Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Фактори професійного ризику та особливості формування і перебігу ішемічної хвороби серця у зварювальників сталей 2000 года.
Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / Н.В. Мацко; Ін-т медицини праці АМН України. — К., 2000.
Аннотация:

Текст работы:

Інститут медицини праці АМН України




Мацко Наталя Василівна



УДК: 613.6:[616.12-0.05.4:62]





Фактори професійного ризику ТА особливості формування і перебігУ ішемічної хвороби серця

У зварювальників сталей





14. 02. 01. гігієна







АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук









Київ 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному медичному  

університеті ім. Данила Галицького.



Наукові керівники:

- доктор медичних наук, доцент Поспішіль Юрій Олексійович, Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, завідувач кафедри патологічної анатомії.

- кандидат медичних наук, ст. н. с. Горбань Лев Миколайович, Інституту медицини праці АМН України, завідувач лабораторії гігієни праці в електрозварювальному виробництві та токсикології зварювальних аерозолів.


Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Краснюк Олена Патрикиївна, Інституту медицини праці АМН України, завідуюча відділом професійної патології.

-  доктор медичних наук, професор Верич Георгій Євгенович, Національний університет фізичної культури та спорту України, завідувач кафедри фізичної реабілітації.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. акад. О. О. Богомольця МОЗ України, кафедра гігієни праці і професійних захворювань.


Захист   відбудеться    25  грудня 2000 року о14 годині на засіданні Спеціалізованої Вченої ради Д. 26. 554. 01. Інституту медицини праці АМН України за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 75.


З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту медицини праці АМН України.


Автореферат розісланий 16 листопада 2000 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради   к. м. н., ст. н. с.                        А. І. Ковальова




Загальна характеристика роботи


Актуальність теми. Серед найбільш актуальних проблем збереження здоров'я населення у всіх країнах, в тому числі, в Україні, особливе місце займає боротьба з такими неінфекційними захворюваннями, як хвороби серцево-судинної системи (ССС), хронічні неспецифічні захворювання легень, онкологічні та інші, які визначають рівень захворюваності, інвалідності та смертності. За статистичним даними в Європі від ішемічної хвороби серця (ІХС) кожні 18 місяців помирає 1 млн. жителів. У 1997 році від ІХС в Україні померло 31 200 пацієнтів працездатного віку [В. Н. Коваленко, Є. П. Свищенко, І. П. Смірнова, 1999]. Смертність від захворювань ССС в Україні у 1998 році становила 58% загальної смертності. [Г. В. Дзяк, Є. А. Коваль, 1999]. Спостерігається невпинне зростання смертності від захворювань ССС пацієнтів працездатного віку (у 1997 році вона збільшилась в 1,5 рази на противагу 1990 року). Численні епідеміологічні дослідження довели, що найзначнішими факторами ризику розвитку ІХС є: гіперхолестеринемія, підвищений артеріальний тиск, паління, висококалорійне харчування з підвищеним вмістом жиру і холестерину, надмірне вживання алкоголю, недостатня фізична активність, ожиріння, несприятлива екологічна ситуація, незадовільні умови праці і побуту, загальне старіння населення.

Експериментальними та епідеміологічними дослідженнями встановлено, що кардіовазотоксична  дія притаманна багатьом промисловим хімічним речовинам свинцю, марганцю, нікелю, хрому, залізу, оксидам азоту та іншим [І. М. Трахтенберг, 1994; Краснюк О. П., Лубянова І. П, 1995].  Як відомо, багато з цих шкідливих хімічних речовин є забруднювачами повітря робочої зони, атмосферного повітря, а при таких технологічних процесах як зварювання, наплавлення та різання металів, вони виділяються в оточуюче середовище одночасно і зумовлюють комбіновану дію на організм працюючих.

Професії електрозварювальника притаманний високий ризик розвитку професійної бронхо-легеневої патології та захворювань ССС, зокрема ІХС, артеріальної гіпертензії (АГ) тощо. В генезі останніх важливу роль може відігравати як поєднання безпосереднього кардіотоксичного впливу хімічних речовин - інгредієнтів зварювальних аерозолів (ЗА), так і опосередкованого (екстракардіального) впливу на різні відділи центральної і вегетативної нервової системи. Для ефективного лікування і профілактики цієї важкої патології необхідно знати, що становить основу пошкодження судин серця, яким є  матеріальний субстрат патологічних змін та  їх морфологічні прояви. В науковій літературі таких даних недостатньо. В основному це експериментальні дані, що присвячені вивченню особливостей біологічної дії ЗА, дані з порівняльної токсиколого-гігієнічної оцінки зварювальних матеріалів тощо [Верич Г.Є., 1982; Краснюк О. П., Лубянова І.П. 1985, 1990; Горбань Л. М., 1985, 1998].

Ще у 1977 році Д. Д. Зербіно в монографії Васкулиты и ангиопатии вперше описав раніше невідомі ураження артерій внутрішніх органів, найчастіше типу системного артеріїту у зварювальників та ковалів. Проблема профілактики розвитку ІХС у зварювальників є актуальною і сьогодні. По-перше, вона стосується великої кількості працюючих (за даними статистичної звітності, Київ, 1999  в  Україні  налічується  1837  підприємств  і  організацій, які мають 5 і  більше   робітників  зварювальних   спеціальностей  і становить 83,92 тис. працюючих, в т.ч. 66,43 тис. зварювальників), по-друге, її вирішення може базуватися лише на результатах поглибленого вивчення впливу ЗА та інших небезпечних факторів на формування патологічних змін з боку вінцевих судин, аорти та м'язу серця.   

