Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Український скаутський рух (1911 - 1944 рр.) 2001 года.
Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.М. Окаринський; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 19 с. — укp.
Аннотация: Відтворено комплексну картину зародження, розвитку та діяльності українських скаутських частин у контексті молодіжного руху та суспільного життя України. Розкрито передумови та причини виникнення українського скаутингу як виховного та світоглядного руху. Встановлено співвідношення закордонної та національної складових руху. Реконструйовано особливості організаційної побудови, управління, форм і методів діяльності, що дозволяє з'ясувати основні напрямки розвитку українського скаутського руху. Визначено організаційні форми українського скаутингу за умов підпільного Пласту в 1930-х рр. на західноукраїнських землях, окупованих Польщею. Розглянуто участь руху в різних проявах громадсько-політичного життя України досліджуваного періоду.

Текст работы:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА










ОКАРИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ





УДК 947(477):323.248





УКРАЇНСЬКИЙ СКАУТСЬКИЙ РУХ

(1911-1944)






07.00.01 Історія України










АВТОРЕФЕРАТ

Дисертації на здобуваття наукового ступеня

кандидадата історичних наук










Київ 2001



Дисертацією є рукопис


Робота виконана на кафедрі новітньої історії України

історичного факультету Київського національного

університету імені Тараса Шевченка



Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

Мусієнко Володимир Васильович, професор кафедри

новітньої історії України історичного факультету

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка


Офіційні опоненти: доктор історичних наук, доцент Савчук

Борис Петрович, завідувач кафедри історіографії

і джерелознавства Прикарпатського університету

імені Василя Стефаника


Кандидат історичних наук, доцент Калінцев Юрій Олександрович,

доцент кафедри історії для гуманітарних факультетів

Київського національного універсмитету імені Тараса Шевченка



Провідна установа Львівський національний університет

імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.


Захист відбудеться “26” листопада 2001р. о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 у Київському національному

університеті імені Тараса Шевченка

(01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).






Автореферат розіслано”26” жовтня 2001р.











Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Кандидат історичних наук, доцент                Божко О.І.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Структура дисертації обумовлена метою і завданнями дослідження. Її обсяг становить 258 сторінок. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (31 сторінка, 491 позиція), 7 додатків, в тому числі 1 таблиця і 1 діаграма (46 сторінок).

Вступ. Актуальність теми дослідження. Молодіжний рух як організована сила вперше вийшов на історичну арену в XX столітті. На цей час припадають події вітчизняної історії, повязані з новітнім політичним оформленням української нації, боротьбою за національну державність. Значну роль у цих процесах відіграв український молодіжний рух у всіх його складових. Кращому зясуванню громадсько-політичних рухів України ХХ століття сприяє розгляд питання про участь та роль у них молодіжного руху і, зокрема, скаутського як його важливої складової. Скаутинґ* як виховна система і широкий світовий рух прижився й у значній мірі вплинув на виховання української молоді, залишив слід у громадсько-політичному житті України XX ст. Проте, більшістю дослідників не надається належного значення даному аспекту.

Скаутинґ є добровільним, неполітичним освітнім рухом молоді, відкритим для всіх незалежно від походження, раси, віросповідання і переконань, зі своєю метою, принципами і методами, закладеними засновником руху Робертом Бейден-Пауелом (Велика Британія). Його метою є сприяння розвитку молоді в досягненні її фізичного, розумового, соціального і духовного потенціалу як особистості, відповідального громадянина і члена місцевої, національної і міжнародної спільноти. За Бейден-Пауелом, прикметами доброго громадянина є: характер, фізичне здоровя, фахова освіта, що уможливлює подальший професійний ріст, готовність і практика служіння ближнім. Для досягнення мети скаутинґ базується на трьох основних принципах, що знайшло своє вираження у скаутській присязі і Трьох Головних Обовязках скаута: перед Богом і Батьківщиною, іншими і самим собою. Обовязок перед собою виражається у самовдосконаленні на основі Скаутського Закону своєрідного кодексу поведінки за взірцем лицарського. Скаутську виховну методу визначають як систему поступової самоосвіти через чотири основні чинники: 1) добровільно взяті на себе присяга і закон; 2) навчання через діяльність; 3) участь у малих групах під проводом дорослих; 4) поступові та стимулюючі програми різноманітної діяльності. Всебічність скаутського виховання зумовила різноманітність його форм і методів, у яких особливу роль відіграє життя серед природи і змагальний принцип на всіх рівнях.

На початку XX століття, напередодні виникнення скаутського руху, в зарубіжних державах суспільство переживало кризу. Це позначилося і на занепаді молодого покоління, яке росло безпорадним і морально дезорієнтованим. Застосування практики скаутського виховання молоді було одним із чинників подолання кризи у розвинутих країнах Заходу. У значній мірі завдяки представникам нового покоління, вихованим у скаутському русі, вдалося домогтися покращення становища в ряді держав. Прямі аналогії з роллю скаутського руху виникають у дослідника при аналізі новітньої історії України. Сьогодні в Україні на тлі масштабної суспільної кризи відбувається відродження українського скаутинґу, що підсилює актуальність дослідження історії руху.

Дослідження українського скаутського руху має важливе значення. Виховуючи відповідальних громадян-патріотів, лідерів суспільства, скаутинґ, за умов відсутності української державності, виплекав цілий ряд борців за її відродження, діячів різних сфер суспільного життя: громадсько-політичних і військових діячів, науковців, священнослужителів, митців, спортсменів тощо. В умовах власної держави він виховує патріотів, фахівців, ініціативних керівників і дисциплінованих виконавців. З огляду на означені проблеми і було обрано тему дисертаційного дослідження.

Обєктом дослідження є українські скаутські організації (1911-1944 рр.) як суспільне явище.

       Предметом дослідження є історичні передумови, виникнення, становлення, розвиток українського скаутського руху, форми і методи діяльності скаутських організацій та його місце в суспільно-політичному житті України (1911-1944 рр.).

       Стан наукової розробки теми. Перші ґрунтовні спроби написання історії українського скаутського руху були втрачені. Зокрема, базована на великій джерельній базі праця П.Ісаїва, написана в кін. 1920-х рр. на замовлення Верховної Пластової Команди (ВПК) у Львові. Згодом на її основі був написаний нарис історії С.Левицьким (1934). Третя спроба нарис історії С.Левицького Український Пластовий Улад в роках 1911-1945 у спогадах автора (Причинки до історії Пласту)”, видана в Мюнхені 1967 р., в значній мірі була їх реконструкцією. Дослідження історії українського скаутського руху могли досягнути серйозного науковий рівня. Про це, зокрема, свідчать намагання видати історичний альманах, ряд менших досліджень, статті 1930-х рр. тощо.

       Дослідники теми переважно належали до середовища скаутських діячів і тому добре розуміли значення детального висвітлення історії руху. Передумови виникнення скаутинґу і його початки в контексті тодішньої доби і неперервності молодіжного руху розглянули П.Богацький, М.Федусевич, С.Левицький (псевдонім Шерш), Б.Савчук, М.Пежанський. На основі співставлення малодоступних джерел останній вдало реконструює початки Пласту в одному з його перших осередків Українській академічній гімназії у Львові. Значна кількість праць стосується історії українського скаутинґу певних місцевостей: Галичини (Л.Беч, О.Бойчук, М.Мінчак та ін.); Буковині (А.Жуковський); Волині (В.Боровський, П.Львович); Закарпаття (М.Бажанський, Л.Довгович, В.Немилівський, С.Пап-Пугач); еміграції (Ю.Гончаренко, М.Закоморний, Є.Кульчицький, С.Наріжний та ін.). На особливу увагу заслуговують дослідження історії скаутинґу на центральній та східній Україні (Л.Бачинський, П.Богацький, Ю.Гончаренко, Е.Деслав (Є.Слабченко), В.Плющ тощо). Ці автори спираються переважно на власні спогади, хоча також аналізують і усі доступні їм джерела.

       Місце в історії руху осіб відомих діячів і вихованців скаутського руху висвітлили у своїх статтях М.Ганушевський, А.Гладилович, Д.Козій, Б.Кравців, Б.Сітницький, У.Старосольська та ін.; окремі дослідження присвячені вихованим у скаутських організаціях діячам національно-визвольного руху, зокрема, найбільшу увагу приділено особі Головного Командира УПА Р.Шухевича. Окремі питання ролі українського скаутинґу в національно-визвольному русі висвітлюють розвідки Б.Костюка, П.Содоля, Л.Шанковського, В.Яніва та ін.

       Цілісне уявлення про хід історії Пласту дають енциклопедичні виклади Ю.Старосольського та В.Яніва в Енциклопедії Українознавства, які, однак, не позбавлені деяких неточностей. До речі їх аналізує Т.Самотулка.

       Першою значною науковою працею на тему історії Пласту як основної частини українського скаутинґу стала праця Б.Савчука Український Пласт: 1911-1939 (Івано-Франківськ, 1996). Хоча список скаутських організацій, які розглядає автор та хронологічні рамки, на нашу думку, можна розширити, а фактичний матеріал, прізвища, дати, статистику іноді потрібно устійнити.

       Отже, огляд літератури засвідчує відсутність комплексних праць, які б охоплювали весь скаутський рух, а не його окремі складові, розглядали б його як частину молодіжного і громадсько-політичного рухів у сукупності їх взаємозвязків. Аналіз попереднього стану дослідження предмету дисертації свідчить, що наявних фахових досліджень навіть окремих складових руху є мало, охоплюють вони далеко не весь обсяг матеріалу, базуються на недостатній кількості архівних джерел та матеріалів періодичних видань, натомість, це компенсується літературою мемуарного характеру, що також не повністю опрацьована.

Метою дослідження є комплексне вивчення зародження, розвитку, виховної діяльності українського скаутського руху в період 1911-1944 рр., його місця і ролі у молодіжному русі та суспільному житті України.

Виходячи з мети, були поставлені такі завдання дослідження:

               - розкриття передумов і причин виникнення та дослідження особливостей становлення українського скаутського руху;

               - зясування співвідношення національного та зарубіжного компонентів українського скаутського руху;

               - дослідження характерних особливостей організації, управління, форм діяльності та, на його основі, зясування особливостей внутрішнього розвитку українського скаутського руху протягом 1911-1944 років;

               - дослідження особливостей розвитку українського скаутського руху в різних реґіонах, країнах поселення українців та за різних умов існування;

               - вивчення організаційних форм розвитку українського скаутського руху після заборони Пласту на окупованих Польщею українських землях у 1930-х рр.;

               - зясування впливу українського скаутинґу на суспільне життя України в досліджуваний період.

       Хронологічні рамки  дослідження охоплюють період з 1911 до 1944 р. від виникнення перших українських скаутських організаційни