Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Фармакогностичне дослідження рослин роду бадан 2002 года.
Источник: Автореф. дис... канд. фармац. наук: 15.00.02 / І.О. Кожух; Нац. фармац. ун-т. — Х., 2002. — 19 с.: рис. — укp.
Аннотация: Вперше проведено фармакологічне дослідження листків 8-ми видів рослин роду бадан, родини ломикаменеві. Об'єктами дослідження обрано екстракти з листків і листки рослин роду бадан: Bergenia crassifolia, Bergenia cordifolia, Bergenia ciliata, Bergenia delavayi x media, Bergenia pacifica, Bergenia hymalaica, Bergenia gorbunovii. Встановлено наявність та кількісний склад різних груп біологічно активних речовин: флавоноїдів, дубильних речовин, галоїльних похідних, фенологлікозидів, оксикоричних, карбонових, жирних кислот і амінокислот, вуглеводів, каротиноїдів, хлорофілів, токоферолів, мікроелементів і лектинів. Вперше з бадану товстолистого виділено лектини та визначено їх титр у листках і кореневищі. З листків бадану встановлено структуру 20-ти індивідуальних сполук: 4 аглікони флавоноїдів, 4 моноглікозиди і 2 біозоди флавоноїдів, 3 оксикоричні кислоти, 4 галоїльні похідні, 2 С-глікозиди, один з яких, бергенова кислота, є новою природною сполукою та 1 фенологлікозид. Проведено порівняльне анатомічне дослідження листків 8-ми таксонів роду бадан та представлено нові, раніше не визначені, анатомічні ознаки. На підставі хемосистематичного дослідження вивчено види класифіковано за біохімічними, груповими та парними ознаками у дві групи. Вперше встановлено противірусну активність екстрактів листків бадану товстолистого до вірусу везикулярного стоматиту. Розроблено проекти АНД "Листки бадана товстолистого" та " Сухий ектракт листків бадана товстолистого".

Текст работы:

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ







КОЖУХ ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА


УДК : 615.322:615.281:582.717:577.15./.17







Фармакогностичне дослідження рослин роду бадан






15.00.02- фармацевтична хімія та фармакогнозія









АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук








Харків - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фармакогнозії Національного фармацевтичного університету, Міністерство охорони здоров'я України.


Науковий керівник:        кандидат фармацевтичних наук, доцент

ПОПОВА НАТАЛІЯ ВўЯЧЕСЛАВОВНА

Національний фармацевтичний університет, доцент кафедри фармакогнозії


Офіційні опоненти:                    доктор фармацевтичних наук , професор

СЕРБІН АНАТОЛІЙ  ГАВРИЛОВИЧ,

Національний фармацевтичний університет,

завідувач кафедри медичної ботаніки;


доктор фармацевтичних наук, професор

ДОЛЯ ВІКТОР СЕМЕНОВИЧ

Запорізький державний медичний університет,             завідувач кафедри фармакогнозії


Провідна установа:         Київська медична академія післядипломної освіти                                ім. П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра                                                фармацевтичної хімії та фармакогнозії



Захист відбудеться  24 січня 2003 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).


Автореферат розісланий 20 грудня  2002 року.



       Вчений секретар

спеціалізованої Вченої ради                                                                          Малоштан Л.М.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Створення нових лікарських рослинних препаратів і удосконалення технології виробництва фітопрепаратів є найважливішим напрямком медичної промисловості.

       Для одержання фітохімічних засобів на території країн СНД використовується близько 240 видів лікарської рослинної сировини. Найбільший інтерес представляють джерела фенольних сполук. Однією з рослин, для якої характерний високий вміст фенольних сполук, є бадан товстолистий (Bergenia crassifolia (L.) Fritsch), родини ломикаменеві (Saxifragaceae). Кореневище бадану є офіційним і використовується в медицині як в'яжучий, кровоспинний і протизапальний засіб. При заготівлі сировини у бадана майже цілком видаляються пагони і заготівля кореневищ в промислових масштабах спричиняє знищення його заростей.

Листки бадану залишаються невикористаними для медичної промисловості, хоча за попередніми даними містять значну кількість різних класів фенольних сполук, таких як дубильні речовини і прості феноли. У зв'язку з цим листки бадану товстолистого - перспективна сировина для медичної промисловості. Рід бадан нараховує близько 11 видів, однак хімічний склад, біологічна дія і морфолого-анатомічна будова представників цього роду мало вивчені. У систематиці роду бадан є розходження що до кількості видів даного роду відповідно до одного джерела рід нараховує 4 види, згідно з іншим 12 видів.

Таким чином, дослідження, спрямовані на вивчення біологічно активних речовин листків бадану, розробка методів виділення речовин і контролю якості сировини, хематоксономічні дослідження роду бадан і створення на основі листків бадану засобу з противірусною дією є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету (НФаУ) (номер державної реєстрації №0198U007008) і проблемної комісії Фармація МОЗ України.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є вивчення різних груп біологічно активних речовин (БАР) і розробка технології засобу з противірусною активністю з нової лікарської сировини листків бадану товстолистого.

Для досягнення цієї мети ставили наступні задачі:

· вивчення БАР листків різних видів роду бадан;

· розробка методів виділення й аналізу різних груп біологічно активних речовин;

· встановлення структури виділених сполук;

· розробка методів кількісного аналізу біологічно активних сполук;

· проведення морфолого-анатомічних досліджень листків таксонів роду бадан;

· хемосистематичне вивчення таксонів роду бадан;

· розробка оптимальної технології отримання препарату з противірусною активністю з листків бадану товстолистого;

· визначення біологічної активності екстрактів отриманих з листків бадану.

Об'єктом дослідження стали листки різних видів роду бадан і групи БАР амінокислоти, мікроелементи, лектини, ліпофільні речовини і фенольні сполуки, що обумовлюють фармакологічну активність листків таксонів роду бадан.

Предметом дослідження стали аналіз, виділення і встановлення структури галоїльних похідних, флавоноїдів, оксикоричних кислот, фенологлікозидів, ліпофільних речовин, мікроелементів, амінокислот, лектинів; розробка технології одержання лікарських засобів з листків бадану; проведення хемосистематичного і морфолого-анатомічного  дослідження рослин роду бадан.

Методи дослідження. БАР вивчали фармакопейними методами аналізу, а також використовуючи тонкошарову і паперову хроматографію, високоефективну рідинну (ВЕРХ) і газорідинну (ГРХ) хроматографії з застосуванням приладів Міліхром А-01, Міліхром-02, Альфа плюс і Хром-5. Для виділення БАР з рослинної сировини використовували колонкову хроматографію на поліаміді, а також препаративну хроматографію на папері. Хімічну будову виділених речовин встановлювали методами УФ- і ІЧ-спектрального аналізу за допомогою спектрофотометрів типу СФ-26 та СФ-46, UR-10, Carl Zeiss, Jena, DDR. Тривимірні спектри флюоресценції ліпофільних сполук записували на спектрофлюориметрі Hitachi F4010. Температуру плавлення фенольних сполук визначали на блоці Кофлера- Franz Kustner nqch K:G:Dresden; N.K. 70/3314k. Для анатомічного дослідження листків представників роду бадан використовували мікроскопи МБР-1 і МБР-2, препарати фотографували апаратом ФЕД-5 на плівку Мікрон-22. Експериментальні дослідження листків представників роду бадан основані на методі нумеричної таксономії та хемотаксономії. Фармакологічні дослідження проводили in vivo та in vitro.

       Наукова новизна отриманих результатів. Уперше проведене комплексне фітохімічне дослідження 8 видів роду бадан. Встановлено наявність у них 16 амінокислот, вуглеводів, лектинів, ліпофільних речовин (хлорофілів, каротиноїдів, токоферолів, жирних кислот), карбонових кислот, мікроелементів, фенольних сполук (флавоноїдів, оксикоричних кислот, фенологлікозидів, галоїльних похідних). Новими для бадану виявилися лектини. З листків бадану в індивідуальному стані виділено 20 речовин: 4 аглікони флавоноїдів, 4 моноглікозиди флавоноїдів, 2 біозиди флавоноїдів, 3 оксикоричні кислоти, 4 галоїльні похідні, 2 С-глікозиди і 1 фенологлікозид. Такі фенольні сполуки як 3-О-рутинозид кемпферолу, 2,3-дигалоїл-D-глюкоза і 2,3,6-тригалоїл-D-глюкоза, 7-О-b-D-глюкопіранозид лютеоліну, 7-О-b-D-глюкопіранозид апігеніну, 5-О-b-D-глюкопіранозид кверцетину, 5-О-b-D-глюкопіранозид кемпферолу раніше не описані в бадані товстолистому, а С-глюкопіранозид метоксигалової кислоти є новою природною сполукою.

       Уперше був проведений аналіз різних ліпофільних речовин з екстрактів із зелених, чорних і свіжих листків бадану товстолистого, порівняльний амінокислотний і мікроелементний аналіз декількох зразків роду бадан та екстрактів з них.

