Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Геологія Саксаганського насуву Криворізької структури і його роль у формуванні покладів багатих залізних руд 2006 года.
Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.11 / Худур Джамель; Нац. гірн. ун-т. — Д., 2006. — 20 с. — укp.
Аннотация: Розглянуто будову та склад зони Саксагансского насуву Криворізької структури на всій його території простягання. Показано, що у південній частині Саксаганського залізорудного району зона насуву складена брекчіями сланців саксаганської світи, а у північній - інтенсивно тріщинуватими породами сьомого сланцевого та залозистого горизонтів. Встановлено, що Саксаганський насув контролюється тальковими сланцями на всій території простягання. Виявлено, що формування насусу сприячнено укоріненням на заключних стадіях криворізького рифтогенезу Саксаганьского діапіра. Доведено, що у горизонтах продуктивної саксаганської світи непорушених процесами насувоутворення нагромадження та винос хімічних елементів підпорядковується законові седиментаційної ритмічності, а у зоні насуву така закономірність порушується. З'ясовано, що утворення насуву призвело до зміни фізико-механічних особливостей материнських залізистих кварцитів саксаганської світи та порушення рівноваги у її природній системі, відновлення якої відбувалося шляхом формування нових мінеральних парагенезисів покладів багатих залізних руд під впливом гіпогенних та гіпергенних процесів.

Текст работы:

МІНІСТЕРСТВО освіти І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний гірничий університет



Худур Джамель


УДК 551.849+550.42:552.4(477.68)


ГЕОЛОГІЯ САКСАГАНСЬКОГО НАСУВу

КРИВОРІЗЬКОЇ СТРУКТУРИ І ЙОГО РОЛЬ

У ФОРМУВАННІ ПОКЛАДІВ

БАГАТИХ ЗАЛІЗНИХ РУД


04.00.11 геологія металевих і неметалевих

корисних копалин


а в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата геологічних наук










Дніпропетровськ 2006







Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі загальної геології та розвідки родовищ корисних копалин Криворізького технічного університету Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник:  паранько Ігор Степанович

доктор геологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної геології та розвідки родовищ корисних копалин Криворізького технічного университету Міністерства освіти і науки України.



Офіційні опоненти: гулій Василь Миколайович

доктор геолого-мінералогічних наук, завідувач сектору металогенії та методів пошуку Українського державного геологорозвідувального інституту Державної геологічної служби України (м. Київ).



пікареня Дмитро Сергійович,

кандидат геологічних наук, доцент, докторант кафедри загальної і структурної геології Національного гірничого університету (м. Дніпропетровськ) Міністерства освіти і науки України.



Провідна установа: Львівський національний університет ім. Івана

Франка Міністерства освіти і науки України.


Захист відбудеться 10 лютого 2006 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.080.05 при Національному гірничому університеті (м. Дніпропетровськ) Міністерства освіти і науки України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, проспект К. Маркса, 19. Тел (0562) 47-24-11.


З дисертацією можна ознайомиться в бібліотеці Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ) за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, проспект К.Маркса, 19.


Автореферат розісланий 10 січня 2006 р.


Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Д.08.080.05, кандидат геолого-мінералогічних

наук, доцент                                                                             А.Л.Лозовий


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Розширення мінерально-сировинної бази будь-якої країни залежить від ступеня геологічної вивченості її території, яка дозволяє науково обґрунтовано вирішувати питання прогнозування і пошуків родовищ. Україна характеризується дуже високим рівнем геологічної вивченості і ґрунтовне дослідження розташованих у її межах родовищ може істотно розширити теоретичну базу прогнозування та пошуків корисних копалин, а також установити нові прогнозно-пошукові критерії. Особливо це стосується родовищ заліза, приурочених до докембрійских комплексів Українського щита. В процесі тривалої експлуатації залізорудних родовищ Криворізького басейну практичне підтвердження отримала низка теоретичних положень стосовно природи та закономірностей поширення залізних руд докембрію. Було також встановлено, що рудоконтролюючими структурами для покладів багатих залізних руд є насувні структури. В звязку з цим їх вивчення сприяє поглибленому пізнанню рудоутворюючих процесів, що має суттєве значення при оцінці металоносності територій, прогнозуванні пошуків родовищ корисних копалин і розробці пошукових критеріїв руд.

Метою дисертаційного дослідження є встановлення ролі насувних структур в утворенні багатих залізних руд докембрийських комплексів на прикладі Саксаганського району Криворізького басейну.

Досягненню мети сприяло вирішення наступних задач: уточнення складу і будови Саксаганського насуву; встановлення геохімічної спеціалізації продуктивної залізистої кременисто-сланцевої формації Криворізької структури в межах непорушених насувною тектонікою ділянок і в районі розвитку Саксаганського насуву; встановлення першопричин формування покладів багатих залізних руд і ролі в цьому процесі Саксаганського насуву.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до Програми науково-дослідних робіт Криворізького технічного університету з довивчення й уточнення мінерально-сировинної бази залізорудних родовищ Криворізького басейну, у відповідності з якою проводились госпдоговірні науково-дослідні роботи (№№ 17-455-03, 17-5055-04, 17-560-05).

Об'єкт дослідження є зона Саксаганського насуву Криворізької структури.

Предмет дослідження фізично, мінералогічно, геохімічно змінені породи зони Саксаганського насуву і поклади багатих залізних руд, що локалізуються в межах лежачого крила насуву.

Методи досліджень були обрані відповідно до задач, які необхідно було вирішувати для досягнення мети досліджень. Основними з них були: метод аналізу й узагальнення проведених раніше досліджень, структурно-геологічний, мінералого-петрографічний, петрохімічні та геохімічні методи, методи статистичної обробки геологічних і геохімічних даних із застосуванням комп'ютерних технологій.

Фактичний матеріал. Поставлені задачі були вирішені шляхом вивчення фондової й опублікованої літератури (35 виробничих і науково-дослідних звітів, 162 найменування опублікованої літератури), журналів опису керна свердловин (75 свердловин), прозорих (315) і полірованих (80) шліфів, статистичної обробки силікатних (68) і спектральних (450) аналізів, вивчення керна свердловин (1500 п.м.).

Положення, що захищаються.

1. У південній частині Саксаганського залізорудного району зона однойменного насуву складена брекчіями сланців нижніх горизонтів саксаганської світи, а в північній інтенсивно тріщинуватими породами сьомого сланцевого і сьомого залізистого горизонтів.

2. У непорушених насувом розрізах саксаганської світи геохімічна спеціалізація сланцевих і залізистих горизонтів підпорядковується законові седиментаційної ритмічності, а на ділянках розвитку насуву ця закономірність втрачається.

3. Першопричиною утворення покладів багатих залізних руд Кривбасу є тектонічний фактор, який зумовив насувоутворення, що призвело до порушення фізико-хімічної рівноваги в системах горизонт, ритм, світа; відновлення рівноваги відбувалося шляхом полігенного мінерало- і рудоутворення всередині цих систем.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному.

1. Встановлено, що катаклазити (мілоніти, ультрамілоніти, брекчії, конгломерато-брекчії) південної частини зони насуву сформувалися не за утвореннями новокриворізької і скелюватської світи, як це традиційно вважалось, а за породами першого і другого сланцевих горизонтів саксаганської світи, що підтверджує моноклінальну лускувато-блокову будову так званого Саксаганського простягання Кривбасу.

2. Вперше встановлено, що в горизонтах продуктивної саксаганської світи, не порушених процесами насувоутворення, накопичення і винос хімічних елементів відповідають законові седиментаційної ритмічності, а в зоні насуву дана закономірність порушується, при цьому в залізистих горизонтах винос елементів переважає над накопиченням. Це може бути геохімічним критерієм при прогнозуванні і пошуках покладів багатих залізних руд у порушених насувною тектонікою утвореннях залізисто-кременистого формаційного типу.

3. Встановлено, що зміна фізико-механічних особливостей материнських залізистих кварцитів у зоні насуву призвела до порушення рівноваги в природній системі саксаганської світи й обумовила проходження гіпогенних і гіпергенних процесів, спрямованих на відновлення рівноваги шляхом утворення нових мінеральних парагенезисів, які складають поклади багатих залізних руд.

4. Формування насувних структур Кривбасу було обумовлене вкоріненням на заключних стадіях розвитку Криворізького проторифту Саксаганського діапіру, що був основним джерелом гідротермально-метасоматичних флюїдів, які зіграли основну роль при утворенні покладів багатих залізних руд у тілі продуктивної саксаганскої світи.

Практичне значення отриманих результатів полягає у: 1) використанні результатів з уточнення будови зони насування при складанні геологічних карт Криворізької структури; 2) підвищенні вірогідності прогнозу і пошуків покладів багатих залізних руд шляхом використання встановленого геохімічного критерію; 3) створенні моделі насувоутворення, яка може сприяти уточненню вікового взаємовідношення між гранітоїдами Саксаганського масиву і метавулканогенно-осадовою товщею Криворізької структури, а також історії її геологічного розвитку.

Особистий внесок здобувача полягає в: 1) аналізі й узагальненні результатів проведених раніше геологорозвідувальних робіт у межах Криворізької структури і, зокрема, родовищ, що містять поклади багатих залізних руд, 2) вивченні матеріалів опису керну свердловин, що розкрили зону Саксаганського насуву і побудові зведених розрізів; 4) вивченні прозорих і полірованих шліфів і узагальненні мінералого-петрографічних даних; 5) узагальненні геохімічних даних і їх статистичній обробці з використанням комп'ютерних технологій; 6) установленні первинної природи і геохімічної спеціалізації порід зони насуву і порід саксаганської світи, не порушених разломною тектонікою; 7) розробці моделі насувоутворення; 8) розробці версії ролі насуву в формуванні покладів багатих залізних руд.

Апробація результатів досліджень проводилася шляхом їхнього представлення на Регіональній науковій конференції Сучасні проблеми геології і мінералогії залізисто-кременистих формацій і їхнього обрамлення (м. Кривій Ріг, 2004); 2) Міжнародній науково-технічній конференції Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості (м. Кривій Ріг, 2004, 2005 р.); 3) Міжнародній науково-технічній конференції Проблеми комплексного освоєння гірничодобувних регіонів (м. Дніпропетровськ, 2005); а також на щорічних науково-технічних конференціях і семінарах Криворізького технічного університету (2003-2005 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені в 7 статтях, з яких 5 опубліковані в фахових виданнях.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, 6 розділів, висновків і списку використаних літературних джерел з 168 найменувань. Обсяг дисертації 158 сторінок, включаючи 25 рисунків, 6 таблиць.

Автор щиро дякує усім викладачам кафедри загальної геології та розвідки родовищ корисних копалин, а також кафедри теоретичної і прикладної мінералогії Криворізького технічного університету за отримані в процесі навчання знання. Особливо вдячний доктору геолого-мінералогічних наук професору А.І.Каталенцю, кандидату геолого-мінералогічних наук доценту В.Д.Блосі, кандидату геологічних наук доценту В.В.Стеценку за підтримку і консультації при підготовці та написанні роботи.

Щиру вдячність автор висловлює завідувачу кафедри теоретичної і прикладної мінералогії доктору геолого-мінералогічних наук професору В.Д.Євтєхову і науковому керівникові, завідувачу кафедрою загальної геології та розвідки родовищ корисних копалин доктору геологічних наук професору І.С.Параньку за допомогу і консультації на всіх етапах підготовки дисертації.

Особливо вдячний автор своєму земляку доктору філософії Меддахи Рабаху, декану факультету по роботі з іноземними студентами В.П.Стасовській і проректору з міжнародних звязків Криворізького технічного університету М.І.Ступнику за постійну підтримку під час навчання в аспірантурі і при підготовці роботи.


ЗМІСТ РОБОТИ


У першо