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної наукової теми: Зміни макро- та мікроциркуляторного русла при ішемічній хворобі серця, злоякісних пухлинах, захворюваннях легень та дії ксенобіотиків, № держреєстрації 0194U008103.

Мета роботи. Вивчити фактори професійного ризику  електрозварювальників, клінічні та морфологічні особливості перебігу у них   ІХС  для вдосконалення методів профілактики та лікування.

Основні завдання дослідження:

1.        Вивчити гігієнічні та соціальні умови праці та побуту зварювальників.

2.        Встановити особливості перебігу ІХС у зварювальників.

3.        Виявити особливості патоморфологічних змін в коронарних судинах, аорті і міокарді  у померлих зварювальників.

4.        Розробити рекомендації, спрямовані на вдосконалення профілактики ССЗ у зварювальників.

Обєкт дослідження ішемічна хвороба серця у зварювальників.

Предмет дослідження фактори професійного ризику, особливості перебігу та патоморфологічні зміни в міокарді і коронарних артеріях у зварювальників, хворих на ІХС.

Методи дослідження:

- анкетне опитування зварювальників для вивчення умов праці та побуту;

проведення медичного огляду серед зварювальників для раннього виявлення проявів ІХС;

дослідження проб повітря в зоні дихання зварювальників і параметрів мікроклімату для визначення санітарно-гігієнічної характеристики  професійного ризику умов праці;

вивчення історій хвороб хворих на ІХС зварювальників для виявлення особливостей клінічного перебігу ІХС;

дослідження міокарду і коронарних артерій у померлих від ІХЇС зварювальників для виявлення в них патоморфологічних змін;

вирахування біологічного віку зварювальників і орієнтовного біологічного віку померлих від ІХС зварювальників для визначення темпів старіння.         

Наукова новизна роботи:

1.        Вперше вивчено морфологічні особливості ІХС у зварювальників. Показано, що характерною особливістю локалізації ІХС у зварювальників є задня стінка лівого шлуночку серця. Встановлено, що ІХС у зварювальників проявляється у вигляді раннього артеріосклерозу або васкуліту.

2.        Запропоновано гіпотезу виникнення ІХС у зварювальників на ґрунті ураження коронарних артерій хімічними речовинами інгредієнтами ЗА через їх загальну та кардіовазотоксичну дію, що є однією з особливостей патогенезу цих уражень.  

3.        Вперше проведено вирахування орієнтовного біологічного віку у померлих від ІХС зварювальників. Встановлено, що ІХС у них розвивається в більш молодому віці на фоні прискорення темпів старіння.

Практичне значення роботи. Результати дослідження поширеності та перебігу ІХС серед зварювальників є науковим обґрунтуванням для вдосконалення системи первинної профілактики ССЗ у цієї категорії працюючих.

Апробація роботи. Результати та основні положення дисертації доповідались та обговорювались на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції Роль фізичної культури в здоровому способі життя (Львів, 1994), науково-практичному семінарі-симпозіумі Медико-біологічні проблеми адаптації в сучасних умовах існування організму (Кузнєцовськ, 1995), Ювілейній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження проф. В.З.Мартинюка (Львів, 1996),  V Конгресі кардіологів України (Київ, 1997), українсько-польському семінарі Сучасна екологія і екологічна патологія людини (Львів, 1997), засіданні обласної філії асоціації патологів України (Львів, 1999), VI Конгресі кардіологів України (Київ, 2000).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових праць, з них 4 у провідних журналах.

Декларація конкретного особистого внеску дисертанта. Автором роботи особисто розроблені і використані при проведенні досліджень карти соціологічного дослідження умов праці, побуту та здоров'я зварювальників, викопіровки даних з історій хвороб хворих на ІХС зварювальників, викопіровки даних з протоколів розтину померлих від ІХС зварювальників.

Вивчено патогістологічні препарати, проведено математично-статистичний аналіз зібраного матеріалу, розроблено і запропоновано для впровадження в практику Карту обліку факторів ризику. Матеріали роботи використовуються в учбовому процесі на кафедрах патологічної анатомії та гігієни і профілактичної токсикології Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалу і методів дослідження, трьох глав власних досліджень і обговорення їх результатів, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел літератури. Робота викладена на 131 сторінці друкованого тексту, ілюстрована 17 рисунками і 27 таблицями, приведені 6 виписок з історій хвороб. Список використаної літератури містить 273 джерела.


Зміст роботи

У вступі обґрунтована актуальність теми та її наукова новизна, сформульовані мета і завдання дослідження, а також положення, які виносяться на захист.

Огляд літератури показав, що більшість опублікованих робіт з питань вивчення впливу на організм шкідливих факторів, які виникають при зварюванні металів, не мали на меті встановлення особливості перебігу серцево-судинної патології у зварювальників, зокрема ІХС, та їх залежності від морфологічних змін в міокарді.

  

Матеріали та методи дослідження

Для вирішення основних завдань, дослідження виконувались у трьох напрямках: вивчення умов праці зварювальників; аналіз клінічного перебігу ІХС у зварювальників; проведення патоморфологічних досліджень.

Об'єктом дослідження було обрано 153 зварювальника, які працювали в збірно-ремонтних цехах 5-ти промислових підприємств м. Львова. З метою оцінки умов праці зварювальників, заповнювались анкети, які містили анамнестичні, соціально-демографічні дані, інформацію про характер і умови трудової діяльності всього 30 запитань. Санітарно-гігієнічні умови праці зварювальників вивчались шляхом забору проб повітря (300 проб) в зоні дихання працюючих для визначення вмісту хімічних компонентів твердої  та газової складових ЗА (ТСЗА, ГСЗА) разом з санітарно-гігієнічною лабораторією СЕС Галицького району м. Львова. Встановлення вмісту в повітряному середовищі компонентів ГСЗА та ТСЗА проводилось згідно з Методическими указаниями по определению вредных веществ в сварочном аэрозоле (твёрдая фаза и газы) (№4945-88 МЗ СССР). Для оцінки стану виробничого середовища в збірно-ремонтних цехах проведено 150 вимірів параметрів мікроклімату (температура, вологість, швидкість руху повітря) згідно з Санитарными нормами микроклимата производственных помещений №4088-86, ГОСТу 12.1.005-88 Воздух рабочей зоны.  

З метою вивчення клінічного перебігу ІХС у зварювальників в якості первинного матеріалу використовувались історії хвороби робітників, які перебували на стаціонарному лікуванні в інфарктних відділеннях м. Львова за 5 років. Викопійовано та проаналізовано 160 історій хвороби. Для контролю відібрано групу в кількості 148 осіб, які хворіли на ІХС і не мали контакту з шкідливими факторами промислового середовища.

Для вивчення морфологічних змін міокарду, коронарних судин і аорти  у померлих від ІХС зварювальників проаналізовано 106 протоколів розтину та 108 протоколів розтину померлих контрольної групи. Використовувався архівний матеріал Львівського обласного патологоанатомічного бюро та патологоанатомічного відділення Львівської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги за 1984 - 1993 роки. Контрольну групу склали всі інші (крім зварювальників) померлі від ІХС без будь-якої виборки за період з 1997 по 1998 рік за матеріалами Львівського обласного патологоанатомічного бюро.

Вирахування біологічного віку проводилось за допомогою лінійної множинної регресії за методикою В. П. Войтенко (1984) у 153 зварювальників, хворих на ІХС, вікової групи 40-69 років та у 92 зварювальників, померлих від ІХС.

Дані вивчення гігієнічних умов праці зварювальників, їх соціологічного опитування та клініко-морфологічних досліджень статистично оброблені за допомогою персонального ІВМ-сумісного комп'ютера та програми Microsoft Exсel 2000.


Результати дослідження

Вплив факторів ризику на здоров'я зварювальників. Результати дослідження свідчать, що зварювальні роботи в переважній більшості  випадків проводяться в закритих приміщеннях з недостатньою вентиляцією, що сприяє накопиченню в повітрі робочої зони ряду шкідливих речовин. ЗА, променеве випромінювання, перепади температури повітря тощо всі ці виробничі фактори  негативно впливають на стан здоров'я зварювальників. Забрудненість повітря ТСЗА при зварюванні в цехах промислових підприємств м. Львова  в  зоні  дихання зварювальників становить від  9, 2 до 19, 2 мг/м3, а в нейтральній зоні (1, 5 2 м від зварювальної дуги) 2, 1 3, 6 мг/м3. Вивчення вмісту ЗА та його найтоксичнішої сполуки оксиду марганцю, показало, що при зварюванні в однакових виробничих умовах вміст цього металу в повітрі коливався  від 0,21 до 0,5  мг/м3 (ГДК 0,2 мг/м3). Вміст двооксиду азоту та оксиду вуглецю в зоні дихання зварювальників на більшості дільниць не перевищував гранично допустимих концентрацій, за винятком  тих випадків, коли зварювання проводилось в закритих приміщеннях без вентиляції. Концентрація двооксиду азоту коливалась від 0,83  до 2,09 мг/м3 (ГДК 2,0 мг/м3 ), оксиду вуглецю - від 15,53  до 20,25  мг/м3 (ГДК 20 мг/м3 ).  Аналіз проведеного анкетного опитування дозволив отримати соціально-гігієнічну  характеристику умов праці і побуту зварювальників. Основний вік працюючих знаходився в межах 20 - 39 років (74,6%) (рис. 1).  Значна кількість працюючих мала стаж праці 10 років і більше (66,9%). Що стосується умов праці, то всі працюючі оцінили їх як незадовільні. Щодо харчування, то 85,6% зварювальників приймають їжу безсистемно і надають перевагу продуктам з високим вмістом жирів. Із шкідливих звичок слід зазначити вживання алкоголю (декілька разів на місяць - 58,5%) та куріння (71,4% робітників викурюють 10 - 25 цигарок на день). В той же час опитування свідчить, що при оцінці стану свого здоров'я лише 2% вважають себе хворими.

Про стан здоров'я зварювальників можуть свідчити дані анкетування про наявність скарг з боку серця. Майже половина (46,4%) анкетованих скаржилась на болі в ділянці серця при фізичному навантаженні, 17,6% - на болі  в стані спокою. Кількість скарг на болі в ділянці серця прямо залежала від віку.

Як свідчать клінічні та експериментальні дослідження, токсичні речовини-компоненти ЗА у відносно невеликих концентраціях здатні викликати різні порушення з боку серцево-судинної системи і нейрогуморальних механізмів, що регулюють її функціональний стан [Л. М. Горбань, О. П. Краснюк, І. Є. Факторов, 1978; І. П. Лубянова, 1978, 1985, 1999; В. В. Черкесов, 1999]. Враховуючи це, в процесі опитування проводилось вимірювання АТ у зварювальників. У віковій групі 20-29 років підвищення артеріального тиску (АТ) зареєстровано в 34,4% випадків, у групі 30 39 років у 47, 2% випадків, у віковій групі 40 49 років майже у половини (49,4%). Підвищення АТ зареєстровано у кожного третього зварювальника вікової групи 50 - 59 років (31,2%). АТ зростає відповідно стажу праці. В стажевій групі 1 - 4 роки підвищення АТ виявлено у 8,4% обстежених, в стажевій групі 20 років і більше у 23%. Дані нашого дослідження свідчать, що середній рівень САТ у зварювальників становив 141,8+3,4 мм рт. ст., ДАТ - 84,5+2,0 мм рт. ст. САТ у зварювальників статистично достовірно (р<0,01) був вищим, ніж у контрольній групі.

Дані профілактичних медичних оглядів зварювальників свідчать, що гіпертонічна хвороба серця виявлена у кожного п'ятого обстеженого. Стенокардію напруги виявлено у 4% обстежених.

З метою вивчення можливого впливу несприятливих умов праці на темпи старіння зварювальників, проведено вирахування їх біологічного віку (БВ). Визначення БВ проводилось за трьома показниками: САТ, ДАТ, пульсовий артеріальний тиск. Встановлено, що у вікових групах 40-49 і 50-59 років БВ зварювальників значно перевищував відповідний популяційний стандарт темпу старіння належний біологічний вік (НБВ). Різниця між БВ і НБВ була максимальною і склала відповідно 12,56+1,76 та 12,45+0,4 років. Із збільшенням віку показники БВ зменшуються, простежується зв'язок між супутніми захворюваннями та станом здоров'я робітників. Таким чином, у електрозварювальників спостерігається значне прискорення темпів старіння.

Клінічні особливості ІХС у зварювальників. Дані проведеного клінічного дослідження зварювальників з захворюваннями ССС, що були госпіталізовані у клініки м. Львова у 1988-1995 роках, свідчать, що по глибині та площі ураження переважав великовогнищевий інфаркт міокарда (ВВІМ), який склав 36,9+3,8%, в два рази менше 17,5+3,0% дрібновогнищевий інфаркт міокарда (ДВІМ), повторний інфаркт міокарда (ПІМ) 10+2,4% (р<0,01). В контрольній групі переважали хворі на прогресуючу стенокардію - 28,8 + 1,72% (р<0,01). Серед вікових груп найбільшу частку (49,8+3,9%) становила вікова група 50 - 59 років, що є статистично достовірним (р<0,01), значно менше (26,2+3,5%) - вікова група 40 49 років. У хворих контрольної групи статистично достовірно (р<0,01) переважала вікова група 60 - 69 років  34,9 + 3,9% випадків (р<0,01).

Відомо, що одним із факторів ризику виникнення ІХС та розвитку атеросклерозу коронарних судин є артеріальна гіпертензія. Середній рівень САТ серед госпіталізованих зварювальників, хворих на ІХС, становив 143,8+6,4 мм рт. ст., ДАТ 83,6+2,3 мм рт. ст. (табл. 1)

Таблиця 1. Залежність середнього рівня артеріального тиску від віку госпіталізованих зварювальників        

Вікові групи (в роках)         Кількість госпіталізо-         Артеріальний тиск  в мм рт. ст.  (М + м)        

       ваних        систолічний            діастолічний        

30 39 років        17        138,9 + 5,6        87,8 + 3,3        

40 49 років        42        144,4 + 3,8        90,0 + 2,5        

50 59 років        78        144,6 + 3,3        90,8 + 1,6        

60 69 років        23        151,7 + 6,4        87,8 + 3,1        

Середній рівень АТ        160        143,8 + 6,4        83,6 + 2,3        

Середній рівень САТ становив: при ВВІМ 142,6+3,8 мм рт. ст., при прогресивній стенокардії (ПС) 153+6,4 мм рт. ст. ДАТ при ВВІМ становив 89,2+2,4 мм рт. ст., при ПС 93,7+3,5 мм рт. ст. В контрольній групі найвищий САТ І ДАТ спостерігався у групі 70 років і старше (відповідно 157,6 + 1,8 мм рт. ст. і 93,5 + 0,9 мм рт. ст.). У віковій групі 40 - 49 років САТ статистично достовірно (р<0,01) вищий у зварювальників, ніж у робітників контрольної групи. ДАТ у зварювальників вікової групи 40 - 49 років та 50 - 59 років вищий, ніж у контрольній групі (р<0,01).

За топографічним варіантом (локалізацією), хворі на інфаркт міокарда поділялись на три групи: 1-група інфаркт передньої стінки лівого шлуночку серця (передньої перегородки, передньо-

верхівковий, передньо-боковий), який діагностовано в 37,9 + 4,9% випадків; 2-група інфаркт задньої стінки лівого шлуночку серця (задньо-базальний, задньо-боковий, задньо-діафрагмальний, задньо-перегородковий), діагностовано в 55,3 + 4,9% випадках; 3-група інші локалізації, діагностовано у 6,8 + 2,3% хворих. Серед осіб контрольної групи ІМ у 49,4 + 3,5% випадків локалізувався в передній стінці лівого шлуночку серця, в 44,4 + 8,5% в задній стінці лівого шлуночку серця (р<0,01).

