Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Джадидистська реформа просвіти кримських татар (межа XIX - XX ст.) 2000 года.
Источник: Автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.02 / В.Ю. Ганкевич; Ін-т сходознавства ім. А.Кримського НАН України. — К., 2000. — 35 с. — укp.
Аннотация: Розглянуто питання виникнення і розвитку джадидистської реформи просвіти кримських татар у системі народної освіти та преси. Розроблено нову концепцію формування джадидизму серед кримських татар, його розповсюдження за межами Криму. Встановлено витоки освітянського джадидизму в Таврійській губернії з етноконфесійної та колоніальної систем освіти. Реконструйовано структуру, яку створювали новометодники в національній освіті: джадидистське мектебе-мектебе-руштіє-реформоване медресе. Проаналізовано основні положення мектебе-руштіє-реформоване медресе, а також основні положення джадидизму, напрямки його впровадження в суспільства тюркських народів. Висвітлено всі важливі етапи створення та розвитку кримськотатарського друку, який кілька десятиліть був єдиним серед тюркомовних народів Росії. Досліджено типи поліграфічної продукції, їх вплив на просвітянський процес кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Текст работы:

ІНСТИТУТ СХОДОЗНАВСТВА ім. А. Ю. КРИМСЬКОГО

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ





ГАНКЕВИЧ Віктор Юрійович


УДК 930.9 :371.97 (Р 477.22) (= 947.22)



ДЖАДИДИСТСЬКА РЕФОРМА ПРОСВІТИ КРИМСЬКИХ ТАТАР

(межа ХІХ ХХ ст.)



07.00.02. Всесвітня історія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора історичних наук







Київ 2000



Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі історії України та допоміжних історичних дисциплін Таврійського національного університету ім. В. Вернадського.


Офіційні опоненти:

член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор

НАУЛКО Всеволод Іванович,

завідувач відділу памяток духовної культури Інституту української

археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського;


доктор історичних наук, доцент

РУБЕЛЬ Вадим Анатолійович

доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків

Київського національного університету ім. Т.Шевченка;


доктор мистецтвознавства, професор

ЧЕРВОННАЯ Світлана Михайлівна,

старший науковий співробітник Центру дослідження міжетнічних

відносин Інституту етнології та антропології ім. М.М.Миклухо-Маклая Російської академії наук.


Провідна установа Харківський національний університет ім. В. Каразіна


Захист відбудеться _20_ _вересня   2000 р. о _12_ годині

на засіданні вченої ради Д 26.174.01. Інституту сходознавства ім. А. Кримського Національної Академії наук України за адресою: 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 4.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту сходознавства ім. А. Кримського Національної Академії наук України, (м. Київ, вул. М. Грушевського, 4).


Автореферат розісланий   _15___серпня___2000 року



Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради  

кандидат історичних наук                                                           Бубенок О.Б.



Загальна характеристика роботи Загальновизнано, що просвіта є найбільш важливою часткою культури будь-якого народу. Це поняття наповнене високодуховним змістом, гуманістичними принципами, рухом до прогресу. Ті моменти минулого будь-якого народу, що повязані з просвітою, завжди заслуговують уважного й прискіпливого вивчення.

Ми обрали цю тематику для дисертаційного дослідження, бо джадидизм як унікальне явище цивілізації є найбільш яскравим сюжетом в історії просвіти кримських татар. Вона мала неабиякий вплив на соціально-політичний та духовно-культурний розвиток майже всіх тюркомовних народів Російської імперії. Ці думки й зумовили актуальність обраної нами теми дисертації.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами, по-перше, здійснюється в напрямку Міністерства освіти України: Етнокультурні проблеми народів Криму (шифр за Таврійським національним університетом ім. В. І. Вернадського (ТНУВ) (в минулому Сімферопольський державний університет) 169/97); по-друге, ця тема відповідає Координаційному плану МОУ Історія етнонаціональних процесів в Україні (5 код напрямку; 4 рівень; реєстраційний номер програми 0504МВ/97).

Робота відповідає планам Науково-дослідної лабораторії з вивчення етнічної історії Криму при ТНУВ. Дисертація має звязок з науковою темою роботи кафедри історії України та допоміжних історичних дисциплін і кафедри українознавства ТНУВ Народна освіта етнічних груп Криму ХІХ ХХ ст..

Автор має намір здійснити системний аналіз, зясувати роль і значення просвітянських структур для розвитку культури й суспільного життя кримських татар в ХІХ ХХ ст. Тому метою і завданням дослідження є спроба створити комплексну, цілісну, а головне наукову картину в питанні виникнення та розвитку джадидистських реформ у Криму. У цьому контексті в нашій роботі розвязується низка завдань: розглянути основні етапи формування системи народної освіти кримськотатарського народу; реконструювати історію створення національних видавництв; проаналізувати ряд пропозицій державних і громадських організацій, спрямованих на перетворення конфесійних навчальних закладів мусульман Криму в національно-світські; висвітлити діяльність національних просвітителів, їхні дії стосовно створення й розвитку друкарської справи кримських татар; зясувати відносини між державними структурами та народними школами, тими, що існували раніше, й тими, що тільки відкривались, та національними видавництвами; проаналізувати діяльність всіх елементів структури навчальних закладів та видавництв кримських татар. Виходячи з вивчення, синтезу й аналізу історичного минулого, ми намагалися накреслити можливі шляхи відродження кримськотатарської національної освіти, системи навчальних закладів, у тому числі й конфесійних; виникнення та розвитку друкованого слова мусульман Таврійської губернії.

