Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Особливості поліморфізму білків і факторів груп крові та його використання в селекції овець асканійського типу багатоплідного каракулю 2006 года.
Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.02.01 / В.А. Кириченко; Херсон. держ. аграр. ун-т. — Херсон, 2006. — 19 с. — укp.
Аннотация: З використанням 5-ти систем груп крові, 6-ти білків та 10-ти ізоферментів крові досліджено параметри генофонду та генетичної структури асканійського типу багатоплідного каракулю та його складових одиниць. Здійснено комплексну оцінку генетичної мінливості популяції. Установлено наявність збалансованого поліморфізму білкових локусів крові й особливості часової диференціації її генетичної структури. Виявлено генотипи, які впливають на зміни генетичної рівноваги популяції овець і на підставі показників адаптивної норми встановлено фактори, що обумовлюють частоту рідкісних генотипів і стійкість генного балансу. Визначено рівень міжлінійної диференціації генеалогічних ліній овець з урахуванням продуктивних й імуногенетичних параметрів. Досліджено асоціації "генетичний маркер - продуктивна ознака" й установлено окремі та комплексні генотипи, взаємопов'язані з параметрами мінливості основних селекційних ознак.

Текст работы:

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ



КИРИЧЕНКО ВІКТОР АНАТОЛІЙОВИЧ




УДК 636.32/38.082.12




ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІМОРФІЗМУ БІЛКІВ І ФАКТОРІВ ГРУП КРОВІ ТА ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В СЕЛЕКЦІЇ ОВЕЦЬ

АСКАНІЙСЬКОГО ТИПУ БАГАТОПЛІДНОГО КАРАКУЛЮ



06.02.01 розведення та селекція тварин







АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

сільськогосподарських наук



Херсон 2006


Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Інституті тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” Української академії аграрних наук


Науковий керівник:  доктор сільськогосподарських наук

Іовенко Василь Миколайович,

Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія-Нова”, заст. директора з наукової роботи, завідувач відділом генетики тварин


       Офіційні опоненти:   доктор сільськогосподарських наук, професор

Вовченко Борис Омелянович

Херсонський державний аграрний університет,

завідувач кафедри технології виробництва продукції дрібного тваринництва


кандидат сільськогосподарських наук, старший       науковий співробітник

Помітун Іван Андрійович

Інститут тваринництва УААН, заст. директора з наукової роботи, завідувач лабораторії вівчарства


       Провідна установа   Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра технології виробництва продукції тваринництва.



       Захист відбудеться “    ”                         2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті за адресою: 73006, м. Херсон 6, вул. Р. Люксембург, 23, головний навчальний корпус.


       З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, м. Херсон 6, вул. Р. Люксембург, 23.

       

Автореферат розісланий “     ”                             2006 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                 Карапуз В.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема збереження, розвитку та раціонального використання генофонду вітчизняних порід овець є актуальною і потребує вирішення багатьох завдань. Одним з них є розробка методів та прийомів більш повної реалізації генетичного потенціалу продуктивності, племінної цінності овець з використанням методів біохімічного та імуногенетичного аналізу в селекційно-племінній роботі.

Спостереження за змінами генетичних структур популяцій в процесі схрещування та чистопородного розведення дозволяє оцінити алельний стан генів, що кодують синтез білків, виявити генетичні маркери високої продуктивності, резистентності, оптимального сполучення батьківських пар, а також встановити роль кожної з вихідних порід у формуванні генетичної структури на різних етапах породотворення.

Оскільки при створенні фенотипу в процесі селекції беруть участь всі фізіологічні, біохімічні та генетичні системи, в тому числі і ті, що контролюють метаболізм організму, використання даних імунобіохімічного аналізу в селекційній роботі може значно прискорити селекційний процес та підвищити ефективність племінної роботи.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася в рамках науково-дослідних програм та тем лабораторії імуногенетики Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія-Нова”, зокрема: “Удосконалити на основі генетико-молекулярних маркерів існуючі та розробити нові біотехнологічні методи підвищення продуктивності овець” 1996-2000 рр. (№ держреєстрації 0197U013649); “Розробити технологію селекції та методи збереження генофонду сільськогосподарських тварин на основі застосування молекулярно-генетичних маркерів” 2001-2005 рр. (№ держреєстрації 0101V007395).

Мета і завдання досліджень. Головною метою досліджень була оцінка генофонду та генетичної структури асканійського типу багатоплідного каракулю з комплексним використанням поліморфізму факторів груп крові, білків та ізоферментів крові і на цій основі пошук шляхів використання імуногенетичних та генетико-біохімічних маркерів для інтенсифікації селекційного процесу.

Досягнення поставленої мети здійснювалося через вирішення наступних завдань:

визначити рівень поліморфізму систем груп крові, білків та ферментів крові овець асканійського типу багатоплідного каракулю;

провести аналіз генетичної мінливості даного типу овець та його складових елементів;

здійснити комплексну оцінку генетичної структури популяції овець багатоплідного каракулю у звязку  з її часовою диференціацією;

провести пошук взаємозвязків окремих та комплексних генотипів з продуктивними та відтворювальними ознаками овець;

визначити роль молекулярно-генетичних маркерів у селекційному процесі і на цій основі вдосконалити існуючі та розробити нові методичні прийоми інтенсифікації селекційно-племінної роботи.

       Обєкт дослідження селекційно-генетичні процеси в популяції овець асканійського типу багатоплідного каракулю.

       Предмет дослідження поліморфізм груп крові, білків та ферментів крові, генетична структура стада, асоціації “генетичний маркер селекційна ознака”.

       Методи досліджень. У роботі використано загальноприйняті методи досліджень: зоотехнічні визначення показників продуктивності; імуногенетичні та генетико-біохімічні визначення типів поліморфних білків та систем груп крові; генетико-статистичні біометричної обробки отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Дістало подальший розвиток дослідження параметрів генофонду та генетичної структури асканійського типу багатоплідного каракулю та його складових одиниць з використанням молекулярно-генетичних маркерів (еритроцитарні антигени систем груп крові, типи поліморфних білків та ферментів крові).

Встановлено наявність збалансованого поліморфізму білкових локусів крові та особливості часової диференціації генетичної структури дослідженої популяції овець.

Вперше виявлено генотипи, які впливають на зміни генетичної рівноваги популяції овець та через показники адаптивної норми встановлено фактори, що обумовлюють частоту рідкісних генотипів і стійкість генного балансу.

Визначено міжлінійну диференціацію генеалогічних та заводських ліній овець багатоплідного каракулю з урахуванням продуктивних та імуногенетичних параметрів за єдиною математичною моделлю.

Вперше на вівцях асканійського багатоплідного каракулю досліджено асоціації “генетичний маркер продуктивна ознака” та визначено окремі і комплексні генотипи, які повязані з параметрами мінливості основних селекційних ознак.

Практичне значення одержаних результатів. Результати імуногенетичного та генетико-біохімічного моніторингу популяцій овець розширюють розуміння еволюційних механізмів формування продуктивних ознак тварин та поглиблюють теоретичні основи використання генетичних параметрів у селекційно-племінній роботі.

Використання системи імунобіохімічних методів для встановлення достовірності походження племінних тварин, контролю селекційного процесу в племінних стадах овець, прогнозування рівня розвитку продуктивних та відтворювальних ознак за генетичними маркерами сприяє підвищенню ефективності селекції та продуктивності стад на 10-12%.

Особистий внесок здобувача. При виконанні дисертаційної роботи автором особисто атестовані за групами крові та поліморфними білками і ферментами крові вівці асканійського типу багатоплідного каракулю різних статево-вікових груп, а також відібрано дані зоотехнічного та племінного обліку тварин. Самостійно проведено біометрично-статистичний аналіз отриманих результатів, проаналізовано і описано одержані дані, узагальнено їх, сформульовано висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідалися і одержали позитивну оцінку на: засіданнях Вченої ради Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” (Асканія-Нова, 1999-2003 рр.); координаційній нараді в Інституті тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” (Асканія-Нова, 2002 р.); Міжнародній конференції з проблем вівчарства (Асканія-Нова, 2001 р.); науково-виробничій конференції “Нове в селекції, генетиці та біотехнології тварин” (Київ, 2002 р.); конференції молодих вчених “Молоді вчені у вирішенні сучасних проблем сільськогосподарської науки” (Асканія-Нова, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Вівчарство: стан, проблеми, перспективи” (Камянець-Подільський, 2004 р.); Міжнародній науковій конференції “Сучасний стан і перспективи розвитку генетики сільськогосподарських тварин” (Київ, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, у яких викладено основний зміст результатів наукових досліджень, з них 7 у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, 5 без співавторів.

       Обєм і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методик досліджень, результатів власних досліджень, економічної оцінки, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел літератури і додатків. Загальний обсяг дисертації складає 152 сторінки, основна частина викладена на 119 сторінках компютерної верстки, ілюстрована 34 таблицями та 4 схемами. Список літератури включає 298 джерел, у тому числі 105 на іноземних мовах.


МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

       Дослідження проведені в племзаводі “Маркеєво” Чаплинського району Херсонської області в 1999-2004 роках на вівцях асканійського типу багатоплідного каракулю за представленою схемою (рис. 1).


Типування тварин за антигенними факторами груп крові здійснювали за загально прийнятою методикою [Казановський та ін., 1984, 1994] із використанням моноспецифічних сироваток-реагентів, виготовлених в лабораторії  імуногенетики ІТСР “Асканія-Нова”.

Тестування овець за білковими системами Hb, Tf, AEs, Ap, Alb, Cp, Am-1 проведено методом горизонтального електрофорезу на крохмальному гелі, а дані поліморфізму Ptf, X-Protein, LDR, ME, LAP, DP, NP, KA, p.D отримані у відділі молекулярно-генетичних досліджень Інституту агроекології та біотехнології УААН та любязно надані д.с.-г. наук С.І. Тарасюком.

Для порівняння зміни генетичної структури стада під впливом селекції та пошуку звязку молекулярних маркерів з господарсько-корисними ознаками використані деякі матеріали досліджень лабораторії імуногенетики Інституту “Асканія-Нова” з атестації тварин стада за попередні роки.

       Оцінку генетичної ситуації в популяції овець проводили на основі визначення генетичних параметрів за алгоритмами, що викладені у працях Л.А. Животовського (1991), Г.Є. Марінчука (1978), Е.К. Меркур'євої (1977), А. Робертсона (1956).

Для визначення рівня генетичної схожості або диференціації різних груп овець застосовували методи розрахунку індексів схожості та генетичних дистанцій за відповідними алгоритмами (Нагакі, 1972; Животовський, 1991; Рожков, Проняєв, 1992).

       Життєздатність тварин з окремими генотипами та їх відносну пристосованість визначали за формулами, запропонованими Ф. Айала (1988).

       Біометричну обробку і аналіз матеріалів досліджень здійснювали загальноприйнятими методами (Животовський, 1991; Меркур'єва, 1977; Плохінський, 1970) з використанням компютерних програм.


РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Поліморфізм груп крові овець асканійського типу багатоплідного каракулю. На підставі типування 826 овець різних статево-вікових груп досліджено генетичну структуру даного типу овець за концентрацією фенотипів та частотою еритроцитарних антигенів, алелів і генотипів 5 систем груп крові. Встановлено, що всі досліджені генетичні системи є поліморфними і мають між собою ряд суттєвих відмінностей. Так, А та С-системи представлені чотирма феногрупами, D та R двома. У найбільш складній В-системі виявлено 15 феноваріантів.

На основі сімейно-генетичного аналізу визначено також генотиповий та алельний склад систем груп крові (табл. 1). При цьому в А-системі виявлено 7 гомо- та гетеросполучень, які знаходяться під контролем чотирьох алельних варіантів. Поміж гомозиготних генотипів за частотою зустрінності переважає Аа/а (0,436), а поміж гетерозиготних Аа/- (0,123). Частота окремих алеломорфів теж різноманітна від 0,020 (Aab) до 0,522 (Аа).

С-система складається із 8 генотипів та чотирьох алелів. В середовищі генотипів суттєву перевагу має гомозигота Сb/b (0,667). Концентрація інших гомо- та гетеросполучень значно нижча і коливається від 0,010 (Са/а) до 0,137 (Сb/-). Звідси і досить низька частота алеломорфів Са (0,029), Сab (0,083) та висока Cb (0,748).


Таблиця 1. Частота зустрінності різних генотипів та алелів 5 систем груп крові овець асканійського типу багатоплідного каракулю (n = 204)

       

За простими D та R-системами виявлено по два алеля та по три, детерміновані ними генотипи. За D-системою переважає так званий “німий” алель D- (0,596) та відповідний генотип D-/-