Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

357. Тунгалаг Намхай. Визначення параметрів обертання, форми та зміщення фотоцентра астероїдів методами чисельного моделювання: дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.03.03 / НАН України; Головна астрономічна обсерваторія. - К., 2004. : табл. - Бібліогр.: с. 17.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Тунгалаг Н. Визначення параметрів обертання, форми та зміщення фотоцентра астероїдів методами чисельного моделювання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю 01.03.03 – Геліофізика і фізика Сонячної системи. – Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена визначенню параметрів обертання і форми астероїдів, а також моделюванню зміщення видимого центра астероїдів. В межах її виконання проведено фотометричні ПЗЗ-спостереження п’яти астероїдів, запропоновано нову версію комбінованого методу визначення параметрів обертання і форми астероїдів, визначено ці параметри для 39 астероїдів. Зроблено якісний аналіз та інтерпретацію даних з обертання і форми 196 астероїдів. Проведено чисельне моделювання зміщення фотоцентра астероїдів для різних законів розсіяння світла і надані практичні рекомендації щодо його урахування.

В процесі виконання досліджень по темі дисертаційної роботи одержані наступні найбільш важливі результати.

1. Проведені фотометричні ПЗЗ-спостереження астероїдів 122 Gerda, 221 Eos, 411 Xanthe, 700 Auravictrix і 787 Moskva. Зроблені оцінки періодів обертання цих астероїдів і вперше визначені координати полюсів, сидеричний період, напрямок обертання і форма для трьох із них.

2. Запропоновано нову версію комбінованого методу визначення параметрів обертання і форми астероїдів з залученням закону розсіювання світла Акімова і фазової функції Шевченка, як найбільш відповідних розсіюючим властивостям поверхонь астероїдів. Цим методом визначено координати полюсів, сидеричні періоди, напрямки обертання і співвідношення півосей апроксимуючого фігуру еліпсоїда 39 астероїдів. Для 21 із них ці визначення зроблені вперше.

3. За вибіркою в 2.5 рази більшою, ніж було раніше, підтверджено анізотропію в розподілі осей обертання астероїдів по екліптичній широті з максимумом поблизу середніх широт (b0 = 40 ± 4). Вперше показано, що анізотропія має місце тільки для астероїдів з прямим напрямком обертання (для зворотнього обертання розподіл ізотропний), крім того ступінь анізотропії чітко зростає з розміром астероїдів.

4. Показано, що співвідношення астероїдів з прямим і зворотним обертанням зростає з діаметром і для D>125 км астероїдів з прямим обертанням в два рази більше, ніж зі зворотним. Підтверджено чіткий мінімум в області D»125 км в залежності долі астероїдів зі зворотним обертанням від їх діаметрів. Вперше

відмічено, що глибина мінімуму для астероїдів М-типу може бути набагато більшою, ніж для С і S-типів і, вірогідно, корелює з густиною речовини астероїдів, зростаючи від менш густих низькоальбедних астероїдів до астероїдів S-типу і до найбільш густих М-астероїдів. Для остаточного вирішення питання потрібно поставити спеціальну програму спостережень і визначення параметрів обертання астероїдів цих типів в діапазоні розмірів 100-150 км.

5. Аналіз наявних даних про параметри обертання і форму астероїдів співпадає з припущенням про те, що орієнтація осей обертання астероїдів в просторі і напрямок обертання астероїдів (за винятком самих крупних), а також їх форма придбані головним чином в процесі взаємних зіткнень в постакреційний період. Все це свідчить про інтенсивну еволюцію зіткнень в поясі астероїдів.

6. В результаті проведеного чисельного моделювання показано, що величина зміщення видимого центра астероїда значно залежить від фазового кута астероїда, його форми і закону розсіяння світла. Величина зміщення для астероїдів головного поясу може досягати значення 0.03-0.04 кут. сек. і більше (а для астероїдів, що зближуються з Землею – до 0.07 кут. сек.), що співпадає з точністю наземних астрометричних спостережень астероїдів і перевищує точність проведених космічних астрометричних вимірювань за проектом Hipparcos. Урахування зміщення фотоцентра може помітно збільшити точність визначення положень астероїдів при наземних спостереженнях і значно покращить точність положень астероїдів, що будуть одержані в межах наступного проекту GAIA.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Тунгалаг Н., Шевченко В.Г., Лупишко Д.Ф. О смещении видимого центра астероида, обусловленном законом рассеяния света его поверхностью // Кинемат. и физика неб. тел. – 2000. – T. 16, № 6. – С. 519–525.

  2. Тунгалаг Н., Шевченко В.Г., Лупишко Д.Ф. Параметры вращения и форма 15 астероидов // Кинемат. и физика неб. тел. – 2002. – T. 18, № 6. – С. 508–516.

  1. Тунгалаг Н., Шевченко В.Г., Лупишко Д.Ф. Параметры вращения и форма 19 астероидов, качественный анализ и интерпретация данных // Кинемат. и физика неб. тел. – 2003. – Т. 19, №5. – С. 397-406.

  2. Lupishko D.F., Shevchenko V.G.,Tungalag N. Influence of the scattering law on the asteroid photocentre position // International astronomical Conference. – Nikolaev: Atoll. – 2001. – P. 133–139.

  3. Lupishko D.F., Shevchenko V.G.,Tungalag N. Asteroid photocentre displacement: influence of the scattering law // Memorie della Societa’ Astronomica Italiana. – 2002. – V. 73, No.3. – P. 650–654.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины