Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Давньоруське Пониззя середини XII - середини XIII ст.: соціально-економічний, військово-політичний і культурно-духовний аспекти 2005 года.
Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.Л. Баженов; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2005. — 20 с. — укp.
Аннотация: Досліджено життєдіяльність населення Пониззя в економічному, соціальному, військово-політичному та культурно-духовному аспектах. Висвітлено етапи формування території Пониззя, побут та етнічний склад його населення і демографічні процеси. З використанням широкої джерельної бази проаналізовано боротьбу Галицького й інших князівств за володіння Пониззям, протистояння за владу між князями та боярством. Розглянуто народні рухи, особливості містобудування, християнізації краю, а також роль і значення Пониззя в історії Південно-Західної Русі - України, і, зокрема Галицького, а згодом об'єднаного Галицько-Волинського князівств та причини зникнення даного адміністративно-територіального регіону з карти України у другій половині XIII ст.

Текст работы:

Чернівецький національний університет

ім. Юрія Федьковича







Баженов Олександр Львович







УДК 94(477.43/.44-477.85) „11-12”







Давньоруське Пониззя середини ХІІ середини ХІІІ ст.: соціально-економічний, військово-політичний і культурно-духовний аспекти






07.00.01. Історія України







Автореферат дисертації на здобуття

наукового ступеня кандидата історичних наук








Чернівці 2005



Дисертацією

є рукопис



Робота виконана на кафедрі історії народів Росії та спеціальних історичних дисциплін Камянець-Подільського державного університету



Науковий керівник: доктор історичних наук, професор, академік  АНВШ України

                       Винокур Іон Срулевич,

                       Камянець-Подільський державний університет, завідувач

                       кафедри історії народів Росії та спеціальних історичних

                       дисциплін



Офіційні опоненти:        доктор історичних наук, професор

                       Юрій Михайло Федорович,

                       Чернівецький торговельно-економічний університет

                        Київського національного торговельно-економічного

                       університету, завідувач кафедри соціально-економічних наук

                       кандидат історичних наук, доцент,

                       Прищепа Богдан Анатолійович,

                       Рівненський гуманітарний університет, кафедра

                        всесвітньої історії

    



  Провідна установа:   Інститут історії України НАН України, відділ середньовічної історії (м. Київ)





Захист відбудеться 04.03. 2005 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.06 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Кафедральна, 2, корп. 14, ауд. 18)





З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Лесі України, 23)





Автореферат розісланий 03.02.2005 року





Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                          Т.Я. Лупул

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За роки незалежності України у вітчизняній історичній науці відбувся процес переосмислення періоду Київської Русі як одного з початкових етапів становлення національної держави. Тим не менше, на порозі ХХІ ст. й досі не зясованими в історіографії залишаються проблеми дослідження окремих регіонів княжої доби, в даному випадку відсутня узагальнена історія в межах Середнього Подністровя України адміністративно-територіального обєднання Пониззя ХІІ-ХІІІ ст., яке, перебуваючи у складі Галицького, а згодом Галицько-Волинського князівств, мало особливий статус і свою столицю Бакоту.

Наддністрянське Пониззя було регіоном України, який остаточно сформувався в середині ХІІ-ХІІІ ст. і ввійшов до складу Галицько-Волинської держави, а з ХІV ст. зник з історичних карт. Проте існування впродовж кількох століть історичного Пониззя залишилося на сторінках давніх літописів і хронік, у народній памяті й, зрештою, в науковій літературі. Тому на порозі ХХІ ст. виникла обєктивна потреба відтворити узагальнену повнокровну історію літописного Пониззя, щоб воно зайняло належне місце в історії України. Саме в цьому ми вбачаємо актуальність й призначення дисертаційного дослідження.

Проблема історії Пониззя постала в історіографії ще у ХІХ ст., але до початку ХХІ ст. вона досліджувалася фрагментарно, в основному розрізнено істориками та археологами й практично розчинилася в понятті “Середнє Подністровя ІХ ХІІІ ст.” або здебільшого була розчленована в історії таких великих історико-етнографічних регіонів України по лівий і правий береги Дністра, як Поділля, Буковина і Галичина. В цьому контексті з теоретичної і науково-практичної точки зору актуальність дисертаційного дослідження зумовлена нагальною потребою здійснити історичне вивчення Середнього Подністровя, подолати усталений стереотип в історіографії на Пониззя, відновити історичну справедливість щодо його існування та ролі в житті Південно-Західної Русі.