Статистично достовірно (р<0,01) у госпіталізованих зварювальників переважав інфаркт задньої стінки лівого шлуночку серця, в контрольній групі частіше пошкоджувалася передня стінка  лівого шлуночку серця.

Таблиця 2.  Розподіл померлих від ІХС зварювальників  за віком та клінічною формою захворювання        

       Вікові групи        

Клінічні форми захворювання        40 49 років        50 59 років        60 69 років        Разом        

         М + м, %        М + м, %        М + м, %        М + м, %        

Великовогнищевий інфаркт міокарда                 6,5 + 2,6         6,5 + 2,6         13,0 + 3,5        

Дрібновогнищевий інфаркт міокарда         6,5 + 2,6         17,4 + 3,9         0,8 + 3,2         34,8 + 4,9        

Післяінфарктний кардіосклероз         1,1 + 0,9         7,6 + 2,6         7,6 + 2,6         16,3 + 3,8        

Повторний інфаркт міокарда         2,2 + 1,5         14,1 + 3,6         13,0 + 3,5         29,3 + 4,7        

Інші форми        3,3 + 1,7        3,3 + 1,7                6,5 + 2,6        

Разом        13,0 + 3,5        48,9 + 5,2        38,1 + 5,1        100,0        

Патоморфологічні особливості ІХС у зварювальників. Аналіз протоколів розтинів померлих від ІХС зварювальників дозволив встановити, що в структурі вікових груп переважала група 50 -59 років, на частку якої припала майже половина всіх померлих (48,9+5,2%), у віці 60-69 років померло 38,1 + 5,1%, у віковій групі  40 - 49 років смертність склала 13, 0 + 3,5% (табл. 2). В контрольній групі найбільше помирало у віці 60-69 років (37,0 + 4,6%) та 70 років і старше (33,3 + 4,5%). Серед померлих зварювальників статистично достовірно переважала вікова група 50 - 59 років (р<0,01), у контрольній групі - 60 - 69 років та 70 років і старше (р<0,01).

Протоколи розтину померлих від ІХС зварювальників показали, що ІМ в більшості випадків локалізувався в задній стінці лівого шлуночку серця (54,3+5,2%), в 2 рази менше випадків (27,1+4,6%) - в передній стінці лівого шлуночку серця. В контрольній групі ІМ найчастіше локалізувався в передній стінці лівого шлуночку серця (53,7 + 4,8%). Первинна локалізація ІМ в задній стінці  більше у зварювальників в порівнянні з контрольною групою і є статистично достовірною (р<0,01), в той час як в контрольній групі з такою ж достовірністю (р<0,01) переважав ІМ передньої стінки лівого шлуночка. Безпосередньо причиною смерті  хворих на ІХС  зварювальників були: серцево-судинна недостатність (63,1+5%), тампонада серця (5,4+2,3%), кардіогенний шок (4,3+2,1%). В контрольній групі у 75,0 + 4,2% випадків причиною смерті була серцево-судинна недостатність, у 8,3 + 2,6% - тампонада серця. Ускладненням перебігу ІМ був набряк легень (17,4+3,1%). ІМ в 63,1+5% випадків проходив на фоні атеросклерозу аорти та вінцевих судин серця, що є статистично достовірно (р < 0,01) і зустрічався у вікових групах 50 - 59 і 60 років і старше частіше, ніж у віці 40 - 49 років (р < 0,01 ).

У зварювальників збільшення розмірів серця виявлено в 16,3% випадків, в контрольній групі в 14,1%. Макроскопічно у зварювальників з ІМ в коронарних артеріях знаходили: у людей молодого віку (до 44 років) фіброзні бляшки, часто з обтуруючими організованими та свіжими тромбами, а в старшому віці (50-60 років) фіброзно-ліпідні та ліпідні бляшки з відкладенням кристалів холестерину.

З 92 померлих від ІХС зварювальників у 22 випадках (23,9%) смерть наступила раптово на вулиці, вдома, в транспорті, в поліклініці. Серед раптово померлих десять (45,4%) померло у віці 40 - 49 років, вісім (36,4%) - у віці 50 - 59 років. Щодо клінічних форм ІХС, то найбільшу частку склав гострий інфаркт міокарда - 6 випадків (27,3%).

Виконане дослідження показало, що із 106 зварювальників від ІХС, яка розвивалась на ґрунті атеросклерозу, померли 92 чоловіка. В коронарних артеріях померлих зварювальників мікроскопічно визначався атеросклероз з фіброзними і фіброзно-ліпідними бляшками з кальцинозом та атероматозом. Інші 14 чоловік, які теж хворіли на ІХС, померли від васкуліту, що охоплював як коронарні артерії, так і судини інших басейнів. Мікроскопічно при цьому знаходили зміни, які відповідали системному артеріїту або неспецифічному аорто-артеріїту, - запальну, переважно лімфо-макрофагальну інфільтрацію інтими та звуження просвіту артерій без атеросклеротичних бляшок. В контрольній групі в коронарних артеріях в усіх випадках визначався такий же атеросклероз, як і в 92 випадках померлих від ІХС зварювальників. Аналіз даних померлих від ІХС за віком зварювальників показав, що у зварювальників подібний атеросклероз спостерігався у людей значно молодшого, ніж в контрольній групі, віку.

Ми зробили спробу визначити орієнтовний  БВ (ОБВ) у зварювальників, які померли від ІХС. Для цього, на основі вказаної методики, було вирахувано ступінь атеросклерозу аорти і коронарних артерій у померлих, який визначали за даними патологоанатомічних розтинів. Найоб'єктивнішими з морфологічних змін, знайдених на розтині у померлих, були вираженість атеросклерозу, а також в значній мірі маса міокарду, яка збільшувалась з прогресуванням ІХС. ОБВ померлих зварювальників відрізняється від популяційного стандарту у віковій групі 40-49 років на 18,51+1,4 роки (табл. 3). Різниця між ОБВ  і НБВ у вікових групах 50-59 і 60-69 років становила відповідно 9,85+1,2 та 5,18+1,1 роки.

Таблиця 3. Показники ОБВ у померлих від ІХС зварювальників        

Календарний вік, років        Кількість  обстежених         БВ НБВ        

40 - 49        12        18, 51 + 1, 4        

50 - 59        45        9, 85 + 1, 2        

60 - 69        35        5, 18 + 1, 1        

Отримані нами дані свідчать, що ОБВ померлих від ІХС зварювальни-ків більший від БВ зварювальни-ків, хворих на ІХС, на 6 років у віковій групі 40-49 років, що вказує на вираженість атеросклерозу аорти і вінцевих судин серця у осіб молодого віку, подальше прогресування цього процесу і передчасну смерть. Різниця між ОБВ у померлих зварювальників і БВ зварювальників, хворих на ІХС, у віковій групі 50-59 років була від'ємною, що може бути пов'язано з неоднаковим темпом старіння і компенсаторними реакціями організму. У старшій віковій групі (60-69 років) ці показники нівелюються, вочевидь, через загальне старіння організму.     

Таким чином, ІХС у зварювальників характеризується цілим рядом особливостей: частим розвитком у людей молодого віку, не зовсім типовою в більшості випадків локалізацією ІМ в задній стінці лівого шлуночку серця, переважно розвитком ДВІМ. Крім того, у частини зварювальників (14 чоловік), які хворіли на ІХС, при патоморфологічному дослідженні в коронарних артеріях виявлено не атеросклероз, а васкуліт (системний артеріїт чи неспецифічний аортоартеріїт). Результати наших досліджень дають підстави припустити, що у зварювальників ІХС розвивається на ґрунті ураження коронарних артерій шкідливими хімічними речовинами, насамперед ЗА з  розвитком васкуліту та раннього артеріосклерозу. Виявлені нами патоморфологічні порушення свідчать, що вплив на організм ЗА сприяє розвитку змін артерій ряду внутрішніх органів. Проведене дослідження по вивченню умов праці та їх впливу на перебіг ІХС у зварювальників, морфологічні зміни з боку коронарних судин, аорти та міокарду, дозволили сформулювати рекомендації щодо подальшого вдосконалення оздоровчих заходів, спрямованих на профілактику захворювань ССС у зварювальників.


Висновки

       У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми впливу факторів професійного ризику на зварювальників. За результатами проведених спостережень ці фактори сприяють передчасному старінню зварювальників, виникненню у них ІХС в більш молодому віці внаслідок розвитку васкуліту та раннього артеріосклерозу коронарних артерій серця. 

1. Умови праці зварювальників характеризуються  впливом токсичних хімічних речовин інгредієнтів зварювального аерозолю на організм працівників і зумовлені підвищеним професійним ризиком розвитку у них бронхо-легеневої патології та серцево-судинних захворювань.

2. Додатковими факторами ризику виникнення ІХС у зварювальників є: підвищений артеріальний тиск, куріння, надмірне вживання алкоголю, безсистемне харчування з підвищеним вмістом жиру. У зварювальників вікової групи 40-49 років систолічний і діастолічний артеріальний тиск статистично достовірно (р < 0, 01) вищий, ніж у робітників контрольної групи.  

3. У зварювальників, госпіталізованих з приводу ІХС, переважає вікова група 50-59 років (p < 0, 01),  спостерігається  великовогнищевий інфаркт міокарда (р<0,01) з локалізацією в задній стінці лівого шлуночку серця (р<0,01). У робітників контрольної групи переважає вікова група 60-69 років (р<0,01), спостерігається прогресуюча стенокардія (р<0,01), інфаркт локалізується в передній стінці лівого шлуночку серця (p < 0, 01).

4. Матеріали патологоанатомічних досліджень говорять про те, що у електрозварювальників переважає дрібновогнищевий інфаркт міокарда та повторний інфаркт міокарда (р<0,01) з локалізацією процесу у задній стінці лівого шлуночку серця (р<0,01), тоді як у контрольній групі переважає великовогнищевий інфаркт міокарда (р<0,01) з локалізацією процесу в передній стінці лівого шлуночку серця (р<0,01)

5. Смерть електрозварювальників від інфаркту міокарда найчастіше спостерігається у віці 50-59 років (р<0,01). Нерідко у зварювальників, хворих на ІХС, спостерігається раптова смерть у віковій групі 40-49 років (45,4%). Особи контрольної групи частіше помирають у віці 60-69 років і старше (р<0,01).

6. Ішемічна хвороба серця у зварювальників характеризується деякими  особливостями: частим виникненням у людей молодого віку, не зовсім типовою в більшості випадків локалізацією інфаркту міокарда в задній стінці лівого шлуночку серця, переважно розвитком дрібновогнищевого інфаркту міокарда. Результати наших досліджень дають підстави припустити, що у зварювальників ішемічна хвороба серця розвивається на ґрунті ураження коронарних артерій  хімічними речовинами інгредієнтами ЗА з розвитком васкуліту та раннього артеріосклерозу через їх загальну та кардіовазотоксичну дію, що є однією з особливостей патогенезу цих уражень.

7. У електрозварювальників спостерігається прискорення темпів старіння. Біологічний вік зварювальників відрізняється від популяційного стандарту у віковій групі 40-49 років на 12,56+1,76 років, у віковій групі 50-59 років на 12,45+0,4 роки. Різниця між орієнтовним  біологічним віком і належним біологічним віком у померлих від ішемічної хвороби серця зварювальників становила 18,51+1,4 роки у віковій групі 40-49 років і 9,85+1,2 роки і віковій групі 50-59 років. У старшому віці ця різниця нівелювалась, вочевидь, через загальне старіння організму.


Практичні рекомендації

1.        Активізувати санітарно-освітню роботу медичної служби та спрямувати її на підвищення обізнаності робітників з клінічними проявами ІХС та факторами ризику з метою своєчасного виявлення початкових форм ССЗ та їх лікування.

2.        Для збереження здоров'я  зварювальників необхідно створювати умови по додержанню вимог санітарних норм і правил, зниженню до мінімуму фактичного вмісту шкідливих речовин-інгредієнтів ЗА в зоні дихання зварювальників

3.        Медичній службі при проведенні попередніх (при прийомі на роботу) та періодичних медичних оглядів особливу увагу звертати на кваліфікований відбір на професію зварювальника. Слід виявляти осіб, схильних до розвитку ІХС.

4.        Для швидкого забезпечення обліку та контролю за факторами ризику, їх повного усунення  або максимального зменшення, в процесі лікувально-профілактичного спостереження в індивідуальних амбулаторних картках застосовувати штамп-кліше Карта обліку факторів ризику.


СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

       

1.        Раптова смерть зварювальників від ішемічної хвороби серця // Acta Medica Leopoliensa. Львівський медичний часопис. - 1997. - Т. 3, №1-2. - С. 25-28

2.        Умови праці, побуту та здоров'я зварювальників (соціально-гігієнічні дослідження) // Врачебное дело. - 1998. - №4. - С. 133-135

3.        Ішемічна хвороба серця у зварювальників // Практична медицина. - 1998. - №3-4. - С. 24-26

4.        Особливості ішемічної хвороби серця у зварювальників // Український журнал патології. 2000. - №1. С. 51-53. (співавтор - Ю. О. Поспішіль)

5.        Умови праці та захворюваність електрозварювальників // Соціально-гігієнічні та організаційні аспекти охорони здоров'я населення: Рекомендації для втілення в практику. - Львів, 1993. - С. 42-43

6.        Медико-оздоровчі заходи по профілактиці захворювань серед зварювальників // Роль фізичної культури в здоровому способі життя: Тез. доповід. Всеукраїнської наук.-практ. конф. - Львів, 1994. - Ч. 2. - С. 189-190

7.        Клінічна картина ІХС серед зварювальників // Медико-біологічні проблеми адаптації в сучасних умовах існування організму: Матеріали наук.-практ. семінару-симпозіуму (14-16 березня 1995 р., м. Кузнєцовськ). - Львів, 1995. - С. 9-10.

8.        Результати профілактичних медичних оглядів зварювальників // Актуальні проблеми неврології та нейрохірургії: Збірник науково-практичних робіт, присвячений 10-річчю організації кафедри неврології та нейрохірургії ФУЛіП. - Львів, 1996. - С. 211.

9.        Клініка інфаркту міокарда у зварювальників // Актуальні проблеми неврології та нейрохірургії: Збірник науково-практичних робіт, присвячений 10-річчю організації кафедри неврології та нейрохірургії ФУЛіП. - Львів, 1996. - С. 212.

10.        Про недоліки в організації профілактичних оглядів зварювальників на промисловому підприємстві // Охорона здоров'я і довкілля: Матеріали ювілейної науково-практичної конф., присвяченої 100-річчю від дня народження проф. В. З. Мартинюка. - Львів, 1996. - С. 131.

11.        Захворюваність на ішемічну хворобу серця у зварювальників // Український кардіологічний журнал (Матеріали V Конгресу кардіологів України 12 - 14 травня 1997р, м. Київ). - 1997. - №3 (додаток). - С. 247.

12.        Перебіг ішемічної хвороби серця у зварювальників // Проблеми сучасної екології: Матеріали українсько-польського семінару Сучасна екологія і екологічна патологія людини 8 - 10 жовтня 1997 р., м. Львів. - Львів, 1997. - С. 98-99

13.        Sudden coronary death of metal welders // 1st International Congress of Coronary Artery Disease - From prevention to intervention (Prague, Czech Republic, September 21 - 24, 1997). - Prague/ 1997. - P. 40 (співавтор Д. Зербіно)

14.        Ішемічна хвороба серця у зварювальників: особливості ураження коронарних артерій // Матеріали VI Конгресу кардіологів України 18-21 вересня 2000р, м. Київ. 2000. С. 85. (співавтор Д. Зербіно, Ю. Поспішіль)

Анотація

Мацко Н. В. Фактори професійного ризику зварювальників сталей та особливості їх впливу на формування та перебіг ішемічної хвороби серця. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 02. 01. гігієна. Інститут медицини праці, Київ, 2000.

