Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Драматургія хорових сцен в операх В.Губаренка (на прикладі "Загибелі ескадри", "Пам'ятай мене", "Вій", "Згадайте, братія моя") 2005 года.
Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / О.М. Батовська; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2005. — 16 с. — укp.
Аннотация: Розглянуто проблему функціонування хору як суттєвої складової оперної вистави у контексті його драматургічного призначення в жанрових різновидах опер В.Губаренка, зокрема героїко-романтичній музичній драмі "Загибель ескадри", лірико-психологічній опері "Пам'ятай мене", опері-балеті "Вій" та опері-ораторії "Згадайте, братія моя". Надано загальну характеристику оперної творчості В.Губаренка в історичному, жанровому та структурно-драматургічному аспектах і висвітлено особливості відображення основних тенденцій розвитку музично-театрального мистецтва України 1960 - 1990 рр. у творах митця. Здійснено комплексний музикознавчий аналіз у контексті специфіки використання хору як драматургічної одиниці в оперних творах В.Губаренка й обгрунтовано його провідне значення у сценічних постановках композитора. Наведено характеристику, визначено зміст і представлено реєстр основних хорових сцен. Запропоновано нову класифікацію хорових сцен на підставі оцінки її шести головних функцій (фонової, колористичної, репрезентативної, внутрішньо-емоційної, дійової, динамічної) та десяти допоміжних (репрезентативно-колористичної, динамічно-колористичної, дійово-динамічної, емоційно-дійової, статистичної, ілюстративної, ілюстративно-колористичної, фоново-репрезентативної, емоційно-колористичної, репрезентативно-динамічної). На підставі запропонованої класифікації визначено концептуальні функції хору у жанровій системі представлених опер В.Губаренка й обгрунтовано вплив жанрово-інтонаційної моделі на характер використання хорових сцен (кількісну та якісну залежність функцій хору від провідної образно-змістовної сфери). На підставі результатів наукового дослідження доведено ключову константу творчого методу В.Губаренка про залежність функціонального навантаження хору від жанрової специфіки твору.

Текст работы:

ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ

ІМЕНІ А.В. НЕЖДАНОВОЇ



Батовська Олена Миколаївна  




                                                                                                                                             УДК 78.087.68:782.1











ДРАМАТУРГІЯ ХОРОВИХ СЦЕН

В ОПЕРАХ В.ГУБАРЕНКА

/НА ПРИКЛАДІ „ЗАГИБЕЛІ ЕСКАДРИ”,

„ПАМЯТАЙ МЕНЕ”, „ВІЙ”,

„ЗГАДАЙТЕ, БРАТІЯ МОЯ”/




17.00.03 Музичне мистецтво






АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата мистецтвознавства


Одеса 2005



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі хорового диригування

Харківського державного університету мистецтв ім. П.І.Котляревського

Міністерства культури і мистецтв України, м.Харків


Науковий керівник:                      доктор мистецтвознавства, професор

                                                           Гребенюк Наталія Євгеніївна,

                                                           Харківський державний інститут

                                                           мистецтв імені І.П.Котляревського,

                                                          

Офіційні опоненти:                        доктор мистецтвознавства, професор

                                                           Рожок Володимир Іванович,

                                                           Національна музична академія України

                                                           імені П.І. Чайковського

                                                         

                                                           кандидат мистецтвознавства, доцент

                                                           Драч Ірина Степанівна

                                                           Сумський державний педагогічний

                                                           університет ім. А.С. Макаренка

                                                          зав. кафедри хореографії, образотворчого мистецтва,

                                                           теорії, історії музики та художньої культури


Провідна установа:                      Інститут музикознавства, фольклористики

                                                         та етнографії ім. М.Т. Рильського

                                                          НАН України, м.Київ,

                                                          відділ культурології


Захист відбудеться   “ 20 ”  квітня  2005 р. о 14.00  годині  на  засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.857.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства в Одеській державній музичній академії імені А.В. Нежданової за адресою: 65020, Одеса, вул. Новосельського, 63, Малий зал.



З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської державної музичної академії імені

А.В. Нежданової за адресою: 65020, Одеса, вул. Новосельського, 63.




Автореферат розіслано     “ 17 ” березня     2005 р.








Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат мистецтвознавства,

в.о. доцента                                                                    А.Д. Черноіваненко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В історії музично-театрального мистецтва України, що має багаті художні традиції, 60-90 роки ХХ сторіччя позначені інтенсивним та багатостороннім розвитком, стрімким піднесенням професійної майстерності. На зміну митцям старшого творчого покоління (Б.Лятошинському, Ю.Мейтусу, К.Данькевичу, Г.Жуковському, В.Кирейку,) приходить плеяда молодих обдарованих композиторів (В.Бібік, В.Губаренко, Л.Дичко, Ю.Іщенко, М.Кармінський, Є.Станкович, В.Зубицький). Продовжуючи кращі традиції класиків, композитори названого періоду ведуть постійний пошук художніх методів, принципів музичного розвитку твору, нового використання фольклорних джерел, окреслюють нові обрії жанрових різновидів оперних творів.

Серед талановитої когорти композиторів-шістдесятників, визначною постаттю є яскравий представник Харківської композиторської школи, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Віталій Сергійович Губаренко (1934-2000). В музичній спадщині композитора вагоме місце посідають оперні полотна (13 опер), які концентрують в собі його мистецькі пошуки в руслі жанрового моделювання, драматургічних та виразних функцій хору, використання сучасних засобів музичної мови. Майже всі музично-театральні твори В.Губаренка були поставлені у багатьох театрах як України (Київ, Харків, Одеса, Львів, Дніпропетровськ), так і Росії (Москва, Петербург, Перм, Новосибірськ). І це не дивно, бо його опери є високохудожніми зразками професіональної майстерності автора. Їм притаманна, як вказує І.Драч, концептуальна цілісність, змістовна глибина, драматургічна напруженість, інтонаційна рельєфність та композиційна виваженість.

Дослідження творчості В.Губаренка в аспекті трактування хору як методу музично-драматургічного розвитку оперного твору та виявлення наявності взаємозвязку жанрової моделі з функціями хору в українському музикознавстві ще не отримало систематизованого теоретичного обґрунтування. Запропонований до розгляду матеріал дисертаційного дослідження за своєю проблематикою і змістом демонструє бажання автора заповнити „білу пляму” у наукових розвідках щодо специфіки використання хору в операх В.Губаренка, зокрема „Загибелі ескадри” (1966); „Памятай мене” (1977); „Вія” (1980); „Згадайте, братія моя” (1991).

Аналіз останніх досліджень та публікацій показав, що оперна творчість В.Губаренка представлена в історичному (В.Рожок, Ю.Станішевський, М.Черкашина-Губаренко, Є.Яворський), жанрово-стильовому та драматургічному (Л.Архімович, О.Гордійчук, І.Драч Н.Некрасова, М.Нестьєва, М.Петриченко), темброво-фактурних особливостей хору та функціонування оперного


хору у виконавському аспекті роботи хормейстера в оперному театрі (Л.Бутенко, Н.Бєлік, Є.Кучерова). Разом з тим, залишається ще один аспект вивчення опер В.Губаренка, -

драматургічні функції хору, що і визначає актуальність даної роботи. Отже, ціллю даного дисертаційного дослідження є систематизація функцій хору та встановлення взаємозвязку жанрової моделі з трактуванням хору в зазначених операх В. Губаренка.

Звязок роботи з науковими планами та темами. Дисертацію виконано на кафедрі хорового диригування і узгоджено з перспективно-тематичним планом науково-дослідних робот Харківського державного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського (тема №1 “Методологічні проблеми сучасного музикознавства в контексті традицій і новацій”) і затверджено на засіданні вченої ради від 29.11.01, протокол № 3.

Обєкт дослідження хорові сцени в операх В.Губаренка в контексті їх драматургічного значення у творі. Музичний матеріал для дослідження складають чотири полярні за жанром опери: героїко-романтична музична драма „Загибель ескадри”, лірико-психологічна опера „Памятай мене”, опера-балет „Вій”, опера-ораторія „Згадайте, братія моя”.

Предметом дослідження, відповідно до поставленої проблеми, є функції хору, що визначаються як метод музично-драматургічного розвитку в зазначених операх.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення функцій хорових сцен та їх драматургічного призначення в операх В.Губаренка. Ціль обумовлює постановку і послідовне рішення наступних завдань:

  • зробити загальний аналіз оперної творчості В.Губаренка в контексті основних тенденцій розвитку музично-театрального мистецтва України XX сторіччя;
  • дослідити специфіку використання хору як драматургічної одиниці у зазначених операх композитора;
  • розробити та конкретизувати термінологічний апарат щодо функцій хору та виявити відповідність драматургічних функцій хору обраній жанровій моделі.

Методи дослідження. Використання методів дослідження зумовлено концептуальним підходом до проблеми функціонування хору в