Актуальність дисертації зумовлена як науково-пізнавальними, так і практичними чинниками. Безперечно, створення узагальнюючого дослідження про давньоукраїнське Пониззя заповнить одну з так званих “білих плям” у знаннях про Україну-Русь, зробить її історію багатшою, достовірнішою, обєктивнішою і цікавішою як для української історичної науки, так і для сучасного суспільства загалом. З іншого боку, вивчення історії Пониззя середини ХІІ середини ХІІІ ст. має стратегічне значення. Його дослідження незаперечно засвідчує етнічну спільність, спадкоємність в еволюції традицій економічного, суспільного, політичного життя, у формуванні культурної і духовної спадщини й, зрештою, національного менталітету українського народу впродовж останньої тисячі років, правонаступником і продовжувачем яких є нинішня суверенна Україна.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження є складовою науково-дослідної роботи кафедри історії України і кафедри історії народів Росії та спеціальних історичних дисциплін Камянець-Подільського державного університету, Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при цьому ж закладі та цільової наукової програми Інституту історії України НАН України “Україна в добу Київської Русі”.

Мета і завдання дослідження - на основі обєктивного аналізу письмових (літописних), додаткових археологічних джерел, узагальнення здобутків історіографії всебічно охарактеризувати і висвітлити соціально-економічні, військово-політичні і культурно-духовні процеси давньоруського Пониззя середини ХІІ середини ХІІІ ст.

Для досягнення цієї мети визначені такі завдання:

1. проаналізувати джерела вивчення історії Пониззя;

2. зясувати процес заселення регіону та його етнічний склад;

3. охарактеризувати етапи історичного розвитку Пониззя;

4. вивчити характер і структуру сільськогосподарського,  ремісничого    

    виробництва, внутрішньої і зовнішньої торгівлі;

5. подати зріз суспільних відносин;

6. відтворити військово-політичне становище Пониззя в системі

    Галицького та Галицько-Волинського князівств;

7. узагальнити розвиток культури на Пониззі

Обєктом дослідження є Середнє Подністровя давньоруської доби, на якому розташувалося Пониззя в складі Галицького і обєднаного Галицько-Волинського  князівств середини ХІІ ХІІІ ст.

Предметом дослідження виступає зясування історичних процесів етногенезу, економічного, соціального, військово-політичного, культурного і духовного розвитку Пониззя ХІІ-ХІІІ ст.

Методологічними засадами, якими користувався автор у процесі дослідження означеної теми, послужили принципи історизму та обєктивності з врахуванням конкретно-історичних чинників, які зумовили існування в ХІІ-ХІІІ ст. регіону Пониззя.

Методи дослідження. У процесі роботи використовувалися загальнонаукові і конкретно-історичні методи: аналізу і синтезу (при вивченні джерел і літератури), порівняльно-історичний, статистичний (для аналізу різних за характером і значенням кількісних показників), аналітико-синтетичний, проблемно-хронологічний (для викладу історичного матеріалу), історико-топографічний (для зясування розташування і принципів побудови оборонного комплексу Пониззя).

Хронологічні межі дослідження обумовлені  тематичною спрямованістю і охоплюють середину ХІІ середину ХІІІ столітть з проекцією на ІХ-ХІ ст., коли територія Середнього Подністровя заселялася тиверцями, уличами  й завершуються існуванням власне літописного Пониззя до середини ХІІІ ст., коли після монгольського завоювання краю поступово в Галицько-Волинській державі зникає поняття “Пониззя”, яке трансформується в означення “Поділля”. Дані хронологічні рамки дають можливість на досить тривалому відрізку часу існування княжої доби найбільш повно і динамічно простежити формування, становлення і основні етапи розвитку історичної землі Пониззя.

Територіальні рамки дослідження. В класичному розумінні серцевиною Пониззя, якому присвячена дисертаційна робота, є басейн Середнього Подністровя, як південно-східна окраїна Галицько-Волинської держави. Північно-східний кордон Пониззя проходив по верхівям приток лівобережжя Дністра Серету, Збруча, Жванчика, Смотрича, Мукші, Тернави, Студениці, Ушиці і Калюса й межував у ХІІ-ХІІІ ст. з Болохівським князівством. Північно-західний кордон визначався верхівями ріки Прут й межував з Галицьким князівством. Південно-західний кордон Пониззя окреслив лівий бере