Уперше проведене кількісне визначення фенольних сполук методом ВЕРХ у листках 8 видів бадану. Розроблено методику кількісного аналізу фенольних сполук листків бадану методом ВЕРХ на приладах Міліхром-01 і Міліхром 02.

При проведенні анатомічних досліджень листків рослин роду бадан були встановлені нові, раніше не описані діагностичні ознаки.

Уперше проведене хемосистематичне дослідження 8 таксонів роду бадан. Вивчені види були згруповані за біохімічними груповими і парними ознаками у дві групи.

Розроблена технологія одержання нового препарату з листків бадану товстолистого і досліджена його фармакологічна активність. Вперше встановлено, що екстракт бадану має противірусну активність.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблена технологія одержання екстракту з листків бадану товстолистого з противірусною дією. Розроблені проекти АНД на Листки бадану товстолистого і Сухий екстракт листків бадану товстолистого. Результати досліджень впроваджені в навчальний процес кафедр ботаніки і фармакогнозії НФаУ, Київського медичного університету ім. О.О.Богомольця, Тернопільської медичної академії ім. І.Я.Горбачовського, Ташкентського фармацевтичного інституту, в науково-дослідну роботу ІМІ ім. І.І. Мечникова та апробовані на дослідному заводі ДНЦЛЗ та в лабораторії хімії і технології фенольних препаратів ДНЦЛЗ. Хемотаксономічне дослідження 8 таксонів роду бадан дозволило згрупувати вивчені види за біохімічними груповими і парними ознаками у дві групи.

       Особистий внесок здобувача: У наукових працях опублікованих зі співавторами Поповою Н.В., Картмазовою Л.С., Сірою Л.М., Мартиновим А.В., Смелянською М.В., Литвиненко В.І., Комір З.В., Кисличенко В.С., Волькович О.А., Ткаченко О.Ю., Оккерт І.Л., Гольдбергом Е.Д., Дигаєм А.М. і особисто автором:

· проведений аналіз літературних даних ботанічної характеристики, поширення, хімічного складу і використання рослин роду бадан;

· встановлені основні групи БАР, проведений їх кількісний аналіз;

· виділено й ідентифіковано 20 речовин фенольної природи з листків бадану;

· розроблена і обґрунтована технологія одержання сухого екстракту листків бадану товстолистого;

· вивчена морфолого-анатомічна будова листків представників роду бадан;

· проведений хемосистематичний аналіз 8 таксонів роду бадан;

· розроблені проекти АНД на листки бадану товстолистого, на сухий екстракт листків бадану товстолистого.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи були викладені й обговорені на IV Міжнародній конференції з медичної ботаніки (Ялта, 1997), науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю з дня народження проф. Сала Д.П. Теорія і практика створення лікарських препаратів (Харків, 1998), на Всеукраїнській науково-практичній конференції Вчені України вітчизняній фармації (Харків, 2000), на науково-практичній конференції Сучасні проблеми фармацевтичної науки і практики (Харків, 2001).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, у тому числі 7 статей і 5 тез.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, шести розділів, списку літературних джерел і додатка (2 проекти АНД). Загальний обсяг дисертації складає 170 сторінок. Робота ілюстрована 57 рисунками, 30 таблицями, 1 схемою. Список використаних літературних джерел складає 158 найменувань, з них 60 - іноземні.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Коротка ботанічна характеристика, ареал, культура, хімічний склад і застосування рослин роду бадан

У медичній практиці застосовується кореневище бадану товстолистого. Як джерело лікарської сировини може бути використана надземна частина бадану товстолистого (зелені, червоні та чорні листки), тому що його листки практично не поступаються кореневищам за вмістом в них поліфенолів. Використання листків бадану допоможе зберегти і відновити природні зарості бадану і значно розширити спектр застосування даної рослини. На відміну від бадану товстолистого, хімічний склад і морфолого-анатомічна будова інших таксонів роду бадан і їхня перспективність як нового виду лікарської сировини мало вивчені.

Проведений аналіз літературних даних  свідчить,  що в систематиці роду Bergenia спостерігається розходження: згідно з С.К.Черепановим рід нараховує 4 види, а згідно з Н.А. Єповою - 12 видів.


