Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Український "модерн-баян" як феномен світового мистецтва 2006 года.
Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / І.Д. Єргієв; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2006. — 18 с. — укp.
Аннотация: Висвітлено ідею "українського модерн-баяна" як мистецтва баянної гри, що склалась в паралелях вітчизняної та зарубіжної творчості й апробована видатними митцями. Розкрито сутність впливу тріади чинників: високоталановитих виконавців-новаторів, удосконалений майстрами інструментарій та оригінальну творчість композиторів. Концепція мистецтва "модерн-баяна" як вітчизняної версії акордеонної гри професійних митців другої половини XX ст. полягає в єдності виконавсько-композиторської ініціативи під час створення оригінальних композицій для баяна як "музики для слухання" з включенням тембрально-сонорних ефектів у функції конкретно-графічних показників, носіїв архетипових смислів музики поставангардного мистецтва.

Текст работы:

                                        Одеська  державна музична академія

ім. А.В.Нежданової




ЄРГІЄВ Іван Дмитрович


                                                                                               УДК: 786.8(477)





УКРАЇНСЬКИЙ МОДЕРН-БАЯН ЯК ФЕНОМЕН СВІТОВОГО МИСТЕЦТВА



Спеціальність 17.00.03 Музичне мистецтво








АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата мистецтвознавства










                                                      





ОДЕСА 2006


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі сучасної музики і музичної культурології Одеської державної музичної академії ім.А.В.Нежданової Міністерства культури та туризму України.


Науковий керівник:        доктор мистецтвознавства, професор

                                Маркова Олена Миколаївна,

                                          Одеська державна музична академія ім.А.В.Нежданової, завідувач кафедри   сучасної музики і музичної культурології (м.Одеса)      

                                     

Офіційні опоненти:       доктор мистецтвознавства, професор

Ільченко Олександр Олександрович

Київський         національний університет  культури і мистецтв Міністерства культури і туризму України, кафедра фолькфольклори-стики, народно-інструментального та хорового виконавства (м.Київ)


кандидат мистцтвознавства, доцент

       Завгородня Галина Федорівна,

Одеська державна музична академія

ім.А.В.Нежданової Міністерства культури і туризму України, професор кафедри теорії музики і композиції (м. Одеса)


Провідна установа:        Національна музична академія України

ім.П.І.Чайковського Міністерства культури і туризму України (м.Київ)

    

Захист відбудеться “19”  квітня 2006 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.857.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства в Одеській державній   музичній академії ім.А.В.Нежданової за адресою: 65020, Одеса, вул.Новосельського, 63, Малий зал.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Одеської державної музичної академії ім.А.В.Нежданової за адресою: 65020, Одеса, вул.Новосельського, 63.

Автореферат розіслано “17” березня  2006 року.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат        мистецтвознавства, доцент                            А.Д.Черноіваненко                         


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження визначається інтенсифікацією українського баянно-акордеонного мистецтва у 90-ті роки ХХ століття з формуванням нової якості останнього модерн-баяна як невід'ємної складової сучасного академічного інструментарію, і його  інтеграцією у світове мистецтво. Вказаний процес став можливим завдяки ряду факторів:

По-перше, маємо плідний розвиток аккордеонно-баянного виконавства у другій половині ХХ століття у всьому світі, в тому числі, й в Україні. Вражаючими темпами модернізується світова конкурсна система, в якій на тлі традиційних суто акордеонно-баянних творчих змагань виникають конкурси, де акордеоністи та баяністи мають змогу виступати поряд з іншими академічними фахівцями: скрипалями, віолончелістами, виконавцями на духових інструментах, піаністами.

Слід зазначити, що саме на таких конкурсах  у 80-90-ті роки були отримані перші вагомі результати: С.Хуссонг (Німеччина, акордеон) перші премії на міжнародних конкурсах Хуго Германа (Німеччина) і Гаудеамус (Нідерланди), М.Керн (Німеччина, акордеон) перша премія на Гаудеамусі, І.Єргієв (Україна, баян) перша премія на міжнародному конкурсі нової камерної музики Приз Орфея (Бельгія), ін.

По-друге, склалися нові виконавсько-композиторські тандеми, які відбувалися  перш за все, на виконавсько-детермінаційних засадах. Так, ще у 60-ті роки минулого століття утворилась творча співдружність піонера світового модерн-акордеона Могенса Елегарда (баян) з композитором-симфоністом Олє Шмідтом, що вирішила долю видатного національного явища в Данії. У 70-ті роки вибудовувався відомий тандем Ф.Ліпс С.Губайдуліна в Росії, насамкінець, у 90-ті роки сформувалася міцна творча співдружність й в Україні з участю автора даної роботи: Іван Єргієв Кармела Цепколенко. У цілому ми змушені констатувати тенденцію зростання інтересу до баяну з боку композиторів-небаяністів з неоавангардною і постмодерністичною орієнтацією як у всьому світі, так і в Україні, серед яких: Є.Станкович, К.Цепколенко, Л.Самодаєва, Ю.Гомельська, В.Ларчиков, О.Щетинський, В.Польова, Св.Луньов, ін.

По-третє, всеохоплюючим став фестивальний рух. Підкреслюється  виключно важлива роль  фестивалю Два дні і дві ночі нової музики (Одеса), який став основним практичним чинником реалізації творчо-концептуальної ідеї українського модерн-баяна. Саме на цьому форумі вперше у квітні 1995 року й була здійснена спроба інтеграції  нового баянного виконавського мистецтва в суто академічний жанровий простір автором дослідження.

Вчетверте, велике значення для акредитації нового напрямку в українському баянному виконавському мистецтві, а також для ствердження академічності його статусу мав новий український камерно-баянний жанр, який пропагується декількома новоутвореними ансамблями і, зокрема,  дуетом Каданс (баян І.Єргієв, скрипка О.Єргієва). Заснований автором даного дослідження у 1994 році, ансамбль став постійно діючим генератором нових творчих ідей в цьому жанрі.

Актуальність теми підкреслює стан розробки даної наукової проблематики не тільки в дослідженнях української оригінальної музики для баяна, а й у мистецькознавчому і культурологічному вимірах взагалі. Якщо підсумковий огляд наукових джерел засвідчує, що вітчизняна науково-дослідна сфера в галузі баянного мистецтва охоплює, у більшості, коло проблем, пов'язаних з теорією та історією виконавства, а також з педагогікою (роботи І.Алєксєєва, М.Давидова, Ю.Бая, В.Самітова, Є.Іванова, Д.Кужелєва, В.Князєва,  інших), то питання дослідження української оригінальної баянної літератури 90-их років, а тим більш нової камерної музики залишається постійно актуальним в музичній науці, потребує уважного й ретельного вивчення.

Об'єктом дослідження обрано процес становлення і розвитку світового мистецтва модерн-акордеона (н о в о ї оригінальної музики для акордеона та нового виконавського мистецтва).

Предмет дослідження феномен вітчизняного академічного баянного мистецтва український модерн-баян, який проявляється в жанрово-стильових трансформаціях оригінальної баянної музики епохи  постмодернізму.

Матеріалом дослідження обрано твори українських композиторів-симфоністів: К.Цепколенко, Л.Самодаєвої, В.Ларчикова, Ю.Гомельської, О.Щетинського, В.Рунчака ін., а також твори відповідних напрямків і стилей композиторів деяких європейських стран і Росії: Р.Де Смета, Я.Тер Вельдгюйса, В.Дінеску, Чіл Мейєрінга, А.Пьяццоли, О.Шмідта, А.Нордхейма, С.Берінського, Е.Вірсаладзе, Р.Калімуліна, С.Губайдуліної, ін. у виконанні  видатних музикантів сучасності та автора дослідження.

Метою дослідження є формулювання концепції нового українського мистецтва модерн-баяна як невід'ємної складової сучасного українського академічного мистецтва, роботи співдружностей композиторів і виконавців.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

-        визначити історичний зріз стильових утворень в розвитку нового акордеонного мистецтва у світі і установлень національних композиторських шкіл;

-        виявити стилістично-жанрову специфіку творів епохи постмодернізму у співпраці виконавців і композиторів (виконавсько-композиторських тандемів), в якій виконавський винахід у якості ігрового вилучення специфічно акордеонно-баянного тембро-сонору стає стрижньовим утворенням композиції;

-          вибудувати концепцію світового мистецтва модерн-акордеонної творчості епохи постмодернізму і її вітчизняного (баянного) виявлення;

-        відпрацювати методику аналізу модерн-баянного мистецтва;

-        вилучити в аналізах знайдені параметри концепції модерн-баянної творчості як систему модерн-інтонування;

-        виявити виконавський аспект процесу відтворення новітніх з