Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Особливості формування ментальних та релігійних структур в іудаїзмі (український контекст) 2003 года.
Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.11 / З.В. Швед; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2003. — 20 с. — укp.
Аннотация: Здійснено комплексний філософсько-релігієзнавчий аналіз змісту та своєрідності ментальних та релігійних структур, характерних для іудаїзму, в українському контексті. На підставі доробку видатних українських мислителів минулого та сучасності розроблено підхід до розуміння етнорелігійного феномену як досуспільно-історичного та культурного явища. Наголошено, що його ознаки знаходяться у прямій залежності від розвитку та ступеня засвоєння спільнотою релігійних уявлень та ідей. Визначальною ознакою світоглядних настанов у іудаїзмі є їх яскрава містифікація, а своєрідність релігійних уявлень полягає в ототожненні релігійного та національного. Національна своєрідність, що спирається на релігійну традицію є підгрунтям для усвідомлення національної ідеї. Фіксуючись у стереотипах світобачення, обрядах та звичаях, нові підходи набирають ознак нормативності, а колективний досвід визначає особливості ставлення до світу. Відзначено, що усвідомлення національної єдності складає одну з важливих ознак ментальної своєрідності євреїв.

Текст работы:

ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ   імені  Г.С. СКОВОРОДИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ  АКАДЕМІЇ  НАУК  УКРАЇНИ



УДК      21.15.51 (296)         



ШВЕД  ЗОЯ  ВОЛОДИМИРІВНА





ОСОБЛИВОСТІ  ФОРМУВАННЯ  МЕНТАЛЬНИХ  ТА  РЕЛІГІЙНИХ

  СТРУКТУР  В  ІУДАЇЗМІ (УКРАЇНСЬКИЙ  КОНТЕКСТ)










Спеціальність 09.00.11 ­- релігієзнавство














АВТОРЕФЕРАТ

дисертації  на здобуття  наукового  ступеня 

кандидата  філософських  наук










КИЇВ  2003


Дисертація  є  рукописом



Робота  виконана  на  кафедрі  релігієзнавства філософського факультету

Київського  національного  університету імені Тараса  Шевченка





Захист  відбудеться  7 лютого  2003  р.  о  14:00  годині  на  засіданні  Спеціалізованої  вченої  ради Д 26.161.03   в  Інституті   філософії   імені  Г. С.  Сковороди   НАН   України  (м.   Київ   вул. Трьохсвятительська, 4)


З  дисертацією  можна  ознайомитись  у  бібліотеці  Інституту філософії  ім. Г.С. Сковороди  НАН  України (м.  Київ  вул. Трьохсвятительська, 4  ).






Автореферат  розіcланий  “ 5 ”          січня          _ 2003 р.          




Вчений  секретар                                                                    Бучма  О. В.

спеціалізованої  вченої  ради

кандидат філософських наук


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА  РОБОТИ


Актуальність  теми  дослідження. На  сучасному  етапі  розбудови  Української  держави  в    громадській  думці  нашої  країни  відбуваються  докорінні  зміни.  Передусім  вони  торкаються  кола  духовних  орієнтирів, що  зумовлено  відмовою  від  тих  світоглядних стереотипів,  які  до  останнього  часу  були  притаманні  українському  суспільству. Багатонаціональна  українська  спільнота  потребує  сьогодні  нового  осмислення  процесів  свого  власного  буття.

Актуальність  теми  дослідження  обумовлена  багатьма  важливими  чинниками, серед  яких  важливе  місце  посідає розробка  теоретичних  проблем,  які  виникають  на  шляху  інтеграції  багатонаціональної  спільноти  в  громадянське  суспільство. Координація  конструктивних  дій,  які  би  вирішували  це  завдання,  вимагає  відповідного  наукового підґрунтя, складовою  частиною  якого  має  стати, зокрема, зясування  своєрідності  формування  ментальності  та  релігійної  духовності   в  контексті  осмислення  етноренесансних  процесів.

Національне  відродження  в  Україні  охопило  практично  всі  етнічні  спільноти,   що  проживають  на  її  теренах. Це  стосується  і  єврейського  народу,  який  входить  у  пятірку  найчисельніших  національних  меншин  України. До  того ж, долі  народів, що  живуть  в  Україні, повязані  настільки  щільно, що   вивчення  української  духовності  включає  в  себе  вивчення  культури  національних  меншин.

Сучасний  процес  консолідації  української  спільноти  потребує  осмислення,  усвідомлення  та  реалізації  процесів  духовного  зближення  людей  різних  конфесій  та  етнічних  угруповань. Суспільне  життя  ставить  перед  науковцями  завдання  детально  дослідити  всі  аспекти  буття  національної  спільноти  включно  з  його  духовними  вимірами.  За  останні  десятиліття  актуалізація  етнонаціональної проблематики  вимагає  зосередження  уваги  на  тих  її  аспектах,  які    досить  довго  лишалися  поза увагою  українських  учених. Так,  зокрема,  особливого  значення  набула  тема  вивчення  сутності  та  шляхів  формування  етнонаціональних  ментальностей. В  українській  філософії  ця  тема  актуалізувалася   на  початку  становлення  української  незалежності. Її  розробка  безпосередньо  стосувалася  питань  дослідження національної  духовності. Враховуючи  досвід  західних  колег, українські  вчені  почали  виробляти  самостійний  підхід  до  проблем  етнонаціональної  ментальності. Водночас  відбулося  введення  в  науковий  обіг  праць  раніше  замовчуваних  видатних  вітчизняних, а також  діаспорних  дослідників, значне  місце  в  яких  посідає  осмислення процесів  національно-релігійного  буття  в  Україні.

Актуальність дослідження  також  повязана  із  проблемами  міжетнічного  взаєморозуміння  народів  України, що  стали  визначальними в процесі  національного  відродження.   Встановлення  міжнаціональної  та  міжконфесійної  злагоди  тісно  повязане  із  вивченням  особливостей  формування  духовності  та  ментальності  як  поля  реалізації  різноманітних  форм  людської  діяльності,  зокрема  релігійної.

Окрім  цього  дослідження  особливостей  формування релігійних  структур, а детальніше    релігійних  поглядів, уявлень  та  ідей,  дозволяє  проаналізувати  змістовний  бік  ментальності  того  чи  іншого  народу,  який  є  носієм  даної  етноментальності. Так,  зокрема,  релігійні  ідеї,  які  визначають  певні  аспекти  духовного  буття  особистості  та  спільноти,  впливають  не тільки  на відомі  світоглядні  установки,  але  й  визначають  формування  понадсвідомих, нераціоналізованих  форм  світосприйняття  та  ознаки  національної своєрідності. Поступ соціальної  історії  людства  дозволяє говорити  про  цілісність  соціокультурних  та  релігійних  проекцій,  які  торкаються  всіх сфер  життєдіяльності  народу,  для  якого  ментальність  виступає  суттєвою  ознакою  національної  своєрідності. 

Всі  зазначені  причини  зумовлюють  актуальність  дослідження  особливостей  формування  ментальних та  релігійних    структур  в  іудаїзмі, що  й  визначило  вибір  теми. Осмислення  цих  явищ  дасть  нагоду  відпрацювати  механізми  інтеграції  національної  спільноти  до  системи  міжнаціональних взаємин.

Звязок  роботи  з  науковими  програмами. Дисертаційне  дослідження  є  складовою  частиною  науково-дослідницької  роботи кафедри релігієзнавства   філософського  факультету  Київського  національного  університету  імені  Тараса  Шевченка, а  саме  теми „Філософія  релігії  як  філософське  релігієзнавство”  (державний реєстраційний  номер  97164). 

Мета  дослідження  полягає  у  комплексному дослідженні  релігійності як духовного феномена в межах  функціонування української  та єврейської культур  з  врахуванням специфічних ознак та особливостей  її  співвідношення з проблемою „національного”.

Досягнення  поставленої  мети  зумовило  постановку  та  розвязання  кола  питань, що  передбачало вирішення наступних  основних  завдань: 

  •    проаналізувати  та  систематизувати  матеріал  з  іудаїки,  в  якому  висвітлені питання  про  значення  релігії  у  формуванні  національної  свідомості  та  духовності;
  •   на  основі  матеріалу  з  досліджень  феномену  релігійності  в  українській гуманітарній думці ХХ століття  визначити  специфіку  формування  ментальності  єврейської  національної спільноти;
  •    дослідити особливості  релігійності у зв`язку з ціннісно-життєвими орієнтаціями етносу, народу, нації;
  •    на  тлі  залученого  історичного  матеріалу   виявити  та  розкрити  сутнісні  ознаки  іудейської традиції  як  відображення  світоглядних  засад  існування  євреїв;
  •    дослідити  особливості  звязку  між  релігійними  поглядами  та  національною  самосвідомістю як основи своєрідності  національної  духовної  традиції.

Обєктом  дисертаційного  дослідження є проблеми  іудаїки; сучасні  підходи  до  їх  вирішення  українських та єврейських  дослідників.

Предметом    дослідження  постали  особливості формування  та  функціонування релігійних та ментальних структур в іудаїзмі в контексті його вияву, започаткованого в Україні.

Методи  наукового  дослідження. Методологія  дисертаційного  дослідження  ґрунтується  на  загальних  та  спеціальних  методах  наукового  пізнання  в  галузі  гуманітарних  та  суспільних  наук. Метод  систематизації  із  залученням  аналітико-синтетичного  методу використовується  для  визначення  своєрідності  формування  національних спільнот. Історико-методологічну основу  дисертаційного  дослідження  складають  принципи  обєктивності  та  історизму, що  дає  можливість  вивчати  феномен  духовності  в  історичному  аспекті. Дослідження ґрунтується  на  методах  синтезу (формуванні  вітчизняної  традиції в розумінні  етнорелігійного  феномену), індивідуалізації (виокремлення  особливостей  функціонування  духовності  в  єврейській спільноті)  та  узагальнення (висвітлення  ролі  іудаїзму  в  історичному  поступі  існування національної  спільноти  та  формування  світоглядних  настанов). Серед  емпіричних  методів  використано  джерелознавчий  метод (дослідження літературних  творів  та  творів  з  теологічним  змістом). Спираючись  на  принципи  позаконфесійності, світоглядного  плюралізму,  автор  шляхом  синтезу  напрацьованого  матеріалу,  обґрунтовує власний  підхід до  розуміння  своєрідної  ролі  іудаїзму  в  націотворчому  процесі. В  основі  дисертаційного  дослідження  знаходяться  поняття  релігійності  та  ментальності,  які досліджуються  в  їх  взаємовідносинах  у  процесі  історичної  динаміки національної спільноти.

У  своєму  аналізі  дисертант  використовує  концептуальний  підхід  вітчизняної школи за  кордоном, яка  представлена  творчістю  О. Бочковського, О. Кульчицького, В. Липинського, Л. Ребета, В. Старосольського.

Автор   також   спирався   на   ідеї   сучасних   дослідників   української   філософської   школи  А. Бичко,  А. Колодного, Л. Конотоп, С.  Кримського, В. Лісового, О. Нельги,  В. Нічик, О. Погорілого, Б. Попова, М. Поповича, С. Пролєєва, В. Табачковського, Л. Шкляра,  Л. Филипович, П. Яроцького.  

Наукова  новизна  дослідження. В  дисертації  зясовується, що  детермінантою  специфічних ідей, які  вплинули  на формування  ментальних  та  релігійних  структур  в іудаїзмі  є  не  традиційні  етноінтеграційні  елементи, а  розуміння  іудаїзму  як  духовно-національного та  соціокультурного феномена. Основні особливості формування ментальних  та  релігійних структур в  іудаїзмі   можуть бути сформульовані  у  таких положеннях:

  • Релігійно-культурологічні  погляди  представників  української  філософії (як  сучасної, минулої, так  і діаспорної) свідчать  про  розуміння  ними  феномену  нації, як  релігійного  та  загальнокультурного  утворення.
  • В межах єврейської історії, на відміну від української, ці фактори фактично не розрізняються в звязку з тим, що іудаїзм від самих початків виступає як „спосіб життя”  євреїв. У  цьому  плані  в  іудаїзмі  не  існує  та  й  не  існувало  розрізнення  понять  „релігійність”, „вірування”, „моральність”, „дух” та ін., які органічно наповнювали повсякденне життя. Тільки на рівні теоретичних пошуків (Кабала)  ці поняття  осмислювалися переважно з точки зору „містичного досвіду”.
  • Релігійні та моральні цінності  іудаїзму,  в динаміці історичного  руху  є  засобом  прилучення  індивіда  до  національної  історії,