Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Галицьке військо і визвольні змагання на території Правобережної України (липень 1919 - травень 1920 рр.) 2004 года.
Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / С.В. Олійник; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2004. — 20 с. — укp.
Аннотация: Досліджено участь галицького війська у визвольних змаганнях на території Правобережної України (липень 1919 - травень 1920 рр.), а також його вимушене підпорядкування антиукраїнським силам. На підставі узагальнення літературних джерел визначено бойовий шлях галицького війська, а також його внесок у підтримку боротьби за українську державність. Розглянуто питання побуту, матеріально-технічного забезпечення і відносин між вояками та місцевим населенням. Проаналізовано причини припинення функціонування та ліквідації даної військової структури.

Текст работы:

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА









ОЛІЙНИК  Сергій  Васильович



УДК 94(477.4) “1919-1920”






ГАЛИЦЬКЕ ВІЙСЬКО І ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ (ЛИПЕНЬ 1919 ТРАВЕНЬ 1920 рр.)


Спеціальність 07.00.01 Історія України






АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук


                                    


                                          










Чернівці - 2004



Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі історії України Камянець-Подільського державного університету


Науковий керівник:        кандидат історичних наук, професор
             Завальнюк Олександр Михайлович,
             Камянець-Подільський державний університет, ректор.


Офіційні опоненти:         доктор історичних наук, професор
Брицький Петро Павлович,
Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича,
професор кафедри історії України;


кандидат історичних наук, доцент

Лазарович Микола Васильович,

Тернопільська академія народного господарства,

доцент кафедри українознавства.


Провідна установа:        Інститут історії України НАН України,
             відділ історії української революції


Захист відбудеться “__27__” ____лютого________ 2004 року о “10” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.03 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Ка­федральна, 2, корп.14, ауд.18)

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23).


Автореферат розісланий “_26___” _січня______ 2004  р.




Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради        Н.Ю.Ротар

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У багатовіковій історії українського народу чимало цікавого й повчального. Одна з найпритягальніших для суспільної думки та дослідників-аналітиків її сторінок період української революції початку ХХ с. Не дивно, що саме ця подія впродовж багатьох десятиліть перебуває в центрі наукових і політичних суперечок, породивши таку кількість публікацій, якої немає з жодної (хіба що доба Богдана Хмель­ниць­кого) іншої проблеми української історії.

Історія української національно-демократичної революції 1917-1920 рр. викликає нині підвищений науковий та громадський інтерес. У досвіді державотворення минулого черпають ідеї і оптимізм керівники, різні державні структури сучасної України.

Історична наука України обходила мовчанкою ряд важливих проблем національно-визвольної боротьби українського народу, спрямованої на створення незалежної національної держави. Відновлення державного суверенітету України дало могутній поштовх обєктивним історичним дослідженням, викликало жваве зацікавлення історією українських визвольних змагань 1917-1921 рр. за здобуття своєї незалежності, зміст і характер яких офіційна радянська історіографія грубо перекручувала. Такий стан речей вимагає переосмислення та вивчення багатьох важливих моментів цього процесу, зокрема ставлення галицького війська (ГА, згодом УГА та ЧУГА) до українського державотворення на теренах Правобережжя (липень 1919-травень 1920 рр.). Глибока та всебічна розробка даної проблеми дасть можливість відтворити одну із суттєвих ланок загаль­ної картини доби визвольних змагань, яка протягом багатьох десятиліть піддавалась фальсифікації.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно із науковим напрямком відділу україн­ської революції Інституту історії України НАН України “Загальні закономірності та регіональні особливості української революції”.

Метою дисертації є висвітлення участі галицького війська у визвольних змаганнях в Україні на теренах Правобережжя та вимушене підпорядкування його антиукраїнським силам. У ході реалізації поставленої мети сформульовано такі завдання:

зясувати причини передислокації збройних сил ЗОУНР на територію Правобережної України;

простежити бойовий шлях галицького війська на Правобережжі;

зясувати умови побутового і матеріально-технічного забезпечення армії;

дослідити відносини між галицькими вояками і місцевим населенням;

висвітлити основні моменти підпорядкування збройного формування денікінцям і більшовикам;

проаналізувати причини припинення існування війська.

Обєктом дослідження є історія національних збройних формувань України.

Предметом дисертації виступає ставлення галицького війська до визвольних змагань у липні 1919-травні 1920 рр. на території Правобереж­ної України.

Хронологічні межі дослідження охоплюють два важливі рубежі: 1) середина липня 1919 р., коли галицьке військо змушене було перейти р. Збруч і опинилось на території Правобережної України, 2) травень 1920 р. час розформування війська в умовах радянсько-польської війни. За ці рамки виходять відомості про виникнення цього військового формування, а також діяльність його решток після ліквідації галицького війська.

