Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Порівняльна ефективність лікування хворих на гострий інфаркт міокарда різними методами тромболітичної терапії 2003 года.
Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Б.І. Голобородько; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2003. — 24 с. — укp.
Аннотация: Вперше в Україні досліджено ефективність і безпеку лікування хворих на гострий інфаркт міокарда (ІМ) методом тромболітичної терапії (ТЛТ), що включає прискорений 60-хвилинний режим фібринолітичної терапії (ФЛТ) тканинним активатором плазміногену (ТАП) у комбінації з низькомолекулярним гепарином (НМГ) - дальтепарином натрію, а також методом ТЛТ, який включає прискорений 20 - 30-хвилинний режим ФЛТ стрептокіназою (СК) у комбінації з НМГ - дальтепарином натрію. Встановлено більш високу ефективність застосування методик прискореного введення ТАП і СК у комбінації з ад'ювантною антикоагулянтною терапією (АКТ) НМГ проти стандартних методик ФЛТ у комбінації з нефракціонованим гепарином на підставі показників запобігання гострій лівошлуночковій недостатності, рецидиву ІМ, постінфарктній стенокардії, а також даних летальності, одержаних за 30-денний період спостереження. Доведено однакову безпеку щодо застосування прискорених методик ФЛТ у комбінації з ад'ювантною АКТ НМГ - дальтепарином натрію та рекомендованих стандартних методів ТЛТ.

Текст работы:

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ ім. акад. М.Д. СТРАЖЕСКА





ГОЛОБОРОДЬКО БОРИС ІВАНОВИЧ





УДК: 616.127-005. 8-036.11:615.273.55-032






ПОРІВНЯЛЬНА  ЕФЕКТИВНІСТЬ

ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА

ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

РІЗНИМИ МЕТОДАМИ

ТРОМБОЛІТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ





14.01.11. Кардіологія







АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук











Київ 2003





Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Інституті кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України та в міській клінічній лікарні №3 м. Одеси міського управління охорони здоров'я МОЗ України.


Науковий керівник:


доктор медичних наук, професор Лутай Михайло Ілларіонович, завідуючий відділом атеросклерозу та хронічної ішемічної хвороби серця Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України (м. Київ).


Офіційні опоненти:


доктор медичних наук, професор Пархоменко Олександр Миколайович, завідуючий відділом реанімації та інтенсивної терапії Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України (м. Київ).


доктор медичних наук, професор Тащук Віктор Корнійович, завідувач кафедри кардіології та функціональної діагностики Буковинської державної медичної академії  МОЗ України (м. Чернівці).


Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра госпітальної терапії №1 та професійної патології.


Захист відбудеться 25 лютого  2003 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Інституті кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України (03680 м. Київ, вул. Народного ополчення, 5).


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України за адресою: 03680 м. Київ, вул. Народного ополчення, 5.



Автореферат розісланий 23 січня  2003 р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                  Деяк С.І.
















ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Захворювання серцево-судинної системи за своєю поширеністю посідають одне з перших місць в економічно розвинутих країнах світу,  а ішемічна хвороба серця і її гострі форми  є однією з головних причин смерті. [Коваленко В. М., Корнацький В. М., 2002]. Найбільш тяжкий прояв ішемічної хвороби серця - інфаркт  міокарда (ІМ). Незважаючи  на  те, що  протягом останнього десятиліття досягнуто значних успіхів в його лікуванні, розповсюдженість і захворюваність  на ІМ істотно не змінилися. У зв'язку з цим велику увагу заслуговують такі методи,   що  можуть  бути  застосованими  з  метою  обмеження зони некрозу, запобігання тяжким ускладненням і смерті.

Останнім часом доведено, що в розвитку ІМ у більшості  хворих  визначальним є тромбоз коронарних артерій, що розвивається в місці дестабілізації атеросклеротичної бляшки. З огляду на це, раннє відновлення кровоплину в інфаркт-зумовившій коронарній артерії (ІЗКА) за допомогою фармакологічних і механічних впливів є найбільш перспективним [Braunwald E., 1993], бо припускає обмеження зони некрозу міокарда і зменшення кількості ускладнень. [Ross A. M. et al., 1995]. Щодо консервативних підходів до раннього відновлення кровоплину в ІЗКА, то найбільш ефективним виявився метод системної тромболітичної терапії (ТЛТ)  [Topol E. J., 1995]. У дослідженнях з вивчення механізмів дії фібринолітичних препаратів (ФП)  було визначено, що вони мають здатність відновлювати прохідність коронарних артерій за рахунок розчинення свіжого тромбу. Відновлена прохідність коронарної артерії, у свою чергу, потребує подальшого лікування для підтримки цього стану і запобігання повторним тромботичним оклюзіям. У міжнародних дослідженнях, проведених останніми роками, вчені мали на меті не тільки пошук найбільш ефективних ФП і режимів їхнього введення, але й виявлення оптимальних шляхів запобігання ретромбозам  коронарних артерій, тобто ад'ювантну антикоагулянтну і антитромбоцитарну терапію. І якщо стосовно методів і термінів проведення тромболізису вже розроблено стандартні рекомендації [Van de Verf F. еt al. 1984], то про застосування супровідного антикоагулянтного лікування думки дослідників дотепер залишаються різними [Ohman E. M. et al., 2001]. У вітчизняній літературі  наведено детальні оглядові матеріали з тромболітичної терапії [Амосова К. М. і співавт., 1998], проте рекомендацій щодо адаптації наявного досвіду до умов практичної охорони здоров'я в Україні ми й досі не маємо. З  цього  погляду доцільно більш глибоко вивчати застосування в нашій країні різних методик здійснення тромболізису і проведення ад'ювантної антикоагулянтної і антитромбоцитарної терапії [Пархоменко О. М., 1999].

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу  виконано у   межах   наукової   теми   відділу  атеросклерозу та хронічної                                                                                                                         ішемічної хвороби серця Інституту кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска Вивчити регулятори імунного запалення, ендотеліальні та геморелогічні фактори на різних етапах розвитку і дестабілізації коронарної атеросклеротичної бляшки у хворих на ІХС (№ держреєстрації 199U001238), співвиконавцем якої є здобувач.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження підвищити ефективність тромболітичного лікування гострого ІМ шляхом оптимізації режимів уведення ФП (стрептокінази і тканинного активатора плазміногену) і застосування методів супровідної антикоагулянтної терапії (АКТ).

Для досягнення зазначеної мети було визначено наступні задачі:

1.        Вивчити і порівняти клінічну ефективність і безпеку лікування ІМ, проведеного за стандартними методами ТЛТ і методиками  прискореного режиму фібринолітичної терапії (ФЛТ) у комбінації з низькомолекулярними гепаринами (НМГ).

2.        Вивчити частоту реперфузії міокарда за даними електрокардіографічної (ЕКГ) динаміки, одержаними під час проведення ТЛТ з застосуванням різних методик.

3.        Вивчити динаміку показників біохімічних маркерів ушкодження міокарда креатинфосфокінази (КФК) і її мязово-мозкової фракції (МБ КФК) у хворих на гострий ІМ при застосуванні різних методів ТЛТ. 

4.        Порівняти вплив пропонованих прискорених режимів ФЛТ і стандартних методів ТЛТ гострого ІМ на стан внутрішньосерцевої гемодинаміки за даними ультразвукового дослідження серця.

5.        Виявити найбільш оптимальний метод проведення ФЛТ і АКТ у хворих на гострий ІМ на підставі отриманих результатів дослідження клінічного перебігу захворювання, змін ЕКГ, біохімічних маркерів некрозу міокарда, а також даних ехокардіографії (ЕхоКГ) і  велоергометрії (ВЕМ).

Об'єкт дослідження хворі на верифікований гострий ІМ давністю до 6 годин з наявним підйомом сегмента ST.

Предмет дослідження методи інтенсивної терапії хворих на гострий ІМ, а саме ТЛТ, що включають як стандартні режими ФЛТ, так і прискорені в комбінації з антикоагулянтним лікуванням нефракціонованим гепарином (НФГ) і НМГ.

Методи дослідження клінічні методи спостереження використовувалися з метою оцінки ефективності та безпеки методик лікування; лабораторні: для регуляції дозування НФГ активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ); для визначення частоти реперфузії міокарда - лабораторні (КФК і МБ КФК) та інструментальні - електрокардіографія (ЕКГ); для оцінки показників внутрішньосерцевої гемодінаміки - ехокардіографія (ЕхоКГ); велоергометрія (ВЕМ) - для оцінки толерантності до фізичного навантаження.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше  в   Україні   проведено

дослідження  ефективності  й  безпеки  лікування  хворих  на  гострий  ІМ методом ТЛТ, що включає прискорений 60-хвилинний режим ФЛТ тканинним активатором плазміногену (ТАП) у комбінації з НМГ дальтепарином натрія, а також методом ТЛТ, який включає прискорений 20-30- хвилинний режим ФЛТ стрептокіназою (СК) у комбінації з НМГ дальтепарином натрія.

Установлено більш високу ефективність застосування методик прискореного введення ТАП і СК у комбінації з ад'ювантною АКТ НМГ проти стандартних методик ФЛТ у комбінації з НФГ на підставі показників  запобігання гострій лівошлуночковій недостатності (ГЛШН), рецидиву ІМ, постінфарктній стенокардії, а також даних летальності, отриманих за 30-денний період спостереження.

Доведено однакову безпеку щодо застосування прискорених методик ФЛТ у комбінації з ад'ювантною АКТ НМГ дальтепарином натрія і рекомендованих  стандартних методів ТЛТ.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовано і рекомендовано для практичного застосування основні принципи тромболітичної терапії гострого ІМ, що дозволяють знизити кількість ускладнень і летальність у даній категор