Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Опанасенко Микола Євдокимович. Теоретичні і прикладні основи оцінювання родючості скелетних грунтів Криму та освоєння їх під плодові і горіхоплідні культури : Дис... д-ра наук: 06.01.03 - 2009.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Опанасенко М.Є. Теоретичні і прикладні основи оцінювання родючості скелетних ґрунтів Криму та освоєння їх під плодові і горіхоплідні культури. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.03. – агрогрунтознавство і агрофізика. – ННЦ “Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського” УААН, Харків, 2009.

Дисертація присвячена розробленню методології сполучених досліджень “клімат – скелетні ґрунти – ґрунтотворні породи – плодові рослини”, теоретичних і прикладних основ комплексної агрономічної оцінки і підвищення родючості різних за ступенем скелетності та розвиненості профілю карбонатних плантажированных чорноземів (південних, звичайних), коричневих, алювіальних лучних ґрунтів, а також кліматичних ресурсів територій скелетних ґрунтів степового і передгірного Криму, їхньої придатності під сорти абрикоса, аличі, персика, сливи, черешні, груші, яблуні, мигдалю, горіха волоського.

Установлено універсально-інформативні інтегральні показники родючості скелетних ґрунтів, що функціонально відбивають їх фізичну вивітреність, розвиненість профілю, склад, властивості, водно-поживний режим. Це глибина залягання плит вапняків і конгломератів, кількість скелету, запаси (т/га, мм) дрібнозему, гумусу, продуктивної вологи.

За кількістю коренів, величиною окружності штамба та врожайності плодових дерев для 86 сортів визначені допустимі й оптимальні параметри вмісту скелету, глибини залягання щільних підстилаючих порід, запасів дрібнозему, гумусу, вологи, що покладені в основу оцінювання садопридатності ґрунтів, обґрунтування еталонів високого рівня родючості та класифікації скелетних ґрунтів, а також меліоративних заходів при освоєнні їх під сади.

Наведено оцінку агрокліматичного потенціалу за головними для плодових рослин показниками-регуляторами клімату та агрокліматичне районування території скелетних ґрунтів степового і передгірного Криму під адаптовані, врожайні та рентабельні сорти плодових і горіхоплідних культур.

Викладено результати меліорації мало- і середньопотужних скелетних ґрунтів траншейним способом під персикові сади.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми методології сполучених досліджень системи “клімат – скелетні ґрунти – ґрунтотворні породи – плодові рослини” і комплексного агрономічного оцінювання родючості різних за ступенем скелетності і розвиненості профілю плантажованих чорноземів, коричневих, алювіальних лучних ґрунтів і кліматичних ресурсів територій скелетних ґрунтів степового і передгірного Криму та їх придатності і районування під плодові та горіхоплідні культури. Розроблено теоретичні і прикладні основи підвищення родючості скелетних ґрунтів і шляхи освоєння їх під сади за встановленими для 86 сортів плодових культур допустимими й оптимальними параметрами інтегральних показників родючості ґрунтів. Розроблено і впроваджено в практику спосіб локального траншейного плантажу середньо- і малопотужних скелетних ґрунтів під персикові сади.

1. Негативна залежність кількості скелету в ґрунтах від глибини залягання плити вапняків і конгломератів указує на генетичний зв’язок скелетних фрагментів з вапняками або їх зумовленість природними гіпергенними процесами формування неоелювію і конгломератів, а також техногенезом. Чим глибший плантаж, тим більша скелетність педотурбованого шару, але в ньому скелетність менша, ніж у ґрунтотворній породі.

2. Визначено, що близьке до денної поверхні залягання перекристалізованих вапняків – індикатор малопотужності ґрунтів, карстових процесів у пліоцені, наявності під ними червоноколірних глинистих чи піщаних продуктів карсту. Під конгломератами залягають пухкі четвертинні сіроколірні суглинки й галечники або пліоценові червоно-бурі глини й палеоґрунти. Усі ці педоседименти – резерв збільшення кореневмісного шару дерев.

3. Установлено, що потужність кореневмісного шару, кількість у ньому скелету, запаси дрібнозему й вологи залежать від глибини залягання плити вапняків і конгломератів, а запаси дрібнозему і вологи, у свою чергу, корелюють зі вмістом скелету. Запаси дрібнозему кількісно статистично вірогідно відбивають ступінь скелетності і розвиненості профілю ґрунтів, щільність будови дрібнозему, забезпеченість ґрунтів і субстратів траншей гумусом, N, P, K, вологою і є інтегральним показником фізичної вивітрюваності, складу і родючості скелетних ґрунтів і техногенних субстратів.

4. Виявлено, що гранулометричний склад дрібнозему скелетних ґрунтів і субстратів переважно легкоглинистий і важкосуглинковий крупнопилувато-мулуватий (у середньому фізичної глини 60%, мулу 32%), успадкований від ґрунтотворних порід, не залежить від ступеня скелетності ґрунтів, а при вивітрюванні і ґрунтоутворенні змінюється в бік накопичення мулу, зменшення піску, крупного й дрібного пилу. Збалансованість дрібнозему за гранулометричними фракціями з невеликим вмістом середнього пилу (5...15%), відсутність дуже важких або легких дрібноземних шарів у 1.5-метровій товщі – сприятливе середовище для коренів дерев.

5. Визначено, що скелетні плантажовані ґрунти і субстрати характеризуються агрономічно сприятливої макро- і мікроструктурою (агрегатів 10-0.25 мм 73...82%, >0.01мм 80...96%), пухкою і ущільненою будовою дрібнозему (1.13...…1.36 г/см) і високою його загальною шпаруватістю (50...44%), повітроємністю (>18% при НВ), високою вологоємністю (НВ 30...25%), найкращою (320…470 мм води за першу годину), але нерідко надмірно високою водопроникністю. Ґрунти насичені основами (45...34 мекв) з фізіологічно оптимально збалансованими для рослин катіонами в ҐВК; ґрунти не засолені, середньо- і висококарбонатні (11...37% CaCO3), але карбонатів не більше за допустимі для плодових культур норми, що не викликає хлорозу листя.

6. Установлено, що ґрунти різної скелетності й розвиненості профілю в межах типу чи підтипу за процентним вмістом гумусу, валових форм N, P, K, вологи не розрізнялися, а об’єктивними показниками родючості скелетних ґрунтів є їх запаси. Виявлено інтегральний характер запасів гумусу, що статистично вірогідно відображають забезпеченість скелетних ґрунтів основними елементами живлення. Запаси дрібнозему, гумусу, кількість скелету, глибина залягання плит вапняків і конгломератів покладені в основу оцінювання родючості скелетних ґрунтів і доповнюються показниками запасів вологи, валових і рухомих форм N, P, K, вмістом СаСО3.

7. Виявлено, що основний процес хімічного вивітрювання вапняків – розчинення і вилуговування СаСО3 і накопичення нерозчинного залишку з переважанням в ньому окислів кремнію, алюмінію, заліза. На вапняках формується окарбоначена Si-Al кора вивітрювання. При ґрунтотворенні в ґрунтах накопичуються біофільні макроелементи, у тому числі фосфор і калій та мікроелементи. Явної їх нестачі чи надлишку для плодових культур у скелетних ґрунтах немає, як і великих розбіжностей у хімічному складі листя та порушень співвідношення в них N, P, K порівняно зі стандартами чи дрібноземними ґрунтами.

Концентрації важких металів, небезпечних забрудників (Be, V, Cr, Mn, Co, Ni, AS, Sr, Mo, Ag, Sn, Sb, Ba, Hg, Pb, Bi, Sc, Ga, Ge, W) у скелетних ґрунтах і ґрунтотворних породах не перевищують гранично допустимих для рослин величин. Скелетні ґрунти за наявністю шкідливих для дерев мікроелементів достатньо чисті і придатні для вирощування плодів для дієтичного і дитячого харчування.

8. Установлено, що коренева система дерев на скелетних ґрунтах формується відповідно до ґрунтово-геологічних і гідрологічних умов, техногенних впливів на ґрунт і біологічних особливостей плодової культури, підщепи. Потужність кореневої системи залежить від кількості скелету, глибини залягання щільних порід і ґрунтових вод, запасів дрібнозему й гумусу, наявності палеоґрунтів і верховодки, від глибини плантажної оранки і траншей. Для підщеп установлені допустимі й оптимальні запаси дрібнозему і гумусу в скелетних ґрунтах, що забезпечують добрий ріст коренів.

9. Установлені кількісні параметри мінімальних ранньоосінніх, зимових, пізньовесняних температур повітря для конкретних фаз розвитку генеративних бруньок плодових культур, опадів і ГТК у різні місяці вегетаційного періоду, а також тривалість і повторюваність зимових провокаційних відлиг, пізньовесняних приморозків, дощових з туманами днів, що викликають значне зниження чи загибель врожаю; для вивчених сортів абрикоса і персика ранньоосінні температури –120…–140, зимові –210…–230, зимові після відлиг і весняні –160…–180 та приморозки –30…–50 С є критичними, а їх врожайність значно знижується, якщо ГТК і опади травня <0.60 і 36 мм, у травні-червні <0.65 і 70 мм, у липні <0.40 і 40 мм, у травні-липні <0.55 і 100 мм і за вегетаційний період <0.60 і 220 мм.

За виділеними основними для плодових рослин показниками-регуляторами клімату, за врожайністю дано оцінку агрокліматичного потенціалу і проведено агрокліматичне районування території скелетних ґрунтів степового та передгірного Криму під плодові й горіхоплідні культури.

10. Виявлено, що ріст, врожайність і довговічність плодових і горіхоплідних культур на скелетних ґрунтах Криму залежать від кількості скелету, глибини залягання плити вапняків і конгломератів, запасів гумусу, дрібнозему і продуктивної вологи в кореневмісному шарі. Ці показники виділено як агрономічно значимі, інтегральні, що відображають родючість і садопридатність скелетних ґрунтів. Узагальненим критерієм родючості і придатності скелетних ґрунтів під плодові сади є врожайність і окружність штамба дерев.

11. За величиною окружності штамба і врожайності 86 сортів плодових і горіхоплідних культур установлено допустимі й оптимальні параметри вмісту скелету, глибини залягання щільних підстилаючих порід, запасів дрібнозему і гумусу, що покладено в основу оцінювання садопридатності скелетних ґрунтів, обґрунтування еталонів високого рівня родючості і класифікації скелетних ґрунтів, а також меліоративних заходів при освоєнні їх під сади.

12. Водний режим ґрунтів і вологозабезпеченість плодових дерев на незрошуваних плантажованих і меліорованих траншейним способом скелетних ґрунтах визначаються гідротермічними умовами території і забезпеченістю ґрунтів та субстратів дрібноземом. Запаси продуктивної вологи в ґрунтах різної скелетності й розвиненості, як правило, зменшуються від весни до осені і вірогідно корелюють з опадами і ГТК у цей час.

13. Встановлено однотипні зміни в спрямованості водообміну листя персика й абрикоса протягом вегетації на різних за скелетністю й розвиненістю профілю ґрунтах і його залежність від опадів, ГТК і запасів продуктивної вологи в ґрунтах і субстратах траншей: від весни до осені водоємність тканин, загальна водоємність і інтенсивність транспірації листя зменшуються, а водний дефіцит зростає. Адаптація персика й абрикоса до недостатньої вологозабезпеченості малопотужних скелетних ґрунтів спрямована на зменшення навантаження врожаєм, приросту пагонів і на раніше їх здерев’яніння, на зниження транспірації, а в персика і на скидання листя.

Плодові рослини на садопридатних скелетних ґрунтах відрізняються кращими показниками водного режиму листя, їх підвищеною водоємністю, оводненістю і водоутримною здатністю, меншим водним дефіцитом. При цьому збільшуються площа листкової пластинки і накопичення хлорофілів, приріст пагонів, обсяг крони, обхват штамба стовбура і врожайність персика й абрикоса.

14. Локальна меліорація малопотужних скелетних чорноземів траншейним способом сприяє збільшенню потужності кореневмісного шару і запасів у ньому дрібнозему, гумусу та вологи, поліпшенню водного і поживного режимів, збалансованості актиноміцетів, олігонітрофілів, бактерій і цвілевих грибів та фізіологічних показників рослин, підвищенню морозостійкості квіткових бруньок і врожайності персика.

15. Установлено, що вирощування плодових культур на скелетних ґрунтах Криму є рентабельним. Кращою врожайністю та економічними показниками в передгірному Криму відрізнються персик, черешня, яблуня і груша при зрошенні або на гідроморфних ґрунтах, а також мигдаль, абрикос, персик і горіх волоський у незрошуваних умовах Степової і Передгірної зон. Алича, черешня, слива, груша і яблуня на скелетних ґрунтах без поливу малорентабельні. Економічну ефективність вирощування плодових і горіхоплідних культур на скелетних ґрунтах Криму можна підвищити меліорацією ґрунтів траншейним способом, зрошенням, правильним добором сортів і підщеп.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Иванов В.Ф. Экология плодовых культур / В.Ф. Иванов, А.С. Иванова, Н.Е. Опанасенко [и др.]. – К. : Аграрна наука, 1998. – 408 с. (написані розділи про айву, сливу, мигдаль, горіх волоський; плодові і горіхоплідні культури на скелетних ґрунтах).

  2. Опанасенко Н.Е. Персик (Persica vulgaris Mill.) на мелиорированных траншейным способом скелетных почвах Крыма / Н.Е. Опанасенко. – К. : Аграрна наука, 2005. – 118 с.

  3. Опанасенко Н.Е. Характеристика плантажированных скелетных почв Крыма / Н.Е. Опанасенко // Почвоведение. – 1985. – № 3. – С. 110–115.

  4. Опанасенко Н.Е. Особенности выбора участков под миндаль на Южном берегу Крыма / Н.Е. Опанасенко, А.А. Ядров // Субтропические культуры. – 1987. – № 3 (209). – С. 112–117 (польові і лабораторні дослідження ґрунтів; разом зі співавтором вивчена реакція мигдалю на властивості ґрунтів, написані стаття і висновки).

  5. Опанасенко Н.Е. Использование скелетных маломощных почв Крыма под сады / Н.Е. Опанасенко // Садоводство и виноградарство. – 1992. – № 8. – С. 6–7.

  6. Опанасенко М.Є. Класифікація скелетних плантажованих ґрунтів / М.Є. Опанасенко // Агрохімія і ґрунтознавство : міжвідомчий тематичний науковий збірник : за мат-лами міжнародної наук.-практ. конф. “Проблеми класифікації та діагностики ґрунтів”. – Харків, 2008. – Вип. 69. – С. 68–74.

  7. Опанасенко Н.Е. Основные показатели свойств каменисто-щебенчатых почв Крыма при оценке их пригодности под сады / Н.Е. Опанасенко // Бюлл. Никит. ботан. сада. – 1977. – Вып. 1 (32). – С. 45–51.

  8. Опанасенко Н.Е. Реакция персика на свойства каменисто-щебенчатых почв Крыма / Н.Е. Опанасенко, Б.А. Ярошенко // Бюлл. Никит. ботан. сада. – 1977. – Вып. 2 (33). – С. 38–42 (польові і лабораторні роботи, узагальнення результатів; написання статті; облік біометричних показників і врожайності дерев – спільне).

  9. Иванов В.Ф. К методике определения критических для плодовых культур показателей неблагоприятных свойств почв / В.Ф. Иванов, Н.Е. Опанасенко // Бюлл. Никит. ботан. сада. – 1978. – Вып. 1 (35). – С. 54–58 (статистична обробка, узагальнення результатів досліджень; написання статті і висновків – спільне).

  10. Ярошенко Б.А. Результаты предварительного испытания новых сортов персика в Западно-степной зоне Крыма / Б.А. Ярошенко, Н.Е. Опанасенко // Бюлл. Никит. ботан. сада. – 1980. – Вып. 1 (41). – С. 50–54 (ґрунтово-кліматичні дослідження та їх обробка; написання статті, висновків – разом зі співавтором).

  11. Ярошенко Б.А. Реакция новых сортов алычи и черешни на свойства скелетных почв Степного Крыма / Б.А. Ярошенко, Н.Е. Опанасенко // Бюлл. Никит. ботан. сада. – 1982. – Вып. 47. – С. 57–62 (польові і лабораторні дослідження, узагальнення результатів; написання статті, висновків – спільне).

  12. Опанасенко Н.Е. Реакция груши на свойства скелетных почв Крыма / Н.Е. Опанасенко // Бюлл. Никит. ботан. сада. – 1983. – Вып. 52. – С. 78–82.

  13. Опанасенко Н.Е. Экономическая эффективность выращивания плодовых культур на скелетных почвах Крыма и пути её повышения / Н.Е. Опанасенко, Б.А. Ярошенко // Бюлл. Никит. ботан. сада. – 1985. – Вып. 56. – С. 48–53 (написання статті і висновків; облік врожайності й економічна оцінка сортів – спільні).

  14. Хохлов С.Ю. Особенности ореха грецкого на галечниковых почвах предгорного Крыма / С.Ю. Хохлов, Н.Е. Опанасенко // Бюлл. Никит. ботан. сада. – 1986. – Вып. 60. – С. 86–91 (польові і лабораторні дослідження, узагальнення результатів, написання статті; висновки написані разом зі співавтором).

  15. Поздняков А.И. Изучение скелетных почв методом вертикального электрического зондирования / А.И. Поздняков, Н.Е. Опанасенко, А.Д. Позднякова, В.А. Щербина // Бюлл. Никит. ботан. сада. – 1986. – Вып. 61. – С. 72–78 (польові і лабораторні експерименти; інтерпретація даних щодо скелетності ґрунтів і їх питомого електричного опору, узагальнення результатів ВЕЗ і написання статті – спільні).

  16. Опанасенко Н.Е. Траншейный плантаж скелетных маломощных почв – один из путей интенсивного их использования под сады / Н.Е. Опанасенко // Бюлл. Никит. ботан. сада. – 1987. – Вып. 62. – С. 80–85.

  17. Опанасенко Н.Е. Водный режим скелетных карбонатных черноземов Степного Крыма в персиковом саду / Н.Е. Опанасенко, В.В. Даниленко, Т.С. Елманова, В.Н. Сторчоус // Бюлл. Никит. ботан. сада. – 1989. – Вып. 69. – С. 63–68 (вивчення складу і водного режиму чорноземів у саду, вивчення реакції персика на склад і водний режим скелетних ґрунтів, написання статті – спільні).

  18. Опанасенко Н.Е. О некоторых путях использования скелетных почв Тарханкутской возвышенности в сельском хозяйстве / Н.Е. Опанасенко, А.В. Бахов // Бюлл. Никит. ботан. сада. – 1989. – Вып. 69. – С. 68–72 (польові і лабораторні дослідження ґрунтів, параметри їхньої придатності під сади, написання статті і висновків; разом зі співавтором врахована врожайність озимої пшениці на скелетних ґрунтах).

  19. Опанасенко Н.Е. Итоги мелиорации маломощных скелетных почв Крыма под персик / Н.Е. Опанасенко, Т.И. Орел, В.А. Щербина // Бюлл. Никит. ботан. сада. – 1990. – Вып. 72. – С. 75–81 (організація експерименту, узагальнення результатів, написання статті; спільно – польові ґрунтово-біологічні роботи).

  20. Опанасенко Н.Е. Морозостойкость персика на мелиорированных скелетных карбонатных черноземах Степного Крыма / Н.Е. Опанасенко, Т.С. Елманова, С.В. Шевченко .// Бюлл. Никит. ботан. сада. – 1990. – Вып. 72. – С. 81–85 (закладка досліду, польові експерименти, узагальнення результатів, написання статті і висновків; спільно – фізіолого-ембріологічні дослідження персикових рослин).

  21. Опанасенко Н.Е. Развитие корневой системы персика на мелиорированных и обычно плантажированных маломощных скелетных почвах / Н.Е. Опанасенко, Т.И. Орел, В.А. Щербина // Бюлл. Никит. ботан. сада. – 1991. – Вып. 73. – С. 91–95 (організація польових робіт, узагальнення результатів досліджень і написання статті; спільно – розкопки коренів, їхній облік і замалювання).

  22. Опанасенко Н.Е. Орех грецкий (Juglans regia L.) на скелетных почвах Предгорного Крыма / Н.Е. Опанасенко // Бюлл. Никит. ботан. сада. – 2007. – Вып. 95. – С. 50–55.

  23. Опанасенко Н.Е. Слива домашняя (Prunus domestica L.) на скелетных почвах степного и предгорного Крыма / Н.Е. Опанасенко // Бюлл. Никит. ботан. сада. – 2008. – Вып. 96. – С. 63–67.

  24. Опанасенко Н.Е. Эколого-экономические основы освоения скелетных почв Крыма под сады / Н.Е. Опанасенко, В.А. Рябов, Т.С. Елманова, С.В. Шевченко.// Вісник Дніпропетровського Державного аграрного ун-та. – 1999. – № 1-2. – С. 58–61 (ґрунтово-біологічні дослідження, узагальнення результатів і написання статті; спільно – фізіологічні і агрокліматичні дослідження).

  25. Опанасенко Н.Е. Особенности распространения корневой системы плодовых и орехоплодных культур на скелетных плантажированных почвах Крыма / Н.Е. Опанасенко // Бюлл. Главн. ботан. сада им. Н.В. Цицина. – 2003. – Вып. 186. – С. 159–173.

  1. Опанасенко Н.Е. Сады на скелетных почвах Крыма / Н.Е. Опанасенко // Науч. труды ученых Южного филиала «Крымский гос. агротехнологический ун-т» Нац. аграрного ун-та. Сельскохозяйственные науки. – Симферополь, 2006. – Вып. 96. – С. 212–216.

  2. Иванов В.Ф. К оценке пригодности каменисто-щебенчатых и галечниковых почв под сады / В.Ф. Иванов, Н.Е. Опанасенко // Труды Никит. ботан. сада. – 1977. – Т. 71 : Почвенно-климатические ресурсы Крыма и рациональное размещение плодовых культур. – С. 29–35 (польові роботи, розробка способу визначення скелету; спільно – математична обробка і написання статті).

  3. Опанасенко Н.Е. Яблоня на каменисто-щебенчатых и галечниковых почвах Крыма / Н.Е. Опанасенко // Труды Никит. ботан. сада. – 1977. – Т. 71 : Почвенно-климатические ресурсы Крыма и рациональное размещение плодовых культур. – С. 36–48.

  4. Кочкин М.А. Основы рационального использования скелетных почв Крыма под сады / М.А. Кочкин, Н.Е. Опанасенко // Труды Никит. ботан. сада. – 1981. – Т 84 : Почвенные и биоклиматические особенности садовых агроценозов Крыма. – С. 14–24 (агрономічна характеристика скелетних ґрунтів, оцінка їх садопридатності; спільно написана стаття).

  5. Опанасенко Н.Е. Корневая система плодовых культур на скелетных почвах Крыма / Н.Е. Опанасенко // Труды Никит. ботан. сада. – 1981. – Т. 84 : Почвенные и биоклиматические особенности садовых агроценозов Крыма. – С. 63–69.

  6. Опанасенко Н.Е. Результаты почвенно-биологического исследования садов на скелетных почва / Н.Е. Опанасенко, А.М. Умиров // Труды Никит. ботан. сада. – 1984. – Т. 93 : Экологические особенности произрастания многолетних насаждений в Крыму. – С. 35–42 (організація експедиції, ґрунтово-біологічні дослідження; написання статті і висновків – спільне).

  7. Опанасенко Н.Е. Миндаль на скелетных почвах Крыма / Н.Е. Опанасенко, Н.Г. Попок // Труды Никит. ботан. сада. – 1984. – Т. 93 : Экологические особенности произрастания многолетних насаждений в Крыму. – С. 57–65 (польові і лабораторні дослідження; спільно – визначення біометричних показників і врожайності мигдалю, написання статті і висновків).

  8. Опанасенко Н.Е. Создание субстратов для персика методом траншейного плантажа маломощных скелетных почв Крыма / Н.Е. Опанасенко // Труды Никит. ботан. сада. – 1988. – Т. 105 : Роль почв и климата в формировании продуктивности садов и декоративности парков. – С. 21–32.

  9. Опанасенко Н.Е. Биоэкологические основы освоения скелетных почв Крыма под абрикосовые сады / Н.Е. Опанасенко // Труды Никит. ботан. сада. – 2003. – Т. 121 : Пути оптимизации экологических условий в садоводстве. – С. 7–53.

  10. Елманова Т.С. Влияние мелиорации маломощных скелетных почв на их плодородие и продуктивность персика / Т.С. Елманова, Н.Е. Опанасенко // Труды Никит. ботан. сада. – 2003. – Т. 121 : Пути оптимизации экологических условий в садоводстве. – С. 54–75 (організація меліоративних робіт, закладка досліду, постановка мети і задач, польові ґрунтові й аналітичні роботи; спільно – вивчення фізіологічних показників, написання статті та висновків).

  11. Опанасенко Н.Е. Химический состав листьев плодовых культур на скелетных почвах Крыма / Н.Е. Опанасенко // Труды Никит. ботан. сада. – 2008. – Т. 130 : Экологические проблемы садоводства и интродукции растений. – С. 153–163.

  12. Опанасенко Н.Е. Валовое содержание микроэлементов скелетных плантажированных почв в садах Крыма / Н.Е. Опанасенко // Труды Никит. ботан. сада. – 2008. – Т. 130 : Экологические проблемы садоводства и интродукции растений. – С. 164–175.

  13. Рябов В.А. Агроклиматологическая оценка условий произрастания плодовых культур в Крыму : [научный труд] / В.А. Рябов, Н.Е. Опанасенко, В.В. Антюфеев. – Ялта : [ЧП Николаенко], 2002. – 28 с. (частина розділів про біологічну потребу плодових культур в основних кліматичних показниках, оцінка агрокліматичного потенціалу районів скелетних ґрунтів у Криму).

  14. Опанасенко Н.Е. Корневая система персика на мелиорированных скелетных почвах Крыма : [научный труд] / Н.Е. Опанасенко. – Ялта : [ЧП Николаенко], 2003. – 19 с.

  15. Опанасенко Н.Е. Персик на скелетных плантажированных почвах Крыма : Научный труд / Н.Е. Опанасенко, Т.С. Елманова, С.В. Шевченко. – Ялта : [ЧП Николаенко], 2004. – 59 с. (теоретичне обґрунтування, мета і задачі, об’єкти досліджень, польові і лабораторні ґрунтові дослідження; спільно – польові фізіологічні експерименти в садах, написання наукової праці і висновків).

  16. Методические рекомендации по оценке пригодности скелетных почв под сады (на примере Крыма) / [cост. Н.Е. Опанасенко]. – Ялта : [ГНБС], 1985. – 34 с.

  17. Методические рекомендации по проведению полевых почвенных изысканий по оценке пригодности малопродуктивных земель под сады / [cост. В.Ф. Иванов, Н.Е. Опанасенко]. – Ялта : [ГНБС], 1987. – 33 с. (теоретичні і методичні підходи до освоєння скелетних і піщаних ґрунтів під сади; написані розділи: “піщані ґрунти” і “малопотужні скелетні ґрунти”).

  18. Методические рекомендации по определению устойчивости сортов и подвоев плодовых пород к неблагоприятным свойствам почв / [cост. В.Ф. Иванов, Н.Е. Опанасенко, С.А. Косых, Н.П. Литвинов]. – Ялта : [ГНБС], 1987. – 21 с. (написано розділ про відносну стійкість сортів і підщеп персика, черешні, мигдалю на скелетних ґрунтах Криму).

  19. Методические рекомендации по локальному освоению скелетных маломощных почв Крыма под сады траншейным способом / [cост. Н.Е. Опанасенко, В.Ф. Иванов, В.А. Загвоздкин, В.А. Щербина]. – Ялта : [ГНБС], 1988. – 38 с. (теорія, методи, технологічні прийоми локальної меліорації скелетних малопотужних ґрунтів під сади траншейним способом; написання рекомендації – спільне).

  20. Методические рекомендации по изучению и оценке садопригодности скелетных почв вертикальным электрическим зондированием / [cост. Н.Е. Опанасенко, А.И. Поздняков]. – Ялта : [ГНБС], 1989. – 38 с. (мета і задачі, організація експерименту, польові ґрунтові і лабораторні дослідження; у співавторстві – зондування ґрунтів, обробка результатів експерименту і написання рекомендацій).

  21. Методические рекомендации по определению планируемой урожайности садов на основе учета экологических условий и агротехники / [cост. В.Ф. Иванов, И.М. Митасов, А.Ф. Яхонтов, В.Т. Зубоченко, Н.Е. Опанасенко, С.А. Косых]. – Ялта : [ГНБС], 1989. – 46 с. (розділи про скелетні і піщані ґрунти, оцінка їхньої родючості під плодові і горіхоплідні культури).

  22. Методические рекомендации по выделению экологически чистых районов возделывания косточковых плодовых культур на юге Украины / [cост. В.Ф. Иванов, А.С. Иванова, Н.Е. Опанасенко, В.А. Рябов, С.А. Косых]. – Ялта : [ГНБС], 1996. – 37 с. (розділ про оцінку та меліорацію малопотужних скелетних ґрунтів під сади; у співавторстві – агрокліматичне районування під сади).

  23. Опанасенко Н.Е. Особенности методики изучения водно-физических и агрохимических свойств эродированных скелетных почв Предгорного Крыма / Н.Е. Опанасенко, В.Ф. Иванов // Эродированные почвы и повышение их плодородия [Отв. ред. В.П. Панфилов]. – Новосибирск : Наука, 1985. – С. 188–192 (розроблена й описана методика визначення скелету, польові і лабораторні дослідження; спільно – написання статті).

  24. Опанасенко Н.Е. К вопросу освоения скелетных маломощных почв Крыма под сады траншейным способом / Н.Е. Опанасенко, В.Ф. Иванов, В.А. Загвоздкин, Щербина В.Н. // Технологии использования ограниченно пригодных земель под виноградники (Методические рекомендации). – Ялта : [ВНИИВиПП «Магарач»], 1986. – С. 29–31 (розроблення схем траншейного плантажу малопотужних ґрунтів Криму під сади; разом зі співавторами – вплив траншейного плантажу на ґрунтові показники).

  25. Опанасенко Н.Е. Использование скелетных маломощных почв Крыма под сады / Н.Е. Опанасенко // Агрохимические и почвенные исследования в ботанических садах. – Апатиты : Изд-во Кольского фил. АН СССР, 1988. – С. 89–93.

  26. Опанасенко Н.Е. Повышение плодородия маломощных почв Крыма под сады траншейным способом / Н.Е. Опанасенко // Агрохімія і ґрунтознавство : міжвідомчий тематичний науковий збірник. Спец. випуск до 5 з’їзду УТГА, 6-10 липня 1998, м. Рівне ) : Ґрунти – екологія – продовольство. – Харків, 1998. – Ч. третя. – С. 149–150.

  27. Опанасенко Н.Е. Персик на мелиорированных скелетных маломощных почвах Крыма / Н.Е. Опанасенко // Почвозащитные адаптивные технологии горного и предгорного садоводства : мат-лы науч.-практ. конф. /в рамках СНГ/ 23-26 сентября 1997 г. – Нальчик, 1999. – Ч. 1. – С. 111–114.

  28. Опанасенко Н.Е. Посттехногенное влияние траншейного плантажа на скелетные почвы Крыма и персиковые сады / Н.Е. Опанасенко // Агрохімія і ґрунтознавство : міжвідомчий тематичний науковий збірник. Спец. випуск до VІ з’їзду УТГА (1-5 липня 2002 р., м. Умань) : Ґрунтознавство та агрохимия на шляху до сталого розвитку України. – Харків, 2002. – Кн. друга. – С. 274–276.

  29. Opanasenko N.E. Classification of skeletal soils / N.E. Opanasenko // Soil Classification 2004: Abstracts, presented to the International Conference (August, 3–8, 2004, Petrozavodsk, Karelia, Russia). – Petrozavodsk, 2004. – P. 61–63.

  30. Опанасенко Н.Е. К номенклатуре и классификации скелетных почв / Н.Е. Опанасенко // Сохраним планету Земля : докл. Междунар. экологического форума, Санкт-Петербург, 1 – 5 марта 2004 г.; / под ред. Б.Ф. Апарина ; Центральный музей им. В.В. Докучаева. – СПб., 2004. – С. 447–450.

  31. Поздняков А.И. Электрофизическая оценка садопригодности песчаных и каменистых почв Крыма и юга Украины / А.И. Поздняков, Н.Е. Опанасенко, И.В. Костенко // Оптимизация экологических условий в садоводстве : сб. науч. трудов III Междунар. науч.-практ. конф. (г. Ялта, 3-7 мая 2004 г.). – Ялта, 2004. – С. 79–82 (організація експерименту, ґрунтові польові і лабораторні роботи; спільно – вивчення скелетних ґрунтів методом ВЕЗ, написання статті).

  32. Опанасенко Н.Е. Агроэкологические основы оценки пригодности скелетных почв Крыма под сады / Н.Е. Опанасенко, Н.П. Литвинов, И.В. Костенко // Агрохімія і ґрунтознавство : міжвідомчий тематичний науковий збірник. Спец. випуск до VII з’їзду УТҐА : Ґрунти – основа добробуту держави, турбота кожного. – Харків, 2006. – Кн. друга. – С. 118–120 (вивчення скелетних ґрунтів і ґрунтотворних порід, установлення параметрів глибини залягання щільних порід, запасів дрібнозему, гумусу, вологи; спільно – встановлення параметрів загальних і “активних” карбонатів, написання статті).

  1. Елманова Т.С. Изучение морозостойкости персика на скелетных почвах Степного Крыма / Т.С. Елманова, С.В. Шевченко, Н.Е. Опанасенко. – Минск, 1992. – 8 с. – Деп. ОПП НПУ «Верас-Эко» и «Изв. АН Беларуси» 20.01.92., №23 (польові і ґрунтові дослідження; спільно – вивчення морозостійкості генеративних бруньок, узагальнення результатів досліджень і написання статті).

  2. Опанасенко Н.Е. Влияние скелетных карбонатных плантажированных черноземов Степной зоны Крыма на физиологические процессы у персика / Н.Е. Опанасенко, Т.С. Елманова – Минск, 1992. – 25 с. – Деп. ОПП НПУ «Верас-Эко» и «Изв. АН Беларуси» 17.01.92, № 22 (постановка задач, вибір об’єктів і методів, ґрунтові польові і лабораторні роботи; спільно – фізіологічні дослідження персикових рослин, написання статті).

  3. Опанасенко Н.Е. Сады на каменистых и галечниковых почвах Крыма / Н.Е. Опанасенко, В.Ф. Иванов, В.К. Филоненко, А.М. Зинченко // Информ. листок Крымского ЦНТЭИ. – Симферополь, 1995. – № 30-95. – 4 с. (ґрунтово-біологічні дослідження; спільно – впровадження у виробництво технології меліорації скелетних ґрунтів під сади і написання статті).

  4. Опанасенко Н.Е. Персик на мелиорированных маломощных скелетных почвах Тарханкутской возвышенности / Н.Е. Опанасенко, В.Ф. Иванов, В.К. Филоненко, Т.С. Елманова, С.В. Шевченко, В.И. Чемерис // Информ. листок Крымского ЦНТЭИ. – Симферополь, 1997. – № 38-97. – 4 с. (узагальнення результатів меліорації скелетних ґрунтів під персик; спільно – фізіолого-ембріологічні дослідження, написання статті).


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины