Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Синенко Світлана Іванівна. Розвиток післядипломної педагогічної освіти в країнах Західної Європи (Англія, Франція, Німеччина): Дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Центральний ін-т післядипломної педагогічної освіти АПН України. - К., 2002. - 188 арк. , табл. - Бібліогр.: арк. 169-183.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Синенко С.І. Розвиток післядипломної педагогічної освіти в країнах Західної Європи (Англія, Франція, Німеччина).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, Київ, 2002.

У дисертації досліджуються теоретичні ідеї і практичний досвід організації післядипломної педагогічної освіти в країнах Західної Європи в 70-х роках ХХ - на початку ХХ1 ст.

На основі вивчення оригінальних джерел проведено теоретичний аналіз феномена післядипломної педагогічної освіти, показано розвиток її концептуальних засад в умовах Англії, Франції, Німеччини. У дисертації розкрито особливості організації післядипломної педагогічної освіти в Англії, Франції, Німеччині та обгрунтовано спільні тенденції її розвитку в західноєвропейському контексті в кінці 70-х років – на початку ХХІ ст.

Розроблено рекомендації щодо перспективних шляхів використання європейського досвіду післядипломної педагогічної освіти в Україні.

1. Післядипломна педагогічна освіта розвивалась у Західній Європі під впливом комплексу чинників різного рівня і масштабу. Провідні з них - вплив інтернаціоналізації, вплив інформаційного суспільства, вплив науково-технічного прогресу - визнані в документах Європейського Союзу “трьома джерелами перевороту” в житті сучасного європейського суспільства.

В умовах стрімкого розвитку суспільства змінюються ролі, функції і відповідальність учителів, формується новий професійний профіль педагога як носія суспільних і освітніх змін. Для вирішення нових завдань освіти в ХХІ ст. педагог має: бути зорієнтованим на неперервний особистий і професійний розвиток, усвідомлювати і стверджувати у своїй праці цінності здорового життя суспільства, брати участь у справах місцевої громади і всього суспільства, забезпечувати ефективне управління навчальним середовищем і ресурсами, ув”язувати шкільні навчальні програми з потребами суспільства тощо.

2. Часові межі організаційно-законодавчого утвердження післядипломної педагогічної освіти в досліджуваних країнах припадають на 40-ві 70-ті роки (в Англії 1944 р., в Німеччині – в 1947 р., у Франції – 1971 р.). У своєму історичному розвитку післядипломна педагогічна освіта в Західній Європі пройшла такі етапи: 60-ті 70-ті роки - орієнтація на традиційні концепції передачі знань, зосередженість на індивідуальних потребах учителів; кінець 70-х - 80-ті роки - орієнтація на розвиток професійної автономії вчителів, посилення ролі професійних об”єднань (асоціацій, центрів, спілок) в організації післядипломної педагогічної освіти; 90-ті роки ХХ – початок ХХ1 ст. – орієнтація на цілісну різнорівневу систему (національну, регіональну, шкільну).

3. Аналіз теоретичних пошуків західних учених у 70-х роках ХХ - на початку ХХ1 ст. дав можливість зробити висновок про еволюцію наукових підходів до вивчення феномена післядипломної педагогічної освіти. У визначенні сутності, мети і завдань післядипломної педагогічної освіти європейські вчені йшли від “вузького” тлумачення, за яким вона розумілась як підвищення кваліфікації вчителів у контексті перманентно оновлюваної шкільної системи, - до “широкого” її бачення у світлі неперервного професійного і особистісного розвитку педагогів, а також розвитку освітньої системи, яку вони обслуговують як професіонали.

Засадничі ідеї європейської стратегії розвитку післядипломної педагогічної освіти в ХХ1 ст., починаючи з цілепокладання, включають: особистісний і професійний розвиток педагогів (оновлення базових знань і навчальних умінь у предметній галузі; отримання нових навчальних навичок; постійне вдосконалення методики викладання, перехід до нових методів навчання тощо); покращення якості освітніх систем та їх педагогічного забезпечення (заохочення до міждисциплінарності і взаємодії; сприяння інноваціям; підготовка до педагогічного управління та вирішення проблем; послідовна реалізація педагогічних пріоритетів тощо); взаємодію між освітою і суспільством (стимулювання стосунків із діловими фірмами, тісніше єднання системи освіти і економіки, вивчення економічних і соціальних факторів впливу на поведінку молоді, полегшення адаптації до соціальних і культурних змін тощо).