Обєктом дослідження є загально-культурні, соціальні та просвітянські процеси в кримськотатарському суспільстві, які найбільш яскраво проявились в кінці ХІХ на початку ХХ ст.

Предметом дослідження є комплекс джадидистських реформ у галузі просвіти: докорінна перебудова стуктури народної освіти, створення та розвиток національного друку.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дослідженні здійснено першу спробу у вітчизняній науці комплексно вивчити маловідому тему, присвячену прогресивній джадидистській реформі просвіти кримськотатарського народу, його генези.

В дисертації було остаточно впорядковано загальну програму та перспективні напрямки розвитку джадидистського руху. Зясовано теорію і зміст просвітянських ідей кримських татар, їх вплив на культуру й освіту, насамперед, тюркомовних народів. Окреслено географічний ареал розповсюдження джадидизму.

Саме в кінці ХІХ на початку ХХ ст. просвіта мусульман Таврійської губернії переживала період реформування. Тоді ж продовжували існувати та отримали розвиток й інші форми навчальних закладів, серед яких були національно-конфесійні, російські колоніальні, джадидистські. В цьому контексті найглибше вивчено історичну ситуацію, яка склалась в національній просвіті кримських татар; вперше дано обєктивну та виважену оцінку діяльності просвітянських структур, що опікувались їхніми освітянськими проблемами.

В дисертації обєктивно розкрито причини й наслідки виникнення, розвитку та деградації етно-конфесійної, державно-колоніальної, громадської себто систем народної освіти кримських татар, що передували новометодним реформам. Остаточно доведено, що метою етно-конфесійної системи освіти було релігійне, метою російської колоніальної системи світсько-громадянське виховання кримських мусульман. Але саме ці системи стали витоками, що привели до усвідомлення необхідності радикальних просвітянських реформ. Одночасно багато з окремих принципів цих систем стали взірцем для творчого переосмислення, перебудови та активного впровадження реформ в галузі просвіти кримських татар.

Вперше показано роль громадських організацій і державних структур, які реально впливали на ці процеси. Звернено увагу на низку забутих імен національних педагогів, видавців, редакторів, поетів і письменників, дано оцінку їхнього внеску в народну просвіту розвиток національної освіти.

Систематизовано типи навчальних закладів, що використовувалися кримськими татарами на той час, та побудовано чітку ланку джадидистської системи народної освіти: (джадидистські мектебе мектебе-руштіє реформоване медресе). Проаналізовано якість викладацьких кадрів, навчальних програм, методики викладання, підручників, посібників тощо. В дисертації доведено, що джадидизм у Криму мав свої регіональні особливості, він стояв на засадах еволюційного розвитку, соціальної стабільності та внутрішньоконфесійної злагоди, що було не типовим явищем для інших регіонів розповсюдження нового методу. Остаточно доведено, що головною метою джадидистів стало створення повного циклу навчання (початкова, середня та вища школа), що базувалося б на засадах наукового прогресу, етнічності, світськості, етичних та естетичних принципах оновленої мусульманської духовності.

Вперше подано обєктивну історію виникнення та розвитку кримськотатарського приватного та громадського друку. Показано, в яких умовах розвивалось оригінальне в тюркському світі явище видавниче підприємство родини Гаспринських. На історичних прикладах остаточно доведено, що перший кримськотатарський часопис, який довгий час був єдиною тюркомовною газетою в Російській імперії, мав величезний вплив на шляхи розвитку просвітянських процесів та взагалі на докорінне реформування всього життя мусульманських народів країни того часу. На прикладі видавництва І. Бораганського вперше підтверджено інтернаціональну сутність кримськотатарського просвітянства взагалі. Обєктивно висвітлено вдалі й невдалі спроби створення національного культурно-просвітянського та суспільно-політичного друку на початку ХХ ст., його розвиток.

Отже, в дисертації була виведена чи, принаймні, суттєво вдосконалена умовна програма джадидистського руху. Вперше синтезовано розпорошені факти про розповсюдження нового методу в регіонах за межами Криму; проаналізовано історичні умови та причини виникнення розгалуженої системи кримськотатарської просвіти, що існувала напередодні та в ході реалізації джадидистської просвітянської реформи; стверджується, що джадидистами створювалися принципово нова струкрура кримськотатарської народної освіти та органи національного друку; зясовано, що видавництва створювались, насамперед, для розповсюдження просвітянських, світських та взагалі позитивних, загальнолюдських ідей. Остаточно доведено, що джадидистський рух і особливо його просвітницький напрямок є прогресивним явищем, який суттєво вплинув на подальший розвиток тюркомовних націй.

Практичне значення одержаних результатів: Вперше введено до наукового обороту архівні документи, виявлено маловідомі матеріали та літературу, що можуть сприяти подальшому дослідженню, повязані з просвітою окремих, насамперед, тюркомовних етнічних груп, та й окремих її аспектів. Опрацьована методика досліджень подібних напрямків. Наукова інтерпретація та висновки можуть бути використані при підготовці узагальнюючих наукових робіт з історії просвіти. Матеріали дисертації безпосередньо використовуються у лекціях спецкурсу Просвіта кримських татар ХІХ ХХ ст. за програмою й робочим планом кафедри історії України та допоміжних історичних дисциплін ТНУВ. На педагогічному факультеті Кримського індустріально-педагогічного інституту читається спецкурс Джадидистська реформа народної освіти в кримськотатарському суспільстві. Крім того, факти й висновки дисертації активно використовуються на відкритих лекціях цього вузу та семінарах, організованих Кримськотатарською республіканською бібліотекою ім. І. Гаспринського і асоціацією кримськотатарських працівників освіти Мааріфчі.

Особистий внесок дисертанта є переважним.