В дисертації на великому матеріалі (300 проб повітря, 150 вимірів мікроклімату) досліджено гігієнічні умови праці зварювальників, вивчено клінічний перебіг ішемічної хвороби серця (ІХС) у зварювальників (160 історій хвороб і 148 історій хвороби контрольної групи), та патоморфологічні особливості ІХС (106 протоколів розтину померлих зварювальників і 108 протоколів розтину померлих від ІХС контрольної групи). Виявлено, що концентрація зварювального аерозолю становить 9, 1 55, 3 мг/м3, вміст оксиду марганцю в ньому від 0, 21 до 0, 5 мг/м3. У зварювальників ІХС спостерігається в більш молодому віці (50 59 років), характерною її особливістю є локалізація процесу в задній стінці лівого шлуночка серця.

Різниця між біологічним віком і належним біологічним віком у зварювальників, хворих на ІХС, вікової групи 41-50 років становила 12, 56 + 1, 76 роки, а у померлих від ІХС різниця між орієнтовним біологічним віком і належним біологічним віком становила 18, 51 + 1, 4 роки.

Результати досліджень дають підстави припустити, що для зварювальників характерне значне прискорення процесів старіння організму, ІХС у них розвивається на ґрунті ураження коронарних артерій хімічними речовинами-інгредієнтами зварювального аерозолю з розвитком васкуліту та раннього артеріосклерозу через їх загальну та кардіовазотоксичну дію. 

Ключові слова: ішемічна хвороба серця, зварювальник, васкуліт.


Аннотация

Мацко Н. В. Факторы профессионального риска сварщиков сталей и особенности их влияния на формирование и течение ишемической болезни сердца.  Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 02. 01. гигиена. Институт медицины труда, Киев, 2000.

Диссертация посвящена вопросам изучения гигиены труда, клиническим и морфологическим особенностям ишемической болезни сердца (ИБС) у сварщиков. Исследование условий труда у сварщиков проводилось на 5-ти промышленных предприятиях города Львова, проведен отбор 300 проб воздуха в зоне дыхания рабочих на содержание твердой и газовой составляющих сварочного аэрозоля. Для характеристики промышленной среды в сборочных цехах проведено 150 измерений параметров микроклимата. С целью оценки условий труда сварщика, мы заполнили анкеты, в которых содержались анамнестические, социально-демографические данные, информация о характере и условиях труда всего 30 вопросов. Для изучения клинического течения ИБС у сварщиков в качестве первичного материала использовались законченные истории болезни больных, которые находились на стационарном лечении в инфарктных отделениях г. Львова за 5 лет. Проанализировано 160 историй болезни. Для контроля отобрана группа в количестве 148 лиц, которые болели ИБС и не имели контакта с вредными факторами промышленной среды. Для изучения морфологических изменений миокарда, коронарных артерий и аорты у умерших от ИБС сварщиков проанализировано 106 протоколов вскрытия и 108 протоколов вскрытия умерших контрольной группы. Результаты исследования свидетельствуют, что сварочные работы в большинстве случаев проводятся в закрытых помещениях с недостаточной вентиляцией, что способствует накоплению ряда вредных веществ. Содержание оксида марганца  в составе сварочной пыли колебалось от 0, 21 + 0, 0055 до 0, 5 + 0, 048 мг/м3 (ПДК 0, 2 мг/м3).

Наибольшая концентрация сварочного аэрозоля выявлена в тех случаях, когда сварщик выполняет операцию, наклонившись над сварочной дугой (9, 1 55, 3 мг/м3). Данные социологического исследования свидетельствуют, что основной возраст работающих составил 20 39 лет (51, 9 %), стаж работы по специальности 20 лет и больше (39, 4 %).

Оценивая свое здоровье, лишь 2% опрошенных назвали себя больными. Произведено измерение артериального давления (АД), его повышение выявлено  у 13, 6% сварщиков. Наблюдается тенденция к повышению АД по мере увеличения возраста и стажа работы. Среднее значение систолического АД составило 141, 8 + 3, 4 мм рт. ст., диастолического 84, 5 + 2, 0 мм рт. ст. Исследование историй болезни сварщиков, больных ИБС, позволяет сделать такие выводы: наибольшее число заболевших зафиксировано  в возрастной группе 50 59 лет ( р < 0, 01), процесс, как правило, локализировался в задней стенке левого желудочка сердца ( р < 0, 01).

Изучение протоколов вскрытия умерших от ИБС сварщиков показало, что ИБС у сварщиков характеризуется рядом особенностей: ИБС часто возникает у людей молодого возраста, не совсем типична в большинстве случаев  локализация инфаркта миокарда в задней стенке левого желудочка сердца, преимущественно развитием мелкоочагового инфаркта миокарда.

В коронарных артериях у них в большинстве случаев (92) выявлено ранний артериосклероз, а в 14 васкулит.

Призведено определение биологического возраста сварщиков. Разница между биологическим возрастом и надлежащим биологическим возрастом у сварщиков, больных ИБС, возрастной группы 41-50 лет составила 12, 56 + 1, 76 года, а умерших от ИБС этой же возрастной группы разница между ориентировочным биологическим возрастом и надлежащим биологическим возрастом составила 18, 51 + 1, 4 года.

Результаты исследований позволяют сделать предположение, что для сварщиков характерно значительное ускорение процессов старения организма, ИБС у них развивается на почве поражения коронарных артерий химическими веществами ингредиентами сварочного аэрозоля с развитием васкулита и раннего артериосклероза посредством их общего и кардиовазотоксического действия. 

Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, сварщик, васкулит. 


Страница: 1  Страница: 2 

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины