Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Давнє чинбарство на території України за археологічними даними 2002 года.
Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / В.М. Войнаровський; НАН України. Ін-т археології. — К., 2002. — 22 с. — укp.
Аннотация: Вперше створено ряд археологічних ознак шкіровиробництва, насамперед стаціонарних, зроблено спробу комплексного багатоспекторного дослідження усіх його сторін, що дозволило інтерпретувати як шкірвиробничі десятки досліджених об'єктів і комплексів пізньоримського часу, зокрема, на території Північної Буковини, визначити чинбарство як спеціалізовану галузь виробництва та вагому статтю експорту до античних міст і центрів. Обговорено традиційність чинбарства як важливої галузі виробництва в краї.

Текст работы:

Національна академія наук України


Інститут  археології




Войнаровський Віктор Миколайович




УДК  903/90414 (477)





Давнє чинбарство

на території України

за археологічними даними


07.00.04 Історичні науки, археологія




АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук




Київ-2002


Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі археології Інституту українознавства

ім. І.Крипякевича НАН України

Науковий керівник                          доктор історичних наук, професор

                                                            Баран Володимир Данилович,                                      Інститут археології НАН України,

                                                              завідувач відділом словянської археології

Офіційні опоненти:                            доктор історичних наук, професор

                                                             Винокур Іон Срулевич,                 

                                                             Камянець-Подільський державний

                                                             педагогічний університет, завідувач               кафедрою історії Східної Європи і археології, Міністерство освіти та науки України

                                                            кандидат історичних наук

                                                            Михайлина Любомир Павлович,                                    

                                                                      Чернівецький національний університет                                                                                               ім. Ю.Федьковича, кафедра етнології,              

                                                            античності та середньовіччя, доцент

Провідна установа                           Київський Національний університет

                                                             ім. Тараса Шевченка, кафедра археології

                                                             та музеєзнавства, Міністерство освіти та

                                                             науки України                                                       

Захист відбудеться  “21” травня 2002 р.  о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.234.01 для захисту докторських дисертацій при Інституті археології Національної академії наук України за адресою: 04210, Україна, м.Київ-210, проспект Героїв Сталінграду, 12.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Інституту археології НАН України.

Автореферат розісланий  “4” квітня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                   В.О.Петрашенко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Одним із важливих завдань української історичної науки є дослідження проблем економіки стародавніх суспільств, організації та спеціалізації виробництв. Висвітлення за допомогою археологічних засобів розвитку стародавніх виробництв є найбільш обєктивним: виробничий процес підлягає чітким і обовязковим технологічним вимогам, які у значній мірі виявляються й реконструюються методами сучасного аналізу стародавніх виробів, у т.ч. й методами практич­ного моделювання технологічного процесу, та співставлення їх з добре засвідченими етнографічними паралелями.

Менш достовірною є інформація, отримана при дослідженні виробництв, базою яких є органічна сировина, у т.ч. дані про стародавнє шкірвиробництво. Через відсутність кінцевого продукту шкіри археологи часто песимістично оцінюють рівень розвитку чинбарства в різні періоди стародавньої історії. Водночас, технологія виробництва шкіри включає використання багатьох стаціонарних засобів ям-чанів, теплопристроїв, робочих площадок, які хоч і фіксуються археологічно, але інтерпретуються як засоби господарські, житлові, допоміжні, а не чинбарські. До того ж, в технологічний процес і дослідження не включаються допоміжні засоби шкіробробки: обєкти по виробництву вугілля, дьогтю, золи, поташу, вапнякові карєри, місця збагачення вапняку та його гашення, подрібнення кори тощо. Аналіз шкірвиробництва на сьогодні проводиться майже виключно на речових матеріалах з розкопок чи результатах хімії окремих збережених шкіряних речей. Критерії для вичленення ряду стаціонарних артефактів шкірвиробництва вироблені недостатньо. Неврахування багатьох ознак чинбарства приводить до недооцінки шкірвиробнцтва в системі економіки стародавніх суспільств, особливо враховуючи важливу роль і поширення шкіри та виробів з неї в усіх сферах життя і діяльності стародавнього населення.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась  як складова частина комплексної планової теми відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крипякевича НАН України “Давнє населення заходу України: екологія, історія, культура”,  № держреєстрації 0101V006594.

Обєктом дослідження є археологічні памятки України від камяної доби до пізнього середньовіччя. Предмет дослідження артефакти виробництва шкіри: стаціонарні обєкти основні та допоміжні (осередки, комплекси), та рухомі (складники, інструментарій і пристосування, продукт виробництва,  відходи). Основне місце в роботі займають памятки пізньоримського часу ІІІ-IV ст.н.е. (черняхівська культура), дається короткий огляд і аналіз артефактів шкірвиробництва від доби палеоліту до раннього заліза.

Мета і завдання роботи. Головною метою роботи є дослідження, систематизація, інтерпретація та реконструкція технології стародавнього шкірвиробництва, визначення його місця і ролі в економіці первісних і ранньо­класових  суспільств, удосконалення та розробка нової методики. Автор ставить перед собою такі основні завдання:

  • ввести в науковий обіг нові матеріали із стародавніх чинбарських осередків (Добринівці-І, “Перун”), реконструювати технологічний ланцюжок стародавньої шкіробробки, провести палеоекономічний аналіз виробничих комплексів;
  • вичленити ознаки обробки шкіри на первісних памятках України, створити ряд археологічних ознак виробництва шкіри;
  • визначити ступінь спеціалізації шкірвиробництва на різних етапах історичного розвитку, причини його переходу з одного рівня на інший;
  • вичленити за археологічними матеріалами історичні, політичні  й економічні умови існування в стародавніх суспільствах спеціалізованого шкірвиробництва, елементи виробничих відносин, власності, затрат робочої сили, характер збуту продукту;
  • упорядкувати науково-теоретичний та термінологічно-ідентифікаці