Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Рибницько-біологічні основи відтворення веслоноса в умовах повносистемних ставових господарств України (на прикладі відкритого акціонерного товариства "Черкасирибгосп") 2003 года.
Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.02.03 / О.В. Онученко; УААН. Ін-т риб. госп-ва. — К., 2003. — 20 с. — укp.
Аннотация: Розроблено заходи з відтворення нового об'єкта товарного осетрівництва, північноамериканського інтродуцента - веслоноса (Polyodon spathula (Walb)) за умов ставових господарств України, укомплектованих засобами для заводського відтворення риб. Визначено умови штучного одержання потомства веслоноса з використанням уперше дозрілих самок десяти- та одинадцятирічного віку, вирощених в ставах. Зроблено рибоводно-біологічну характеристику плідників. Вивчено особливості підрощування личинок веслоноса за заводських умов та вирощування цьоголіток за умов звичайних коропових ставів у полікультурі з традиційними об'єктами ставової аквакультури. Досліджено особливості росту та живлення інтродуцента на першому році життя. Розроблено рибогосподарське обгрунтування та визначено перспективи введення веслоноса в аквакультуру України.

Текст работы:

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА








ОНУЧЕНКО Олександр Веремійович


УДК 639.371:597.44







РИБНИЦЬКО-БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВІДТВОРЕННЯ ВЕСЛОНОСА

В УМОВАХ ПОВНОСИСТЕМНИХ СТАВОВИХ

ГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ

(на прикладі відкритого акціонерного товариства “Черкасирибгосп”)


06.02.03 рибництво






АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук





Київ 2003

Дисертацією є рукопис


Робота виконана в Інституті рибного господарства  Української академії аграрних наук



Захист відбудеться 30 жовтня 2003 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.364.01 при Інституті рибного господарства за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рибного господарства УААН за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.


Автореферат розісланий 30   вересня   2003 р.



Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук                                                             С.А. Кражан


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку вітчизняного рибництва постає потреба пошуку нових економічно виправданих підходів ведення господарства, зниження собівартості продукції з одночасним підвищенням її якості. Зросла актуальність культивування риб сестонофагів, що не потребують штучної годівлі, характеризуються прискореним ростом у поєднанні з високою господарською цінністю. Одним з таких видів є завезений в Україну північноамериканський представник осетроподібних риб - веслоніс (Polyodon spathula (Walb).

Веслоніс - єдиний представник ряду осетроподібних, основу живлення якого становлять планктонні організми. Це швидкоростуча риба, що досягає маси понад 80 кг та довжини більше 2 м. Природний ареал - басейни рік Міссісіпі та Міссурі. Високі смакові якості веслоноса, мясо якого схоже на м`ясо білуги, делікатесна ікра, що прирівнюється до ікри осетрових риб, відсутність дрібних кісток і луски, високий відсоток виходу мяса (понад 60%), дають підстави віднести його до числа найбільш цінних прісноводних риб (Васецкий, 1971; Виноградов, 1985; Мельченков, 1992).

Зважаючи на особливу цінність веслоноса, навіть відносно невеликі обсяги його вирощування забезпечать істотні прибутки, які можна буде використовувати для економічного зміцнення підприємств та подальшого нарощування загальних обсягів виробництва риби (Гринжевський, Третяк, Алимов та ін.; 2001).

Одним з позитивних наслідків рибогосподарського освоєння веслоноса може стати зменшення промислового преса на популяції аборигенних представників осетроподібних риб в місцях їх природного поширення (Виноградов, 1997; Васильева, 1998).

Разом з тим, рибогосподарське освоєння веслоноса в Україні поки що перебуває на початкових етапах розвитку. Не вистачає наукових даних, необхідних для розроблення біотехніки його культивування відповідно до специфіки функціонування вітчизняної аквакультури, зокрема адаптованої до умов звичайних ставових господарств. При цьому ключовими завданнями є освоєння методів штучного відтворення та вирощування життєстійкої молоді даного інтродуцента.

Указані обставини стали передумовою для проведення спеціальних досліджень, що були покладені в основу цієї дисертаційної роботи.

Звязок роботи з науковою тематикою. Дослідження виконували в Інституті рибного господарства УААН і були складовою частиною наукової тематики за завданням “Розробити рибницько-біологічні основи товарного осетрівництва та науково обґрунтовану систему заходів з відновлення запасів осетрових риб у внутрішніх водоймах України” (номер держреєстрації 0102U002058).

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було розроблення заходів з організації штучного одержання потомства та вирощування життєстійкої молоді веслоноса в умовах повносистемних коропових ставових господарств.

Для проведення науково-дослідних робіт було обране типове для вітчизняної ставової аквакультури підприємство “Гірський Тікич” (ВАТ “Черкасирибгосп”), де на момент початку досліджень був сформований необхідний іхтіологічний матеріал.

Зважаючи на те, що культивування веслоноса становить інтерес не лише для ставової аквакультури, але й для створення високопродуктивних рибогосподарських угідь нагульного типу у водоймах інших видів, відповідним ступенем досягнення життєстійкого стану молоддю інтродуцента була визначена вікова група цьоголіток

З урахуванням вищеназваних положень були визначені конкретні завдання, спрямовані на вирішення поставленої проблеми, а саме:

  • зробити оцінку умов середовища експериментальної бази у відповідності до біологічних вимог веслоноса та основних ланок біотехніки його відтворення;
  • визначити умови штучного одержання потомства веслоноса з використанням вперше дозрілих плідників, зробити їх рибоводно-біологічну характеристику;
  • вивчити особливості підрощування личинок веслоноса в умовах заводського репродукційного комплексу коропових риб;
  • вивчити особливості вирощування цьоголіток веслоноса в умовах звичайних коропових ставів.

У звязку з тим, що дана дисертаційна робота є першою з питань культивування веслоноса в Україні, окремими завданнями було виділено розроблення рибогосподарського обґрунтування та визначення перспектив введення веслоноса у вітчизняну аквакультуру.

Обєкт дослідження фізико-хімічні показники та біотичні фактори середовища рибоводних місткостей і дослідних ставів; вперше дозрілі плідники, ембріони та різновікова молодь веслоноса.

Предмет дослідження біотехнічні процеси штучного відтворення та вирощування молоді веслоноса; репродуктивні властивості вперше дозрілих плідників та рибоводно-біологічні показники  веслоноса на першому році життя.

Методи дослідження загальноприйняті в рибництві, іхтіології, гідробіології, гідрохімії та біохімії методи.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі комплексних досліджень доведена перспективність культивування нового для вітчизняної аквакультури обєкту рибництва в ставових господарствах України. Вперше в рибоводній практиці країни одержано потомство веслоноса від плідників вирощених в ставах. Одержано нові дані з рибоводно-біологічної характеристики веслоноса переселеного у стави лісостепової зони. Розроблено рибогосподарське обгрунтування та визначено перспективи введення веслоноса у вітчизняну аквакультуру.

Практичне значення одержаних результатів. Виробництву запропоновано рекомендації з відтворення веслоноса в ставових господарствах України. Сформовано різновікове ремонтно-маточне стадо веслоноса, яке може бути використане в процесі реалізації довгострокової програми рибогосподарського освоєння цього нетрадиційного обєкту рибництва.

Особистий внесок здобувача. Здобувач брав безпосередню участь у аналізі літературних даних, визначенні схеми експериментів, їх постановці, обробленні та систематизації одержаних дисертаційних матеріалів. Здобувачем особисто виконано рибоводні експерименти з формування племінного матеріалу веслоноса, одержання  його потомства та вирощування різновікового іхтіологічного матеріалу.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були представленні на засіданнях Вченої ради та звітних сесіях Інституту рибного господарства УААН; загальних зборах обєднання “Укррибгосп” та Науково-технічній раді Держдепартаменту рибного господарства України; Першій всеукраїнській конференції “Проблеми іхтіопатології” (Київ, 2001р.); Зїзді гідроекологічного товариства України (Тернопіль, 2001 р.); Другій міжнародній науково-практичній конференції “Аквакультура осетровых рыб: достижения и перспективы развития” (Росія, Астрахань, 2001р.); VIII зїзді гідробіологічного товариства РАН (Росія, Калінінград, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Проблемы аквакультуры и функционирования водных экосистем” (Київ, 2002 р.); Першому угорсько-українському симпозіумі з проблем розвитку аквакультури (Угорщина, Сарваш, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Аквакультура начала ХХІ века: источники, состояние, стратегия развития” (Росія, Москва, 2002 р.), Міжнародній науково-технічній конференції з проблем розвитку озерно-товарного рибництва (Польща, Ольштин-Вежба, 2003 р.); VII засіданні Міжнародної Ради в галузі водних біоресурсів і аквакультури (Польща, Ольштин, 2003 р.); Міжнародному семінарі “Современные проблемы аквакультуры” (Херсон, 2003); виставках “Агро-2001” та “Агро-2002”.

Публікації. Результати досліджень за темою дисертаційної роботи викладені в 11 опублікованих роботах, в тому числі в 1 монографії, 6 наукових статтях та 4 тезах наукових конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 155 сторінках друкованого тексту і складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, пяти розділів власних досліджень, висновків та пропозицій виробництву. Робота ілюстрована 20 таблицями і 24 рисунками. Рекомендації з відтворення веслоноса в ставових господарствах України подані в додатку. Список використаних джерел включає 193 роботи вітчизняних та іноземних авторів.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ. Викладено данні з біології та особливостей культивування веслоноса у водоймах природного ареалу і в умовах інтродукції. Визначено чинники, що впливають на ефективність відтворення та вирощування веслоноса. Зарубіжний досвід культивування веслоноса вказує на безсумнівну перспективність його введення в аквакультуру. З освоєнням методів відтворення та вирощування веслоноса створено новий напрям у товарному осетрівництві.

Аналіз літературних джерел дозволяє також стверджувати, що на момент початку виконання дисертаційних досліджень роботи з веслоносом в Україні перебували на початковому етапі розвитку і переважно обмежувались формуванням вихідних ремонтно-маточних стад. Більшість експериментальних даних, викладених у дисертаційній роботі, мають наукову новизну для вітчизняної аквакультури.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ. В основу дисертаційної роботи покладено результати досліджень з відтворення веслоноса, проведених протягом 1999-2002 рр. на базі господарства “Гірський Тікич” (ВАТ “Черкасирибгосп”).

У роботах з одержання потомства, крім традиційних методик заводського відтворення осетроподібних риб, використовували спеціальні рекомендації з штучного відтворення веслоноса (Мильштейн, 1972; Мельченков, Виноградов, Ерохина, Бреденко, 1997).

Під час проведення рибоводних робіт визначали основні рибоводно-біологічні показники плідників, аналізували ефективність використання гонадотропних речовин (ацетовані гіпофізи осетрових риб і ляща, гліцеринова витяжка гіпофізів осетрових). Масу одержаної ікри визначали ваговим способом. Кількість ікринок в 1 г ікри з метою визначення плодючості самок вираховували за пробою незаплідненої ікри 4-5 г.

Для оцінювання готовності самок до проведення рибоводних робіт застосовували біопсію з щуповим відбором проб ікри. Стан зрілості ооцитів визначали за показником (коефіцієнтом) поляризації ядра (Казанский, Феклов, Подушка, Молодцов, 1977). З метою оцінювання репродуктивної здатності самців визначали обєм одержаного еякуляту та тривалість поступальної активної рухливості с