Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Церковна сфрагістика Правобережної України (1793 - 1917рр.) 2002 года.
Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / В.П. Перкун; НАН України. Ін-т історії України. — К., 2002. — 21 с. — укp.
Аннотация: На підставі вперше залученого до наукового обігу джерельного матеріалу вивчено церковні (римсько- та греко-католицькі, православні, протестантські) печатки Київщини, Поділля та Волині. Визначено причинно-наслідковий зв'язок між історією парафії та малюнком на її печатці. Охарактеризовано форми, розміри, матеріал виготовлення печаток. Зазначено, що конфесійні сфрагіси є важливим джерелом для вивчення історії храмів, генеалогії духівництва, особливостей взаємовідносин Церкви та держави, історичної географії, геральдики, емблематики, дипломатики. Визначено широке коло документів, які супроводжують печатки. Результати дослідження застосовано під час повернення деяким парафіям їх забутих символів.

Текст работы:

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ





Перкун Віталій Павлович

УДК 348:  736.3 (477.4) “1793/1917”


Церковна сфрагістика Правобережної

України (1793-1917рр.)




07.00.06 історіографія, джерелознавство і

спеціальні історичні дисципліни







АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

 






Київ-2002


Дисертацією є рукопис.


Робота виконана у відділі спеціальних історичних дисциплін Інституту історії України НАН України.


Науковий керівник        доктор історичних наук

ДМИТРІЄНКО Марія Федорівна, 

Інститут історії України НАН України,

завідувач відділу спеціальних історичних дисциплін


Офіційні опоненти:        доктор історичних наук, член-кореспондент

НАН України

КОТЛЯР Микола Федорович,

Інститут історії України НАН України,

головний науковий співробітник


кандидат історичних наук

СКОЧИЛЯС Ігор Ярославович,

Інститут української археографії та джерелознавства  ім. М.Грушевського НАН України (Львівське відділення), науковий співробітник


Провідна установа        Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, кафедра архівознавства і спеціальних галузей історичної науки



Захист відбудеться “29” березня 2002 р. о 14 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.235.01 в Інституті історії України НАН України за адресою: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 4.


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту історії України НАН України за адресою (01001, м.Київ, вул. Грушевського, 4).


Автореферат розісланий “08” лютого 2002 р.




                                       

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність. Протягом останнього десятиліття в українській історіографії, у порівнянні з попередніми роками, набирають цілком іншого характеру студії з церковної історії. Це безпосередньо пов'язано із розпадом радянської тоталітарної системи, державним та духовним відродженням України, з правничими чинниками, зокрема реальною дією статті 35 Конституції України щодо свободи совісті та віросповідання.

Вихід на якісно новий рівень досліджень з означеної теми неможливий без неупередженого вивчення міжконфесійних стосунків, історії окремих церков, їх взаємовідносин із державою. Першочерговими кроками у даному напрямку є ознайомлення із джерелами, які проливають світло на досі незнані або навмисне сфальсифіковані відомості з минулого релігійних інституцій. Одними з таких джерел є церковні печатки*.

У дисертації досліджуються сфрагіси** (грецьк. уцсбгЯт печатка) християнських установ та духівництва Правобережної України (в межах Київської, Подільської та Волинської губерній) 1793-1917рр. Вивчення пам'яток цих конфесій зумовлене широким представництвом останніх у цьому регіоні. Вибір території визначений спробою розгляду інституту релігійних печаток земель Правобережної України, яка після другого (1793р.) та третього (1795р.) поділів Польщі ввійшла до складу Російської імперії.

Землі виучуваного регіону (Київщина, Поділля та Волинь) з 1569 р. (Західне Поділля з 1430 р.) по 17931795рр. (із деякими перервами) перебували у складі Речі Посполитої. Тому важливим буде поглянути через призму церковної сфрагістики методи інкорпорації Росією приєднаних земель, імперську політику по відношенню до християнських конфесій (зокрема, стосовно перетворення Церкви в часі секуляризації її власності у казенне відомство), визначити особливості юридичних стосунків держави та Церкви.

Означена територія в заданих дисертантом хронологічних координатах у національній історіографії нині є малодослідженим напрямком. До білих не лише плям, але й материків належить вивчення ролі польського, німецького, чеського, єврейського чинників на Правобережжі. Саме вони справляли значний вплив на різні сфери суспільної діяльності в регіоні, зокрема, в царині релігії. Підкреслимо, що поліетнічна та поліконфесійна мапа досліджуваної території формувалася на тлі відсутності власне української церкви.

Стан наукової розробки. Перші публікації з цієї теми в українській історіографії з'явились у другій половині ХІХ ст. Серед піонерів слід назвати Є.Болховітінова, С.Голубєва, В.Юркевича, М.Петрова, М.Грушевського. Коло їх наукових інтересів склали головно сфрагіси духовних ієрархів Київської Русі. За характером та змістом їхні дослідження являли собою невеличкі повідомлення про пам'ятки, де подано описи печаток форма, матеріал, з якого вони виготовлялися.

Більш предметно означену галузь печаткознавства у першій третині ХХ ст. вивчав російський історик М.Лихачов. Він звернув увагу на сфери їх використання, традицію застосування у Київській Русі та Візантії.

Потребу в дослідженнях релігійних печаток у 1959р. визначив І.Крип'якевич. Важливість даних пам'яток для історичних студій підкреслив О.Маркевич (1964р.). Скупі дані про конфесійні sigillumи подав В.Гавриленко у фундаментальній праці "Українська сфрагістика: питання предмету та історіографії" (1977р.).

Спеціальні студії, присвячені дослідженням церковних печаток в Україні, започатковано в 90-х роках ХХ ст. Одночасно з'явилися невеликі розвідки Л.Довгана та І. Скочиляс (І.Назар) з греко-католицької сфрагістики Східної Галичини кінця XVIII-XX ст. Історики залучили до наукового обігу печатки парафій, деканів. І.Назар запропонувала досліджувати релігійні печатки за належністю до церковно-адміністративних одиниць, що виявилось дуже раціональним. Такі ж студії дисертант здійснив над sigillum'ами римо-католицьких та православних інституцій і духівництва Правобережної України кінця XVIII- XX ст.

Публікаціям останніх років загалом притаманні описовість при введенні, переважно вперше, до наукового обігу печаткового матеріалу. Водночас у них здійснено спроби окреслити основні типи документів, на яких зафіксовані ці печатки, створити систему ідентифікації сігілічних зображень .

Аналіз наукової літератури свідчить, що нині відсутня праця, яка б комплексно розглядала історію конфесійної сфрагістики України чи її окремих регіонів, а також ставила за мету здійснити джерельну експертизу існуючого матеріалу.

Метою роботи є загальна характеристика печаток різних конфесій Правобережної України (Київської, Подільської, Волинської губерній та намісництв) з 1793 по 1917рр. як історичного джерела, особливих історико-мистецьких пам'яток конкретної епохи, котрі є атрибутами релігійних інституцій та духівництва. Водночас автор пропонує і власну методику їх дослідження.

Для реалізації вищезазначеної мети дисертант поставив перед собою такі завдання:

  1. Виявити основні види печаток християнських конфесій на території Правобережної України.
  2. Виосібнити емблематичний ряд пам'яток та їх легенди.
  3. Виробити методику опрацювання релігійних печаток: науковий опис малюнків, написів, встановити матеріал виготовлення сфрагістичних відбитків, з'ясувати способи та місце прикладення печаток на документах.
  4. Окреслити шляхи персоніфікації зображень на пам'ятках.
  5. Визначити корпуси документів, на яких зустрічаються церковні печатки.
  6. Проаналізувати законодавчі акти та норми, які регулювали використання релігійних печаток.
  7. Виосібнити головні функції конфесійних печаток.

Об'єктом дослідження є церковна сфрагістика Правобережної України, а також події та явища, що мали вплив на її зміст.

Предметом дослідження є написи, зображення, форми, розміри печаток римо-католицьких, православних, уніатських та протестантських інституцій (храмів, монастирів, бібліотек, навчальних закладів, консисторій, капітул, благочинь, деканатів) та духівництва (священиків, єпископів, деканів, візитаторів, архімандритів, єпархіальних спостерігачів), різновиди документів, на яких зафіксовано сфрагіси.

Хронологічні та територіальні межі роботи зумовлені основним завданням: розглянути печатки релігійних установ Правобережної України (Київської, Подільської, Волинської губерній та намісництв) у період її перебування у складі Російської імперії (1793-1917рр.), простежити етапи функціонування інституту конфесійної печатки в контексті політики царату.

Методологічною основою дослідження послугували джерелознавчі, порівняльний, порівняльно-сфрагістичний, а також загальнонаукові методи, зокрема типологізація та класифікація. Останні дали можливість виосібнити спільні риси даного типу пам'яток. Провідну роль відіграли джерелознавчі методи, які дозволили всебічно опрацювати матеріал і виявити інформативні можливості даних печаток. Застосовуючи порівняльні методи вдалося проаналізувати широку палітру пам'яток задля виділення їх іконографічних та палеографічних особливостей, провести паралелі з матеріалами суміжного типу, зокрема геральдичними.

Джерельну базу дисертації складають матеріали з архівних, музейних та бібліотечних фондів, урядові та інші документи із церковного діловодства, статистичні відомості.

З метою виявлення та вивчення сфрагістичних пам'яток, переважна більшість з яких вперше вводиться до наукового обігу, автором були обстежені зібрання 4-х архівів України (Державних архівів Вінницької, Житомирської областей, Кам'янець-Подільського міського та Центрального державного історичного архіву у м. Києві), 2-х музеїв (Вінницького обласного краєзнавчого та Кам'янець-Подільського історичного), Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, а також книгозбірень Польщі.

У Державному архіві Вінницької області опрацьовано фонди Могилівської римо-католицької духовної консисторії (Ф.737), метричні книги костьолів, церков та рабинатів Київської та Подільської губерній (Ф.904). Тут віднайдено матеріали, що стосуються використання костьольних печаток, особливостей їхніх зображень та написів.

Інформацію аналогічного типу зустрічаємо в листуванні між парафіяль-ною адміністрацією та Луцько-Житомирською римо-католицькою духовною консисторією, що знаходяться у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею.

Звернення до фондів Державного архіву Житомирської області було викликане потребою ознайомитись із справами Луцько-Житомирської римо-католицької духовної консисторії (Ф. 178), а також залучити до дисертаційної роботи релігійні сфрагіси Волинської губернії. Документи Центрального Державного історичного архіву у м. Києві (фонди римо-католицьких деканатів: Житомирського, Ф.1044; Липовецько-Бердичівського Ф.1046; Черкасько-Чигиринсько-Звенигородського Ф.2209; Київського генерал-губернатора Ф.486; Київської духовної консисторії Ф.127; Луцько-Житомирської римо-католицької духовної консисторії Ф.1045) допомогли пролити світло на деякі питання щодо особливостей зображень, сфер та порядку застосування православних та римо-католицьких сфрагісів.

Для повноти досліджуваного матеріалу дисертантом опрацьовано документи Кам'янець-Подільського міського архіву, зокрема: фонд Кам'янець-Подільської римо-католицької духовної консисторії (Ф.685) і рукописні збірки та сфрагістичні колекції місцевого Історичного музею-заповідника. Низка документів, що стосується церковного справочинства і перебуває в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (Ф.160, Ф.18) стала у нагоді при висновках про надзвичайну інформативність означеного джерела.

З-поміж опублікованих праць використано правові документи з видань, що вийшли в різний час у світ. У виданнях "Полное собрание Законов Российской империи", "Свод Законов Российской империи" знаходимо відомості про форми печаток, їх розміри та зображення на них, про церковні інститути, які використовували у діловодстві сфрагіси, а також інформацію про матеріал, з якого виготовлялись печаткові матриці.

У таких виданнях як “Elenchus omnium ecclesiarum et universi cleri diocesium Luceoriensis et Zytomiriensis nec non Camenecensis" (1918), “Schematyzm Kamieniec-Podolskiej diecezji" (1994) фіксується інформація про костьоли, каплиці, філі