4. Сучасні концепції післядипломної педагогічної освіти базуються на ідеях розвитку людських ресурсів (підвищення здатності фахівців до винахідливості, гнучкості, змін), управління цим розвитком (практико-доцільне, нормативно-відповідне, примусове; стратегії “верх-низ” або “центр” “периферія”) та - саморозвитку освітніх інституцій і суб”єктів педагогічного процесу.

Остання ідея – цінність саморозвитку післядипломної педагогічної освіти за підтримки різними типами фінансування, консультаційними послугами та розмаїтими можливостями навчання вчителів і адміністративного персоналу – лягла в основу поширеної в Західній Європі концепції післядипломної педагогічної освіти на базі школи.

Дослідження показало, що один із найбільш значущих і розроблених напрямів наукових досліджень у галузі післядипломної педагогічної освіти в країнах Західної Європи пов”язується з вивченням природи професійних знань учителя та шляхів їх отримання. Теоретиками напрацьовано багато підходів до навчання працюючих учителів, які виявляються в різних концептуально-організаційних моделях (технологічних, рефлексивних, навчання на базі проектів).

5. Феномен післядипломної педагогічної освіти у кожній країні Західної Європи розвивався своїми шляхами, виявляючись у різноманітних організаційних формах. Особливості національного досвіду організації післядипломної педагогічної освіти пов”язані з: місцем освіти (її якістю, періодичним оновленням) в соціально-економічній політиці країни; різними концепціями щодо ролі, статусу і професіоналізму вчителів; історичними традиціями та економічними умовами країни; характером управління системою освіти.

6. Суттєвою характеристикою сучасного європейського досвіду організації післядипломної педагогічної освіти є її спрямованість на поєднання навчального середовища і стратегічних цілей післядипломної педагогічної освіти. Політика централізованого цілепокладання і локалізованої відповідальності переміщує фінансування і відповідальність за організацію післядипломної педагогічної освіти від фактичної монополії університетів (Англія) і спеціальних інституцій (Німеччина) до різноманітної (дивертисивної) бази, що об”єднує центральні, локальні і місцеві освітні влади, самоврядні вчительські центри, дистанційне навчання, школи.

У цілому сучасна післядипломна педагогічна освіта в країнах Західної Європи стає тісніше пов”язаною з:

програмами розвитку педагогічного персоналу окремих шкіл;

діями стосовно розвитку школи;

організаційними заходами щодо поліпшення якості роботи

школи.

7. Дослідження виявило ряд практичних проблем організації післядипломної педагогічної освіти в Західній Європі, які є актуальними і для України:

- поширення програм післядипломної педагогічної освіти, у завданнях, змісті і методах яких враховується особистісний і професійний досвід працюючих учителів, їх мотивація, їх робоче оточення і умови праці;

участь усіх учасників-партнерів післядипломної педагогічної освіти ( передусім, учителів) у прийнятті рішень щодо планування, організації, змісту навчальних курсів і програм;

ідентифікація і оцінка першочергових потреб у післядипломній педагогічній освіті;

впровадження в національні системи післядипломної педагогічної освіти європейського виміру за допомогою загальноєвропейських програм і проектів, отримання європейського ступеня магістра освіти, активне використання європейської тематичної мережі в галузі педагогічної освіти (ІНТЕРНЕТ) тощо;

оцінка ефективності курсів і програм післядипломної педагогічної освіти;

підготовка та підвищення кваліфікації викладачів системи післядипломної педагогічної освіти.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Синенко С. Проблеми післядипломної освіти вчителів у країнах Західної Європи // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: Збірник наукових праць: Випуск 4.- К.: Логос, 2001.- С.79-85.

2. Синенко С. Організація післядипломної освіти педагогів в Англії і Уельсі // Освіта на Луганщині.- 2001.- No 1.- с. 61-65.

3. Олійник В., Синенко С. Тенденції розвитку післядипломної освіти педагогів у європейських країнах // Шлях освіти. - 2001.- No 3 (21). - С. 17-20.

4 Синенко С.І. Провідні чинники та стратегії розвитку післядипломної освіти педагогів у Західній Європі (Англія й Уельс, Німеччина, Франція): Наукове видання / За редакцією В.В.Олійника.- К.: (ЦІППО), 2001.- 49 с.

5. Cиненко С. Розвиток післядипломної освіти і підготовки вчителів у Франції // Рїдна школа.- 2002.- No 1.- c. 78-80.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины