологічна кон'юнктура, часто зменшувалась або зовсім заперечувалась роль готів в цих подіях, велись активні пошуки ранніх слов'ян в Криму III-IV ст., в той же час перебільшувалась роль місцевого населення в етнічній історії півострова. Незважаючи на це, з кінця 60-х років поступово складається більш збалансований підхід до вирішення проблеми. Значно зросли об'єми польових досліджень, збільшилось число робіт, присвячених етнокультурній тематиці. Однак більшість з них мала публікаційний характер або розкривала лише окремі аспекти етнічних процесів; частина ж, навпаки, була загальним оглядом, де ці процеси розкрито в широких хронологічних і територіальних межах, без необхідної деталізації. Таким чином виникла об'єктивна необхідність в узагальненні матеріалу з точки зору його етнічної специфіки.

Багато проблем, серед яких - етнічний склад населення Криму з першої половини III ст. до епохи варварських вторгнень, роль та значення різних етнічних компонентів (найважливішими серед яких є алани та готи) у зміні етнічної ситуації на півострові залишаються дискусійними. Без вирішення цих та ряду інших питань неможливе розуміння етнічної історії Криму та прилеглих територій і висвітлення ходу історичного процесу в цілому на всій території південно-східної Європи.

Кожний з трьох основних регіонів півострова - Східний (боспорський), Степовий та Південно-Західний - мав характерні особливості етноісторичного розвитку. У Південно-Західному гірському та передгірському регіонах Криму сконцентрувалась основна маса населення півострова, там знайдено та досліджено численні археологічні пам'ятки, аналіз яких у порівнянні з даними писемних джерел дозволяє реконструювати різнобічні процеси етнокультурної історії, в тому числі динаміку етнічного складу населення та етнічну ситуацію в цілому. Таким чином, територіальні межі дослідження включають весь Південно-Західний Крим, а в широкому плані до нього можна віднести не лише гірську та передгірську частини, але й південний берег півострова. Необхідно зазначити, що у роботі досліджується тільки варварське місцеве та прийшле населення, пізньоантичний Херсонес (ранньовізантійський Херсон) залишається поза межами дослідження. Наголос робиться лише на етнокультурний вплив цього важливого центру цивілізації.

Хронологічні межі роботи (III - середина VI ст.) охоплюють завершальний етап античної історії, відносно мало вивчений перехідний період від античності до середньовіччя. Нижня хронологічна межа дослідження (рубіж II-III ст.) визначається необхідністю розглянути етнічний склад населення до початку подій Великого переселення народів, а верхня - тюркським набігом другої половини VI ст., який ознаменував важливі етнополітичні рухи на межі Європи та Азії і включенням цієї території до складу Візантії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в античному відділі Інституту археології НАН України в межах планової теми "Духовна й матеріальна культура Північного Причорномор'я античної епохи" (номер державної реєстрації 0.199 002113).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є реконструкція етнічної ситуації (як етапу етнічної історії) на території південно-західної частини Кримського півострова в хронологічних межах III - середини VI ст. При цьому головну увагу приділено етапам формування населення цього регіону з виявленням особливостей етнічних процесів. Згідно поставленій меті вирішуються такі завдання: історіографічний аналіз основної літератури, визначення принципів і методів дослідження, розгляд даних основних груп джерел (писемних, археологічних, антропологічних) із подальшим зіставленням результатів.

Об'єкт дослідження - етнічна історія в контактній зоні пізньоантичного, скіфо-сарматського і германського світів. Предмет дослідження - етнічна ситуація в конкретних, чітко визначених територіальних і хронологічних межах.

Методи дослідження. У роботі використано такі методи як логічний (етапи аналізу й синтезу), а також рух від загального до конкретного і від конкретного до загального. Застосовувалися системний та комплексний підхід до джерел при виявленні їх етнічної специфіки на першому етапі дослідження і зіставлення висновків на завершальному. У дослідженні використовуються також порівняльно-типологічний, картографічний аналізи археологічних джерел. Для зручності й коректності частину інформації представлено у вигляді таблиць, карт і схем.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації розвинено і реалізовано сучасний підхід до вивчення етнічно-культурної історії, який склався у вітчизняній науці останніми роками. Вперше було виділено і обґрунтовано чотири хронологічні етапи історіографії проблеми.

У роботі представлено нову модель етнічної ситуації за основними хронологічними етапами, в межах яких охарактеризована питома вага основних етнічних компонентів: пізніх скіфів, сармато-аланів, готів та гунів. Підкреслюється, що у добу античності починається генезис нової алано-готської спільності, яка стала основою для формування у ранньому середньовіччі кримської народності (кримські християни).

Практичне значення одержаних результатів. Висновки і матеріали дисертації можуть бути використані в узагальнюючих роботах з етнічної історії, у створенні нових музейних експозицій, а також при розробці підручників для середньої та вищої шкіл. Матеріали вже знайшли практичне застосування в курсі лекцій з історії Криму у Севастопольському державному технічному університеті.

Апробація результатів дисертації. Основні аспекти дослідження обговорювались на засіданнях античного відділу ІА НАН України, Кримської філії ІА НАН України, античного сектору ІІМК (м. Санкт-Петербург), на наукових нарадах у "Національному заповіднику Херсонес Таврійський". Положення роботи були викладені у доповідях та повідомленнях, зроблених автором на конференціях і семінарах у Сімферополі (1988, 1994), Запоріжжі (1989), Одесі (1989, 1994), Херсоні (1990), Ростові-на-Дону (1990), Геленджику (1992), Харкові (1997), Севастополі (1997).

Публікації. Основні результати дисертації викладено в 10 публікаціях, в тому числі: у 3 статтях фахових журналів, 7 - у матеріалах і тезах конференцій.

Структура роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів та висновків (174 стор. тексту), списку використаної літератури (449 найменувань), списку скорочень, додатків (20 таблиць) та ілюстрацій (21 схема та карта). Загальний обсяг роботи 277 сторінок.


ЗМІСТ РОБОТИ


Вступ


У вступі обґрунтовується актуальність теми, мета роботи, хронологічні межі, визначається джерельна база, зазначається новизна і практичне значення дисертації.




Розділ 1. Історіографія і методи


Автором аналізується основна література, присвячена проблемі населення регіону рубежу античності та середньовіччя, починаючи з епохи пізнього середньовіччя і закінчуючи сучасністю. При цьому звертається увага на джерела інформації автора щодо населення, засоби і методи користування інформацією (переказ, аналіз, критика, зіставлення тощо). Усі роботи, що розглядаються в хронологічній послідовності, утворюють три основні групи: 1) роботи, побудовані головним чином на писемних джерелах; 2) такі, що базуються на археологічних даних; 3) результати досліджень антропологічних матеріалів. Історіографічна періодизація етнічної історії рубежу античності й середньовіччя виглядає в цілому так. Повідомлення середньовічних дипломатів і мандрівників XIII-XVI ст. (Вільгельм Рубрук, Йосафат Барбаро, Матвій Меховський) носять загалом компілятивний характер і є заплутаними і незрозумілими; стародавніх письменників ці автори знають досить погано. Вигідно вирізняється робота професора університету в Галле Тунманна. Практично на писемних джерелах та власних спостереженнях було створено описи Криму мандрівниками і вченими другої половини XVIII - середини XIX ст. (Петро-Симон Паллас, Олександр Муравйов-Апостол, Богуш-Сестренцевич, О. Демідов та ін.). До середини XIX ст. належать археологічні роботи Петра Кеппена і Дюбуа де Монпере. Статті та звіти з археології з'являються трохи пізніше, на рубежі XIX-ХХ ст.: Ж. де Бай, Е. Штерн, Ф. Браун, М. Рєпников, Ю. Кулаковський, Н. Печонкін). У науці затверджується думка про готську належність могильників Південно-Західного Криму, які з'явились тут під час переселення готських племен на схід впродовж III-VII ст. Писемні джерела про готів та гунів зібрано у праці О. Васильєва "Готи в Криму" (1921, 1927). Ці наукові традиції існували до початку 30-х років ХХ ст.

У вітчизняній науці, на відміну від зарубіжної, переважала автохтонна теорія (В. І. Равдонікас, В. В. Кропоткін). Право на міграції залишалось, у кращому разі, за слов'янами (Є. В. Веймарн). Така ситуація в науці була відбиттям, у першу чергу, політичної ситуації в державі, яка характеризувалася шпигуноманією та боротьбою з космополітизмом. Основним джерелом дослідження стала археологія. Поступовий відхід від сталих уявлень почався приблизно з середини 60-х років ХХ ст. Результатом стало повернення на новому рівні до ідеї про гото-аланську належність основних пам'яток Південно-Західного Криму, визнання ролі готів, аланів та гунів у зміні етнополітичної ситуації, переважання комплексного підходу до проблем із використанням усіх доступних джерел. Склалася в основних рисах концепція етнічної історії регіону, яка знайшла своє відображення в працях А. Якобсона, Є. В. Веймарна, А. К. Амброза, І. С. Піоро, О. І. Айбабіна, В. Л. Мица, В. А. Сидоренка та інших науковців. З появою численних робіт, переважно публікаційного характеру, що вводили до наукового обігу матеріали археологічних досліджень останніх років, виникла необхідність їхнього узагальнення, зокрема з точки зору їх етнічної специфіки, а також верифікації сучасних уявлень про етнічну історію регіону.

У наступному підрозділі "Методи дослідження проблеми етнічної історії" розглянуто загальні методичні проблеми етнічних досліджень. Це пов'язано як з вибором пошукових напрямів дисертаційної роботи в цілому, так і конкретних засобів ("механізмів") відбору та вивчення матеріалів. Розгляд цих робіт проведено за чотирма основними напрямами: 1) проблема етносу у вітчизняній етнографії (етнології); 2) мова - одне з найважливіших етнічних визначень; 3) етнічна (етнокультурна) інтерпретація (атрибуція) матеріалу; 4) можливості історичної антропології щодо ро