Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Діяльність товариства "Просвіта" на Лівобережній Україні у ХХ столітті 2004 года.
Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Л.І. Бадєєва; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2004. — 20 с. — укp.
Аннотация: На основі широкого кола джерел досліджено становище освіти та культури Лівобережної України на початку XX ст., розглянуто процес заснування товариства "Просвіта", основні напрямки та форми його діяльності в дореволюційний період, період української національно-демократичної революції, у роки Другої світової війни та за умов незалежної Української держави. Зроблено висновок, що заснування та діяльність "Просвіти" зумовлено історичним розвитком подій в Україні та неповноправним становищем корінної нації. Встановлено, що громадське об'єднання виконувало державницькі функції щодо збереження мови народу, піднесення його національної свідомості, розвитку освіти та культури, а також пропагувало ідеї національного відродження.

Текст работы:

ХАРКІВСЬКИЙ   НАЦІОНАЛЬНИЙ   УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.Н.КАРАЗІНА









БАДЄЄВА ЛЮДМИЛА ІВАНІВНА



УДК 94(4.77.5)”19”





Діяльність товариства „Просвіта

на Лівобережній Україні у ХХ стОЛІТТІ





Спеціальність 07. 00. 01 історія України






АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук





       





Харків 2004






Дисертацією є рукопис.


Роботу виконано на кафедрі історії державності України Національного університету внутрішніх справ МВС України (м. Харків)


Науковий керівник:        кандидат історичних наук, доцент

       Коломієць Тетяна Василівна,

       Національний університет внутрішніх справ МВС

       України, доцент кафедри історії державності



Офіційні опоненти:        доктор історичних наук, професор

       Епштейн Аркадій Ісакович,

       Національний аерокосмічний університет імені

       М.Є.Жуковського, професор кафедри політології

       


       кандидат історичних наук, доцент

       Колісник Костянтин Едуардович,

       Українська державна академія залізничного

       транспорту, доцент кафедри історії та

       українознавства



Провідна установа:        Донецький національний університет,

       кафедра історії України, Міністерство освіти і науки

       України, м. Донецьк




Захист відбудеться 11 червня 2004 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.10 Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. IV-65



З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна




Автореферат розісланий 11 травня 2004 р.





Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради        Є.П.Пугач





ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ


Актуальність теми дослідження. Духовне відродження української нації можливе лише на базі глибоких змін у всіх сферах буття у свідомості, культурі, економіці тощо. Саме тому проблему відродження національної самосвідомості нинішніх поколінь українців і формування цієї свідомості у майбутніх можна назвати і морально-етичною, і психолого-педагогічною, і суспільно-політичною. Ось чому сьогодні особливої актуальності набуває проблема формування історичної самосвідомості українського народу.

Вагомий внесок у процес формування самосвідомості українського народу зробила масова національно-культурницька громадська організація “Просвіта”.   Просвітяни завжди опікувалися духовним надбанням нації, були провідниками ідей Української державності, віковічних цінностей народу, доклали неабияких зусиль для того, щоб Україна стала незалежною, демократичною державою. Тому особливої актуальності набуває вивчення діяльності “Просвіти”.

Актуальність дослідження обумовлена також потребою розкриття історичної правди про діяльність “Просвіти”, зокрема на Лівобережній Україні, про форми і методи впливу товариства на пробудження й активізацію національної свідомості українського народу, про конкретний внесок активістів “Просвіти” у процес національного відродження.

Культурно-духовне відродження неможливе без утвердження національної системи виховання. Кожній нації необхідно зберегти духовну єдність поколінь, наступність культури. Формування людини-громадянина з високою національною гідністю, національним характером, складом мислення можна забезпечити тільки через систему національного виховання. Національний тип особистості виростає на ідеях національної філософії, народних ідеалах і традиціях, звичаях і обрядах, тобто на культурно-історичному досвіді, здобутках народу багатьох епох, його морально-етичних цінностях. Знання шляхів і методів упровадження та збереження української культури в різні історичні періоди діяльності товариства "Просвіта" буде важливим фактором реалізації політики національно-культурного відродження України. Тому дослідження вибраної проблеми авторка дисертації розглядає як теоретичне забезпечення процесу активізації соціально-творчої енергії українського народу, її спрямування в державницьке та культуротворче русло.

Звязок роботи з науковими програмами, темами. Дослідження проводилося у межах плану науково-дослідницької роботи кафедри історії державності України Національного університету внутрішніх справ МВС України (м. Харків).

Обєктом дослідження є історія діяльності товариств “Просвіта” на Лівобережній Україні в ХХ ст.

Предметом даного дослідження є розкриття основних форм та методів громадсько-політичної роботи “Просвіти” в різні періоди своєї діяльності.

Мета дисертаційного дослідження визначена з урахуванням актуальності обраної теми та рівня її наукової розробки і полягає у дослідженні діяльності товариства "Просвіта" на Лівобережній Україні впродовж усього ХХ століття.

Досягнення даної мети потребує вирішення таких дослідницьких завдань:

  • проаналізувати форми і методи діяльності товариства в різні періоди його функціонування;
  • узагальнити досвід "Просвіт" як однієї з ефективних форм залучення широких верств населення до участі в процесі національного відродження України на початку ХХ ст.;
  • виявити причини, що призвели до занепаду та згортання культурно-просвітницької діяльності товариства "Просвіта", їх закриття в радянський період;
  • прослідкувати долю колишніх активних діячів “Просвіти” в умовах тоталітарного режиму та репресій 30-х років ХХ ст.;
  • дослідити особливості діяльності товариств "Просвіта" в роки Другої світової війни на території Лівобережної України;
  • розкрити роль товариства "Просвіта" на Лівобережжі в умовах розбудови незалежної Української держави та виявити його досягнення та недоліки.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1906 - 2000-рр., тобто ХХ ст. Перша хронологічна дата відповідає року заснування культурно-освітніх товариств на Лівобережній Україні. Остання 2000-й рік завершує ХХ ст.

Територіальні рамки роботи обмежуються територією Лівобережної України (Чернігівської, Полтавської і Харківської губерній), що на початку ХХ ст. у складі Наддніпрянщини належала Російській імперії. Згодом у радянські часи відбувалися неодноразові адміністративно-територіальні зміни на Лівобережжі. Нині це Харківська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, частково Черкаська і Київська область. Населення цих територій зазнало значної шкоди від русифікації, тому тут особливо важкими були умови для розгортання діяльності культурно-освітніх товариств. Незважаючи на значний опір чиновників та міщанства, які більшою мірою, ніж в інших регіонах країни були зрусифіковані, саме на Лівобережній Україні збереглися давні традиції козацької автономії, і на початку ХХ століття міста стали центрами просвітянського руху.

Методологічною основою дослідження є принципи історизму, системності, обєктивності та логічності. Під час написання дисертації використовувалися проблемно-хронологічний, статистичний, описовий та порівняльно-історичний методи. Комплексне застосування різних способів дослідження забезпечило можливість оптимально використати опубліковані джерела, архівні матеріали, спогади та інші.

Наукова новизна дисертації полягає у тому, що в ній:

  • вперше зроблено спробу комплексно дослідити діяльність товариства "Просвіта" на Лівобережній Україні протягом всього періоду його існування від часу заснування до 2000 року; розкрито основні форми і методи впливу товариства на пробудження й активізацію національної свідомості українського народу;
  • проаналізовано особливості діяльності культурно-освітнього товариства на Лівобережжі в різні історичні періоди;
  • досліджено місце і роль конкретних діячів (М.Коцюбинського, Д.Багалія та інших) у діяльності товариства "Просвіта";
  • встановлено, що у дореволюційний період на Лівобережній Україні “Просвіта” існувала лише в Чернігові. В Харкові місцеві українці добилися права заснувати культурно-просвітнє товариство ім. Г.Квітки-Основяненка, яке фактично виконувало функції “Просвіти”. В Полтавській губернії функції „Просвіти” виконувала кооперація;
  • доказано, що у період національно-демократичної революції на Лівобережній Україні „Просвіта” піднялася на вищий ступінь розвитку як своєю організаційною структурою створено спілку товариства, так і формами її діяльності за її активної участі були відкриті школи, гімназії, курси тощо;
  • доведено, що знищення товариства стало руйнацією однієї з духовних засад українства. Подальша історична доля показала, як це згубно відзначилося на процесах збереження національної самобутності, мови, традицій та менталітету українського народу;
  • досліджено, що у роки Великої Вітчизняної війни на Лівобережжі найдіяльнішим було товариство “Просвіта” у Харкові (1942-1943);
  • встановлено, що однією з причин відродження діяльності товариств “Просвіта” в регіоні на сучасному етапі є недостатня увага держави до розвитку української мови, освіти, піднесення національної свідомості.

Практичне значення дисертації полягає у можливості використання даного матеріалу для написання узагальнюючих праць з історії національно-культурного руху в Україні, для розгортання подальших досліджень діяльності товариства "Просвіта" в інших регіонах нашої держави, а також при читанні лекційних та спеціальних курсів з вітчизняної історії та культурології. Узагальнення та висновки до кожного з розділів можна використати в діяльності відродженого в 1991 році Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка, що дозволить активізувати національно-культурний процес у сучасній Українській державі, покращити форми і методи зростання національної самосвідомості українського народу.

Апробація дослідження. Основні висновки та положення дисертації обговорювалися на засіданнях і науково-теоретичних семінарах кафедри історичних та соціально-політичних дисциплін Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва, кафедри історії державності України Національного університету внутрішніх справ, доповідалися на наукових конференціях аграрного університету та Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна в 2001 2002 роках. За результатами досліджен