Методологічні засади складають основоположні принципи історичної науки: науковість, історизм, обєктивність. У процесі роботи автор застосовував порівняльно-історичний, системний, узагальнюючий, аналітико-синтетичний, статистичний методи дослідження. Використання подібного інструментарію сприяло глибшому розкриттю існуючої наукової проблеми, новому трактуванню раніше ігнорованих й маловивчених важливих питань нашого минулого.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна роботи полягає, в першу чергу, в постановці тематики дослідження, яка до цього часу не була обєктом спеціального вивчення і висвітлення, у введенні в обіг цілої низки раніше невідомих документів й матеріалів, які дають мож­ливість простежити багатогранність наддніпрянського періоду історії галицького війська. Це перше комплексне дослідження його функціонування та бойової діяльності на території Правобережної України.

Практичне значення одержаних результатів бачиться в тому, що поданий і систематизований матеріал може бути використаний при підготовці узагальнюючих праць з історії України, зокрема українського війська. Фак­тичний матеріал, основні положення дисертації можна використати при написанні навчальних посібників, читанні лекцій, спецкурсів, проведенні семінарських і практичних занять у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівня акредитації, в культурно-освітній і краєзнавчій роботі. Вони складають певний інтерес для наукових працівників архівів, музеїв, бібліотек.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації доводились автором на таких конференціях: міжнародна науково-теоретична “Українська Народна Республіка перша в ХХ ст. демократична держава українського народу (до 80-річчя української революції 1917-1920 рр.)” (Ірпінь, 1998), науково-практична “Духовні витоки Поділля: творці історії краю” (Камянець-Подільський, 1994), 7-а Всеукраїнська наукова (Черкаси,1996) та дві регіональних, історико-практичних (Камянець-Подільський, 1995; Дунаївці,1997), а також низці вузівських конференцій.

Публікації. Результати дослідження відбито в журналі “Крає­знав­ст­во”, 12 збірниках наукових праць, 5-х виданнях матеріалів і тез конферен­цій. У співавторстві з Завальнюком О.М. видано історичний нарис “Україн­ська Галицька армія на Поділлі” обсягом 8 др. аркушів. Всього із теми дисертаційного дослідження здійснено 19 публікацій.

Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, пяти розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (38 сторінок, 470 позицій) та додатку. Загаль­ний обсяг дисертації складає 220 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обґрунтовано актуальність, предмет, обєкт дослідження, хронологічні межі, визначено мету, завдання наукову новизну і практичне значення роботи, а також наведено дані про апробацію отриманих результатів та публікації з теми.

Розділ перший “Джерельно-історіографічна база” присвячений харак­теристиці джерел та аналізу літератури з теми дисертації.

Джерельну базу дисертації склали насамперед документи Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України. Зокрема, матеріали фондів 2188. “Начальна команда Галицької армії Західної області Української Народної Республіки (м.Чортків)”, 538. “Камянець-Подільський губернський комісар УНР”; 1429. “Канцелярія Директорії УНР”; 2192. “Диктатор ЗОУНР” та 3305. “Міністерство праці УНР. Департамент загальних справ. Канцелярія”. Автором використано матеріали, які знаходяться в Центральному державному історичному архіві України у Львові (фонди: 309. “Наукове товариство ім. Т.Шевченка”, 581. “Колекція документів про діяльність урядів та армій Української Народної Республіки та ЗУНР”, 749. “На­чальна Інтендантура Галицької армії УНР”) та Держархіві Вінницької області (фонд 1168. “Полевой суд 3-го Галицького корпуса”).

Документальну основу праці також склали опубліковані документи і матеріали. Насамперед “Денник Начальної Команди УГА (1919-1920)” та матеріали, які зявились у видавництві Д.Микитюка (Канада).

Важливим джерелом дослідження проблеми є періодична преса. Дисертантом використано також мемуари, публікації у сучасних вітчизняних часописах, збірки статей, монографії, енциклопедії, довідники та наукові розвідки з теми дослідження.

Історіографію проблеми умовно можна поділити на три групи: 1) праці радянських істориків, 2) роботи зарубіжних дослідників та політичних і військових діячів того часу і 3) українських науковців 90-х рр. ХХ поч. ХХІ ст.

Радянська історіографія майже не згадувала, за окремими винятками, про таке збройне формування, як ГА (Галицька армія). Наукова розробка історії громадянської війни розпочалась у 20-30-х рр. ХХ ст. Видання цього часу переважно в