Аналіз речовин первинного синтезу рослин роду бадан

       Об'єктами наших досліджень були листки і різні екстракти з рослин роду бадан: бадан товстолистий (Bergenia crassifolia (L.) Fritsch), бадан серцелистий (Bergenia соrdіfоlіа Fritsch), бадан війчастий (Bergenia ciliata (Royl) A. Br.), бадан Стречі (Bergenia stracheyi (Hook.) а. Thoms.) Engl.), бадан Горбунова (Bergenia gorbunovii B. Fedtsch), бадан Делаво (Веrgеnіа delavayi x media Engl), бадан тихоокеанський (Bergenia pacifica Kom.), бадан гімалайський (Bergenia hymalaica Boriss. чи Bergenia hissarica Boriss.sp. nova), що були заготовлені у ботанічному саду ХНУ, на фармакопейній ділянці НФаУ і ДНЦЛЗ, у Ботанічному саду Ботанічного інституту РАН ім. В.Л.Комарова (Санкт-Петербург) та на фармакопейній ділянці Медичного університету м. Ярославль.

За допомогою якісних реакцій і хроматографії на папері, у тонкому шарі сорбенту, ГРХ і ВЕРХ у листках рослин роду бадан встановлена наявність карбонових кислот і амінокислот, вуглеводів, каротиноїдів, хлорофілів, токоферолів, жирних кислот, мікроелементів і лектинів.

Методом хроматографії на папері і ВЕРХ було ідентифіковано 16 амінокислот, встановлений їх якісний і кількісний склад. Домінуючими кислотами для бадану є аспарагінова (0,57-2,26%) і глютамінова (0,45-1,44%) кислоти. Кількісний вміст білку в сировині бадану товстолистого склав біля 8 %, у водному екстракті біля 62 %. Вміст азотовмісних сполук у спиртовому екстракті листків бадану товстолистого склав біля 32 %, у шроті -14 %.

       При вивченні білково-вуглеводного комплексу, вихід якого склав 12%, у листках бадану товстолистого були ідентифіковані наступні цукри: глюкоза, рамноза, арабіноза, фруктоза; а в гідролізаті: арабіноза, галактоза, глюкоза, фруктоза, апіоза, уронова і глюкуронова кислоти.

       Хроматографічний аналіз на папері дозволив ідентифікувати наступні органічні кислоти: щавлеву, янтарну, яблучну, винну і лимонну. Кількісний вміст карбонових кислот у чорних та зелених листках визначали як титрометричним (2,24% і 3,14%), так і іонообмінним (11,30% і 12,50%) методами.

Виділено суму ліпофільних речовин із сухих зелених, чорних і свіжих листків бадану товстолистого. Проведено ідентифікацію ліпофільних речовин хроматографічними методами (ТШХ і ГРХ), встановлено склад хлороформного екстракту.

Тривимірні спектри флюоресценції ліпофільних екстрактів з листків бадану інформують про якісний і кількісний склад хлорофілів і каротиноїдів (рис.1). Вміст хлорофілу в екстрактах із зелених і чорних листків склав 206,00 і 10,20 мг/г, суми каротиноїдів в екстракті свіжих листків склав 0,88 мг/г. Вміст токоферолів в досліджуваних екстрактах склав 0,55 і 0,21 мг/г,

       Методом ГРХ встановлений кількісний вміст 11 жирних кислот у ліпофільному екстракті з зелених листків. Домінуючими є пальмітинова, олеїнова і лінолева кислоти. Сума жирних кислот склала 24% від усієї ліпофільної фракції. Встановлені числові показники ліпофільного екстракту.

       У сировині бадану вперше були ідентифіковані лектини. Титр лектинів листків бадану товстолистого склав 1:1024, а титр лектинів з кореневищ - 1:32.

       Атомно-емісійним методом, у золі різних видів та екстрактів бадану встановлена наявність 22 мікроелементів. Слід відмітити високий вміст таких елементів як мідь (до 35 мг/кг), марганець (до 78 мг/кг) і залізо (до 1200 мг/кг).














Де emission л, нм, довжина хвилі випромінювання,

excitation л, нм, довжина хвилі збудження.

Рис. 1. Тривимірний спектр флюоресценції ліпофільного екстракту з зелених листків бадану


Аналіз речовин вторинного синтезу рослин роду бадан

За допомогою якісних реакцій і хроматографії на папері, у тонкому шарі сорбенту і ВЕРХ в екстрактах з листків рослин роду бадан встановлено наявність флавоноїдів, галоїльних похідних, оксикоричних кислот, фенологлікозидів, що дозволило провести визначення кількісного вмісту дубильних речовин, арбутину, флавоноїдів. Результати наведені в таблиці 1.        Для виділення фенольних речовин і поділу їх на індивідуальні сполуки використовували методи колонкової хроматографії на поліаміді, препаративної хроматографії на папері і силікагелі, ВЕРХ-метод. Структуру виділених сполук встановлювали за допомогою спектральних, фізичних і хімічних методів аналізу в порівнянні з достовірними зразками. З листків бадану було виділено і встановлено структуру 20 індивідуальних сполук. Фізико-хімічні властивості виділених сполук наведені в таблиці 2.

       Флавоноїди. Речовини 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 і 17 на підставі якісних реакцій, хроматографічної рухливості та фізико-хімічних характеристик можна віднести до флавоноїдів. За даними якісних реакцій, хроматографічного аналізу, УФ- і ІЧ-спектоскопії, по продуктах гідролізу, фізико-хімічним властивостям і в порівнянні з достовірними зразками речовини 8, 9, 10, 11 віднесені до агліконів флавоноїдної природи, речовини  12, 13, 14, 15 до моноглікозидів, а 16 і 17 до біозидів флавоноїдної природи. На підставі фізичних і хімічних методів аналізу й у порівнянні з достовірними зразками ідентифікували речовину 8 як лютеолін чи 5,7,3ў4ў-тетрагідроксифлавон, речовину 9 як апігенін чи 5,7,4ў-тригідроксифлавон, речовину 10 як кверцетин чи 3,5,7,3ў4ў-пентагідроксифлавон, речовину 11 як кемпферол чи 3,5,7,3ў-тетрагідроксифлавон, речовину 12 як цинарозид чи 7-О-b-D-глюкопіранозид лютеоліну, речовину 13 як космосіїн чи 7-О-b-D-глюкопіранозид апігеніну, речовину 14 як 5-О-b-D-глюкопіранозид кверцетину, 15 як 5-О-b-D-глюкопіранозид кемпферолу, речовину 16 ідентифікували як рутин чи 3-О-b-D- рутинозид кверцетину, а речовину 17 як нікотифлорин чи 3-О-b-D-рутинозид кемпферолу.

Таблиця 1

Кількісний вміст фенольних сполук у листках різних видів бадану

Метод кількісного визначення        Види        

       Bergenia crassifolia        Bergenia crassifolia*        Bergenia stracheyi        Bergenia delavayi x mediа        

Дубильні речовини, %        

ДФ-ХІ        23,52        44,30        22,90        25,90        

Комплексонометрич- ний метод        19,23        23,08        17,80        22,80        

Арбутин, %        

ДФ-ХІ        6,43        7,09        6,69        8,90        

Метод Браїловської-Лук'янчикової        7,48        7,00        5,08        9,56        

Спектрофотометри-ний метод        7,70        6,70        5,70        9,83        

Суми флавоноїдів, %        

Спектрофотометри- чний метод у перерахунку на рутин         0,13         0,13         0,10         0,14        

*заготовлено у м. Ярославлі


       Оксикоричні кислоти. Речовини 18, 19 і 20 на підставі якісних реакцій, хроматографічної характеристики, за даними УФ та ІЧ-спектрального аналізу були віднесені до оксикоричних кислот (таблиця 2). Продукти лужного гідролізу досліджуваних речовин ідентифікували: з протокатеховою кислотою (речовина 18), з кофейною і хінною кислотою (речовина 19). Хімічні перетворення, УФ-спектральний аналіз спиртових розчинів речовин 18 і 19 з іонізуючими добавками дали можливість встановити, що досліджувані речовини є 18 - кофейна кислота чи 3-(3,4-дигідроксифеніл)-2-пропіонова кислота, речовина 19 - хлорогенова кислота чи (3-О-кофеїлхінна кислота), речовина 20 - неохлорогенова кислота чи 5-О-кофеїлхінна кислота.

               Галоїльні  сполуки. За допомогою якісних реакцій, хімічних перетворень, хроматографічного аналізу, реакцій метилювання й етилювання, ацетилювання, фізико-хімічних характеристик, сполуки 3, 5, 6 і 7 були віднесені до похідних галової кислоти. На підставі проведених фізико-хімічних досліджень і в порівнянні з достовірними зразками ідентифікували речовину 3 як галову кислоту чи 3,4,5-триоксибензойну кислоту, а речовину 7 як елагову кислоту чи дилактон гексаоксидифенової кислоти, речовину 5 можна віднести до 2,3-дигалоїл-D-глюкози, а речовина 6 до 2,3,6-тригалоїл-D-глюкози.

       С-глікозиди. Сполуку 2 на підставі якісних реакцій, хроматографічної рухливості, фізико-хімічних характеристик, УФ- та ІЧ-спектрального аналізу ідентифікували як бергенін чи С-глюкопіранозил4-О-метоксигалової кислоти. Речовину 4 було отримано у виді кремового аморфного порошку, і вона відрізнялася від речовини 2 хроматографічною рухливістю. Кислотні властивості речовини 4 були виявлені за реакцією з метиленовим червоним, бромкрезоловим зеленим та ін. УФ-спектри бергеніну і сполуки 4 ідентичні. ІЧ-спектральний аналіз виявив наявність вільної карбоксильної групи у речовини 4 по смузі поглинання при 1710см1. Припускаючи, що речовина 4 є бергеновою кислотою, було проведено зустрічне хімічне перетворення (рис.2).







бергенін        аніон бергенової кислоти         Бергенова кислота        

Рис.2. Схема хімічного перетворення бергеніну


Наважку бергеніну розчиняли в 10% розчині натрію гідроксиду, отриманий розчин нейтралізували розчином хлористоводневої кислоти до слабокислого середовища, отриманий продукт кристалізували і вивчали його фізико-хімічні властивості. Хроматографічні характеристики отриманого синтетичного похідного (рис.2) і речовини 4, також як і УФ- і ІЧ-спектри були ідентичні. ВЕРХ аналіз дозволив встановити однаковий час утримання одержаного синтетичного продукту і речовини 4. Таким чином, речовину 4 можна охарактеризувати як бергенову кислоту або С-глюкопіранозид метоксигалової кислоти, яка є новою природною сполукою, раніше не описаною у літературі.

Таблиця 2

Фізико-хімічні властивості фенольних сполук, виділених з листків бадану

№        Назва речовини        t° топл.є С        l max, нм         Величина Rf        

Фенологлікозиди        

1.        Арбутин        195-196        220,286        0,39-А; 0,73-Б; 0,25-Д        

Галоїльні похідні        

2.        Бергенін        235        275,220        0,43-А; 0,58-Б;0,50-Г;0,45-Д        

3.        Галова кислота        225-230        272        0,60-А;  0,48-Б        

4.        Бергенова кислота        Аморф.        275, 220        0,86-А; 0,12-Б; 0,20-Б; 0,23-Г        

5.        Дигалоїлглюкоза        Аморф.                0,52-Б        

6.        Тригалоїл глюкоза        182-183                0,59-Б        

7.        Елагова кислота        358-360        366, 255        0,07-В        

Флавоноїдні аглікони        

8.        Лютеолін        329-330        350,265,255        0,84 В; 0,05-А; 0,82-Б        

9.        Апігенін        257-258        335, 270        0,90 В; 0,07-А        

10.        Кверцетин        311-313        375,270,255        0,77 В; 0,07-А        

11.        Кемпферол        275-277        370,265        0,85 В; 0,05 - А        

Флавоноїдні глікозиди        

12.        Цинарозид        257-258        350,265,255        0,22-А; 0,49-Б        

13.        Космосіїн        226-228        335, 270        0,26-А        

14        3-О-b- D-глюкопіранозид кверцетину        Аморф.        360, 257        0,57-А        

15.        3-О-b-D-глюкопіранозид кемпферолу        Аморф.        345, 265        0,43-А        

16.        Рутин        189-190        360, 257        0,61-В; 0,51-А; 0,50-Б        

17.        Нікотифлорин        224-225        345, 265        0,43-В; 0,54-А        

Оксикоричні кислоти        

18.         Кофейна кислота        193-194        325, 245        0,82-А; 0,38-Б        

19.        Хлорогенова кислота        203-205        325, 240        0,63-В; 0,55 -А        

20.        Неохлорогенова кислота        Аморф.        325, 300        0,67-В; 0,75-А        

Системи для хроматографування

А - 15% оцтова кислота; Б - БОВ (4:1:2); В - БОВ (4:1:5);

Г - етилацетат - оцтова кислота - вода (3:1:3);

Д метанол - хлороформ (8:2)

       Фенологлікозиди. Метод хроматографії  на папері, ТШХ і ВЕРХ, якісні реакції і фізико-хімічні властивості показали, що сполука 1 є арбутином чи 0-b-D-глюкозидом гідрохінону.

        За допомогою ВЕРХ аналізу визначили кількісний вміст деяких фенольних сполук, результати наведені в таблиці 3.


Страница: 1  Страница: 2 

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины