Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Теорія та методика ландшафтно-геохімічного аналізу й оцінки екологічного стану територій 1998 года.
Источник: Автореф. дис... д-ра геогр. наук: 11.00.01 / Л.Л. Малишева; НАН України. Ін-т географії. — К., 1998. — 32 с. — укp.
Аннотация: Переглянуті й систематизовані базові положення геохімії ландшафтів, обгрунтована методика ландшафтно-геохімічного аналізу й оцінки екологічного стану територій (алгоритм, критерії, система показників), яка пройшла апробацію у зонах впливу АЕС, промислових зонах, агроландшафтах, міських ландшафтах, рекреаційних зонах. Визначені принципи класифікації основних типів ландшафтно-геохімічних структур, розроблені методика ландшафтно-геохімічного картографування та геохімічна класифікація ландшафтів України, складена ландшафтно-геохімічна карта України, запропонована система ландшафтно-геохімічного моніторингу як складова екологічного моніторингу України.

Текст работы:

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут географії






На правах рукопису

УДК 911.9:001.3(477)



Малишева Людмила Леонідівна



ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА ЛАНДШАФТНО-ГЕОХІМІЧНОГО

АНАЛІЗУ Й ОЦІНКИ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ТЕРИТОРІЙ



11.00.01 - Фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів







Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора географічних наук














Київ - 1998




Дисертацією є рукопис

Робота виконана на географічному факультеті Київського

університету імені Тараса Шевченка


Науковий консультант

                                 доктор географічних наук, професор

                                 Шищенко Петро Григорович

                                 Київський університет імені Тараса Шевченка

                                 завідувач кафедри, декан географічного факультету

Офіційні опоненти:

  1. Доктор географічних наук, професор

      Боков Володимир Олександрович

                                  Симферопольський  державний університет,

                                  географічний факультет

                                  завідувач кафедри

                                

  1. Доктор географічних наук, професор

Гуцуляк Василь Миколайович

Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича,

географічний факультет

                                  завідувач кафедри


  1. Доктор геолого-мінералогічних наук, професор

Жовинський Едуард Якович

Інститут геохімії,мінералогії та рудоутворення НАН та

Держкомгеології України

заступник директора, зав. відділу

                           

Провідна установа: Одеський державний університет імені І.І.Мечникова,

                                       географічний факультет, Одеса


Захист відбудеться “ 20 “ квітня 1999 р. о 10-00год. на засіданні спеціалізованої вченої  ради  Д 26.163.02  Інституту географії  НАН  України  за  адресою:  252034, 

м. Київ-34, вул. Володимирська, 44.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту географії НАН України за адресою:252034, м.Київ-34, вул. Володимирська, 44


Автореферат розісланий “ 12 ” березня 1999 р.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Загострення екологічних проблем, пов'язаних з хімічним забрудненням навколишнього природного середовища, його безпосередній і опосередкований вплив на здоров'я людей спонукали необхідність пошуків шляхів вирішення проблеми ландшафтно-геохімічного аналізу й оцінки екологічного стану територій. Застосування саме ландшафтно-геохімічного підходу до оцінки стану територій пов'язано з тим, що поведінка забруднюючих речовин (їх міграція, сорбція, накопичення, перехід у рослини тощо) залежить від особливостей ландшафтно- структурованого геохімічного середовища. Ландшафтно-морфологічна структурованість геохімічного середовища, територіальна диференційованість природних і господарських умов, їх прямий вплив на формування первинного і вторинного полів забруднення, на особливості латеральної і радіальної міграції речовин визначають логічність застосування саме ландшафтно-геохімічних методів для вирішення низки екологічних задач, передусім, - ландшафтно-екологічної оцінки території.

Проблема оцінки екологічного стану територій, пошук шляхів її коректного вирішення, визначення поняття “екологічний стан” та його параметризація, розробка адекватної методики дослідження є першочерговими завданнями багатьох природничих наук. Успішне їх розв`язання відіб`ється на формуванні екологічної політики держави щодо подолання екологічних проблем, пов`язаних із забрудненням, та введенні ефективної системи екологічного моніторингу.

Екологічний напрямок в геохімії ландшафтів інтенсивно розвивається протягом останніх 30-ти років (Ковальский, 1974; Беус, Грабовская, Тихонова, 1976; Kabata-Pendias, Pendias, 1979, 1989; Forstner, Wittmann, 1979; Глазовская, 1981; Лукашов В., Лукашов К., 1980; Сает и др., 1990; Аношко, 1994; Fortescue, 1992; Авессаломова, 1992; Birke & Rauch, 1994; Darnley & other, 1994; Гуцуляк, 1994, 1995 та ін.). Однак проблема ландшафтно-геохімічного аналізу й оцінки екологічного стану територій досі не вирішена. Більшість ландшафтно-геохімічних досліджень (на заході - Environmental Geochemical investigation) спрямована на вивчення міграції або впливу на живі організми одного або декількох хімічних елементів. Географічний підхід до ландшафтно-геохімічної оцінки стану територій з'явився лише у 1990-1993 рр. (Авессаломова, 1992; Гуцуляк, 1990, 1994, 1995; Волошин, 1992, 1996; Малишева, 1992, 1993, 1994).

Узагальнення численних підходів у ландшафтознавстві й геохімії ландшафтів до оцінки екологічного стану територій дозволяє виділити чіткий алгоритм таких досліджень: інвентаризація (збирання та обробка даних), їх аналіз та оцінка. В межах загального алгоритму досліджень триває пошук методів оцінки, інвентаризаційного та оцінювального ландшафтно-геохімічного картографування. Різноманітність підходів до оцінки екологічного стану територій викликала потребу в їх аналізі, обгрунтуванні шляхів вирішення даної проблеми, розробці методик інвентаризаційного та оцінювального ландшафтно-геохімічного картографування.

Мета і завдання роботи. Метою роботи є розробка теоретичних основ та методики ландшафтно-геохімічного аналізу й оцінки екологічного стану територій, методик інвентаризаційного та оцінювального ландшафтно-геохімічного картографування. Для цього вирішуються такі завдання, як:

1 - аналіз й узагальнення існуючих підходів та обгрунтування шляху вирішення проблеми ландшафтно-геохімічного аналізу й оцінки екологічного стану територій;

2 - обгрунтування базових положень і понять, принципів і основних критеріїв, системи показників ландшафтно-геохімічної оцінки екологічного стану територій, класифікації та принципів виділення ландшафтно-геохімічних структур, можливостей їх використання при вирішенні екологічних задач; визначення ландшафтно-геохімічних чинників формування первинного та вторинного полів забруднення;

3 - розробка методики ландшафтно-геохімічного аналізу й оцінки екологічного стану територій, методики інвентаризаційного та оцінювального ландшафтно-геохімічного картографування;

4 - розробка геохімічної класифікації ландшафтів України і укладання ландшафтно-геохімічної карти України, аналіз особливостей ландшафтно-геохімічної структури її території;

5 - апробація методики ландшафтно-геохімічного аналізу й оцінки екологічного стану територій на прикладі зон техногенного впливу;

6 - обгрунтування організаційної, територіальної та функціональної структури ландшафтно-геохімічного моніторингу як системи спостереження за екологічним станом території України.

Об'єкт та предмет досліджень. Об`єктом досліджень є ландшафтно-геохімічні системи локального та регіонального рівнів; предметом досліджень - їх структура (генетична, каскадна, міграційна, бар`єрна), їх екологічний стан (за геохімічними параметрами) та забруднення (хімічні, механічні), методологія ландшафтно-геохімічного аналізу й оцінки екологічного стану та ландшафтно-геохімічного картографування.

Методологія та методи дослідження. Методологічну основу роботи складають концепції ландшафтознавства, геохімії ландшафтів, ландшафтної екології, медичної географії.

Методи: 1-польова великомасштабна ландшафтно-геохімічна зйомка; 2-лабораторні аналізи для визначення фізико-хімічних властивостей та хімічного складу компонентів геосистем за стандартними методиками, прийнятими в геохімії, грунтознавстві та біогеохімії; 3-складання ландшафтно-геохімічних карт за власною методикою (Малишева, 1993, 1994); 4-оцінка забрудненості геосистем за показниками, прийнятими в геохімії ландшафтів; 5-ландшафтно-геохімічна оцінка екологічного стану територій за власною методикою (Малишева, 1994); 6-статистична обробка даних лабораторних аналізів здійснювалася на ЕОМ ІВМ АТ-386 за програмами STATGRAF та SURFER.

Вихідними матеріалами для написання роботи були результати польових досліджень автора (1987-1995 рр.) у зонах впливу АЕС, промислових зонах, рекреаційних і сільськогосподарських територіях, заповідниках, міських територіях. Крім цього використані матеріали інститутів "Землеустрою", "Укроводпроект", "Північукргеологія", Центральної тематичної експедиції, ІГФМ НАНУ, ІЯІ НАНУ та інші.

Основні положення, що захищаються. 1. Вирішення проблеми ландшафтно-геохімічного аналізу й оцінки екологічного стану територій залежить від:

1-коректного визначення поняття “екологічний стан” та його параметризації; 2-визначення чинників формування екологічного стану територій, наукових підходів та критеріїв його ландшафтно-геохімічної оцінки, системи оцінювальних показників; 3-узгодження понятійного апарату ландшафтознавства та геохімії ландшафтів; 4-розробки алгоритму ландшафтно-геохімічної оцінки екологічного стану територій та екологічно спрямованих методик ландшафтно-геохімічного картографування інвентаризаційного та оцінювального змісту; 5-апробації методик на локальному та регіональному рівнях.

2. Ландшафтний, ландшафтно-геохімічний, біогеохімічний та медико-географічний підходи - методологічна основа ландшафтно-геохімічного аналізу й оцінки стану територій, за якими визначаються: просторова та часова організація геосистем, структура зв'язків; хімічні параметри актуального та фонового стану геосистем, забрудненості території, умови міграції, сорбції, накопичення, самоочищення; реакція живих організмів, в тому числі людини на зміну геохімічного середовища за схемою “доза-ефект-наслідки”.

Критеріями ландшафтно-геохімічної оцінки екологічного стану території за геохімічною групою факторів є значення фонових, кларкових, середніх багаторічних, оптимальних показників стану, гранично-допустимих концентрацій елементів у компонентах геосистем.

Ландшафтно-геохімічна оцінка екологічного стану територій не може описуватися одним показником. Система показників використовується на різних етапах ландшафтно-геохімічної оцінки екологічного стану територій.

3. Ландшафтно-геохімічна оцінка екологічного стану територій - система методів, спрямованих на визначення величини впливу просторово диференційованого геохімічного середовища на живі організми. Складовими такої оцінки є: інвентаризація ландшафтно-геохімічних структур, структури природокористування та розселення, джерел забруднення, структури забруднення, вмісту токсичних елементів у компонентах геосистем, факторів формування первинного та вторинного полів забруднення, здоров`я людини (або стану інших біоіндикаторів); аналіз ландшафтної та ландшафтно-геохімічної організації території, господарської структури, факторів первинного та вторинного забруднення, просторових особливостей впливу геохімічного середовища на живі організми; оцінка ступеня забруднення території, геосистем за умовами формування первинного і вторинного полів забруднення, екологічного стану території.

Виділення чотирьох типів ландшафтно-геохімічних структур на етапі інвентаризаційних досліджень - необхідна передумова оцінки здатності геосистем до самоочищення та оцінки екологічного стану територій. Елементно-компонентні ландшафтно-геохімічні структури моделюються на традиційних ландшафтно-геохімічних картах, каскадні - на картах ландшафтно-геохімічних арен та спряжень (катен), міграційні - на картах першого або другого типу структур з класифікацією міграційних потоків та ландшафтно-геохімічних процесів, бар`єрні - на картах ландшафтно-геохімічних бар`єрів.

Базові ландшафтно-геохімічні карти (карти елементно-компонентних структур) - це моделі генетичних структур (тому складаються на основі ландшафтних) і відбивають хімічний склад геосистем та просторову диференціацію факторів міграції хімічних елементів (геохімічного фону, фізичних і хімічних властивостей компонентів геосистем). На основі базової карти виділяються інші типи ландшафтно-геохімічних структур і складаються оцінювальні геохімічні та екологічні карти.

Екологічний стан території може бути визначений за різницею параметрів актуального стану геосистем та їх середньорічними (середньобагаторічними, фоновими, оптимальними) характеристиками як показниками умов життєдіяльності людини (гомоцентричний підхід) або живих організмів у цілому (біоцентричний підхід).

4. Геохімічна класифікація ландшафтів та укладена ландшафтно-геохімічна карта України є основою для оцінки екологічного стану території.

5. Можливість використання єдиного підходу до оцінки екологічного стану територій, різних за функціональним призначенням, та єдиного підходу до ландшафтно-геохімічного картографування ландшафтно-геохімічних систем будь-якої розмірності підтверджена результатами апробації методики ландшафтно-геохімічного аналізу й оцінки екологічного стану територій та методики ландшафтно-геохімічного картографування зон впливу АЕС, промислових зон, агроландшафтів, міських ландшафтів, рекреаційних зон та України у цілому.

6. Невід`ємною складовою екологічного моніторингу України як системи спостереження та контролю за екологічним станом території має стати підсистема ландшафтно-геохімічного моніторингу.

Наукова новизна. Поглиблено базові положення геохімії ландшафтів та обгрунтовано теоретичні основи ландшафтно-геохімічного аналізу й оцінки екологічного стану територій: уточнено поняття “геохімічний ландшафт”, “ландшафтно-геохімічне спряження”, визначено поняття “ландшафтно-геохімічна система”, “потенціал самоочищення геосистем”, “екологічний стан”, сформульованіоосновні підходи до оцінки екологічного стану територій та геохімічної стійкості геосистем до забруднення, принципи класифікації основних типів ландшафтно-геохімічних структур, визначено чинники формування первинного і вторинного полів забруднення, виділено ланцюжки техногенного забруднення, запропоновані параметри екологічного стану територій.

У методичному відношенні - обгрунтовано методику ландшафтно-геохімічного аналізу й