Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Особливості ранньої діагностики прееклампсії вагітних 2005 года.
Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / М.В. Черипко; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2005. — 19 с. — укp.
Аннотация: Уперше виявлено та доведено інтенсифікацію процесів окисної модифікації білка, підвищення кількості середньомолекулярних пептидів сироватки крові, модифікованих форм альбуміну у вагітних з прееклампсією. Установлено роль порушень структури білка та процесів перекисного окиснення білків у патогенезі зазначеного ускладнення вагітності. Визначено, що рівень активації цих процесів знаходиться у пропорційній залежності від ступеня тяжкості прееклампсії. Вивчено механізми перекисного окиснювання білків, утворення середньомолекулярних пептидів і модифікованих форм альбуміну, зроблено припущення щодо глибоких, часом необоротних руйнівних змін у структурі білка і, як наслідок, його функціональної неспроможності за тяжких форм прееклампсії. Розроблено комплекс заходів щодо ранньої діагностики прееклампсії вагітних, диференціальної діагностики набряків і прееклампсії різного ступеня тяжкості.

Текст работы:

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ






ЧЕРИПКО МАРИНА ВОЛОДИМИРІВНА


                               УДК 618.2/.3:618.3 008.6:616:15:577.112.824:616 - 07





ОСОБЛИВОСТІ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ ПРЕЕКЛАМПСІЇ

ВАГІТНИХ



14.01.01 акушерство та гінекологія





Автореферат

                            дисертації на здобуття наукового ступеня

                                           кандидата медичних наук






                                                      Харків - 2005


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті

ім. С.І. Георгієвського МОЗ України.



Науковий керівник                доктор медичних наук, професор Іванов Ігор

                                                 Ісаакович, Кримський державний медичний

                                                  університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри акушерства і гінекології №2.


Офіційні опоненти:                     доктор медичних наук, професор Дашкевич Валентина Євдокимівна, Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, м. Київ, завідувач акушерського вiддiлення екстрагенiтальноï патологiï вагiтних;


                                                       доктор медичних наук, професор Лiпко Оксана

                                                       Петрівна, Харківський державний медичний          університет МОЗ України, професор кафедри                                                                                                  акушерства і гінекології №1.


Провідна установа:               Національний медичний університет

                                                 iм. О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра      акушерства і гінекології № 2.


Захист дисертації відбудеться 23 червня 2005р. о 13.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.600.01 при Харківському державному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).


Автореферат розісланий     20 травня 2005р.





Учений секретар спеціалізованої вченоï ради,

доктор медичних наук, професор                                                             В.В. Лазуренко






ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Прееклампсія вагітних (ПВ) дотепер залишається одним з найчастіших і загрозливих ускладнень вагітності. Незважаючи на інтенсивні наукові пошуки, що стосуються питань патогенезу, профілактики і лікування ПВ, показники материнської і перинатальної смертності, а також частоти прееклампсії залишаються незмінно високими протягом багатьох років і не мають помітної тенденції до зниження. Питома вага гестозів у структурі ускладнень вагітності коливається від 10,1% до 20,0%, а серед причин материнської і перинатальної смертності становить відповідно 21,3% і 12,1% (О.Г. Фролова, 1997, F. Broughton, Pipkin 1997; Г.М. Савельєва, Р.І. Шаліна, 1998,). У клініці прееклампсії збільшилася мертвонароджуваність, що становить 14% усіх перинатальних втрат (А.І. Ахміна та ін. 1992, Г.К Степанковська., 2000). За даними офіційної статистики Автономної Республіки Крим частота пізніх гестозів у 2002 році становила 17,3%, у 2003 році спостерігається зростання цього показника до 17,8%. На частку важких форм прееклампсії і еклампсії в 2002 році по Криму припадає 0,3% випадків, у 2003 році 0,2%. У 2002 році по Криму  0,3% пологів пройшли на тлі розвиненого тяжкого гестозу і еклампсії, у 2003 році цей показник виріс у 3 рази і досяг 0,9%!

На думку багатьох дослідників, немає більш складної проблеми в акушерстві ніж гестози, що справедливо називають хворобою теорій (В.М. Бесєдін, 1990). Незмінно висока кількість випадків пізнього гестозу, тяжкість його клінічних проявів, велика ймовірність несприятливого результату для матері і плода обумовлюють підвищений інтерес до дослідження патогенетичних механізмів даної патології (В.І. Грищенко, 2000; Б.М.Венцковський, В.М.Запорожан, 2002;).

В.В. Абрамченко (2001) вважає прееклампсію вагітних патологією з полісистемним патогенезом, що включає сукупність імунологічних, гіпоксичних, генетичних та інших факторів, тісна взаємодія яких у різних комбінаціях, дозволяє розглядати прееклампсію як ускладнений перебіг вагітності, що має багатофакторний генез. За даними більшості сучасних авторів, прееклампсія не є самостійним захворюванням, а синдромом, обумовленим порушенням адаптації жінки до вагітності. Причини, що обумовлюють порушення адаптації це: хронічні екстрагенітальні та генітальні патологічні стани, уроджена, генетично детермінована слабкість тих чи інших систем організму, що визначає спадкоємну схильність до гестозу, багатоплідність, імунологічні, гормональні фактори, психологічна та соціальна дизадаптація жінки (В.Н. Кустаров, В.А. Лінде, 2000). Частота поєднаних форм гестозу на сьогодні становить від 70% до 85%. Прееклампсія виникає в 2,5 раза частіше і проходить більш тяжко у першороділь, ніж у тих, хто народжує повторно.

Одним з пускових механізмів розвитку прееклампсії є антиоксидантна недостатність організму вагітної. У відповідь на вплив ендогенних і екзогенних факторів ризику в материнському організмі виникає інтенсивність адаптивних біохімічних реакцій, результатом побічної дії яких є збільшення кількості первинних вільних радикалів. Останні ініціюють утворення перекисних сполук. Ці сполуки, у силу високої електрофільності, здатні викликати окисну модифікацію різних біосубстратів і спричиняти ушкодження клітини, у першу чергу, мембран. Прояву патогенної дії перекисних сполук перешкоджає багатокомпонентна антиоксидантна система організму, що має безпосереднє відношення до молекулярних механізмів неспецифічного гомеостазу. Патогенний вплив факторів ризику на антиоксидантну систему організму вагітної здійснюється за рахунок модифікації ряду біохімічних і імунохімічних реакцій. У тканинах, що піддавалися ішемії, активно проходять процеси генерації активних форм кисню (АФК), що, у першу чергу, індуціюють ушкодження клітинних мембран і, як наслідок, виникнення нових антигенів на поверхні клітин, що призводить до їх взаємодії з циркулюючими в крові імунними комплексами. Отже, при несприятливому збігу обставин у тканинах може початися каскад реакцій, що призводять до їх деструкції, неспроможності функцій органів і систем, що врешті-решт, призводить до поліорганної недостатності (І.І. Іванов, 1999, С.А. Бобровник, 2000).

Висока питома вага пізніх гестозів у структурі ускладнень вагітності, тяжкість, а дещо атиповість його клінічних проявів, велика ймовірність несприятливого результату для матері і плода, диктують необхідність проведення подальших досліджень у галузі патогенетичних механізмів даної патології, а також розробки методів профілактики і ранньої діагностики прееклампсії вагітних. Можливо, одною з патогенетичних ланок розвитку ПВ, є порушення в структурі білка, зокрема його окисна модифікація, а також циркуляція в крові вагітних продуктів його деструкції. У літературі останніх років практично відсутні відомості про білковий обмін у період гестації, а дослідження, що стосуються перекисного окислювання білків (ПОБ) при прееклампсії, одиничні. Це дало нам підстави провести власні дослідження щодо порушень структури білка, змін показників білкового обміну при різних ступенях тяжкості ПВ і використовувати ці дані з метою розробки критеріїв ранньої діагностики пізніх гестозів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.. Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри акушерства і гінекології №2 Кримського державного медичного університету ім.С.І.Георгієвського: Удосконалення методів діагностики і лікування прееклампсії II половини вагітності (№ держ. реєстрації 0101U006551). Автором виконано фрагмент роботи з ранньої діагностики, диференціальної діагностики прееклампсії вагітних різних ступенів тяжкості, патологічних і фізіологічних набряків під час вагітності.

Мета i завдання дослідження. Встановлення i наукове обгрунтування взаємозв'язку мiж активізацією процесів перекисного окислювання білків, утворення середньомолекулярних пептидів і модифікованих форм альбуміну і ступенем тяжкості пiзнього гестозу; оптимізацiя діагностики прееклампсії вагітних на ранньому, доклінiчному етапі.

Для досягнення мети були встановленi наступнi завдання:

1. Вивчити особливості клінічного перебігу прееклампсії вагітних в сучасних умовах.

2. Дослідити процеси перекисного окислювання білків у сироватці крові вагітних при фізіологічному перебігу вагітності і прееклампсії різного ступеня тяжкості.

3. Вивчити процеси утворення середньомолекулярних пептидів у сироватці крові вагітних при фізіологічному перебігу вагітності і при прееклампсії різного ступеня тяжкості.

4. Дослідити зміну структури білка утворення модифікованих форм альбуміну при фізіологічному перебігу вагітності і при прееклампсії різного ступеня тяжкості.

5. Установити залежність між показниками окисної модифікації білка і порушенням його структури.

6. На підставі отриманих даних розробити алгоритм ранньої діагностики прееклампсії вагітних і диференційно-діагностичні критерії визначення ступеня iï